WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Особливості історичної долі й етногенезу Казахстану - Курсова робота

Особливості історичної долі й етногенезу Казахстану - Курсова робота

Кучлук, не зумівши організувати опір, втік. Жителі Баласагуна відкрили ворота монголам, за що місто одержало назву Гобалік -"хороше місто". Перед Чингізханом відкрилася дорога в межі Хорезма і Мавераннахра.

Завоювання Хорезма

Хорезм на початку XIII ст. був на вершині своєї могутності, він об'єднував землі власне Хорезма, Мавераннахра, Ірану, Хорасана, Південного Казахстану. Проте вразливим місцем в державі було всесилля кипчацької знаті, що займала провідні пости в адміністративному і військовому апараті.

Стривожений звісткою про перемоги монголів хорезмшах Мухаммед відправив своїх послів до Монголії. Вслід за цим в Хорезм прибуло у відповідь посольство з пропозиціями про мир. Слідуючий за посольством торговий караван, зупинився в Отрарі, Кайїр хан Аліп-Дерек, будучи намісником міста, запідозрив купців в шпигунстві і наказав стратити їх. Розгніваний Чингізхан зажадав видачі Кайїр хана, але хорезмшах, боячись гніву кипчацької знаті, відмовився. Більш того, Мухаммед наказав стратити послів, чого монголи пробачити не могли.

Війна у вересні 1219 р. почалася з облоги Отрара. Розділивши своє військо на декілька частин, Чингізхан залишив одну частину для облоги міста, іншу, на чолі з своїм старшим сином Жоши, відправив вниз по Сирдар'ї, сам же попрямував до Бухари.

Зрада одного з воєначальників на ім'я Караджа, прискорила падіння Отрара. Вийшовши вночі з міських воріт, він здався монголам.

Загони Жоши, що здійснювали походи по Сирдар'ї, навесні 1220 р. підішли до Сиганака. Облога її продовжувалася сім днів, після чого монголи увірвалися в місто і поруйнували всі його кріпосні споруди. За короткий термін монголам підкорилися Узген, Барчинликент і Джент. У Дженті монголи залишалися до самої зими, поки продовжувалося завоювання Мавераннахра.

На початку 1221 р. монгольські загони підступили до столиці Хорезма – місті Ургенчу, яке було узяте після п'ятимісячної облоги.

Завершення завоювань. Утворення улусів

В результаті військових дій 1219-1241 рр. території Дешт-і-Кипчака і Мавераннахра ввійшли до складу імперії Чингізхана і були поділені між його синами. Старшому сину Жоши він віддав землі Саріарки і далі на захід, на південь - до Каспійського і Аральського морів. З середньоазіатських володінь до його улусу увійшли райони низовин Амудар'ї - північний Хорезм. Ставка знаходилася в долині Ертіса. Другому сину Чингізхана - Шагатаю дісталися Мавераннахр, Жетису, його ставка була в долині Або. Третьому сину Угедею Чингізхан виділив Західну Монголію і Тарбагатай, його ставка розташовувалася поблизу нинішнього Чугучака. Тулі успадковував батьківський улус - власне Монголію.

Одночасно з розділенням завойованої території Чингізхан розподілив свою армію.

Володіння Жоши, які успадковував його син Бату, одержали назву Улуг Улусу - "Великого Улусу".

Улуг Улус

Розквіт Улуг Улусу

Улуг Улус - як перша централізована стародавньо-казахська держава займає особливе місце в історії Казахстану. Ця держава одержала в східних джерелах назву Ак (білої) Орди, в російських літописах - Золотої Орди.

Спочатку Улуг Улус входив в Монгольську імперію як її частина, проте вже хан Бату (1242-1256 рр.) поводився як незалежний правитель. За Берке хана (1257-1266гг.) Улуг Улус остаточно відділився від Монгольської імперії. Новий хан ще в юності прийняв іслам і тому зразу ж проголосив його державною релігією. За нього активізувалося містобудування, що почалося з будівництва нової столиці - Сарай-Берке. Хан запрошує з Ірану і Єгипту учених, богословів, поетів, з Хорезма ремісників і купців. Помітно пожвавилися торгові і дипломатичні зв'язки з країнами Сходу. На відповідальні державні пости стали призначатися високоосвічені вихідці з Ірану і арабських країн, що викликало незадоволеність монгольської і кипчацької кочової знаті.

За часів правління Озбек хана (1312-1342 рр.) і його сина Жанібека (1342-1357 рр.) Улуг Улус досяг свого найвищого розквіту. Озбек повторно проголосив іслам державною релігією, добудував Сарай-Берке, що одержало нове ім'я - Сарай Ал-Жедід (Новий Палац), багато уваги надавав розвитку караванної торгівлі. Заколоти султанів, що не бажали приймати іслам, були жорстоко придушені, ханська влада в лівому крилі ліквідована, його правителем був призначений Ісатай-кият. Улус вів жваву торгівлю з країнами Західної Європи, Малої Азії, Єгиптом, Індією, Китаєм. Торгові шляхи стали не тільки безпечними, але і упорядкованими.

Значення Улуг Улусу в світовій історії

Утворення монгольської імперії від Китаю до Європи зіграло величезну позитивну роль.

По-перше, на довгий час на території Казахстану припинилися війни і усобиці, поява Улуг Улусу зіграла величезну централізуючу роль.

По-друге, утворення сильної держави стимулювало розвиток торгівлі і розквіт містобудування. Були відновлені міста, зруйновані під час завоювань.

Особливе місце займає Улуг Улус в політичному житті Євразії XIII-XIV ст. Дотепер історики надають недостатню увагу політиці цієї держави, зводячи її лише до завойовних походів. Улус з самого моменту свого утворення став супротивником європейського руху хрестоносців і відповідно союзником країн, що піддалися агресії хрестоносців. Існував союз Улуг Улусу з Єгипетською державою мамлюків, спрямований проти Єрусалимського королівства.

Особливо хочеться відзначити історичні долі Улуг Улусу в Монгольській імперії. Будь-яка імперія, що побудована на завоюваннях і тримається лише на військовій силі, приречена на загибель. Власне Монголія і її столиця Каракорум в результаті завойовних і міжусобних воєн прийшли в повний занепад, повне духовне і матеріальне зубожіння. Інша справа Улуг Улус, що став найбільшою і багатою державою світу, він зіграв величезну роль в історії не тільки Казахстану, але і всієї Євразії.

Жетису під владою шагатаїдів

Жетису в XIII ст.

Територія Жетису при розділі між синами Чингисхана відійшла другому сину -Шагатаю. Його землі включали, окрім Жетису, весь Східний Туркестан і Мавераннахр. Столицею шагатаїдів довгий час було місто Алмалик, а літня резиденція ханів знаходилася в долині річки Ілі.

У 50-ті рр. XIII ст. Жетису управлявся великими ханами, а в 1260 р. тут був посаджений Алгуй - онук Шагатая. Його унаслідував онук Угедея - Хайду, за якого держава шагатаїдів одержала остаточне оформлення. У 1269 р. на Таласі відбувся курултай - з'їзд кочової знаті, на якому було вирішено утворити державу, незалежну від Монгольської імперії. Правителем держави був обраний Хайду (1269-1301 рр.). Окрім Жетису, в його володіння входили землі по Сирдар'ї і Мавераннахр. Незабаром після смерті Хайду влада повернулася шагатаїдам в особі Туби (1307-1318 рр.).

Жетису у складі держави шагатаїдів

Населення Жетису в період панування шагатаїдів було багатоетнічним.

В цілому за час правління шагатаїдів Жетису перетворився з осіло-міської області в чисто кочовий регіон. Занепад міського життя відбувся не тільки через політичну нестабільність, але і через кліматичні зміни. Поступовий наступ пустелі вів до скорочення посівів, опустелення міст і селищ Жетису. Залишалися покинутими такі міста, як Баласагун, Алмалик, Койлик, Алмати. Осіле життя продовжувало зберігатися лише в межиріччі Шу і Таласа.

Таким чином, ми бачимо, що XIII-XIV століття зовсім не були століттями занепаду і кризи. Нетривалі монгольські завоювання створили умови для політичного і економічного об'єднання, що привело до підйому економіки районів, що ввійшли до складу Монгольської імперії.

Особливе місце в історії Казахстану цього періоду займає Улуг Улус. Об'єднавши кипчацькі племена, що кочували від Дунаю до Ертіса, він перетворюється на першу централізовану давньоказахську державу, що одержала в східних джерелах назву Ак (Білої) Орди.

Казахстан у другій половині XIV – першій половині XV ст.

Улуг Улус під час політичної кризи

Політична криза, що розгорілася в Улусі в другій половині XIV ст., була обумовлена декількома причинами. По-перше, зволоження степової зони Східної Європи зробило кочове господарство в багатьох регіонах ризикованим. У зв'язку з цим виникла земельна криза, недостача пасовищ викликала масовий відтік населення зі східно-європейських степів до Казахстану. По-друге, загострилися суперечності між кочовою знаттю і осілою торговою верхівкою міст і землеробських регіонів. По-третє, посилилися відцентрові сили і прагення іноетнічних околиць (Булгар, Крим, Русь) до незалежності.

Loading...

 
 

Цікаве