WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Історія Криворіжжя в роки Другої світової війни - Курсова робота

Історія Криворіжжя в роки Другої світової війни - Курсова робота

Слобода Кривий Ріг стала волостним центром.

Професор Лєванов знайшов у Кривому Розі сліди срібних руд, мармуру, порфіру і залізних руд.

1791 р.

Вийшла друком книга академіка Гюльденштедта "Подорож через Росію й у Кавказьких горах" - перший науковий твір, де було описано Криворіжжя.

1799 р.

У селі Кривий Ріг мешкає 762 чоловік, із них 407 чоловіків і 345 жінок.

1802 р.

Вийшла книга професора В. Ізмайлова "Подорож у полуденну Росію в 1799 р. у листах, виданих Володимиром Ізмайловим", де описані промисли жителів Криворіжжя.

1803 р.

В околицях Кривого Рогу проводив дослідження берггемворен Василь Пиленко, який "в достатку знаходив залізні руди біля Кривого Рога і біля села Шестерня".

1804 р.

У Кривому Розі мешкає 1623 жителя, є 226 будинків.

1816 р.

Граф К. Г. Разумовський, що подорожував по південній Росії, у своїх нотатках згадує криворізькі вапняки.

1817 р.

Кривий Ріг згадується у "Переліку (Списку) казенних селищ Херсонського й Олександрійського повітів, які у 1816 - 1817 р.р. були звернені у військові поселення". (У Кривому Розі в 1817 р. були розквартировані 6-й та 7-й ескадрони Бугського Уланського полку, що згодом були переведені в с. Казанка.)

1833 р.

У Кривому Розі подвір'їв – 539

1836 р.

У Кривому Розі за дорученням Новоросійського генерал-губернатора почав дослідницькі роботи гірський чиновник пан Кульшин. Роботи велися протягом 2 років і дали різноманітні відомості про корисні копалини краю.

1837 р.

У Кривому Розі нараховується 586 подвір'їв.

1838 р.

Подвір'їв - 596.

1857 р.

Військове поселення Кривий Ріг переведено до розряду сіл.

1860 р.

Село Кривий Ріг переведено до розряду містечка.

1865 р.

У Кривий Ріг уперше прибули колишній професор Гірничого інституту пан Барбот-де-Марпі, який протягом 1866 - 1867 р.р. займався вивченням корисних копалин басейну.

1866 р.

Пан О. М. Поль, оглядаючи балку Дубова чисто з археологічною метою, виявив виходи покладів багатої залізної руди.

1869 р

З'явився геологічний нарис Херсонської губернії пана Барбота-де-Марпі.

1870 р.

О.Поль уперше звернувся з клопотанням до уряду Росії про будівництво залізниці, що могла б з'єднати "кам'яновугільні рудники Донецького басейну з Криворізькими залізними рудами".

1871 р.

О.Поль розпочав систематичні розвідки Криворізьких руд. Усього на ці цілі в цілому було витрачено понад 20 тис. руб

1872 р.

У Кривому Розі розпочав працювати гірський інженер пан Штрипельман, що встановив наявність у районі потужних покладів залізних руд з вмістом заліза до 70 %.

1873 р.

У південній частині залізорудного басейну між Кривим Рогом і Ластовкой проводив розвідку пан Феодос'єв.

1874 р.

Перший з'їзд гірничих промисловців півдня Росії висловився за проведення залізничної лінії "від Катеринослава і до Кривого Рогу і далі до Знаменсько-Миколаївської лінії 220 верст"

13.04.1874 р.

Імператорським Російським технічним товариством призначена комісія під головуванням О.О.Іосса задля "дослідження благонадійності родовища залізних руд і інших мінеральних багатств, відкритих в околицях села Кривий Ріг

22.04.1874 р.

Російським царем затверджений проект залізниці від м. Катеринослава (м. Дніпропетровськ) через м. Кривий Ріг до ст.Казанка. Проект не здійснений

1878 р.

Рудні багатства краю вивчали гірські інженери п.п. Конткевич С., Шимаковський М., Домчер В.

1879 р.

Продовжуються роботи п. Конткевича С. у Криворізькому басейні.

1880 р.

Видана робота п. Конткевича С. "Геологічний опис околиць Кривого Рогу, Херсонської губернії

13.05.1880 р.

На виконання затвердженого російським царем Закону про виконання гірничими промисловцями підземних робіт Міністерством державного майна Росії затверджені й оприлюднені через Урядовий Сенат "Інструкції з нагляду за виконанням приватного гірського промислу в гірських округах Європейської Росії" та "Правила про безпечне виконання підземних робіт". Ці інструкції стали головними документами, що регламентували розробку рудника у Кривому Розі до кінця 19 сторіччя.

1881 р.

Західна частина долини р.Саксагань досліджувана п. Г.Прекделем.

15.05.1881 р.

Криворізьким анонімним французьким товариством почато видобуток залізних руд на незручних землях товариства селян Кривого Рогу (Саксаганський рудник).

20.02.1881 р.

Російським царем затверджене "Положення про Тимчасове Управління по будівництву Криворізької і Баскунчакської залізниць"

1882 р.

У гірничозаводському відділі Всеросійської виставки в Москві Акціонерне товариство Криворізьких залізних руд представило зразки руд і проекти розробок родовищ "у широких масштабах".

Почалося спорудження моста через р.Інгулець за проектом архітектора М.А. Белелюбського довжиною 151 м.

1884 р.

Правлінням Товариства Брянського заводу прийняте рішення про будівництво власного металургійного заводу (майбутній Олександрівський, пізніше ЮМЗ) для переробки криворізьких руд.

18.05.1884 р.

Відкрита Катеринінська залізниця довжиною 477 верст (505,6 км) від ст. Ясиновата через Кривий Ріг і до ст. Долинська.

1885 р.

Відкрито рудник у маєтку землевласників Голковської (Артемовський) і Ростковської (Жовтневий).

1886 р.

Відкрито рудник Новоросійського товариства - Юзовський (згодом рудник ім. Фрунзе)

1886 р.

Пан Піроцький Ф.А. уперше створив "Електричний моторний вагон", який почав широко застосовуватися згодом на гірських роботах.

1888 р.

На Бєлокрисовському руднику Новоросійська Товариства (зараз ім. Фрунзе) встановлені дві парові машини.

16.06.1890 р.

Заснована допоміжна каса для робітників "Товариства Криворізьких залізних руд".

17.06.1890 р

Закладена перша доменна піч на Гданцівському заводі.

26.06. 1890 р

У м. Катеринославі (Дніпропетровськ) на 60-м році життя помер один із найвідоміших суспільних діячів Півдня Росії, промисловець, археолог, дворянин, статський радник Олександр Миколайович Поль. Нагороджений орденами св. Володимира і Ганни.

01.03.1891 р

Отримано дозвіл на продовження Саксаганської гілки на 17 верст (18 км).

1891 р.

На Гданцівському чавуноливарному заводі закладено 3 домни обсягом 200 м3, висотою 18 м, добова продуктивність 400 пудів (6,5 тонни).

1895 р.

У Кривому Розі нараховується 1 162 подвір'я

Відкрита 1-а земська лікарня.

Вартість землі в Кривому Розі за останні 25-30 років збільшилася в 30 і більше разів.

На Гданцівському чавуноливарному заводі обладнано електричне освітлення і водопостачання заводського водопроводу від електронасосів.

30 травня за підписом Міністра шляхів сполучення Росії дозволене будівництво під'їзних шляхів до залізниці, зокрема, продовження Саксаганської гілки Катеринінської залізниці на схід по долині річки Саксагань до рудника Калачевського.

1896 р.

Професору П.П.П'ятницькому видана грошова допомога (100 рублів) на геологічну екскурсію з метою огляду нових розвідницьких робіт у районах Криворіжжя і Корсах-Могили (у м. Бердянську).

Надруковано статтю П.П.П'ятницького "Про деякі особливості в будівлі і стратиграфії кристалічних сланців на південь від м. Кривого Рогу".

Устаткування ЮРДМО складалося з 5 рудопідіймальних парових машин загальною потужністю 240 кінських сил, однієї паровозної машини, 4 парових насосів 24 к. с., 8 парових котлів.

Вийшло Високе повеління російського царя про спорудження продовження Саксаганської гілки від ст. Колачевська до з'єднання її з головною лінією біля ст.Любомирівка протягом 85,4 версти (90,5 км). Приступили до робіт 01.08.

1897 р.

Пан М.Шимановський обчислив запаси залізних руд у Кривому Розі в 2 млрд. пудів (32 млн. 760 тис. тонн).

Пан С.Колачевський купив паровоз системи Вілдвіна.

1898 р.

На 23-му з'їзді гірничих промисловців півдня Росії вперше розглядалося питання про експорт залізної руди.

На Інгулецькому руднику (біля Гданцівки) влаштована парова лебідка потужністю 50 к. сил, за допомогою котрої вагонетки з рудою по похилій площадці піднімаються з нижніх горизонтів.

На Карнаватському руднику початий видобуток руди, крім розносу, за допомогою шахт.

На 24-м з'їзді гірничих промисловців розглядалося питання про розміщення військового гарнізону в Кривому Розі. З'їзд постановив підтримати клопотання. Гірничі промисловці висловили згоду взяти участь у витратах.

Loading...

 
 

Цікаве