WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Історія Криворіжжя в роки Другої світової війни - Курсова робота

Історія Криворіжжя в роки Другої світової війни - Курсова робота

Багато чого досягли під час війни і машинобудівники заводу "Комуніст", евакуйовані до Магнітогорську. Окрім звичайної номенклатури виробів, яких потребували гірники Уралу і Сибіру, колектив "Комуністу" випускав немало військової продукції. Коли Кривий Ріг був звільнений, машинобудівники їхали на Україну, залишивши нове, дочірне підриємство, з яким не розривали потім зв'язків довгі роки.

Багато металургів, гірників, машинобудівників Криворіжжя стали бійцями сформованого на Уралі танкового корпусу. Прапор цього прославленого з'єднання увінчаний багатьма нагородами країни. Корпус закінчив війну в Празі. Тут на постаменті "тридцятьчетвірки" висічено ім'я криворізького металлурга Олексія Хмельницького, який загинув на вулицях Праги, в одному з останніх танкових боїв Великої Вітчизняної війни.

Добре працювали будівельники, евакуйовані на Урал, які потім відбудовували народне господарство Центрально-Чорноземного району СРСР, криворізькі енергетики, що працювали на електростанціях Поволжжя.

Відважні сини й доньки Криворіжжя прославили рідну землю і на полях битв. Багато ратных справ було на рахунку воїнів 41-ї Червонопрапорної ордена Суворова стрілецької дивизии, особовий склад якої складався в основному з криворіжців. Під командуванням генерал-майора Г.М. Мікушева це з'єднання особливо відзначилось в боях на Рава-Руському напрямку та при обороні Києва.

За роки Великої Вітчизняної війни двадцять вісім криворіжців були удостоєні знання Героя Радянського Союзу. Вітчизна відмітила найвищою нагородою комсомольців Юрія Должанського, Андрія Труда, Івана Кобилянського, Григорія Байбаренко, Олександрв Олексієнко, Володимира Шкапинко, Дмитра Шкоду та багатьох інших. Честі охороняти з повітря Кремль, Червону площу, Мавзолей В.І. Леніна під час битви під Москвою був удостоєний винищувальний полк майора Василя Найденко. "За Ленінград!" було написано на борту іншого Криворіжжя – аса Василя Михлика. Льотчик-штурмовик, он здійснив 188 бойових вильотів, знищив більш ніж 50 танків, 200 автомашин, 100 артилерійських гармат ворога. В небі над Дрезденом закінчив війну винищувач Дмитро Глінка, знищивщий особисо 50 фашистських літаків.

Посмертно було присвоєне звання Героя криворізькому Матросову Павлові Костенко, одному з визволителів Криму.

Грамоту Героя вручили близьким льотчика-винищувача Івана Лавроненко. Його ім'я носить тепер одна з міських вулиць. В Кривому Розі встановлені бюсти двічі Героїв Радянського Союзу Василя Михлика і Дмитра Глінки.

Робітники, колгоспники, радянська інтелігенція не тільки працею, а й особистими коштами допомагали Червоній Армії. Вони передавали в фонд оборони облігації державних позик, заощадження, коштовності. Найбільшим подарунком, який колектив "Криворіжсталі" направив фронтовикам, були бойові машини з танкової колони "Радянський металург".

1.5 Звільнення Кривого Рогу

23 жовтня 1943 року війська 37-ї армії під командуванням генерал-лейтенанта М.Н.Шарохіна і 5-ї гвардійскої танкової армії, очолюваної генерал-лейтенантом танкових військ П.А.Ротмістровим, вийшли на підступи до Кривого Рогу. Окремі підрозділи 18-го танкового корпусу с десантом піхоти, а потім 29-го танкового корпусу ввірвалися до міста.

Танковий рейд до зайнятого гітлерівцями Кривого Рогу був безпрецендентний по відвазі його учасників, по драматизму подій. Вісім годин в оточенні вела бій рота Герояю Радянського Союзу Георгія Олександровича Романенко. Вогнем, таранними ударами громив ворожу техніку, подавляв дзоти танк молодшого лейтенанту Миколи Михайловича Козлова. В ті дні особливо відзначились підрозділи Олексія Григоровича Махрова і экіпаж Володимира Олександровича Белоросова. Всі три офицери-танкісти були удостоенф Золотих Зірок Героїв.

Однак ворогу вдалося відсікти від танків нашу піхоту, і підроздфли 29-го і 18-го танкових корпусів, витративши боєприпаси відійшли.

Про запеклість жовтневих боїв може свідчити те, що в масованих налітах проти атакуючих частин брало участь до 100 фашистських бомбардувальників і що гітлерівці здійснювали тут до 750-850 літаковильотів за день. Хоча під час даної наступальної операції Кривий Ріг і не був звільнений, вихід великих армійських з'єднань до кордонів залізорудного басейну, захоплення широкого плацдарму на правому березі Дніпра самі по собі були великою перемогою. На криворізькому напрямку, згадував колишній командуючий 37-ю армією, генерал-полковник у відставці, Герой Радянського Союзу М.Н.Шарохін, було звільнено більше ста населених пунктів, взяті великі трофеї і багато полонених.

Шість ворожих дивізій були розгромлені. На підступах до Кривого Рогу знайшли собі могилу або потрапили в полон 112,5 тисячі солдатів і офіцерів притивника. Було захоплено 750 танків і самохідних гармат, більш ніж 800 гармат і мінометів, тисячі кулеметів та автоматів, велика кількість зерна, залізничних ешелонів.

Німецько-фашистське командування, занепокоєне цими успіхами, вдалося до контрударів, намагаючись відкинути радянські війська і відновити оборону. Однак відчайдушні намагання ворога скинути радянські війська в Дніпро закінчилися невдачею.

В січні 1944 року розпочалась Криворізько-Нікопольськая операція. Головного удару цього разу завдавав 3-й Український фронт (командуючий – генерал армії Р.Я.Малиновский). В центрі була розміщена 46-а армія генерал-лейтенанта В.В.Глаголева. Фронт бул посилений 37-ю армією – ветераном боїв за Криворіжжя, механізованими і стрілецькими корпусами, переданими з інших фронтів та з резерву Ставки. 17 лютого почався рішучий наступ на місто. Війська 46-ї армії вибивали гітлерівців з південного сходу, з'єднання 37-ї армії завдавали удару з північно-східного напрямку.

Наступ проходив в тяжких умовах. Всі висоти і населені пункти на останніх перед Кривим Рогом рубежах ворог перетворив в потужні опорні пункти. Однак наступальний порив радянських військ вже неможливо було зупинити. Ані вага снарядів і мін, які несли в речових мішках, викинувши нехитрий солдатський скарб, ні ночі без сну не могли зупинити мужніх воїнів.

46-а армія на вістрі атаки мала 48-у гвардійську стрілецьку дивізію під командуванням генерала Г.Н. Корчикова. Згодом прапор Червонопрапорної орденів Суворова і Кутузова 48-ї Криворізької стрілецької дивізії був пронесений на параді Перемоги перед Мавзолеєм В.І.Леніна. В лютому 44-го дивізія вела багатоденний бій за Зелене місто, територію металургійного заводу і Соцмісто. В самому Соцмісті бій тривав близько п'яти годин.

Противник упорно цеплялся за каждую выгодную высоту, за каждый дом перед фронтом всех четырех наступавших стрелковых корпусов (34-го и 6-го гвардейского 46-й армии, 82-го и 57-го 37-й армии). Под сильным огнем, отражая контратаки, рвалась к центру Кривого Рога 394 стрелковая дивизия генерала Лисицына. Успешно взламывала вражескую оборону 236-я гвардейская стрелковая дивизия под командованием генерал-майора И. И. Фесина, дважды героя Советского Союза. Соединения 6-го гвардейского корпуса генерала Г.П.Котова в кровопролитных боях освободили станции Радушная, Мудреная, очистили от врага коксохимический завод и перерезали железнодорожную линию Долгинцево - Червоное. Здесь особо отличилась 20-я гвардейская дивизия генерала П.Я.Тихонова, которого сменил генерал Н. М. Дрейер. Большим успехом воинов 82-го стрелкового корпуса генерала П.Г.Кузнецова было быстрое преодоление внешнего обвода вражеской обороны по линии Александровка – Златополье – Кубердеевка. Кроме разветвленной линии обороны, противник располагал здесь большим количеством танков, превращенных в долговременные огневые точки. Соединениям корпуса – 15-й и 28-й гвардейским дивизиям полковника П. М. Чиркова и генерала Г. И. Чурмаева принадлежит и честь освобожения крупного железнодорожного узла Долгинцево. 10-я гвардейская воздушнодесантная дивизия генерала М. Г. Микеладзе за освобождение рудников имени Фрунзе, "Октябрьский", горняцкого поселка "Большевик" и Божедаровки удостоилась наименования Криворожской. 188-я Нижнеднепровская стрелковая (командир полковник В.Я.Даниленко) в кровопролитных боях очистила от врага рудники имени Карла Либкнехта и имени Кирова. Ее заслуги были отмечены орденом Суворова.

Loading...

 
 

Цікаве