WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Аграрна реформа П.А. Столипіна та її здійснення в Україні (1906-1914 рр.) - Курсова робота

Аграрна реформа П.А. Столипіна та її здійснення в Україні (1906-1914 рр.) - Курсова робота

Географічні дані за відсотками розселення українських селян у різних місцевостях Російської імперії наведені в табл. 3.3.9 [148, с.47].

Таблиця 3.3.9

Географічне розселення переселенців з України по різних місцевостях

Губернії та краї

Відсоток переселенців

Губернії та краї

Відсоток переселенців

Томська

33

Семипалатинська

3,3

Акмолинська

21,9

Оренбурзька

2,3

Приморська

9,9

Семиріченська

2

Тургайська

8,8

Іркутська

1,4

Амірська

4,2

Уральська

1,2

Єнисейська

3,9

Сир-Дар'їнська

0,9

Тобольська

3,6

Інші

біля 1

Як зазначалося вище, економічне становище переселенців було значно нижче мінімального прожиткового, який був потрібен для влаштування господарства. Це було однією з основних причин зворотнього переселенського руху з Сибіру. Заведення господарства на новому місці було можливе лише за наявності певних капіталів. Погане підсоння й грунт на нових місцях вимагали підсиленого угноєння, вживання сільськогосподарських машин, поліпшених систем рільництва тощо.

Офіційні обслідування констатували, що переселенці скаржилися на неврожаї, холод, брак води, віддаленість від залізниць. Не дивно, що далеко не всі землі, які становили переселенський фонд, заселялися. Важкі умови життя, неврожаї, відсутність грошової допомоги – всі ці фактори примушували селян повертатися до рідних країв. Ще в 1906 році переселенці з Оренбурзької губернії прохали Катеринославського губернатора наділити їх землею, бо в 1904 році виселилися з Чернігівщини, але землю вони отримали таку, "що на їй ні хліб, ні городина не росте, а гроші казна бере з їх, як за добру землю" [39, 1906. - 9 серпня].

Якщо і отримували переселенці на нових місцях землю, то вона була не найкращої якості, не завжди непридатна для землеробства. Ось що писали своїм односельцям переселенці з Полтавської губернії: "Браття, кайтесь на нас та не ходіть у цей проклятий Сибір, де жить тільки Каїнові та Юді, а нам лучче вмерти на нашій рідній Україні, ніж тут пропадати, як ми гинем. Нема ніякої помочі ні звідкіль, а обіцянка допомогти нам осталась обіцянкою... То ото сидіть на старих смітнищах, то лучче буде, чим тут. Землі й багато та чорт їй рад" [161, 1906. - 3 жовтня]. Звісно, що після такої сповіді односельців, селяни мусили б утриматись від переселення. Але часто селяни сподівалися на краще. До того ж природні примхи змушували селян ризикувати. Недород, необхідність купувати хліб, щоб прохарчуватися зиму та неможливість заробити гроші на батьківщині змушували селян незважати на попередження односельців [161, 1907. - 27 октября].

Не одержавши землі і не влаштувавшись на новому місці, багато сімей поверталися назад. З Київської губернії в 1907 році на переселення виїхало з дозволу начальства та самовільно разом 27260 чоловік. З цього числа за цей же час повернулося до дому 1220 чоловік, що складало майже 5% від загальної кількості переселенців з губернії [161, 1907. - 15 мая; 1908. - 20 февраля].

Для детальнішого розуміння кількості переселенців, які поверталися на нові місця, візьмемо дані по Волинській губернії про кількість переселенців, та селян, які повернулися, за період з 1897 по 1909 роки, тим більше, що починаючи з 1907 року, кількість переселенців з Волині значно зросла і складала 2/3 від загального числа за 13 років [161, 1910. - 3 апреля]. Ці дані наведені в табл. 3.3.10.

Таблиця 3.3.10

Кількість переселенців з Волинської губернії та селян, які повернулися додому в період з 1897 по 1909 роки

Роки

Всього виїхало, чоловік

Повернулося, чоловік

1897

947

390

1898

1368

143

1899

2053

356

1900

2712

351

1901

2394

432

1902

1027

231

1903

1122

206

1904

90

38

1905

471

53

1906

917

29

1907

10938

550

1908

12604

795

1909

11242

671

Всього

45885

4254

Як бачимо, за 13 років у порівнянні з виїздом, повернулося назад не дуже багато переселенців – всього 11,1%. Але це пояснюється тим, що не всі бажаючі мали кошти на проізд (50-60 крб. на сім'ю). Часто переселенці намагалися їх заробити, але це вдавалося далеко не всім. Ті, хто зумів повернутися на батьківщину, продовжували бідувати, оскільки в них не залишилося ні хати, ні землі.

Загальна кількість переселенців з Сибіру, які повернулися на батьківщину з 1906 по 1912 роки, наведена в табл. 3.3.11 [148, с.45].

Таблиця 3.3.11

Зворотний рух українських переселенців з Сибіру в 1906-1912 роках в загальній кількості і у відсотку до загальної кількості переселенців.

Губернії

1906 рік

1907 рік

1908 рік

1909 рік

К-ть

%

К-ть

%

К-ть

%

К-ть

%

Полтавська

715

7,7

978

3,2

1735

3,3

3299

6,2

Херсонська

1112

21,6

529

14,5

1278

8,5

2596

11,1

Харківська

400

4,8

1091

6,6

1855

5,7

3048

10,4

Київська

413

5,4

1394

4

1806

4,1

2529

7,6

Чернігівська

328

2,6

703

3,9

924

4,1

3174

9,3

Волинська

32

5,4

550

6,7

795

7,2

677

7,6

Всього по 6 губерніях

3006

7,5

5245

6,5

8393

3,9

15323

8,6

Губернії

1910 рік

1911 рік

1912 рік

Всього за 7 років

К-ть

%

К-ть

%

К-ть

%

К-ть

%

Полтавська

4076

12,7

6760

46,5

2092

27,1

19655

9,9

Херсонська

3212

16,2

6548

56,4

2144

30,6

17455

20,4

Харківська

3647

15,4

3585

33,8

2277

83,3

15903

12,5

Київська

3718

21

3888

54

1962

49,9

15710

10,6

Чернігівська

404

19,3

1840

40,9

831

32,3

11841

8,8

Волинська

1461

18,3

1139

27,9

663

26,6

5317

12,3

Всього по 6 губерніях

20185

17,3

23760

41,9

9972

29

85881

11,1


 
 

Цікаве

Загрузка...