WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Історія Почаївської Лаври - Курсова робота

Історія Почаївської Лаври - Курсова робота

В сьогоднішньому соборі, з його величним куполом, хорами і переходами, які побудовані за проектом архітектора А. Щусева. Храм був заложений ще в 1899р., але тільки в 1906р. відновились будівничі роботи. І вже через 5 років на рівному і просторому місці виріс могутній собор. Ще біля Святих воріт він постає перед нами всіма своїми якостями. В мозаїчній іконі Спаса Нерукотворного біля якого в поклоні схилилися князі російські. Західний вхід в храм прикрашений зображенням з мозаїки ікони Почаївської Божої матері. Довкола ікони в славі ангели, а з низу благосвідомо стоять святі Божі угодники Волинської землі. З східної частини зображена новозавітна Троїця з Гамофою в центрі. Стіни собору, важкі, моновилиті, мають мінімум прикрас – лише узорний орнамент, викладений на висоті.

Першим розписував собор лаврський іконописець ієродиякон Дамаскін Малюта. До 1-ї Світової війни він встиг розписати притвір і вівтар, частково стіни.

Гудима писав: "Розпис собору завершений в 70-ті роки ХХст. Місцевими іконописцями, за ескізами художників Щербакова і Фролова. На стінах – у весь зріст зображення святителів, святих, мучеників, мучениць, біблейські сюжети. На західній стіні храму – зображення Страшного суду, з правої сторони від Правосудного Господа – рай, а зліва – пекло. Виходячи з церкви, кожен богомолець підсвідомо піднімає очі на ці зображення, які наводять на глибокі роздуми". [3.ст.289].

Іконостас зроблений за проектом архітектора А. Щусева. Він був подарований разом з панікадилом імператором Миколою ІІ-м.

Величні розміри, розпис і напівтемрява в храмі за рахунок вузьких вікон – зв'язуюча нитка з давнім Троїцьким собором, збудованим Домашевськими і освяченим преподобним Іовом.

Отже, всі храми, які знаходяться в Почаївській Лаврі є напрочуд гарними і неповторними. Вони випромінюють ласку Божу і красу яку Бог дарує людям.

Висновки

Отже, через брак писемних першоджерел точна дата заснування чернечої обителі залишається, на жаль, не з'ясованою. Натомість є багато припущень, які ґрунтуються переважно на народних переказах і легендах.

Згідно з найбільш розповсюдженою версією, поява першого ченця в Почаєві пов'язана з трагічними для давньої Русі-України подіями 1240р. коли потужна навала тараро-монгольських завойовників змусила мешканців наддніпрянських міст рятуватися втечею. Серед прадавніх густих лісів, використовуючи чи то природні, чи то рукотворні сухі печери, колишні ченці Києво-Печерського монастиря саме тут обрали для себе тимчасове пристанище, якому згодом судилося перетворитись на пустельножитний монастир, тобто таким, у якому кожен монах провадив своє окремішнє життя.

Існують й інші ймовірні припущення, згідно з яким набожні монахи-пустельники облюбували собі цю лісисту місцину невдовзі після хрещення Русі. Лише спеціальні археологічні дослідження, якщо до них дійде справа у майбутньому, зможуть пролити більше світла на найраніші роки існування монастиря.

Почесна роль фундаторки монастиря належить Анні Гойській. Про свій намір вона внесла 14 листопада 1597 року відповідний запис у Крем'янецькі земські книги. Разом з матеріальними пожертвами Анна Гойська передала монастиреві і належну їй ікону Божої Матері, яка з часом набула статусу найшановніших християнських святинь України.

Після смерті Гойської магнат Андрій Ферлей намагався відібрати все майно Лаври. Він викрав з монастиря чудотворну ікону і забрав її до Козина (Радивилівський район Рівненської області). Проте ігумен Іов Залізо відсудив всі землі та ікону.

Важливу роль у розбудові Почаївської Лаври відіграв відомий польський магнат Микола Потоцький, з ім'ям якого пов'язано спорудження головного монастирського храму-соборної церкви Успіння Пресвятої Богородиці.

На кінець ХVІІ-ХVІІІ ст. Почаївський монастир мав три основні церковні споруди. Це Успенська церква, Троїцька церква та церква в ім'я Перемоги Божої Матері.

В ХХ-му столітті в монастирі з'явився Амфілохій (Головатюк), який отримав від Бога дар зцілення. Після його смерті пройшло вже більше сорока років, але коли його труну відкрили, то тіло збереглося таким як і було. Він зачислений до числа святих. Зараз земля його могили має цілющі властивості і творить дива.

Майже все ХХст., починаючи з Першої світової війни і закінчуючи розпадом СРСР у 1991р., було вкрай несприятливим для подальшого розвитку Почаївської Лаври. У міжвоєнний період її настоятелям доводилося більше перейматися судовим процесам на захист монастирського майна та нерухомості від позовів католицького проводу, обмежуючись поточними ремонтами та поновленням. Не кращим був стан речей і за радянських часів. Хоча Лавра і увійшла до переліку найвизначніших історико-релігійних пам'яток України, які перебували під охороною держави, кошти на реставраційні роботи виділялися лише для мінімального підтримання існуючих споруд.

Однак як будь-який живий організм так і діюча християнська обитель не зупинилася на певній стадії природної еволюції . У 90-ті роки ХХст. Лавра відчула нові позитивні імпульси . З'явилися підстави для нового будівництва у зв'язку з визначними датами, що їх святкувала християнська Церква на зламі ХХ та ХХІст.

У 1997р. на честь 400-річчя перенесення до монастиря ікони Почаївської Божої Матері – з'явилася капличка поблизу надбрамного корпусу. Три позолочені маківки, виставлені на даху в один ряд, нагадують традиційний тип українських трибаневих церков.

Найновішою лаврською спорудою стала каплиця на честь 2000-літнього ювілею Різдва Христового.

За народним повір'ям, Почаївська Лавра непідвладна руйнівній силі часу, а тому існуватиме аж до моменту Страшного суду та Другого пришестя Спасителя.

З давніх-давен і до сьогодні цей монастир є одним з найшанованіших місць для щорічних прощ-масового паломництва віруючих до лаврських святинь. На теренах України він поступається лише Києво-Печерській Лаврі.

Список використаної літератури

  1. Амвросий [Лотоцький]. Сказание историческое о Почаевской Успенской Лавре бывшего наместника Лавры архимандрита Амвросия.-Почаев,1886.-313с.

  2. Білецький П. Украинская портретная живопись ХVІІ-ХVІІІ вв. –Л.: Искуство,1981.-258с.

  3. Гудима А. "Почаївський монастир в історичній долі українства".-Тернопіль,1995р.-286с.

  4. Дубилко І. "Почаївський монастир в історії нашого народу", Інститут Дослідів Волині, Вінніпег, 1986р.-114с.

  5. Евлогий [Гсоршевский]. Путь моей жизни. Воспоминания митрополита Эвлогия [Гсоршевского], изложение по его рассказам Т. Манухиной. -М: Моск. рабочий, 1994.-622с.

  6. Жук С.: Короткий історичний нарис Почаївської Успінської Лаври, вид. Церква і Нарід, Крем'янець,1978р. ст. 60.

  7. Краткое обозрение истории и исторических достопримечательностей средней части Волыни.-СПб., 1890.-43с.

  8. Крыжановский Е. Заметка на заметку о Почаевской Лавре // Киевская старина.- 1882.-Т.4.-с.376.

  9. Історія українського мистецтва.-Т.3: Мистецтво другої половини ХVІІ-ХVІІІ ст.-К: УРЕ, 1986 – 440с.

  10. Логвин Г. З глибин. Гравюри українських стародруків ХVІ-ХVІІІ ст.-К.: Дніпро, 1990.-408с.

  11. Митрополит Іларіон [Огієнко І.І.]. Фортеця православія на Волині- Свята Почаївська Лавра.- Вінніпег, 1961.-398с.

  12. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР.-К.: Будівельник, 1986.-Т.4. – 375с.

  13. Почаїв // Енциклопедія українознавства.-Т.6. – Львів: Вид. Наук. Т-ва ім. Т.Г. Шевченка, 1996.-с. 2287-2289.

  14. Ричков П.А, Луц В.Д. Почаївська Свято-Успенська Лавра.- К.: "Техніка", 2000.

  15. Рафальський Л. Подорож по Крем'янецькому уїзді Волинської губернії в 1865 році.- Почаїв,1876.-108с.

  16. Свято-Успенськая Почаевская Лавра: Фотоальбом.-Б. М., 1995.-230с.

  17. Теодорович Н.И. Инвентарь Почаевского монастыря // Волынские епархиальные ведомости.-1905. №3-5,9.

  18. Хайнацкий А.Ф. Повесть историческая о святой чудотворной иконе Божей Матери Почаевской.- Почаев, 1910-61с.

  19. Хайнацкий А.Ф. Православие на западе России в своих ближайших представлениях, или Патерик Волыно-Почаевский.-Житомир, 1997 – 496с.

  20. Янко М.Т. Топонімічний словник-довідник Української РСР.-К.: Рад. Школа, 1973.-180с.

2

Loading...

 
 

Цікаве