WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Монгольська держава. Чингісхан та завойовницькі походи монголо-татар - Курсова робота

Монгольська держава. Чингісхан та завойовницькі походи монголо-татар - Курсова робота

2. ЧИНГІСХАН ТА ЙОГО ПОХОДИ.

Власне ім'я Чингісхана — Темучін (бл. 1155—1227). Він народився в сім'ї вождя родоплемінного об'єднання. Його рід кочував у долині річок Онону і Керулену — на території сучасної Монголії.

Його батька отруїли кровні вороги татари, а родичі відвернулися від їхньої сім'ї. Життя було голодним, але двох дітей вдова виростила і вигодувала. Коли Темучін виріс, родичі, злякавшись помсти, схопили його і забили в колодки, але він зміг втекти.

Природний розум та мужність забезпечили Темучі-нові популярність серед монгольських племен, навколо нього згуртувалися перші соратники. Однак доля знову завдала йому удару — його дружину було розгромлено чжурчженями, а сам він 11 років був чжурчженським рабом і носив колодки. Але знову втік і зумів зібрати колишніх прихильників. Чингісхан склав для свого війська кодекс правил, які визнали ті, кому набридли родові обмеження, хто мріяв про славу, добробут, владу негайно і готовий був задля цього ризикувати життям. Ці правила передбачали смерть за зраду, обман, убивство, крадіжку, недисциплінованість і порушення принципу взаємодопомоги.

Наприкінці XII — на початку XIII ст. Чингісхан, перемігши в багаторічній міжусобній боротьбі ряд монгольських родів, об'єднав під своєю владою кочові племена монголів і створив ранньофеодальну державу — централізовану військову деспотію, метою якої стало завоювання і пограбування сусідніх народів. 1206 р. на з'їзді (курултаї) монгольської знаті Темучін був проголошений Чингісханом (великим ханом), правителем усіх монголів.

У XIII ст. військо Чингісхана підкорило Сибір, Північний Китай, Середню Азію, спустошивши і зруйнувавши міста Самарканд, Бухару, Ургенч, Ходжент, Мерв, Термез та ін.

1221р. військо Чингісхана вдерлося до Азербайджану та Грузії, пройшло через Кавказ і дійшло до Криму.

1223 р. війська Чингісхана здійснили грабіжницький похід на руські землі. Того ж року монголи, завдавши поразки руським князям та половцям на р. Калка, повернули на Вулгарію.

Незадовго до смерті Чингісхан розподілив завойовані землі (улуси) між своїми синами Джучі, Джагатаєм, Угедеєм і Тулуєм. Нащадки Чингісхана продовжували загарбницькі війни проти народів Азії та Європи.

Навала монголів, очолювана Чингісханом, призводила до руйнування міст та винищення населення і надовго затримала соціально-економічний розвиток підкорених народів.

3. БОРОТЬБА НАРОДІВ СХІДНОЇ ТА ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

З МОНГОЛО-ТАТАРСЬКОЮ НАВАЛОЮ.

У той час як західноєвропейські феодали захоплювали країни Східного Середземномор'я, марно намагаючись зміцнити там свої позиції, сама Західна Європа опинилась перед небезпекою монгольського завоювання.

На момент смерті Чингісхана існувала величезна монгольська держава, яка включала, крім Монголії, Північний Китай, Південний Сибір, більшу частину Середньої Азії та частину Закавказзя. На курултаї 1235р. було вирішено послати велику армію для завоювання Європи, її очолив онук Чингісхана Бату.

Розоривши Волзьку Булгарію, монгольські полчища 1237 р. вдерлися в руські князівства. Русь чинила героїчний опір, але, роздроблена на окремі феодальні князівства, не змогла відбити блискавичного удару. Руські князі були розбиті на річці Сіті (1238). Монголи дощенту зруйнували Рязань, Коломну, Москву, Владимир та ін.

  1. р. під час нового походу монголи завоювали Київ, Волинь, Поділля, Галич.

  2. р. війська Бату вторглися у Південну Польщу (були спалені Краків і Сандомир), у Чехію і Сілезію, в Угорщину, де Бату завдав рішучої поразки війську угорського короля Бели IV. Передові загони Бату дійшли до Адріатики.

1241 р. Західній Європі реально загрожувало мон- 1 гольське завоювання. І хоча чеські рицарі в Сілезії чинили монголам серйозний опір, але тільки героїчна боротьба руського народу проти загарбників поклала край наступу монголів на Захід і змусила орду повернути назад. Під час завоювання Русі монголи зазнали величезних втрат; це було основною причиною їх невдач у Західній Європі.

Внаслідок завоювань монголів величезна територія СхідноїЄвропи і Азії, була розорена, міста, села, фортеці зруйновані, частина населення знищена, решта — обернена в рабство або обкладена непосильною даниною. Панування монголів надовго затримало господарський і культурний розвиток руських земель. Значно менше, але так само негативно, воно позначилось на долі Угорщини, Румунії і Польщі.

4. ЗОЛОТА ОРДА.

Золота Орда — монголо-татарська феодальна держава, заснована в 40-х рр. XIII ст. унаслідок завойовницьких походів хана Бату. До складу Золотої Орди входили Західний Сибір, Волзька Булгарія, Північний Хорезм, Північний Кавказ, Крим, Дешт-і-Кипчак. Руські князівства перебували у васальній залежності — сплачували данину, зобов'язувались надавати монголо-татарам військову допомогу та ін. Центром Золотої Орди було Нижнє Поволжя, де за Бату було засновано столицю — Сарай-Бату (поблизу сучасної Астрахані). За правління хана Узбека столиця була перенесена в Сарай-Берке, засноване братом Бату Берке поблизу сучасного Волгограда.

У 50-х рр. XIII ст. Золота Орда стала цілком незалежною від Монгольської імперії. її очолював хан із роду Чингісхана. Для вирішення найважливіших питань він скликав з'їзд із членів династії — курултай. Політичний лад Золотої Орди мав напіввійськовий характер: держава поділялася на улуси, області, округи-тумани, тисячі, сотні, десятки, правителі яких були одночасно і воєначальниками цих адміністративних одиниць.

З другої половини XIV ст. через посилення визвольної боротьби підкорених і залежних народів, а також загострення внутрішніх суперечностей могутня Золота Орда почала занепадати. 1362 р. литовський князь Ольгерд розгромив монголо-татарські війська біля р. Сині Води і захопив частину українських земель (Чернігово-Сіверщину, Київщину, Поділля), що перебували під владою Орди.

Поступове виокремлення самостійних ханств Сибірського, Казанського, Кримського, Ногайської Орди тощо наприкінці XVна початку XVIст. призвело до остаточного розпаду Золотої Орди.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Архипов Дмитрий Борисович. Краткая всемирная история. Наукометрический анализ / РАН; Институт аналитического приборостроения. — С.Пб. : Наука, 1999. — 189с.

  2. Баландин Рудольф Константинович. Всемирная история: 500 биогр. : Знаменитые правители, полководцы, нар. герои, мыслители и естествоиспытатели, политики и предприниматели, изобретатели и путешественники, писатели, композиторы и художники всех времен и народов / Р. К. Баландин. — М. : Современник, 1998. — 315

  3. Белоножко Сергей Владимирович, Бирюлев Илья Михайлович, Давлетов Александр Рашидович, Космина Виталий Григорьевич, Нестеренко Людмила Алексеевна, Турченко Федор Григорьевич. Всемирная история. Новое время. 9 класс: Учебник для сред. общеобразоват. заведений — 2-е изд. — К. : Генеза, 2002.

  4. Всемирная история: Великая Французская революция / И.А. Алябьева (ред.кол.). — Минск : Харвест, 2001. — 512с.

  5. Всемирная история: Возрождение и Реформация / И.А. Алябьева (ред.кол.). — М.; Минск : АСТ, 2000. — 1000с.

  6. Всемирная история: Учебник для студ. вузов / Георгий Борисович Поляк (ред.), Анна Николаевна Маркова (ред.). — М. : Культура и спорт, 1997. — 496с.

Loading...

 
 

Цікаве