WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Візантійська імперія в ХІ - ХV ст. - Курсова робота

Візантійська імперія в ХІ - ХV ст. - Курсова робота

Зростаючий контроль держави та церкви над культурним життям сприяв його уніфікації та канонізації. У культурному житті запанували шаблон, освячена часом традиція. Православне духовенство культивувало настрої аскетизму, відходу від активної діяльності, па-сивно-споглядацьке ставлення до навколишнього світу. Самосвідомість звичайного візантійця була просякнута фаталізмом і песимізмом. Усі ці тенденції духовного життя суспільства знайшли своє втілення в ісихаамі — релігійно-філософському вченні, розробленому ченцем Григорієм Паламою і офіційно визнаному православною церквою на помісному соборі 1351 р. Перемогаіси-хазму над гуманізмом і раціоналізмом значною мірою сприяла відставанню Візантії від Заходу і може вважатися інтелектуальним провісником занепаду країни.

Піднесення Візантійської імперії в XI—XII ст. було останнім в її тисячолітній історії. Воно не супроводжувалося реформами, які дали б змогу модернізувати архаїчну систему державного управління та розкріпачити індивідуальні можливості та станові інтереси. Усі боролися за владу, проте ніхто не мав відваги чи бажання до змін. Вдихнути нове життя в закостеніле у своєму розвитку суспільство не пощастило. Внаслідок цього Візантія стала полем боротьби швидко прогресуючих цивілізацій Сходу та Заходу, представлених світом ісламу й католицтва.

Першими завдали удару турки-сельджуки. Важка поразка, якої зазнала від них візантійська армія в 1176 р., струсонула будівлю імперії так, що по ній побігли тріщини як зсередини, так і ззовні. Імперію охопило полум'я громадянської війни. З-під її впливу визволилися православні Болгарія і Сербія. Проте це була лише прелюдія до наступного потрясіння.

У1204 р. Константинополь був захоплений і нещадно пограбований армією хрестоносців. Візантійська імперія на деякий час припинила своє існування. На її території утворилися католицька Латинська, православні Нікей-ська, Трапезундська імперії та Емірська держава. І хоча в 1261 р. нікейському імператору Михаїлові VIII Палео-логу пощастило повернути давню столицю і відновити Візантійську імперію, вона вже ніколи не піднімалася до вершин колишньої слави та могутності. Візантійські імператори нової династії Палеологів уже не мріяли про територіальні завоювання, прагнучи зберегти те, що мали.

Візантійське суспільство за своєю зовнішньополітичною орієнтацією розкололося на три основних угруповання. Меншість, представлена освіченою верхівкою, шукала союзу та допомоги на Заході, виявляючи готовність розплатитися за це втратою церковного суверенітету чи навіть прийняттям католицтва. Проте щоразу офіційно укладені угоди щодо релігійної унії, зокрема 127411439 рр., наштовхувалися на запеклий опір православної церкви та основної маси населення, воро-

;ічі х д< і Ва ходу. За суто релігійними справами приховувалися глибокі принципові розходження двох християнських цивілізацій — західної та східної, їхній органічний синтез був тоді неможливий.

На противагу так званим латинофілам у Візантії сформувалася партія туркофілів, переконаних, що турецька чалма для їхньої батьківщини краща, ніж папська тіара. При цьому основним аргументом виступала переконаність у релігійній толерантності мусульман. Нарешті існувала численна група так званих ортодоксів, які закликали нічого не змінювати і залишити все так, як воно є. Православні країни, у свою чергу, не виявили здатності до консолідації, воюючи з Візантією на боці чи мусульман, чи католиків. Розплата за це не змусила на себе довго чекати.

З 60-х років XIV ст. турецькі султани перейшли до систематичного завоювання Балкан. У1362 р. вони захопили велике візантійське місто Адріанополь, перенісши сюди свою столицю. Переможна для турків битва на Косовому полі в 1389 р., в якій вони завдали поразки сербським і боснійським військам, стала вирішальною для долі балканських країн. У1392 р. жертвою завойовників стала Македонія, а ще через рік — болгарська столиця Тирново.

Коли Захід усвідомив масштаби турецької загрози, було вже пізно. Обидва хрестові походи проти Османської імперії, організовані католицькими країнами, закінчилися катастрофою. Війська хрестоносців були розбиті турками в битвах під Нікополем 1396 р. і під Варною в 1444 р. Останнім актом цієї драми стало падіння Константинополя в 1453 р. Візантійська імперія припинила своє існування. її було нікому захищати, крім жменьки цивільного населення та кількох сотень відчайдушних італійських найманців — кондотьєрів.

Проте візантинізм як феномен культури продовжував своє існування в житті народів регіону. Його традиції частково були засвоєні Османською імперією — спадкоємицею Візантії в геополітичному відношенні, частково перейшли до Московії — єдиної на той час православної країни, що зберегла незалежність.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Акопов Сергей Самсонович. История повторяется: от египетских пирамид до Московского Кремля: [В 2 кн.] / Сергей Акопов. — Калязин : Акопов, 1994.

  2. Баландин Рудольф Константинович. Всемирная история: 500 биогр. : Знаменитые правители, полководцы, нар. герои, мыслители и естествоиспытатели, политики и предприниматели, изобретатели и путешественники, писатели, композиторы и художники всех времен и народов / Р. К. Баландин. — М. : Современник, 1998. — 315

  3. Всемирная история: Великая Французская революция / И.А. Алябьева (ред.кол.). — Минск : Харвест, 2001. — 512с.

  4. Всемирная история: Учебник для студ. вузов / Георгий Борисович Поляк (ред.), Анна Николаевна Маркова (ред.). — М. : Культура и спорт, 1997. — 496с.

  5. Белоножко Сергей Владимирович, Бирюлев Илья Михайлович, Давлетов Александр Рашидович, Космина Виталий Григорьевич, Нестеренко Людмила Алексеевна, Турченко Федор Григорьевич. Всемирная история. Новое время. 9 класс: Учебник для сред. общеобразоват. заведений — 2-е изд. — К. : Генеза, 2002.

Loading...

 
 

Цікаве