WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Стародавня Індія - Курсова робота

Стародавня Індія - Курсова робота

Справжнього розквіту давньоіндійська цивілізація досягла в епоху культури "Рігведи" — часу створення збірки релігійних гімнів, магічних заклинань та ритуальних приписів, створених жерцями арійських племен, які з'явились в Індії у II тис. до н. є. після так званого Великого переселення народів. Якраз тоді, наприкінці II — на початку І тис. до н. є., склався брахманізм як своєрідний синтез вірувань індоаріїв (ведизму) та релігійних уявлень попереднього місцевого доарійського населення Північної Індії.

"Рігведа" стала теоретичною підвалиною формування оригінальної духовно-світоглядної системи брахманізму, а згодом індуїзму — ідейної основи індійської культури.

В епоху "Рігведи" почав складатися і такий суто індійський феномен, як станово-кастова система. У "Рігве-ді" вперше було теоретично обґрунтовано морально-пра-нові мотиви поділу індійського суспільства на чотири основні стани. Згодом було вироблено розгалужену систе-му регламентації життя та поведінки людини залежно під стану, до якого вона належала. Згідно з нею законним вважався шлюб лише в межах однієї варни. Це саме стосувалося і вибору професії, побутових стосунків (заборона їсти в присутності представників інших варн) тощо. Результатом тривалого розвитку таких суспільних відносин між людьми, поділеними за походженням, професією, став наступний поділ варн на велику кількість дрібніших каст. Остаточно кастова система поділу індійського суспільства склалась у період раннього середньовіччя. З незначними змінами вона збереглася до наших днів.

Своєрідною реакцією давньоіндійського суспільства, що виступало проти нерівності каст, на ці соціальні засади брахманізму був буддизм (вчення Будди — Сіддхар-тхи Гаутами, або ПІак'я Муні, який, за легендою, проповідував своє вчення у VI ст. до н. є.). Згідно з ним справжньою метою життя людини є досягнення нірвани (заспокоєння, згасання), тобто цілковитого подолання земних бажань і почуттів, звільнення від земних спокус і досягнення абсолютного спокою та блаженства в духовному єднанні з Буддою.

Вагому роль у буддизмі відіграло положення про заборону завдавати шкоди живим істотам. Цю тезу включила у своє віровчення така неортодоксальна індійська релігія, як джайнізм, що вийшов із надр брахманізму. Він, як і буддизм, був своєрідною антитезою брахманізму, набравши вигляду філософсько-етичної системи, яка не визнавала кастової нерівності, відмовилася від вшанування божеств і зосередилася на соціально-моральних аспектах поведінки людей. Проте найповніше заборону завдавати шкоду тваринам було запозичено індуїзмом, що виник внаслідок трансформації брахманізму в нових історичних умовах. Особливо розвинутим був культ священних тварин (мавп, корів).

Загалом поняття "індуїзм" означає весь традиційний індійський спосіб життя: суму життєвих принципів, соціальних норм та естетичних цінностей, вірувань і обрядів, міфів та легенд індійців.

Особливість індуїзму як всеохоплюючої системи життя давньої Індії відбилася і у своєрідному трактування запозичених від брахманізму догматів про дхарму, кармуі і перевтілення. Зокрема найвищою з усіх дозволеним "священним законом" дхарми насолод давні індійці вва-Я жали статеву. Звідси і поширені еротичні зображення| на стінах храмів, і безсмертна "Кама Сутра".

Насолоду у давніх індійців викликали також численні свята, що супроводжувалися веселощами, типовії мелодійні наспіви, що збереглися до нашого часу, різноманітні розваги (бої півнів, купання, виступи професійних музикантів, танцюристок, драматичних акторів) таї надзвичайно поширені азартні ігри. Так, Індія є батьківщиною шахової гри. Вирізьблені з кості шахи зображували індійських царів, воїнів, слонів.

Зі своєрідністю релігійної системи в культурі ДавЛ ньої Індії тісно пов'язана й оригінальність численних напрямів філософської думки. Особливо поширеними; й загальновідомими були філософські вчення, що визна-І вали і раціонально обґрунтовували авторитет священ-І ної основи індуїзму — Вед.

Філософські погляди відігравали важливу роль не лише в історії та культурі Індії, а й у розвитку світової науки. З ними, зокрема, безпосередньо пов'язані досягнення різних галузей давньоіндійської науки: математики, хімії, астрономії, медицини та природознавства. Загальновідомо, що пвдійські вчені ще в далекому минулому випередили деякі відкриття, зроблені європейськими дослідниками лише в добу Відродження або в Новий час. Так, ще до нашої ери в Індії складалися таблиці біноміальних коефіцієнтів, які в Європі згодом отримали назву "трикутників Паскаля". Видатним досягненням давньоіндійської науки було створення десяткової системи лічби, якою нині користується весь світ. І сьогодні повсюди знаходять своїх прихильників релігійно-філософські концепції Індії, викликають великий інтерес методи йоги, ідеї індійського містицизму та трансцендентальної медитації.

Художня культура давньоіндійського суспільства була нерозривно пов'язана з традиційними для нього релігійними та філософськими системами. Найдавніша епічна поема Індії — "Махабхарата", автором якої, ягідно з традицією, вважається легендарний мудрець і поет В'яса. Початок складання цієї поеми відноситься до другої половини II тис. до н. є. Згодом до її складу увійшло безліч міфів, легенд, казок і дидактичних (повчальних) оповідань з усної народної творчості. Основну частину "Махабхарати" було завершено в IV—V ст. н. є.

Не менш видатною епічною поемою є "Рамаяна". Складений між VI—II ст. до н. є. цей грандіозний епос оповідає не лише про війни і подвиги легендарного героя Рами, а і яскраво змальовує духовне життя та побут Ста-родавної Індії. Релігійно-міфологічним змістом традиційних для давньоіндійського суспільства вірувань та філософських поглядів пронизані й відома драма "Шаку пта-ла" славнозвісного індійського поета Калідаси (IV ст. н. є.), твори інших видатних поетів і письменників.

Ідеї, характерні для релігійних вірувань стародавніх індійців, визначили своєрідність архітектури, скульптури, живопису. Особливо глибокий вплив на будівельне та образотворче мистецтво справили індуїзм, буддизм та джайнізм. І нині вражають високохудожні, створені з металу або каменю велетенські статуї Будди, Брахми, Вішну, Шиви.

Яскравим прикладом художньо-образного сприйняття світу через духовну призму віровчень цих релігій є фрески печерних храмів Аджанти та барельєфні композиції вирубаних у скелях храмів Еллори.

В окремих деталях пам'яток відчувається і вплив мистецтва інших давніх східних цивілізацій — Месопотамії, Єгипту, Персії та Китаю. І це не дивно, адже Індія знаходилася на Великому шовковому шляху, яким не тільки рухалися каравани з товарами, а й відбувався жвавий культурний обмін.

Індія відіграла помітну культуротворчу роль, поширивши, зокрема, цивілізуючий вплив буддизму на інші І східні країни.

Список джерел та літератури

  1. Андріяненко Віра Іванівна. Історія і теорія української і зарубіжної культури: навч. посіб. / Східноукраїнський національний ун-т ім. Володимира Даля. — Луганськ, 2007. — 176c

  2. Афонін В. О., Афонін Ю. В., Зюзіна Т. О. Історія і теорія культури: (плани-завдання до практичних занять для студ.перших курсів денної та заочної форми навчання зі спец."Культурологія") / Луганський держ. педагогічний ун-т ім. Тараса Шевченка. Кафедра культурології і кіно-телемистецтва. — Луганськ, 2002. — 66с.

  3. Безвершук Жанна Олександрівна. Історія культури в термінах і назвах: Словник-довідник. — К. : Вища школа, 2003. — 400с.

  4. Бінгем Джейн, Чандлер Фіона, Таплін Сем. Всесвітня історія: повна ілюстрована енциклопедія. — К. : Країна Мрій, 2007. — 416c.

Loading...

 
 

Цікаве