WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Отто фон Бісмарк і його роль в утворенні Німецької імперії - Курсова робота

Отто фон Бісмарк і його роль в утворенні Німецької імперії - Курсова робота

Повертаючись до епіграфу курсової роботи, а саме вислову давньоримського філософа Сенеки, який стверджував, що не було ще генія без певної долі безумства, варто пояснити як ці слова стосуються Бісмарка. Те, що останній був генієм політичного та дипломатичного мистецтва є беззаперечним фактом, який, як ми сподіваємось, доведений у нашому дослідженні. А от в чому полягало і проявилося його "безумство"? На наш погляд, "безумство" Бісмарка – це його відданість Батьківщині – єдиній, могутній Німеччині, на благо якої він потратив майже усе своє життя. А методи за якими він діяв були характерними тій епосі і відступають на другорядний план перед силою його особистості. Як говорив У. Черчілль: "Відмінність між державним діячем та політиком полягає в тому, що політик орієнтується на наступні вибори, а державний діяч на наступне покоління". Бісмарк, будучи водночас і державним діячем і політиком, зумів зорієнтувати свою діяльність в майбутнє, і на наш погляд, не лише на одне покоління вперед.

Ось чому пам'ятники Бісмарку стоять у всіх великих містах Німеччини, його іменем названі сотні вулиць і площ. Його називають – "Засновник імперії", або "Засновник нації". Адже все німецьке, що є в німцях, – від Бісмарка, "який пережив себе, але не свою велич" [37, 19].

Отже, Отто фон Бісмарк є видатною постаттю не лише європейського, але й світового масштабу; політичним і державним діячем, який заклав фундамент для могутності, а саме політичної та економічної, сучасної Німеччини. Його висловлювання, які стали крилатими, і досі не втратили своєї значущості і вагомості [Див. дод. № 2]. Вони є яскравим надбанням світової політичної та дипломатичної думки.

Література.

1. Engelberg E. Bismarck: das Reich in der Mittelеuropas. B., 1990.

2. Engelberg E. Bismarck: Urpreusse und Reichsgrunder. B., 1985.

3. Gall L. Bismarck: der weisse Revolutionеr. Frankfurt a. M., 1980.

4. Бисмарк О. Мысли и воспоминания. Тт. 1-3, М., 1940-41.

5. Ерусалимский А.С. Бисмарк. Дипломатия и милитаризм. М., 1968.

6. Чубинский В.В. Бисмарк. Политическая биография. М., 1988.

7. Галкин И.С. Создание Германской империи. М., 1986.

8. Нарочницкая Л.И. Россия и войны Пруссии в 60-х годах Х1Х в. за объединение Германии "сверху". М., 1960.

9. Ротштейн Ф.А. Из истории Прусско-Германской империи. М., 1948.

10. Оболенская С.В. Политика Бисмарка и борьба партий в Германии в конце 70-х годов ХІХ века. М., 1992.

11. Троян С. С, Горечан Т. В. Отто фон Бісмарк: соціально-психологічний портрет на фоні німецької історії ХІХ століття. – Чернівці, 1994.

12. Михайлов П.И. Проблемы германской революции 1848 г. М., 1985.

13. Сементковский Р. Князь Бисмарк. Его жизнь и государственная деятельность. Биографический очерк С. И. Сементковского. СПб., изд. Ф. Павленкова. – 1895.

14. Ревуненков В. Приход Бисмарка к власти (Полит. Борьба в Пруссии в 1859 – 1862 гг.). Отв. ред. проф. А. И. Молок. Ленингр. гос. ун-т. Ленинград – 1941.

15. Бисмарк. Из речей Бисмарка до учреждения Северо-Германского союза (1847-1867). СПб., изд. В. Л. Бермана., 1888.

16. Бобилєва С. Й. Історія Німеччини з давніх часів до 1945 року.: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів / Дніпропетровський національний ун-т. – Д.: РВВ ДНУ., 2003.

17. Туполев Б.М. Династия Гогенцоллернов // ННИ, 1991. – № 6.

18. Маркс К., Энгельс Ф. Соч., т.21.

19. Маркс К., Энгельс Ф. Соч., т.19.

20. Хильгрубер Андреас, Берглар Петер. Выдающиеся политики: Отто фон Бисмарк, Меттерних / И. И. Жаровая, О. Е. Рывкина (пер. с нем). – Ростов-на-Дону: Феникс, 1998(Исторические силуэты).

21. Утин Е. Вильгельм І и Бисмарк. Исторические очерки. СПБ. 1892.

22.Перцев В. Германия и Австрия в ХІХ веке. Исторический очерк. М., акц. о-во "Универсальная б-ка". (1917).

23. Бебель А. Из моей жизни. М., 1963.

24. Хилльгрубер Андреас. Отто фон Бисмарк – основатель великой европейской державы – Германской империи. М., 1979.

25. Палмер Алан. Бисмарк. Смоленск: Русич, 1998.

26. Людвиг Эмиль. Бисмарк. М.: Захаров-АСТ, 1999.

27. Барахова И.В. Создание союза трех императоров. / Россия и Германия. Вып.1. Отв ред Б.М. Туполев. М., 1998.

28. История дипломатии. Под ред. В.П. Потемкина. М., 1941. т.1.

29. История дипломатии. Под ред. В.А. Зорина. М., 1959. т.1.

30. Троян, Сергій Зародження і розвиток ідей німецького колоніалізму в 40-х – середині 80-х років ХІХ ст. / Чернівецький ун-т ім. Ю. Федьковича. – К., Чернівці: НМК ВО, 1993.

31. Туполев Б.М. Германский империализм в борьбе за "место под солнцем". Германская экспансия на Ближнем Востоке, в Восточной Африке и в районе Индийского океана в конце ХIХ – начале ХХ в. М., 1991.

32. Fischer F. Griff nach der Weltmacht: Die Kriegszielpolitik des kaiserlichen Deutschland, 1914-1918. Djusseldorf, 1961.

33. Людвиг Э. Последний Гогенцоллерн (Вильгельм II ). М., 1991.

34. Айзин Б.А. Революционные германские социал-демократы против империализма и войны (1907-1914). М., 1974.

35. Айзин Б.А. Альтернативы германской политики в конце ХІХ – нач. ХХ вв. // ННИ. – 1992. – № 4.

36. Петряев К.Д. Очерки по истории Германии начала ХХ века (1900-1914гг.). Одесса, 1959.

37. Хасанов Володимир Furor Teotonikus, або, "Бісмарк, який пережив себе, але не свою велич" // Дзеркало тижня № 38 (566). – 2005.

Додаток № 2.

Афоризми Бісмарка.

• Революцію підготовляють генії, здійснюють фанатики, плодами користуються негідники.

• Політика – це мистецтво пристосовуватися до обставин і отримувати користь із всього, навіть із того, що є небезпечним.

• Політика – це мистецтво можливого.

• Політика – не точна наука.

• Свобода – це розкіш, яку не кожен може собі дозволити.

• Бережись завжди будувати повітряні замки, тому що хоч вони найлегше від усіх інших зводяться, але найважче всього руйнуються.

• Вчись так, неначе ти маєш жити вічно, живи так, неначе ти маєш померти завтра.

• Єдиною здоровою основою великої держави є державний егоїзм, а не романтика, і не є гідним держави боротися за справу, що не торкається її власного інтересу.

• Ніколи стільки не брешуть, як під час війни, після полювання і до виборів.

• Навіть переможна війна – це зло, яке повинно бути попереджене мудрістю народів.

• Горе тому державному діячу, який не спромігся знайти такий привід для війни, який і після війни ще збереже своє значення.

• За будь-яку задану справу повинна відповідати лише одна людина.

• На дипломатичній мові приєднатися в принципі – просто коректний спосіб відмови.

• Всі ми – народ, і уряд – також.

• Росіяни довго запрягають, але швидко їдуть.

• Угоди з Росією не варті того паперу, на якому написанні.

• Ніколи нічого не замислюйте проти Росії, тому що на кожну вашу хитрість вона відповість своєю непередбачуваною тупістю.

• Тупість – дар Божий, але не варто ним зловживати.

• Соціалістичний устрій – це дуже гарний устрій для експериментів держави, якої не шкода.

• Варто лише посадити Німеччину в сідло, а вже поскакати вона зуміє.

• Уряд не має права бути нерішучим. Раз вибравши шлях, він повинен, не озираючись направо і наліво, йти до кінця.

• З поганими законами і хорошими чиновниками цілком можливо керувати країною. Але якщо чиновники погані, не допоможуть і самі найкращі закони.

• Репліка: "В принципі я згідний" – означає, що ви зовсім на бажаєте цього допустити.

• Хто контролює Україну – контролює Європу, хто контролює Європу – керує всім світом.

• Із джентльменом я завжди буду наполовину більшим джентльменом, із негідником – наполовину більшим негідником.

• Дружба між чоловіком та жінкою дуже послаблюється із настанням ночі.

3

Loading...

 
 

Цікаве