WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Історія світу - Курсова робота

Історія світу - Курсова робота

ДАВНІЙ КИТАЙ

Природні умови і заняття населення

Давні китайці жили на Північно-Китайській рівнині, що знаходиться на Крайньому Сході Азії. Із заходу на схід рівнину перетинає Хуанхе (Жовта ріка), що несе з собою багато родючого мулу. Осідаючи, він заповняє русло і примушує ріку змінювати його. Хуанхе затоплювала поля, змиваючи поселення. Долина ріки Янцзи (Блакитна ріка), розташована на південь від Хуанхе, була освоєна китайцями пізніше.

У середині II тисячоліття до н. є. область Хуанхе була заселена численними рибальськими і мисливськими племенами. Одному з них, племені інь, вдалося підкорити сусідів. Пізніше основним заняттям давніх китайців, що жили в долині Хуанхе, стало землеробство. Тваринництво, рибальство і мисливство були допоміжними заняттями. Серед ремесел були поширені ливарна справа, гончарство, виготовлення шовкових тканин.

З розвитком землеробства і ремесел розширювалася торгівля. Роль грошей виконували рідкісні дорогоцінні черепашки, пізніше металеві злитки, а ще пізніше — монети.

Найдавніші держави

У II тисячолітті до н. є. у китайців виникло рабство, головним джерелом якого були війни з сусідніми племенами, особливо з кочовниками Півночі.

Однією з перших виникла держава Шань-Інь, якою керував військовий вождь — ван, що спирався на знать і численних чиновників, які збирали з населення великі податі. На заході від Шань-Інь утворилася держава Чжоу. Виникло й кілька інших держав.

Землероби в цих державах жили общинами, але кожна сім'я отримувала в користування земельний наділ. Знаряддя праці, насіння, худоба також були у приватній власності окремої сім'ї. Родова і племінна знать захоплювала, користуючись своїм привілейованим становищем, кращі землі. Вільні общинники через малоземелля потрапляли у боргову залежність до своїх багатих сусідів — вели-к ких землевласників.

Об'єднання Китаю

У середині І ст. до н. є. в Китаї було кілька самостійних держав, між якими т точилися тривалі і кровопролитні війни. Серед цих держав виділялось царство

Цінь на північному заході країни, що у III ст. до н. є. стало наймогутнішим серед інших китайських держав.

У запеклій боротьбі з іншими державами у III ст. Цінь приєднало їх землі і об'єднало весь Китай. Цінський імператор Цінь Шихуанді оголосив себе володарем усієї країни.

Цінь Шихуанді розділив усю країну на 36 областей, очолюваних спеціальними чиновниками, за якими стежили люди, що підпорядковувались імператорові. Прагнучи припинити міжусобну боротьбу та роззброїти своїх ворогів, Цінь Шихуанді наказав відібрати всю зброю в країні і переселити 120 тисяч сімей знаті у столицю, де за ними було встановлено нагляд. В усій країні вводилися єдині міри ваги, довжини, єдине письмо. Для захисту країни від набігів кочовиків за наказом Цінь Шихуанді почалося спорудження Великої Китайської стіни. На її будівництві працювали десятки тисяч людей, які часто там гинули від непосильної праці. Ширина стіни була такою, що по ній могло проїхати в ряд шість вершників. її довжина пізніше простяглася на 4 тисячі кілометрів. Рятуючись від примусових робіт на будівництві Великої Китайської стіни, царських палаців, від непосильних податків селяни і ремісники тікали в гори і степи, піднімали повстання. Під час повстання наступник Цінь Шихуанді був убитий, а його держава розпалася.

Держава Хань

206 р. до н. є. в Китаї було встановлено владу царів династії Хань. Для зміцнення свого становища вони здійснили низку реформ: обмежили права знаті, розширили будівництво зрошувальних споруд. Дещо полегшено було становище селян.

За ханьських правителів були встановлені торгові зносини Китаю з багатьма народами. В країни, що знаходились на заході від Китаю, вивозилися шовк, килими, залізо, лакові вироби. Шлях, що сполучав Китай з ними, дістав назву Великого шовкового шляху. По ньому в Китай приганяли табуни коней, гнали рабів.

У II ст. до н. є. ханьські війська у запеклих битвах відвоювали у кочовиків гуннів землі, відтіснивши їх на північ.

Нескінченні війни вимагали величезних витрат. Це призводило до зростання податків і повинностей.

Народні рухи в Китаї

Тяжке становище у державі простих людей ставало причиною численних народних повстань. 18 р. н. є. відбулося повстання "червонобрових" (повсталі пофарбували свої брови в червоний колір, щоб відрізнятися від ворогів). Воно охопило всю країну. Повсталі увірвались у палац і вбили імператора. Знадобилося десять років, щоб придушити це повстання.

На справжню народну війну перетворилося повстання "жовтих пов'язок", що почалося 184 р. н. є. Повстання очолили брати Чжан. Старший з них — Чжан Цяо проповідував вчення "Шлях до великого звільнення", Він закликав своїх прибічників знищити несправедливий лад, який образно називав "синє небо", і встановити новий, кращий лад під назвою "жовте небо" (звідси жовті пов'язки на головах повсталих). Це повстання тривало понад 20 років і було придушене з великою жорстокістю. Воно призвело до занепаду країни. Були зруйновані міста, села і зрошувальні канали. 220 р. н. є. імперія Хань припинила своє існування. Китай розділився на три держави.

Релігія та культура Давнього Китаю

Давні китайці поклонялися силам природи, які уявлялись їм у вигляді доб- ш рих і злих богів та духів. Найбільше шанували вони п'ять найвищих гір Китаю —Тянь-Шань, Бо-Шань та ін. Китайці з глибокою повагою.ставилися до своїх предків, на могилах яких приносили жертви.

У глибоку давнину в Китаї виникло ієрогліфічне письмо. Ієрогліфів було кілька тисяч. Створення письма надало можливості записувати твори усної народної творчості. Так було створено "Книгу пісень".

На світогляд китайців вплинуло вчення філософа Конфуція, що.жив у VI ст. до н. є. Він вказував, що за життя кожна людина за волею Неба посідає призначене їй місце. Кожний мусить сумлінно виконувати свої обов'язки на своєму місці. Через порушення законів, встановлених Небом, починаються міжусобиці, чвари, безладдя.

Одночасно з Конфуцієм у VI ст. до н. є. жив філософ Лао Цзи, що створив нову релігію — даосизм, (від китайського слова "дао" — "дорога"). Він вчив, що головне для людини — шукати правильний шлях у своєму житті, самовдосконалюватись.

Китайці у давнину мали великі наукові знання. У II ст. до н. є. вони винайшли прилад, що фіксував землетрус. Китайські математики робили розрахунки для будівництва гребель та інших зрошувальних споруд. Китайцям був відомий компас, що допомагав караванам шукати шлях серед пустель. Вони створили чимало трактатів з сільського господарства, медицини, історії та інших наук. Ними був винайдений папір, який робили виварюванням ганчірок та деревини, що перед тим подрібнювалися. Папір витіснив незручні для записів бамбукові дошки та дорогий шовк, на якому писали раніше.

АНТИЧНИЙ СВІТ ДАВНЯ ГРЕЦІЯ

Природні умови та перші держави на території Давньої Греції

Греція розташована на Балканському півострові, в його південній частині. Це гірська країна. Серед гір багато родючих долин. Узимку в Греції йдуть дощі, інші пори року теплі і сонячні. Морські затоки відокремлюють Південну Грецію (Пе-лопонес) від Середньої Греції, гори розділяють Середню і Північну Грецію, єдина дорога серед гір — Фер манільський прохід. В Егейському морі багато островів, найбільший з яких — Кріт.

У ПІ—II тисячоліттях до н. є. на Кріті виникла перша в Європі держава. Столицею цієї держави був Кносс. Тут знайдено залишки величезного царського палацу, зали якого розписані фресками. Тут були майстерні, комори зі зброєю, коштовностями, продовольством.

Крітяни успішно займалися сільським господарством. Вони досягли великої майстерності у виготовленні бронзової зброї та золотих прикрас, а також у будівництві суден і споруд. У них існувало письмо. Але його знаки досі не розшифровані. Крітяни захопили багато островів Егейського моря та області в самій Греції.

У середині П тисячоліття до н. є. на невеличкому острові Фера північніше Кріту сталося грандіозне виверження вулкана. Землетрус завдав Кріту непоправної шкоди, знищивши багато будівель, сади і поля. Спустошений Кріт був легко завойований ахейцями — грецькими племенами, що переправилися сюди з Пелопоннесу.

Катастрофа на Кріті не призвела до повного знищення на ньому культури. Вона була значною мірою перенесена ахейцями на Балканський півострів. Вперше археологи знайшли її пам'ятки при розкопках міста Мікени на Пелопоннесі. Тому ця культура дістала назву мікенської.

У Мікенах успішно розвивалося сільське господарство. Ремісники виготовляли бронзову зброю, глиняний посуд, одяг. В ахейських містах будувались кам'яні

укріплення, палаци та інші споруди. Ахейці пристосували до своєї мови крітське письмо, яке частково розшифроване.

Великі розкопки, проведені в кінці XIX ст. німецьким археологом Генріхом Шліманом в Малій Азії, завершилися відкриттям давнього міста Трої. Він підтвердив давні оповіді про морський похід греків на Трою, що відбувся близько 1200 р. до н. є.

Loading...

 
 

Цікаве