WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Римська цивілізація - Курсова робота

Римська цивілізація - Курсова робота

Міністерство освіти та науки України

Одеський національний Університет

Миколаївський Навчальний-науковий Інститут

ім.. І.І. Мечникова

Історико-правовий факультет

Римська цивілізація

Курсова робота з

історії давнього Риму

студента історичного

факультету групи І-116

Мельник В.В.

Перевірив:

старший викладач

Горбенко К.В.

Миколаїв 2007

Зміст

Вступ

3

1. Історія Риму

5

2. Критика Римської культури

8

3. Культура Риму епохи республіки

13

4. Культура Римської імперії в період найбільшої могутності

19

5. Культура Римської імперії III століття

28

Висновок

33

Література

34

Вступ

Курсова робота посв'ящена Римській цивілізації. Ця тема на сьогодні є актуальною в історії, тому, що вона стосується Стародавнього Риму, якого ставлять перші ряди найвизначніших цивілізацій, а світові шедеври та ідеали потрібно знати та вивчати повною мірою.

Тому, автор в даній роботі буде намагатися зобразити та проаналізувати Римську цивілізацію, події, які відбувалися в цей період, дати характеристику видатним вченим та діячам мистецтва, тощо.

Вивчення будь-якої проблеми, теми, тощо неможливе без визначення хронологічної і регіональної періодизації, першооснови певної проблеми, теми. Тому автор зображує нижче хронологічну, регіональну періодизацію (персоналій; епохи республіки; коли він був найбільш могутнім), критику, тощо.

"Кожний народ, як Римська цивілізація має три основні корені своєї величезної безписемної історії — лінгвістичний, культурний (або етнографо-археологічний)".

Розглядали основні культурні особливості населення стародавнього Риму та їхній зв'язок із характерними особливостями етносу, що заселяв Італію з давніх часів наприклад: етруски та плем'я "Латинь".

Перша згадка про римських колоністів була зроблена в 753 p. до н. е. над якою працювали Бадак А.Н. Войнович И.Е. також працювали над темами етрусків, культура Рима та видали у своїй книзі "Історія стародавнього Риму" (1998 p.).

Римська цивілізація має тисячолітню історію, її значення для світової цивілізації важко переоцінити. Латинська мова, яка була носієм цієї культури, справила вплив на цілу групу мов, так званих романських. Ще два-три століття тому вона була мовою філософи, науки, медицини, юриспруденції, релігії і літератури багатьох європейських народів. Ще й сьогодні більшість наукових, медичних, юридичних термінів - латинського походження. Таке ж значення мають досягнення римлян в архітектурі, образотворчому мистецтві, в системі державного і приватного права, адміністративного управління та форм організації суспільного життя. Вивчення історії античної, і зокрема римської, культури дає змогу зрозуміти закономірності розвитку багатьох соціальних та культурних феноменів, робить можливим більш ґрунтовний підхід до вивчення й розуміння сьогоднішніх соціальних і культурних процесів. Події та герої римської культури та історії осмислюються у зв'язку з цим як культурні символи, що допомагають глибше розуміти сучасність,

Історію Римської держави традиційно поділяють на три великих періоди: ранній Рим, або царський період, Римська республіка та Римська імперія. Вони мають ще і внутрішнє членування. У періоді раннього Риму виділяють етруську епоху й суто царську, тим більше, що деякі римські царі були етрусками за походженням. Римська республіка знала три епохи: рання республіка (кінець VI століття - 256 рік до нашої ери), епоха великих завоювань (256 - 130 роки до нашої ери), епоха громадянських воєн та кризи республіки (133 - 31 роки до нашої ери). В історії римської імперії вичленовуються дві епохи: рання імперія, або принципат (31 рік до нашої ери - II століття нашої ери), і пізня імперія (III століття нашої ери - 476 рік).

1. Історія Риму

Рим з'явився як один із землеробських полісів на південній периферії етруського світу. На протязі 6 століття до нашої ери він був під владою етрусків. Невелика кількість пам'яток цього періоду є складовою частиною цивілізації етруського типу. Потім почалася повільна, але тривка експансія Риму, що знаходився на кордоні двох великих італійських цивілізацій: етрусків і Великої Греції. Ця експансія привела Рим не тільки до визволення, але й дозволила йому зайняти ключові позиції в Центральній Італії.

Частиною Римської культури, безперечно, є легенда про заснування Риму. До нас дійшли твердження, що Рим був заснований між 754 і 753 роками до нашої ери латинськими колоністами зі стародавнього міста Альба Лонга [1]. За легендою, римляни пов'язували заснування Рима з Троянською війною. Легенда розповідає, що коли загинула Троя, деякі троянці на чолі з Енеєм повтікали на кораблях до Італії, Вони прибули в Лацій, де заснували місто Альба, в якому й зацарював Еней. Його нащадок, цар Альби Нумітор, був повалений своїм братом Амулієм, Побоюючись помсти дітей або онуків Нумітора, Амулій примусив його дочку Рею Сільвію стати весталкою [4]. Жриці богині Вести, берегині домашнього вогнища, не мали права виходити заміж. Однак у Сільвії від бога Марса народилися два сини-близнюки, Ромул і Рем. Амулій наказав кинути їх у Тибр. Але малюки врятувалися: хвиля викинула кошик із дітьми на берег, де їх вигодувала молоком вовчиця. До речі, саму капітолійську вовчицю у VI - на початку V століття до нашої ери римляни зобразили у вигляді бронзової скульптури, яку встановили на Капітолії. Вона відома й по сьогоднішній день. Потім братів виховував царський вівчар. Врешті-решт Ромул і Рем довідались про своє походження, вбили Амулія, повернули царську владу своєму дідові і, зібравши дружину, заснували нове місто на Палатинському пагорбі, на березі Тибру. За жеребом місто дістало назву Рим від імені Ромула [5]. Під час побудови міської стіни між братами виникла сварка, Рем загинув від руки брата, А Ромул став першим римським царем. Він поділив громадян на патриціїв і плебеїв, усе населення - на курії і створив військо.

Легенда розповідає, що першими жителями Рима були юнаки - супутники Ромула та його дружина. Сусідні общини з недовірою ставилися до нових поселенців і не хотіли одружувати з ними своїх дочок. Тоді Ромул улаштував свято, на яке запросив сусідїв-сабінів. Під час банкету римляни викрали дівчат-сабінянок. Сабіни пішли війною на Рим, але сабінянки зуміли помирити своїх батьків і чоловіків. Як наслідок злиття латинської і сабінської общин утворилась єдина Римська держава, в якій стали спільно правити два царі - Ромул і сабінянин Тит Тацій.

Другий римський цар, сабінянин Нума Помлілій, затвердив культи богів і організував жрецькі і ремісничі колегії. Наступний цар, Тулл Гостілій, зруйнував Альбу Лонгу і переселив її жителів до Рима. Його спадкоємець Анк Марцій побудував міст через Тибр і заснував у гирлі річки першу римську колонію - Остію.

В Римі правили ще три царі, етруски за походженням, Тарквіній Давній побудував у Римі перший цирк, храм на Капітолії і підземний стічний канал - Велику клоаку, що існує дотепер, Його наступник Сервій Туллій провів важливі соціальні реформи і встановив довкола міста міцну кам'яну стіну. Останнього, сьомого, царя Тарквінія Гордого вигнало з Рима повстале населення. Від цієї події 510 року бере початок історія Римської республіки.

Спеціальне вивчення легенд про ранній Рим і зіставлення їх із результатами археологічних та лінгвістичних досліджень привели вчених до висновку, що відомості античних письменників у цілому заслуговують на довіру. Тепер визнано, що антична традиція містить поряд із вигадками і спомин про реальні історичні події та особи. Наприклад, достовірні у своїй основі відомості про етнічний склад населення на території майбутнього Рима, зв'язок цього населення зі Східним Середземномор'ям (греки, фінікійці, етруски), приблизний час виникнення Рима, зв'язок перших римських поселенців з Альбою Лонгою, злиття латинської і сабінської общин у Римі, загальні уявлення про діяльність перших римських царів, про етруське правління в Римі наприкінці царського періоду тощо.

На протязі III століття до нашої ери Рим утверджується як головна сила, що підпорядкувала собі весь Апеннінський півострів, включаючи і Етрурію, яка на той час вже вичерпала свій історичний потенціал, та більшість полісів Південної Італії. Завдяки цоьму Рим стає великою середземноморською державою. Підкоривши в останній чверті ІІІ та в першій половині ІІ століття до нашої ери Карфаген, Рим став керівною силою в Центральному та Західному Середземномор'ї. В ІІ та І століттях до нашої ери Рим підкоряє собі багаті землі елліністичної Греції, Єгипту і Малої Азії.

Loading...

 
 

Цікаве