WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Партизанський рух на Україні - Курсова робота

Партизанський рух на Україні - Курсова робота

У Кам'янець-Подільській області на території Славутского району розгорнув бойову діяльність партизанський загін ім. Ф.М.Михайлова під командуванням А.З.Одухи. За цим загоном фашисти полювали невпинно, за голову командира фашистська адміністрація обіцяла ціле имение. Невеликі партизанські і диверсійні групи виникли й в інших районах області.

Базою для розвитку партизанської боротьби на території Волинської області були загони Н.П.Конищука, П.Х.Самчука, Ю.М.Собесяка й ін. Значну роль у посиленні тут партизанської боротьби зіграли також загони, що прибули в серпні-листопаду 1942р. з Білорусії. Навколо них об'єднався ряд місцевих загонів і груп. З початку війни до листопада 1942р. волинські партизани пустили під укіс 60 ворожих ешелонів, розгромили близько 30 поліцейських ділянок, 30 складів з пальним і продовольством, знищили 5 тис. фашистів.

Таким чином, до осені 1942р. партизанським рухом була охоплена вся окупована територія України. Протягом літа й осені 1942р. партизанами було розгромлено 35 ворожих гарнізонів, штабів, комендатур і поліцейських посад, підірвали 117 мостів, 69 складів, пустили під укіс 158 ешелонів, зашкодили 52 літака, 116 танків, 759 машин, вивели з ладу 29 підприємств. Бойовими діями в тилу ворога вони скували близько 120 тис. ворожих військ. Партизани виконували також важливу розвідувальну роботу. За 8 місяців 1942р. у радянський тил було передано 293 повідомлення про дислокацію ворожих військ і військових об'єктів.

Для подальшого розвитку партизанського руху велике значення мали проведені восени 1942р. рейди. У вересні 1942р. на нараді командирів партизанських загонів у Москві було вирішено провести глибокий рейд на Правобережжя найбільших з'єднань А.Н.Сабурова і С.А.Ковпака. Для участі в рейді з з'єднання С.А.Ковпака було виділено 1075 чоловік, А.Н.Сабурова - 1617. Інші бійці цих загонів були залишені в Сумській області. Загони були ретельно підготовлені, укомплектовані особовим складом, зброєю, медикаментами, продовольством і ін. Для проведення розвідувальної роботи в ці загони було спрямовано три розвідувально-оперативні групи чисельністю 40 чоловік.

26 жовтня 1942р. з'єднання вийшли із сіл Стара Гута і Белоусовка і рушили рівнобіжними дорогами спочатку на південь, потім на захід. Ведучи завзяті бої, загони за 14 днів пройшли 300 км, перетнули залізничні магістралі Гомель-Бахмач і Гомель-Чернігів, успішно форсували Дніпро, Прип'ят, громлячи на своєму шляху ворожі гарнізони. До кінця 1942р. обоє з'єднання завершили виконання рейду і вийшли в суміжні райони Житомирської і Поліської областей. За 30 днів з'єднання пройшли 750 км, перетнули 8 залізничних магістралей і вісім шосейних доріг, форсували ряд рік, знищили 2127 фашистів, підірвали 55 мостів, пустили під укіс два ешелони, вивели з ладу багато військово-господарських об'єктів, озброєння, боєприпасів.

Проведений рейд сприяв пожвавленню всієї народної боротьби в районах рейду. Місцеві партизани, загони С.А.Ковпака й А.Н.Сабурова і білоруські партизани утворили новий великий партизанський край, що охопив 14 районів України і Белоруссиии в чотирикутнику Олевск - Овруч - Мозир - Турів з населенням близько 200 тис. чоловік.

Наприкінці року почалася передислокація інших українських загонів із Брянських лісів на Україну. На територію Сумської області перейшли загони під керівництвом Я.И.Мірошника, П.Ф.Куманька, Н.И.Воронцова. Їх успішні бойові дії і широкі зв'язки з місцевим населенням сприяли швидкому росту партизанських сил в області. Тільки за листопад 1942р. виникло нове партизанське з'єднання Сумської області чисельністю близько 1,5 тис. чоловік. Готувалося до рейду на Україну Чернігівське з'єднання А.Ф.Федорова.

Таким чином, до кінця 1942р. партизанський рух на території України вступило в новий етап розвитку. Партизанський рух поширився на всі райони України й охопив велику частину населення. Українські партизани, підсиливши удари по комунікаціях, гарнізонам і іншим важливим об'єктам супротивника, відволікали значну частину його сил, порушували нормальне постачання їхній на фронті. Тим самим партизани надавали істотну допомогу Червоної Армії.

Придбаний партизанськими загонами бойовий і організаторський досвід, підтримка населення створили передумови для перетворення партизанського руху в істотний військовий фактор. Зростання військового виробництва значно збільшив можливості матеріального забезпечення партизана за допомогою авіації. У 1943р. у порівнянні з 1942р. кількість рейсів літаків у тил ворога збільшилося в 3,5 рази. У розпорядження штабів партизанського рух були виділені літаки цивільної авіації і далекої дії, що зробили більш 12 тис. вильотів у тил ворога. Партизани України одержали 3 радіовузли, 53 радіостанції, 1453 автомата, 67 кулеметів, 62 міномета, 109 протитанкових рушниць, три знаряддя, більш 2 млн. патронів, 15,3 т вибухових речовин. Завдяки цьому з'явилася можливість до бойових дій тисячі бійців з партизанських резервів.

Із січня по травень 1943р. у з'єднаннях і загонах на Україні, що мали зв'язок з радянським тилом, кількість партизанів збільшилося в 2,5 рази і досягло 29,5 тис. чоловік, а під кінець року в них воювало вже 58,5 тис. чоловік. У кілька разів зросли сили бойових загонів підпілля в степових і лісостепових районах, а також у західних областях, хоч вони і не мали зв'язки радянським тилом.

Ріст партизанських загонів вимагав підготовлених кадрів. Протягом 1943р. спеціальні школи Саратова і Москви підготували для українських партизанських загонів 1200 радистів, підривників, медиків, командно-організаторських працівників.

Організаторськими групами Д.Е.Бабича, А.М.Грабчака й ін. були створені нові загони в тилу ворога.

Допомога радянського тилу дала можливість партизанам значно розширити контрольовані ними території в тилу ворога. У першій половині лютого з'явився ще один "партизанський край" -район Сталін(Донецьк)-Сарны-Олевск. Більш 3-х місяців, до середини 1943р. утримували звільнену територію Высшедубечанского району Київської області загони Ю.О.Збанацького і С.Е.Науменко. На стику Київської і Чернігівської областей з Поліською областю Білорусії десятки сіл були під контролем загону Ф.В.Головача. Партизанське з'єднання С.Ф.Маликова до травня 1943р. охопило своїми діями 13 районів Житомирської області.

У першій половині 1943р. основна маса партизанів України продовжувала діяти в її північних районах. Взаємодіючи з білоруськими партизанами, українські загони поступово очистили від ворога значну частину українського і білоруського Полісся. Хазяїнами цієї території стали загони С.А.Ковпака, С.Ф.Маликова, А.Н.Сабурова й інші місцеві загони. До осені в Ровенській області був створений партизанський край, що охоплює біля тисячі сіл з населенням більш 300 тис. чоловік. Успішні рейди на Правобережжя на початку 1943р. провели загони А.Ф.Федорова, И.Я.Шушпанова і Я.И.Мірошника. У лютому-березні свій черговий рейд із Пінської області під Київ зробило з'єднання С.А.Ковпака. 12 червня початок свій легендарний Карпатський рейд з'єднання С.А.Ковпака.

З розширенням звільнених партизанських територій виростали бойові можливості загонів і з'єднань у північних областях. Партизанські краї стали могутнім тилом, що забезпечував армію і партизанів продовольством і резервами. Значно підвищилася маневреність і боєздатність загонів завдяки тому, що вони одержали можливість лікувати поранених у звільнених селах. Утворення великих партизанських країв сприяло регулярному постачанню партизанів за допомогою авіації. Партизани України перетворилися в грізну силу, здатну робити великі бойові операції. Виникли сприятливі умови для ефективної взаємодії партизанів з частинами Армії під час їхнього настання на південному крилі фронту.

Улітку 1943р. активні дії партизанів поширювалися на нові райони. З'єднання А.Ф.Федорова і 20 місцевих загонів створили ще один партизанський край у межиріччя Стырь-Стоход. До осені 1943р. дві партизанські зони виникли в районах Проскурова і Шепетовки, вони утримувалися силами з'єднань А.З.Одухи, И.Е.Скубко, И.И.Шитова. У районі Знаменки, Чигирина й Олександрії місцевими партизанами також була створена партизанська зона. Восени партизанською зоною стало межиріччя Ясн-Дніпра від Чернігова до Києва. Великий звільнений район виник у чотирикутнику Новоград-Волинськи_ий - Коростень - Київ - Житомир. Разом з білоруськими партизанами був створений партизанський край площею 1875 км2 у межах Олевск-Овруч-Ельск-Мозырь-Петриков-Сталин-Рокитное. Були очищені від окупантів велика частина Ровенської області і північних районів Волині. На величезних територіях Північної України від Дніпра до Західного Бугу вже не партизани, а самі окупанти знаходилися як би в оточенні партизанських сил.

Loading...

 
 

Цікаве