WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Партизанський рух на Україні - Курсова робота

Партизанський рух на Україні - Курсова робота

РЕФЕРАТ

На тему: " Партизанський рух в Україні"

П л а н.

І. Вступ.

ІІ. Партизанський рух і його роль. 1.Початок партизанської боротьби на окупованій території України.2. Народна боротьба в тилу ворога на початку 1942 р. 3. Централізація керівництва партизанським рухом. 4. Дії партизанів влітку і восени 1942р. Наростання народної боротьби (1943 р.) 5. Роль підпільних партійних організація для розвитку партизанського руху. 5. Завершальний етап боротьби. 6. Закордонні антифашисти в рядах партизанів України.

ІІІ. Значення партизанського руху для звільнення України.

1 вересня 1939 року фашистська Німеччина початку Другу Світову війну, що по руйнуваннях і людських жертвах значно перевищила Першу Світову війну. Удару військ фашистської коаліції піддався і Радянський Союз, у тому числі й Україна.

Однієї з найважливіших складових боротьби з загарбниками був партизанський рух, розвиток якого і буде розглянуто в цій роботі.

Дана тема розглядається в дуже великій кількості літератури і, природно, у всій літературі діяльності партизана дана однозначно позитивна оцінка. Тому при написанні даної роботи використовувалася література, видана в радянський час.

*****

Найбільш активною формою всенародної боротьби в тилу ворога були збройні дії партизанських формувань. ЦК КП(б)У и місцеві підпільні організації велика увага приділяли зміцненню діючих і створенню нових партизанських загонів, забезпеченню їх кадрами й озброєнням. На виробництво партизанського озброєння і спорядження восени 1941 р. переключився ряд підприємств Харкова, була створена спеціальна лабораторія по розробці і виготовленню хв різних систем і ручних гранат, виготовлялися портативні короткохвильові радіостанції.

Військові ради фронтів і армій, що діяли на Україні, установлювали безпосередні зв'язки з партизанськими загонами і диверсійними групами прифронтових районів, допомагали їм зброєю і спорядженням.

З метою посилення військового керівництва партизанськими загонами в прифронтовій смузі і координації їхніх дій з частинами Червоної Армії при військових радах фронтів восени 1941р. стали створюватися спеціальні оперативні групи.

Бойові дії партизанських загонів у тилу ворога почалися відразу ж після вступу загарбників на українську територію. У Західних областях України, на которые довівся перший удар гітлерівців, уже влітку 1941 р. стали виявляти себе партизанські загони під командуванням Н.П.Конищука, М.С.Корчева, Д.М.Хвищука й ін.

Активно бороли з окупантами партизани Житомирщини, зокрема загони під командуванням И.В.Возбранного, Т.Л. Гришана й ін. На Київщині влітку і восени 1941р. діяло більш 20 партизанських загонів, що нападали на обози, штаби тилових частин і невеликі гарнізони. Особливо відрізнився загін під командуванням И.Ф.Боровика. Несучи великі втрати, загін зробив 700 - кілометровий рейд по території Київської, Житомирської Чернігівської і Сумської областей.

Сміливі рейди проводили в липні - серпні 1941р. у прифронтових районах київські загони. Свої дії вони погоджували з операціями Червоної Армії і добувалися успіху, знищуючи ворожих солдатів і техніку. Однак у грудні 1941р. ці загони були розбиті.

У лівобережних районах київської області діяв Броварський загін під командуванням Г.Н.Кузьменко й А.М.Светличного, що нараховувало близько 170 членів. У вересні 1941р. вони звільнили 900 військовополонених.

Понад 30 боїв у тилу ворога провів з липня по вересень 1941р. Київський партизанський загін " чиПеремога смерть" під командуванням С.П.Осечкина.

Героїчно діяв Черкаський загін під командуванням Ф.Р.Савченко, що нараховувало 137 чоловік. Він нападав на обози і штаби ворога, розганяв поліцію і старост, організовував мітинги і збора.

Партизанські загони Київщини вже в 1941 р. провели понад 450 боїв, знищивши 5600 гітлерівців і багато техніки.

У Дніпропетровських плавнях у районі Нікополя кілька партизанських загонів були об'єднані а з'єднання, яким керувала рада командирів на чолі з Ф.Т.Рижиковим і А.Г.Резниченко. Склад цього перших на Україні партизанського з'єднання у вересні 1941р. перевищував 700 чоловік. Протягом вересня-жовтня 1941р. воно вело безупинні бої з переважаючими ворожими силами.

Значні втрати несли окупанти в Одеській області. Тутешні партизани знищували ворожі цистерни з бензином, автомашини з боєприпасами, візка з продовольством, солдатів і офіцерів. Партизанський загін під командуванням А.Ф.Солдатенко знищив румунський піхотний батальйон і склад зі снарядами. Загін В.А. Молодцова, що базувався в катакомбах під Одесою, протягом осені 1941р. організував 4 диверсії і знищив 3 склади з військами і боєприпасами. Дії загону змушували фашистів довгий час думати, що в катакомбах знаходяться регулярні частини Червоної Армії.

Усього, по неповним даним, у смузі Південного фронту діяло 44 партизанських загону, що нараховували близько 2600 бійців.

Швидко набирало силу партизанський рух на території Чернігівщини й у північних районах Сумщини. З осені 1941р. розгорнув активні дії об'єднаний загін під командуванням А.Ф.Федорова, що тільки протягом осені знищив біля тисячі гітлерівців, сотні одиниць ворожої техніки, п'ять складів з боєприпасами, п'ять ешелонів з живою силою і технікою, підірвав п'ять залізничних мостів.

У жовтні 1941р. у Сумській області почав свою діяльність об'єднаний загони під командуванням С.А.Ковпака і С.В.Руднєва.

На стику Чернігівської, Сумської й Орловської областей активні дії розгорнув партизанський загін на чолі з А.Н.Сабуровим, створений з військовослужбовців, що потрапили в оточення, Червоної Армії. Партизани підривали мости, ворожі ешелони з військами, зброєю і боєприпасами, спалювали склади зброї й автомашини.

Широкий розмах придбала партизанська боротьба в прифронтових районах Харківської і Донецької областей. Тут партизани вели боротьбу на лінії фронту й у ближньому тилу ворога в тісній взаємодії з Червоною Армією. Часто партизани виходили в розвідувальні рейди за лінію фронту. Активно діяли на лінії фронту й у ближньому тилу ворога загони А.П.Камышана, М.М.Ланцова, Н.П.Михайличенко й ін. По неповним даним, у 1941р. безпосередньо взаємодіяли з Червоною Армією 165 партизанських загонів.

Бойові успіхи Червоної Армії на фронті сприяли подальшому посиленню бойових дій партизанських сил. У цей час чернігівські і сумские партизанські загони часто проводили з партизанами Білорусії і Брянщины спільні бойові дії. Після встановлення в січні 1942р. регулярного зв'язку з радянським тилом і одержання відтіля матеріальної допомоги чернігівські партизани ще більше активізували бойову діяльність. Разом з орловськими партизанами в лютому і березні вони вели жорстокі бої з карателями. Активно діяли підривники цього загону на залізничних лініях Гомель-Прилук-Бахмач і Київ-Ніжин-Бахмач, де вони підривали мости і залізничну полотнину. У травні було пущено під укіс 20 ворожих ешелонів.

У північних районах Путивльский об'єднаний партизанський загін С.А.Ковпака і С.В.Руднєва утримував під контролем суміжну територію України і Росії з центром у с. Стара Гута. У бої з партизанами в с. Веселе ворог утратив понад 600 солдатів і офіцерів.

Важливу роль у посиленні збройної боротьби проти окупантів зіграло утворення нових великих партизанських з'єднань на базі загонів С.А.Ковпака й А.Н.Сабурова. У лютому 1942р. під командуванням С.А.Ковпака і С.В.Руднєва об'єдналися кілька невеликих загонів, що діяли в північних областях. У березні 1942р. ряд загонів, у тому числі й А.Н.Сабурова, об'єдналися в "Групу об'єднаних загонів України" під командуванням А.Н.Сабурова. У це об'єднання незабаром влилися й інші загони.

Завдяки об'єднанню партизанських сил значно поширився їхній вплив у суміжних районах України, Росії і Білорусії. У лісових районах на границі України і Росії українські партизани разом з орловськими утримували у своїх руках "партизанський край" розміром 170 на 70 км, де до лету діяло 24 партизанських объединения, частина з яких входили в найбільші об'єднання С.А.Ковпака й А.Н.Сабурова, і більш ста загонів самооборони. Так почалося створення великих "партизанських країв" на окупованій території.

Значна втрата нанесла гітлерівцям з'єднання А.Н.Сабурова. За 6 місяців 1942р. партизани знищили 32 ешелону, підірвали 32 моста, 9 цистерн із пальним, знищили 1500 солдатів і офіцерів супротивника й ін.

Loading...

 
 

Цікаве