WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Відлига Хрущова - Курсова робота

Відлига Хрущова - Курсова робота

У грудні 1958 р. було прийнято закон "Про зміцнення зв'язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної освіти в СРСР". У квітні 1959 року відповідний закон прийнято в Україні. Це була структурна перебудова загальноосвітньої школи, введення восьмирічного всеобучу, перетворення десятирічних шкіл на одинадцятирічні, створення матеріальної бази для оволодіння учнями однією з масових професій, зміна мовного режиму.

Але у школах існували серйозні труднощі, не вистачало кваліфікованих кадрів, розшарувалась мережа заочної освіти. На перший план висунулась політехнізація школи, зміцнення її зв'язку з виробництвом. З цією метою у школах створювались виробничі бригади.

Однак хронічна нестача коштів, матеріально-технічних засобів не дозволила реалізувати норми закону.

У літературу і мистецтво приходить блискуче, талановите покоління шістдесятників як прояв опору політично різних соціальних верств населення існуючому режимові. Багато з них зазнали переслідувань: Е.Сверстюк, І. Світличний, Л. Костенко, М.Вінграновський, І. Драч,О. Довженко тощо.

Влада намагалась втримати будь-що народ під контролем і проводити дестабілізацію тільки у визначених межах. Це викликало опір і прояви дисидентства (рух незгодних з режимом). Проти останніх були застосовані політичні репресії — за ст. 62 — "антирадянська агітація і пропаганда". Серед них — активісти Української робітничої селянської спілки (1959—1961), керованої Л. Лук'яненком, який був засуджений до страти, що замінили п'ятнадцятирічним ув'язненням та десятирічним засланням. В такий спосіб М.С.Хрущов порвав зв'язки з інтелігенцією і налаштував проти себе її частину. Це готувало його падіння.

Секретар: Слово надається свідку.

Студент-експерт: В квітні 1964 р. відмічалось 70-річчя з дня народження М.С. Хрущова. Йому було присвоєно звання Героя Радянського Союзу, вручена четверта Золота Зірка. Вручаючи нагороду, Голова Президії Верховної Ради СРСР Л.І. Брежнєв, звертаючись до Хрущова, сказав: "Радянські люди завжди вдячні вам за те, що ставши біля керма партії, Ви проявили мужню ініціативу в розкритті культу особи Сталіна і очолили велику роботу по усуненню шкідливих наслідків в різних галузях життя. Ви відродили ленінські норми партійного і громадського життя, відродили безсмертний дух Леніна у всій його чистоті і правдивості". Славослів'я вилилось із вуст членів президії, секретаріату ЦК КПРС. Так поступово складався культ самого Хрущова. До 70-річного ювілею Хрущова Політвидав випустив останній, восьмий том зібрання промов і документів Хрущова.

І ось жовтневий Пленум 1964 року. За дев'ять місяців 1964 року він 135 днів провів у поїздках. Намічена ним перебудова вела до дальшої дезорганізації народного господарства. Наростала напруженість відносин Хрущова з керівними кадрами. Він був винен в тому сам, відкрито відкладаючи колективність, вважаючи, що у нього немає гідних соратників, до думки яких треба прислухатись. Нетерпимою була і його зовнішня поведінка. Наростав волюнтаризм в політиці і суб'єктивізм в керівництві. Ввечері 12 жовтня 1964 р. Л.І.Брежнєв подзвонив на дачу в Піцунду, де Хрущов був на відпочинку, і від імені Президії ЦК наполегливо його попрохав перервати відпустку і приїхати в Москву: розглядається питання, пов'язане з восьмою п'ятирічкою і листопадовим Пленумом ЦК по сільському господарству.

У другій половині дня 13 жовтня Хрущов разом із Мікояном прилетіли в Москву, прямо пішли в Кремль. На засіданні Президії ЦК виступили всі члени і кандидати, секретарі ЦК КПРС. Дії, стиль і методи керівництва Хрущова піддались гострій і серйозній критиці. Спочатку Хрущов почав виправдовуватись, не визнавав помилок. Але далі зрозумів, що йому не встояти. Йому надали останнє слово.

Секретар: Останнє слово Хрущову.

Хрущов: "Ви тут багато говорили про мої негативні якості і дії, і про позитивні теж, за це вам спасибі. Я з вами боротись не збираюсь, і не можу. Я разом з вами боровся з антипартійною групою у 1957 році. Вашу чесність я оцінюю. Я по-різному відносився до вас і вибачаюсь за грубість, яку допускав. Вибачте мені за це.

Я багато не пам'ятаю, про що тут говорили, але головна моя помилка в тому, що я проявив слабість і не бачив помилок. Я намагався не мати два пости, але ви ж їх самі мені дали. Моя помилка в тому, що я не поставив це питання на ХХІІ з'їзді КПРС. Але щодо Академії наук СРСР, то я визнаю, що допустив щодо неї помилку, в чому вибачаюсь.

Тут багато говорили про кукурудзу, але майте на увазі, що кукурудзою і надалі прийдеться вам займатися.

Про Суецьку кризу. Так, я був ініціатором. Гордився і горджусь цим. Карибська криза. Це питання ми розглядали не раз і все відкладали.

Берлінська криза. Визнаю, що я допустив помилку, але разом з тим горджусь тим, що все так добре було зроблено і так добре закінчилось.

Щодо поділу обкомів партії на промислові і сільські. Я вважав і вважаю, що рішення про це було прийнято правильно.

Я розумію, що мене, моєї персони уже нема, але я на вашому місці зразу мою персону не відкидав би... Я не прошу у вас милостині. Виходячи зі сцени, повторюю: боротися з вами не збираюся і чернити не буду, бо ми з вами однодумці. Я тепер переживаю і радію, що настав період, коли члени Президії ЦК почали контролювати діяльність Першого секретаря ЦК і говорити повним голосом.

Хіба я культ? Ви мене облили брудом, а я кажу: "Правильно". Хіба це культ? Сьогоднішнє засідання Президії ЦК — це перемога партії. Я думав, що мені треба піти. Я сам бачу, що не справлюсь із справою, ні з ким із вас не зустрічаюсь. Я відірвався від вас. Ви мене сьогодні чудово за це критикували, а я і сам переживав за це.

Я в кістки і більярд ніколи не грав. Я завжди був на роботі. Я дякую за надану можливість мені піти у відставку. Життя мені більше не потрібне. Прошу вас, напишіть за мене заяву, а я її підпишу. Я готувався зробити це в ім'я інтересів партії. Я 46 років був у партії. Може, ви надасте якусь почесну посаду, але я вас про це не прошу. Де мені жити — вирішуйте самі. Я готовий виїхати куди завгодно. Ще раз спасибі вам за спільну роботу на протязі ряду років і за вашу готовність дати мені можливість піти у відставку".

Суддя: Суд засуджує стиль і методи керівництва М.С. Хрущова, прояви культу особи, визнає неможливим залишення його на посадах Першого секретаря ЦК КПРС і Голови Ради Міністрів СРСР.

На ці посади Пленум ЦК КПРС рекомендує Л.І.Брежнєва (І секретар ЦК КПРС) і О.М.Косигіна (Голова Ради Міністрів СРСР).

Виділити М.С. Хрущову персональну пенсію — 400 крб. на місяць, машину ЗІЛ з приватним номером. Він має право користуватись медичною допомогою Кремлівської лікарні і спеціальним квитком. Крім дачі, зберегти за ним квартиру на Арбаті.

Викладач: Відставка М.С.Хрущова знаменувала завершення цілого періоду в житті країни. Хрущов увійшов в історію як діяч, що в складний час відважився сказати правду про сталінські злочини і взяв курс на оновлення, олюднення соціалізму. Але підвела його традиційна, вихована в сталінські роки вождистська психологія, неготовність серйозно сприймати колективне керівництво. Борець з культом особи, сам виявився його жертвою, не витримав іспиту владою, покладався на все ті ж вольові методи керівництва.

11.09.1971 р. про смерть пенсіонера М. Хрущова деяким центральним газетам дозволили надрукувати дрібним шрифтом коротенькі повідомлення на останніх сторінках. На його могилі стоїть виконаний скульптором Е. Нєізвєстним пам'ятник: бронзова голова М. Хрущова на тлі чорно-білого муру. Контраст кольорів символізує протиріччя і парадокс як хрущовської ери, так і самого колишнього Першого секретаря ЦК КПРС.

Підсумок заняття.

Оголошення оцінок, тим, хто були "дійовими особами". У решти студентів — перевірка виконання проблемних завдань уроку.

3

Loading...

 
 

Цікаве