WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Внесок греків у розвиток торгового судноплавства в Азовському морі (друга половина ХIХ - початок ХХ століття) - Курсова робота

Внесок греків у розвиток торгового судноплавства в Азовському морі (друга половина ХIХ - початок ХХ століття) - Курсова робота

Але, незважаючи на великі обсяги торгових оборотів, багато з азовських портів залишалися зовсім неупередженими: набережні слугували місцем звалищ нечистот, вантаж кораблів проходив у відкритому морі за 5, 10 і навіть 40 верст, а "Пам'ятна книжка для англійських шкіперів" радила "уникати цих портів через панування там дріб'язкової причепливості, зловживань та безладу" [8].

Саме завдяки грецьким торговим фірмам в Азовському басейні розвинулося пароплавство. У 80-ті рр. ХІХ ст. грецьким судновласникам належало 9 пароплавів, приписаних до Ростова (4), Таганрога (2), Бердянська (1), Керчі (2). Серед них були К. Маврокордато, А. Скараманга, П. Родоканакі, Д. Негропонте [9].

На початку ХХ ст. за загальним тоннажем та кількістю суден Чорне і Азовське моря займали перше місце серед усієї акваторії Російської імперії: 49,5 % усього тоннажу парового флоту, причому ці пароплави в середньому мали найбільшу місткість - до 558 т. на судно. Ремонтувалися вони в ростовських доках Г. Феофані. На 1900 р. налічувалося вже 26 пароплавів, які належали грекам. Серед них найбільшою кількістю володіли таганрозький купець першої гільдії Д. Негропонте, грецький підданий А. Скараманга, ростовський купець першої гільдії Ф.Феофані, таганрозький купець першої гільдії Д. Манусі. На деяких суднах вони були співвласниками [10].

Компанія "Х. Сіфнео та інш." (Ростов) володіла 8 пароплавами вантажопідйомністю від 28450 до 370000 пудів. Сам Х. Феофані володів компанією, якій належало 9 пароплавів вантажопідйомністю від 22500 до 51300 пудів. Компаніям В. Сіфнео (Таганрог) та А. Феофані (Ростов) належало по 3 пароплави [11].

На 1915 р. в Чорному та Азовському морях налічувалося 405 пароплавів, які становили 38,9 % від всього російського пароплавного флоту і за чистою місткістю - 45, 8 % місткості всього пароплавного флоту. Найбільша кількість пароплавів з найбільшою місткістю в цей час була приписана до портів Чорного та Азовського морів. Більше 75 % пароплавів були побудовані на закордонних верфях, найбільша кількість з них знов припадала на Чорне та Азовське моря - 44,5 %. Судновласникам-грекам належало 56 пароплавів; найбільше належало Х.Феофані, В.Сіфнео, П.Логофеті, торговому дому "Д.Діаманді та сини". Дослідники початку ХХ ст. зазначали, що Азовське море "відвідувалось переважно грецьким паровим флотом". Таким чином, незважаючи на втрату лідерства у чорноморсько-азовській хлібній торгівлі, грецькі торговці міцно тримали монополію в Азовському морі [12].

Поштовх розвитку по Азовському морю буксирного пароплавства також надали грецькі купці Скараманга, Маріалакі, Петрококіно, які придбали парові баржі. Так, наприклад, у Таганрозі у 1884 р. було 30 барж, з яких 2 належали Скараманзі, 2 - Скараманга-Манусі, 3 - Сканаві, 3 - Маврокордато, 1 - Сорcенті [13].

Серед власників вітрильників також переважали грецькі підприємці. Це були в основному судна невеликої вантажопідйомності, побудовані за кордоном, найчастіше - в Греції. Їх кількість постійно зростала. Більшість з цих суден була приписана до Ростова та Таганрога як головних центрів експортної хлібної торгівлі.

З 2870 вітрильників торгового флоту на 1889 р. 1781 корабель був приписаний до чорноморсько-азовських портів. Багато суден було побудовано у 60-80 рр. ХІХ ст. в Греції, найчастіше - на островах Хіос та Сіра. Серед найбільших судновласників слід згадати А. та С. Купу, Д. Петрококіно, С. Мусурі, Д. Хараджаєва, К. Маврокордато, Ф. Родоканакі. Таким відомим грецьким підприємцям, як С. Ралі та Д. Негропонте, належало в цей час лише декілька суден, приписаних до азовських портів [14].

Серед власників вітрильних суден, приписаних до портів Азовського моря на 1900 р., продовжували переважати грецькі підприємці, серед яких були ростовський купець першої гільдії Ф. Феофані, таганрозький купець першої гільдії Д. Куркумелі, таганрозький купець першої гільдії Д. Негропонте. Як бачимо, на початку ХХ ст. деякі грецькі підприємці, що спочатку працювали у великих торгових фірмах, у цей час почали займатися власною комерційною діяльністю і входили до складу поважного місцевого купецтва [15].

На 1915 р. вітрильні судна чорноморсько-азовського регіону налічували 888 одиниць, або 34 % від загальної кількості російського вітрильного флоту, але їх тоннаж складав лише 19,3 % від загального. Така невідповідність пояснюється зменшенням розмірів кораблів, що будували у цей період через підвищення ролі та значення пароплавів у перевезенні товарів морем. Серед власників цих суден практично зникли прізвища великих підприємців грецького походження. Проте зростання кількості товарних пароплавів у цей період відзначалося особливою інтенсивністю. Зростала також і їх місткість [16].

Таким чином, грецькі підприємці відіграли значну роль в економіці Північного Приазов'я, вплинули на всі її сфери і галузі. Вони сприяли торговому розквіту портових міст краю, їх включенню у світову торгівлю.

Економічна діяльність греків на Півдні Російської імперії протягом другої половини ХІХ - початку ХХ ст. визначила особливості розвитку торгового судноплавства та формування флоту в чорноморсько-азовському басейні, тому що саме вони значною мірою контролювали як внутрішню, так і зовнішню торгівлю цього регіону, а більшість вітрильних суден та пароплавів, приписаних до портів Азовського моря, належали саме грецьким торговим домам або окремим підприємцям-грекам і ходили під грецьким прапором.

Література:

1. Скальковский А.А. Ростов-на-Дону и торговля Азовского бассейна. 1749 - 1863 // Памятная книжка Екатеринославской губернии. - Екатеринослав, 1867; Скальковский К. Русский торговый флот и срочное пароходство на Черном и Азовском морях. - СПб., 1887.

2. Столбуненко М.М. Перші пароплавні підприємства морського транспорту на Чорному морі // Культура народов Причерноморья. - 1999. - № 8; Столбуненко М.М. Зовнішньополітичні та зовнішньоекономічні чинники розвитку морського торгового флоту та судноплавства на Півдні України (кінець ХVІІІ - перша половина ХІХ ст.): Автореф. дис. канд. іст. наук. - Одеса, 1997; Терентьева Н.А. Греки в Украине: экономическая и культурно-просветительская деятельность (ХVІІ - ХХ вв.). - К., 1999; Терентьева Н.А. Украина - Греция: торгово-экономические связи в ХVІІІ - ХІХ вв. - К., 1992; Щипцов А.А., Ефремов В.С. Транспортное освоение Азовского моря. Исторический экскурс и современность. - К.: Будівельник, 1995.

3. Щипцов А.А., Ефремов В.С. Вказ. праця. - С. 51.

4. Столбуненко М.М. Зовнішньополітичні та зовнішньоекономічні чинники розвитку морського торгового флоту... - С. 14.

5. Там само. - С.15.

6. Скальковский К. Вказ. праця. - С. 134 - 135.

7. Там само. - С. 182; Зуев Н. Азовское море с его приморскими и портовыми городами, их жителями, промыслами и торговлею внутри и вне России. - СПб., 1855.

8. Скальковский К. Указ. праця. - С. 108 - 109.

9. Опыт перечня судов Российского морского торгового флота к 1 января 1889 г. - СПб., 1889. - С.2 - 16.

10. Русский торговый флот. Список судов к 1 января 1900 г. - СПб., 1900. - С. 1 - 40.

11. Русский торговый флот. Список судов к 1 января 1915 г. - Петроград, 1915. - С. 260 - 266.

12. Там само. - Рус.торг.флот к 1915 г. - С.ІХ, ХІ, ХІV, 2-74.

13. Скальковский К. Указ. праця. - С. 92 - 93.

14. Опыт перечня судов Российского морского торгового флота к 1 января 1889 г. - С. 2 - 97.

15. Русский торговый флот. Список судов к 1 января 1900 г. - С. 76 - 242.

16. Русский торговый флот. Список судов к 1 января 1915 г. - С. 120 - 214.

17. Сборник сведений по истории и статистике внешней торговли России / Под. ред. В.И. Покровского. - Т.1. Очерк истории внешней торговли России. Отпуск и привоз товаров в ХІХ столетии. - СПб., 1902.

18. РДІА. - Ф. 20., оп. 6. - Спр. 994. - О продлении торгового договора с Грецией. - Арк. 9-10,78

19. РДІА. - Ф. 190., оп.4, кн. 2. - Спр. 3318. - О всестороннем исследовании условий торговли и судохозяйства на Азовском море. - Арк. 8 зв., 9-11.

Loading...

 
 

Цікаве