WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → " Грузія після ""революції троянд""" - Курсова робота

" Грузія після ""революції троянд""" - Курсова робота

У 1983 р. консультант ЦК КПРС акад. Е.В.Баграмов подав Ю.Андропову доповідну записку "О некоторых вопросах национальной политики КПСС". У ній, зокрема, йшла мова про конфлікти між абхазами й грузинами, осетинами та інгушами, вірменами і азербайджанцями, карачаївцями та черкесами тощо. На прийом до Генерального секретаря йому потрапити не вдалося, а секретарі Центрального Комітету КПРС М.В.Зимянін та І.В.Капітонов умовляли вченого не хвилюватися, адже "провалів у національній політиці немає" - типова позиція страуса. Ситуація значно погіршилася у кінці 80-х-на початку 90-х років. Виступаючи 10 листопада 1990 р., майбутній президент Грузії З.Гамсахурдіа з гнівом говорив: у Кахетії завжди переважали грузини, тепер підняло голову татарство (азербайджанці - В.П.), лекство (леки-аварці - В.П.), вірменство, осетинство, "і вони ось-ось проковтнуть Кахетію". Полум'яний Звіад закликав: "Вони повинні бути виселені, повинні бути випалені розжареним залізом з грузинської нації, ці зрадники та запроданці... всіх злих ворогів, не грузинів, які знайшли тут пристанище, виженемо з Грузії". Дійсно, на початку 90-х років з Грузії вислали російських духоборів, лезгинів, турків-месхетинців. Потім Е.Шеварднадзе за допомогою суперників З.Гамсахурдіа, розв'язавши війну в Абхазії, розгромив звіадистів у Мегрелії, посилив свою владу в Тбілісі. Невдачі в ході військових дій дозволили йому арештувати прихильників скинутого президента Д.Іоселіані, Т.Кітовані та інших діячів. Для боротьби з Грузією російські військові навчали чеченських бойовиків, які воювали на боці Абхазії, відмовились покласти край етнічним чисткам чи допомогти в репатріації 250 тисяч грузинів-біженців з Абхазії. Б.Клінтон та Е.Шеварднадзе прирівняли злочини, які мали місце в Абхазії щодо грузинського населення, з геноцидом у Косові. Всього абхазько-грузинська війна забрала життя у 20 тис. жителів та військовослужбовців, включаючи кілька сотень громадян України [ 47, с.18-19; 33, с.284-285; 85, р.29-30].

Перший крок до об'єднання країни було зроблено після того, як у лютому 2004 р. в Аджарії почалися переслідування опозиційних до А.Абашидзе сил. 20 лютого в Батуму відбулися мітинги та погроми, побиття журналістів, які критикували діяльність "аджарського лева". На мосту "Чолокі" зупинили групу членів "Кмари" з Тбілісі і теж побили, іншу частину молоді заарештували. Активістка "Кмари" Т.Тутберідзе, дізнавшись про ці події, заявила: якщо А.Абашидзе бажає побачити в Аджарії революцію, ми йому допоможемо. В цей же день, крім зняття з авіарейсу "Тбілісі-Париж" о п'ятій годині ранку Р.Джохтарберідзе - зятя Е.Шеварднадзе, - відбулася перевірка заарештованих раніше рахунків Чорноморського банку, власником якого був А.Абашидзе [70; 10; 57]. Однак 14 березня на територію Аджарії не пропустили машини з М.Саакашвілі й міністрами Грузії. На мосту через річку Чолокі їх зупинили близько 100 озброєних людей та військова техніка. Довелося візитерам поїхати до Поті. За наказом А.Абашидзе на дорогах почали ставити перешкоди - бетонні блоки, роздавали зброю та боєприпаси довіреним особам. В цей час керівник Аджарії знаходився у Москві, а М.Саакашвілі погрожував збити літак, на якому "Бабу" ("Дід"), тобто А.Абашидзе, повертатиметься на батьківщину. Грузинські урядовці обурювалися побиттям в Аджарії тих журналістів, які збирали дані про дійсно 100-мільонні статки сім'ї А.Абашидзе. З'явилися чутки про появу в Аджарії 15 автомобілів "Урал" начебто з російською зброєю. Все ж 18 березня М.Саакашвілі вдалося прибути до Батуму. Натовп жителів біля будинку Верховної Ради скандував: "Бабу! Бабу!", у приміщення люди не допустили охорону президента, лише її начальника. В результаті важких переговорів керівництво Аджарії згодилося провести 28 березня вибори до парламенту Грузії [71; 72].

Через те, що у двох округах Аджарії вибори виявилися зірваними, крім того, А.Абашидзе відмовився роззброювати напіввійськові формування, М.Саакашвілі 22 квітня 2004 р. заявив: у Аджарії панують наркобарони і злочинці. Через дві доби на території автономії було оголошено надзвичайний стан і комендантську годину з 23.00 до 6.00 ранку, а 27 квітня - загальну мобілізацію. Всі ці заходи були марними, бо навіть особиста охорона А. Абашидзе почала покидати його. До Тбілісі на службу в Оріхівській військовій частині виїхали з Батуму сотні службовців 25 мотострілецької бригади. Там вони одержували значно більшу оплату - по 200 - 300 доларів щомісячно. Комбриг Р. Думбадзе залишився на боці А.Абашидзе і був оголошений грузинською владою злочинцем. В ніч на 6 травня 2004 р. закінчилося 13-річне правління А.Абашидзе, і він у цей день святого Георгія Побідоносця вилетів до Москви разом з секретарем Ради безпеки Росії І. Івановим. Захистити його готові виявилися тільки 200 родичів, але коли А. Абашидзе зник з республіки, вони просто розійшлися. Наступного дня населення дізналося, що на даху кінотеатру "Тбілісі" в Батуму знаходилася зенітна гармата, у колишнього міністра державної безпеки С. Гогітідзе знайшли склад зброї не менш ніж на 500 тис. доларів, а також старовинні ікони, багато комп`ютерів. Обшуки в деяких квартирах виявили п`ять гранатометів, 261 автомат, 200 гранат, боєприпаси [2; с.73].

Після безкровного встановлення Тбілісі контролю над Аджарією М. Саакашвілі запропонував 22 травня 2004 р. керівництву Республіки Апсна (Абхазії) 3 млн доларів за добровільне повернення до складу Грузії. В центрі Сухумі була інспірована демонстрація противників голови Кабінету міністрів Абхазії Р. Хаджімби під гаслом "Мишо, помири нас!" [75, c.2]. Між тим ситуація у абхазькому суспільстві в цей час суттєво ускладнилася, насамперед через корумпованість режиму президента В. Ардзінби, обурливу поведінку його родичів. Щоб зірвати плани В. Ардзінби (останні роки він через серйозну хворобу фактично не керував автономією) щодо передавання влади випускнику Вищої школи КДБ Р. Хаджимбі, було створено опозиційний виборчий блок. До його складу увійшли: рухи "Айтайра" ("Відродження"), "Амцахара" ("Родові вогнища") - сюди включились ветерани війни з Грузією, а також організація "Єдина Абхазія" на чолі з С. Багапшем. Як відомо, вибори президента Абхазії у жовтні 2004 р. склалися надто драматично, з захопленням прихильниками голови "Черноморенерго" С. Багапша студії телебачення в Сухумі, а виборцями Р. Хаджімби - в Гудауті й Піцунді, збройним пікетуванням ветеранами грузино-абхазької війни будівлі ЦВК. Силові акції продовжувалися і в листопаді. Відповіддю на них було введення Росією з 15 листопада 2004 р. жорсткого пропускного режиму на кордоні з Абхазією, уповільнилось оформлення пенсій жителям автономії (станом на березень 2003 року 32721 громадянин Абхазії мали російські паспорти). Москва будь-якою ціною бажала посадити у президентське крісло Р. Хаджімбу. З ранку 29 жовтня за наказом В. Ардзінби відключили системи телебачення й радіомовлення, відбулося побиття одного з членів Верховного суду (він прийняв рішення про повторне голосування). Зреагував на складнощі і уряд Абхазії на вигнанні на чолі з Т. Мжавія, частково переїхавши до Зугдіді - якомога ближче до абхазького кордону. У складі урядової команди Т. Мжавія були співробітники МВС та спецназу. Відмовилась коритися наказам абхазької влади частина міліції, у грудні 2004 р. прогриміла серія вибухів біля закритого на реконструкцію готелю "Ріца" в Сухумі. У багатьох громадян Абхазії зберігалася зброя, що загрожувало громадянською війною. Протистояння вирішилося компромісом: згідно з результатами виборів 13 січня 2005 р. С. Багапш став президентом, надавши Р. Хаджімбі посаду віце-президента [34, c. 156-165; 83, p. 125-126; 16; 52].

Нове керівництво Абхазії намагається викоренити корупційну спадщину В. П. Ардзінби, суттєво підвищити рівень життя населення Ці проблеми, незважаючи на зусилля С. Багапша та нового прем`єр-міністра А. Анкваба, вирішуються зі значними труднощами. Надто важко доводиться долати ланцюг корупції у вигляді угод місцевих кланів, російських військових, лідерів етнічних груп, інших "брокерів від влади". До того ж більша частина з них шукала високих заступників у Москві. Ще й 8 лютого 2005 р. виник опозиційний "Форум народної єдності", у складі якого об`єдналися сили, що не бажають радикальних реформ. Свій внесок додають і керівники Грузії, закликаючи іноземців не відпочивати в Абхазії, хоча до літнього сезону 2005 р. були підготовлені 36 оздоровчих закладів, для зміцнення порядку закуплено органам внутрішніх справ 40 автомобілів [65, c. 130, 136; 42, c. 79; 56].

Loading...

 
 

Цікаве