WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Місце зовнішніх міграцій населення в Донбасі у відновленні і формуванні його трудових ресурсів у 1943 - 1951 роки - Курсова робота

Місце зовнішніх міграцій населення в Донбасі у відновленні і формуванні його трудових ресурсів у 1943 - 1951 роки - Курсова робота

У наступні роки чисельність прибулих поступово зменшується. У 1949 р. до Ворошиловградської області прибуло 181067 осіб, а до Сталінської - 306701 особа [30]. При цьому 58,3% прибули до Ворошиловградської області з УРСР, 32% - з РФ, 2,9% - з Молдавії, 2,6% - з БРСР, а до Сталінської - 65,7% з УРСР, 33,2% - з РФ, 1,1% - з БРСР. Переважну більшість прибулих склали мобілізовані до ФЗН та ремісничих училищ та за оргнаборами.

Ця ж тенденція простежується і у наступні роки, хоча коливання чисельності прибулих помітні ще на початку 1950-х рр. У 1950 р. до Ворошиловградської області прибуло 146307, а до Сталінської - 290507 осіб [31]. У 1951 р. до Ворошиловградської області прибуло 160285, а до Сталінської - 326112 осіб [32]. Як і у попередні роки прибували головним чином з сіл України і Росії. Так, до Сталінської області з областей України прибуло 221115 осіб, або 67,9% від загальної чисельності прибулих. З областей Російської Федерації - 89633 особи, або 27,5%, а з 14 інших республік СРСР - 14723 особи, або 4,6%. З 221115 осіб, що прибули з України, у межах області перемістилося 94738 осіб, або 42,8%, з них - 74119 у містах області і 18612 із сіл до міст області.

Поступова відбудова народного господарства й укомплектування кадрами промислових підприємств, зростання чисельності населення області та його трудових ресурсів призвели до зменшення механічного приросту наприкінці 1940-х- поч. 1950-х рр. У 1950 р. у Ворошиловградській області він склав 47635 осіб, 65,7 % з яких прибули з областей України, 33,2% - Росії, 1,1% - Білорусі, представники інших республік давали негативний показник механічного приросту населення: Молдови - 0,3%, Казахстану - 1,6%. Найбільший приріст дали: Кам'янець-Подільська область - 5304, Житомирська - 3972, Ізмаїльська - 3118, Станіславська - 2690, Воронезька - 4600, Курська - 4023, Ростовська - 2984. У Сталінській області механічний приріст у 1950 р. склав 117562 особи [33]. Найбільше зростання населення за 1948-1949 рр. відбулося в таких містах, як Горлівка - на 29%, Макіївка - на 26,6%, Жданов - на 22,3%, Сталіно - на 21,4%. У містах та селищах міського типу за 1949-1950 рр. населення збільшилося на 289306 осіб, механічний приріст склав 268768 осіб, або 92,2%. Чоловіків у працездатному віці нараховувалося 676988 осіб, з них робітників - 594247, або 87,7%. Жінок нараховувалося 846927, з яких працювало 395180 осіб, або 46,7%. Зріс і віковий склад населення, що пояснювалося механічним приростом населення у зв'язку з відбудовою і розвитком промисловості.

Влітку 1951 р. відбулася остання депортація українського населення з західних земель, що відійшли до Польщі вже у 1951 р., яка стала одним з останніх заходів із залюднення регіону й формування його трудових ресурсів воєнно-адміністративними методами. До Сталінської області було переселено 1962 родини, які розселили по 50-100 родин у селах області [34]. А 21 листопада 1951 року було прийнято нову постанову Ради Міністрів СРСР "Про впорядкування проведення організованого набору робітників", що остаточно закріпила принцип їх добровільності, пільги та відмову від військово-адміністративних методів управління міграціями населення. Це призвело до деякого зниження рівня міграцій. У 1951 р. механічний рух населення у містах і міських поселеннях характеризувався, як і раніше, великим прибуттям населення з інших областей і значним вибуттям осіб. У цей час прибуло 160285 осіб до Ворошиловградської області, а до Сталінської - 326112 осіб, а механічний приріст населення міст і сіл склав відповідно 53367 та 99800 осіб [35]. Чисельність населення Ворошиловградської області на кінець 1951 р. склала 2042 тис. осіб, а Сталінської - 3276 тисяч, усього чисельність населення регіону досягла 5318 тис. осіб. Тобто, чисельність населення Донбасу, а разом з тим й трудових ресурсів, за 1943-1951 рр. досягла й перевищила рівень 1939 р.

Висновки

1. За роки війни чисельність населення регіону зменшилася майже вдвічі, що не давало можливості успішно виконувати завдання з відбудови промислового потенціалу Донбасу. Тому одним з головних завдань стало залюднення регіону й відновлення його трудових ресурсів, вирішення якого відбувалося головним чином за рахунок керованих зовнішніх міграцій (мобілізацій місцевого населення, молоді, депортацій і т.д.), які проводилися воєнно-адміністративними методами.

2. У 1943-1951 рр. у регіон прибуло близько 2,8 млн. осіб. При цьому чисельність прибулих до Сталінської області постійно перевищує чисельність прибулих до Ворошиловградської у 1,5-1,7 рази. Одночасно йшов і зворотній процес - вибуття населення з регіону, незважаючи на адміністративно-командні методи проведення міграцій, проте чисельність населення регіону, а відповідно і його трудових ресурсів, збільшилася майже вдвічі і досягла рівня 1939 р. Основною складовою цього став механічний приріст населення. Природний приріст тільки у 1951 р. наблизився до довоєнного рівня і не міг забезпечити промисловість та сільське господарство виключно місцевою робочою силою, що й стало передумовою проведення керованих зовнішніх міграцій і у наступні роки і подальшого зростання чисельності населення Донбасу і його трудових ресурсів.

3. В цей час складаються й основні пропорції між міським та сільським населенням. Якщо на момент визволення сільське населення перевищувало міське, то на 1951 р. воно складало біля 1/5 загальної чисельності населення регіону, коливаючись приблизно на одному рівні. В той же час чисельність міського населення постійно зростала, передумовою чого були в першу чергу зовнішні міграції. Хоча з початку 1950-х років йде поступове зменшення зовнішніх міграцій, але вони зберігають своє значення у збільшенні чисельності населення і його трудових ресурсів й у наступні роки.

В подальшому доцільне поглиблене вивчення коливань чисельності населення і трудових ресурсів по окремих промислових та аграрних зонах регіону.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Денисенко П.І. Комуністична партія України - організатор відбудови народного господарства республіки (1943-1945). - К.: Політвидав України, 1968; Советский тыл в Великой Отечественной войне. Кн.2.- М.: Мысль, 1974; История рабочих Донбасса. Т.2. - К.: Наукова думка, 1981.

2. Хорошайлов Н.Ф. Деятельность Коммунистической партии по возрождению Донбасса. - К.: Вища школа, 1973; Хорошайлов Н.Ф. Суровые годы войны. - К.: Политиздат Украины, 1977.

3. Лаврів П.І. Історія Південно-Східної України. - К.: УВС, 1996; Ткаченко А.С. Трудящиеся Донбасса - фронту. - Донецьк: Донбас, 1995 та ін.

4. Решения партии и правительства по хозяйственным вопросам 1917-1967. Т.3 - М.: Политиздат, 1968. - С. 175.

5. Донецкая область в годы Великой Отечественной войны 1941-1945 гг. - Донецьк: Донбасс, 1980. - С. 224.

6. Державний архів Луганської області (ДАЛО), ф. Р-2519, оп. 10, спр. 7, арк. 164.

7. Державний архів Донецької області (ДАДО), ф. 326, оп. 2, спр. , арк. 72.

8. Правда: выездная редакция в Донбассе. - 1943. - 14 декабря.

9. Донецкая область в годы Великой Отечественной войны 1941-1945 гг., с. 224.

10. ДАДО, ф. 326, оп. 2, спр. 32, арк. 70.

11. Донецкая область в годы Великой Отечественной войны 1941-1945 гг., с. 209.

12. Правда: выездная редакция в Донбассе. - 1944. - 18 января.

13. ДАЛО. Ф. Р- 2519. Оп. 10, спр. 11, арк. 11.

14. ДАДО, ф. 326, оп.1, спр. 398, арк. 17.

15. ДАЛО, ф. Р- 2519, оп. 10, спр. 7, арк. 12,17.

16. ДАДО, ф. Р - 4249, оп. 1-додат., спр. 543, арк. 2.

17. ДАЛО, ф. Р-2519, оп. 10, спр. 28, арк. 38.

18. ДАДО, ф. Р-4249, оп. 2, спр. 63, арк. 29.

19. Там само, спр. 63, арк. 29.

20. Центральний державний архів вищих органів влади і управління України (ЦДАВО України), ф. Р-582, оп. 11,спр. 42, арк. 4,209.

21. Там само, спр. 41, арк. 21, 51, 68.

22. ДАЛО, ф. Р-2519, оп. 10, спр. 169, арк. 16.

23. ДАДО, ф. Р-4249, оп. 1-дод., спр. 543, арк. 2.

24. ЦДАВО України, ф. Р - 582, оп. 11, спр. 118, арк. 68,122,179, 232.

25. Там само, спр. 119, арк. 41, 98, 154, 289.

26. Там само, спр. 117, арк. 105.

27. Там само, спр. 184, арк. 40.

28. Там само, арк. 60.

30. Там само, спр. 48, арк. 9, 156,213.

31. Там само, спр. 236, арк. 237.

32. Там само, спр. 286, арк. 37,237.

33. Там само, спр. 236, арк. 237.

34. Там само, спр. 286, арк. 326.

35. Там само, спр. 286, арк

Loading...

 
 

Цікаве