WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Микита Хрущев - Курсова робота

Микита Хрущев - Курсова робота

Позитивним зрушенням у міжнародній обстановці стало спільне обговорення главами ведучих держав, уперше після закінчення другої світової війни, сучасних проблем. А першою такою зустріччю була нарада в Женеві 18-23 липня 1955 р. глав урядів СРСР, Англії, Франції і США. Хоча до яких-небудь домовленостей прийти не удалося, але навіть просто сам факт скликання цієї наради мав позитивне значення. Пропозиції СРСР носили більше пропагандистський характер, а західні держави жадали від СРСР реальних дій: проведення демократизації в східноєвропейських країнах, а також рішення питання про створення єдиних австрійської і німецької держав (у східній частині Австрії як і раніше знаходилися радянські війська, а ГДР існувала з 1949 р.). СРСР же виніс же таку нереальну пропозицію, як висновок договору про колективну безпеку в Європі без яких-небудь попередніх консультацій. Природно, що ця пропозиція була відкинута в західноєвропейських столицях.

  1. Дипломатія роззброювання.

Іншою проблемою переговорів і розбіжностей із Заходом, і особливо зі США, було роззброювання. У ядерній гонці Радянський Союз до подиву США досяг значних успіхів. Однак це було важке змагання, що накладало на нашу економіку непосильний тягар і не дозволяло підвищити рівень життя радянських людей, що залишався як і раніше низьким.

Дії СРСР у цьому напрямку були дуже активними: у другій половині 50-х років була зроблена безліч ініціатив в області роззброювання. Було запропоновано різко скоротити усі види збройних сил і зброї, причому приступати до роззброювання пропонувалося негайно, не передбачався який-небудь контрольний механізм, роззброювання повинне було проводитися відразу, без розбивки на етапи. Але західні лідери недарма були відомі своїм прагматизмом, тому ініціативи СРСР, будучи розглянутими як нереальні і не заслуговують обговорення, були також відкинуті. Радянський уряд намагався відстояти свої пропозиції. Для цього було проведено велике однобічне скорочення Збройних сил. У серпні 1955 р. Верховна Рада СРСР прийняла рішення про їхнє скорочення на 640 тис. чоловік. На скорочення пішли й інші соціалістичні країни Європи. На це зниження чисельності армії не закінчилося: 14 травня 1956 р. керівництво СРСР вирішило протягом року здійснити ще більш значне скорочення своїх Збройних Сил - на 1,2 млн. чоловік понад проведений у 1955 р. У 1957 р. СРСР вніс в ООН ряд пропозицій про припинення іспитів ядерної зброї; про прийняття зобов'язань про відмовлення застосування атомної і водневої зброї; про скорочення збройних сил СРСР, США, Китаю до 2,5 млн., а потім - до 1,5 млн.; про ліквідацію баз на чужих територіях. У 1958 р. СРСР припиняв в однобічному порядку проведення ядерних іспитів, очікуючи аналогічного кроку від західних країн. А у вересні 1959 року Н.С.Хрущев виступив на Асамблеї ООН із програмою "загального і повного роззброювання" усіх країн, що була досить холодно зустрінута капіталістичними країнами. Але в цілому західні країни насторожено поставилися до ініціатив СРСР і висунули ряд таких зустрічних умов, як розробку мір довіри і контролю за виконанням прийнятих рішень. А від цих мір у свою чергу відмовлявся Радянський Союз, розглядаючи їх як утручання у внутрішні справи. Вийшло замкнуте коло: Радянський Союз робило пропозиції, заздалегідь знаючи, що на них не погодяться. Головним своїм супротивником на міжнародній арені СРСР розглядав США. Це було наслідком того, що ця країна була єдиним супротивником, здатним вразити Радянський Союз. Для нейтралізації цієї погрози головну ставку в розвитку Радянської Армії Н.С.Хрущев робив на розвитку Ракетних військ стратегічного призначення, часом зневажаючи розвитком інших пологів і видів військ. Така політика була недальновидної, і надалі принесла значну втрату Збройним силам СРСР. Н.С.Хрущев був першим розділом не тільки радянського, але і росіянина уряду, що наніс візит у США у вересні 1959 року. Два тижні він подорожував по Америці. Візит за- скінчився переговорами з президентом США Ейзенхауером. Однак ніяких угод підписано не було. Проте в цій зустрічі були закладені основи прямого діалогу між двома країнами в майбутньому.

Ілюзіям від візиту Микити Сергійовича в США зненацька поклав кінець інцидент, коли 1 травня 1960 року американський літак-розвідник був збитий ракетою над Уралом. Пілот був захоплений живим разом зі шпигунською апаратурою. США були поставлені в скрутне положення. Ейзенхауер узяв відповідальність на себе. Н.С.Хрущева критикували і співвітчизники і союзники за надмірну поступливість, тому він був змушений прийняти серйозні дипломатичні міри. Інцидент случився напередодні нової зустрічі у верхах, призначеної на 16 травня в Парижеві. Радянський уряд більш двох років вимагало такої зустрічі. У той момент, коли усі вже зібралися у французькій столиці, Н.С.Хрущев зажадав, щоб перед початком переговорів американський президент приніс вибачення. Тому переговори не могли бути навіть початі. Уже погоджений відповідний візит, що Ейзенхауер як перший американський президент повинний був нанести в СРСР, був відмінний.

Обстановка загострилася. СРСР був оточений ланцюгом з 250 американських баз. Однак нові фактори давали йому можливість перебороти цей бар'єр і вразити далекого супротивника. Справа в тім, що після берлінської кризи в СРСР була випробувана воднева бомба, що була еквівалентна 2500 бомбам, скинутим на Хіросіму.

Друга половина 50-х - перша половина 60-х років характеризувалася поліпшенням відносин Радянського Союзу з різними країнами: Туреччиною, Іраном, Японією, з яким у 1956 р. була підписана декларація, що передбачає припинення стану війни і відновлення дипломатичних відносин, тоді ж велися двосторонні переговори з Англією, Францією. У 1958 р. була укладена угода зі США про співробітництво в області культури., економіки, обміну делегаціями вчених, діячами культури й ін. Відбулася нормалізація відносин з Югославією.

  1. Карибська криза.

Неділя 28 жовтня 1962 р. тепер, мабуть, можна перегортати відродженням уже майже мертвого світу. Принаймні члени "Экс Грудки"- вузького штабу Джона Кеннеді – дотепер називають попередній день "чорною суботою", удень, коли світ висів на волоску. Довідавшись, що брат президента Роберт Кеннеді повідомив радянському послу для передачі в Москву: "Якщо ви не заберете ракети, те це зробимо ми", його колега по "Экс Кому" Джордж Болл відправив родину далеко за межі Вашингтона. Багато хто стали залишати великі міста США ще раніш – відразу після того, як 22 жовтня Дж. Кеннеді оголосив військово-морську блокаду Куби. Блокада була початком кризи.

У чому суть? Чому Радянський Союз установив свої ракети середнього радіуса дій на острові Волі восени 1962 р.? Якщо вони були доставлені туди для запобігання американської агресії проти острова, що знаходиться в Карибському морі, то правильно затвердилася назва "Карибський". Якщо ж мова йшла про створення ракетного балансу (маючи у виді ядерну бази США навколо нашої країни), то вірніше назвати "ракетний" криза.

Сполучені Штати мали намір силоміць розправитися з кубинською революцією. Незадовго до цього спроба така була – у квітні 1961 р. банди найманців ЦРУ вторглись на Кубу, але всього за троє діб були розгромлені на Плая-Хирон. І тоді "ястре-бы " почали подумувати про масований напад на острів з використанням військової машини США.

Loading...

 
 

Цікаве