WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Віктор Ющенко - Президент України - Курсова робота

Віктор Ющенко - Президент України - Курсова робота

Зміст.

Зміст. 1

Розділ 1. Біографія. 2

Розділ 2. Хобі та уподобання. 4

Розділ 3. Передвиборча програма. 6

Розділ 1. Біографія.

Віктор Ющенко народився 23 лютого 1954 року в селі Хоруживка Сумської області в родині вчителів.

Батько - Андрій Андрійович, воював на фронті, потрапив у полон, був в'язнем Освенцима, дивом залишився живий. Після війни викладав у сільській школі англійську мову.

Мати - Варвара Миколаївна була вчителькою фізики та математики. Крім Віктора у сім'ї ріс старший брат, Петро.

В родинному колі у Ющенка завжди була тепла атмосфера. Сам Віктор Андрійович пригадує таке: "Мої батьки завжди поважали і берегли традиції. Кожного року на початку грудня ми з мамою і братом щовечора сідали майструвати ялинкові прикраси. Досі пам'ятаю, що найчарівнішою прикрасою у дитинстві мені здавалася зірка із тонкого скла. У повоєнні роки більшість іграшок були саморобними: на ялинку чіпляли пофарбовані шишечки, гірлянди із паперу та вати, цукерки, печиво, а фабричні скляні прикраси були дивиною і здавалися казково красивими. Бігали з хлопцями колядувати й щедрувати – щоправда, тільки до родичів, бо у радянські часи за такі витівки батькам - сільським вчителям могли винести догану. Цю атмосферу, шанобливе ставлення до традицій намагаюсь зберегти й у власній родині. Можна не пам'ятати, які подарунки тобі дісталися на те чи інше свято, але на все життя залишаються враження, обряди, що пов'язані з цим днем. Переконаний, що саме переддень свята, підготовка до нього є важливим ритуалом для створення особливої атмосфери у сім'ї."

Закінчив Тернопільський фінансово-економічний інститут. Отримав спеціальність "Бухгалтерський облік у сільському господарстві".

Кандидат економічних наук, лауреат Державної премії України в області економіки і техніки. Кандидатська дисертація на тему "Розвиток попиту та пропозиції грошей в Україні".

Академік АЕНУ Української академії економічної кібернетики. Почесний доктор Національного університету "Києво-Могилянська академія", Національного університету "Острозька академія". Заслужений економіст України (1997). Почесний громадянин Тернополя (1997), Львова (2001). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1999; за серію монографій "Українська фалеристика та боністика").

Має почесну відзнаку Президента України (1996), Золоту медаль міста Афін.

Володар премії "Прометей-престиж" і титулу "Людина року" у номінаціях "Чоловік року" (1996), "Банкір року" (1997).

Автор понад 250 публікацій та аналітичних статей з питань банківської діяльності.

Після інституту рік відслужив у рядах Радянської армії, службу проходив у прикордонних військах на радянсько-турецькій границі недалеко від Ленінакана.

У 1975 році працював заступником головного бухгалтера колгоспу „40-річчя Жовтня" в селі Яворіві Косівського району Івано-Франківської області.

З 1976 року працює в банківській системі.

У 1976-1985 – економіст, керівник відділення Держбанку СРСР у селищі Улянівці Білопільського району Сумської області.

У 1987-1990 - начальник планово-експертного управління, заступник голови правління - начальник планово-експертного управління Українського республіканського банку Агропромбанку СРСР у Києві.

У 1985-1986 - заступник начальника управління кредитування і фінансування колгоспів, агропромислових об'єднань і міжгосподарських підприємств, заступник начальника управління кредитування сільського господарства Української республіканської контори Держбанку СРСР у Києві.

У 1990-1993 - заступник голови правління, перший заступник голови правління Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" у Києві.

У січні 1993 - грудні 1999 р. - голова правління Національного банку України. Під його керівництвом в Україні була проведена грошова реформа, створена Державна скарбниця, почато будівництво Банкнотно-монетного двору. У 1997 році по рейтингах фінансового журналу Global Finance Віктор Ющенко ввійшов у шістку кращих банкірів світу.

22 грудня 1999 - 27 квітня 2001 прем'єр-міністр України. Був призначений на посаду глави уряду по прямій пораді адміністрації США, що ніколи ні від кого не ховалося. Пішов у відставку під тиском як лівої опозиції, так і олігархічних угруповань, зв'язаних з оточенням Леоніда Кучми.

Незважаючи на твердий характер проведених реформ за час роботи в уряді домігся високої особистої популярності в населення і за станом на літо 2001 р. був самим популярним політиком України.

Його дружина, Катерина Чумаченко, у минулому працювала в Державному департаменті США, і на думку багатьох аналітиків саме вона була головним "прозахідним" впливом на Ющенко. Подружжя Ющенко мають сина і дочку. Віктор Ющенко любить водити автомобіль, захоплюється бджільництвом і живописом.

Були спроби дискредитувати Віктора Ющенко, зокрема обвинувачуючи його в банкрутстві в 2001 році банку "Україна", яким він колись керував.

У листопаду-грудні 2001 року Ющенко сформував і очолив виборчий блок "Наша Україна", у який увійшли Рухи, КУН і ряд невеликих правих партій. На парламентських виборах у березні 2002 року в багатомандатному загальнодержавному окрузі блок набрав 23,57% голосів виборців.

У грудні 2004 Обраний на посаду Президента України.

З січня 2005 Голова Правління Всеукраїнської громадської організації "Наша Україна". Та Голова Спостережної Ради Міжнародного фонду "Україна 3000" (Фонд В. Ющенка).

Є одруженим, має п'ять дітей і внучку: синів Андрія і Тараса, дочок Віталіну, Софію і Христину, онучку Яріну.

Розділ 2. Хобі та уподобання.

Про свої хобі та уподобання Віктор Андрійович розповідає так:

Про Живопис: "Чесно кажучи, довго не тримав пензля в руках, але на різдвяні канікули випала нагода. Ми на кілька днів з родиною вирвалися у гори. Йшов лапатий казковий сніг: дахи, ялинки закидані кучугурами. Це була справжня ідилія, яка нагадала мені атмосферу дитинства. Мене потягло до фарб, я намалював олією два українські зимові пейзажі. Тепер один з них прикрашає вітальню, де є ще 7-8 моїх робiт. Більшість картин дарую. Передостанню передав на аукціон, який проводила благодійна організація "Приятелі дітей", що опікується сиротинцями. Дехто з друзів переслідує мене вже кілька років, просять, щоб я подарував їм картину. Щороку обіцяю, як тільки-но в мене з'явиться три-чотири вільних доби, обов'язково намалюю. Але все не вистачає часу."

Про Бджільництво: "Це хобі родом з дитинства: у нас вдома завжди була пасіка, пасічниками були і батько, і дід, і прадід... А ми з братом змалечку допомагали дорослим доглядати за бджолами і слухали їх повчання. Батько любив повторювати: "Бджоли – це унікальне суспільство, в якому і людям є чому повчитися. Вулик живе за строгим порядком, одні бджоли оберігають сім'ю, другі носять мед, треті годують дітей, і всі обов'язки чітко розподілені".

"Сьогодні у мене 80 бджолиних сімей, на пасіці маю як сучасні, так і раритетні вулики з різних куточків України. Свою пасіку розташував на дачі, недалеко від Києва. На літо вивожу своїх бджіл кудись поближче до медоносів. Більшу частину меду передаю в дитячі будинки, або роздаровую друзям. Для мене бджільництво – це спосіб зберегти частинку того світу, в якому жили наші прадіди, адже він вже ніколи не повториться."

Про Спорт: "Вперше на гірські лижі я став у Карпатах кілька років тому. Початковий інструктаж мені дали друзі, а далі все залежало від власного бажання і терпіння. Сьогодні гірські лижі – мій улюблений вид спорту. Тренуюся завжди сам, без інструктора. Поступово ускладнюю маршрути. У своєму послужному списку вже маю так звані "чорні траси". Так що сьогодні вважаю себе гарним лижником. Не можу похвалитись широкою географією гірських вершин, які покорив – катаюсь переважно в Україні, дуже люблю Карпати. Напередодні дня народження я сам собі зробив подарунок – на день вибрався з друзями в Карпати і годин з шість катався! Мої старші діти також катаються. А донька Ліна освоїла сноуборд і активно агітує мене. Думаю, це буде моя наступна "висота".

"Також люблю дайвінг, хоча мій досвід підводного плавання невеликий. Цей спорт дійсно захоплює. Одного разу на мисі Сарич ми разом з дружиною спускались на глибину 20 метрів у підводні печери. А пізніше мали щасливу нагоду насолоджуватись різноманіттям підводного світу Червоного моря."

Loading...

 
 

Цікаве