WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Волинська земля у складі Галицько-Волинського князівства - Курсова робота

Волинська земля у складі Галицько-Волинського князівства - Курсова робота

ЗМІСТ

Вступ...................................................................................3.

Розділ І. Політичний розвиток Волині у складі Галицько-Волинського князівства................................................................6.

    1. Мстиславичі. Київська династія на Волині.........................6.

    2. Волинь в інтеграційному процесі Руської землі на рубежі ХІІ – ХІІІ ст.........................................................................16.

    3. Волинська земля в часи правління Данила Галицького та його наступників.................................................................36.

Розділ ІІ. Соціально економічний розвиток Волинської землі......55.

    1. Розвиток сільського господарства...................................55.

    2. Ремісниче виробництво.................................................58.

    3. Торгівля.....................................................................65.

Розділ ІІІ. Культурне життя Волині в період Галицько-Волинського князівства...........................................................................68.

Висновки.............................................................................77.

Список використаних джерел і літератури.................................81.

Додатки..............................................................................86.

Волинько-Галицьке князівство -–

То наша слава, дія й чин...

Одвічне наше прадідівство,

Держави вільної зачин...

Петро Гоць

ВСТУП

Актуальність теми.

В наш час, коли події минулого виходять на арену сучасності є необхідним і своєчасним момент проаналізувати історичні події давнини, які мали подальший вплив на історію нашої країни.

Вісім століть тому, 1199 р. на політичній карті тогочасної Європи, з'явилася держава, яку пізніші історики назвали Галицько-Волинською. Про назву держави між істориками до сьогодення точаться суперечки. Оскільки в історії утворення Галицько-Волинського князівства провідну роль відводять Волинській, точніше Володимирській, землі, яка у пізніших джерелах фігурує під назвою Володимирія. Тому деякі історики схильні називати Волинсько-Галицьке князівство. Враховуючи подальший історичний розвиток можна було б говорити і про Володимирсько-Галицько-Холмську державу, оскільки наймогутніший і найвідоміший її володар, князь і король Данило Романович своєю столицею обрав Холм. Втім не варто не варто сперечатися про назву. І Волинь, і Галицька земля, і Холмщина зробили свій внесок у розбудові держави, здобутки якої були результатом спільних зусиль всіх її регіонів.

Об'єктом дипломної роботи є політичний, економічний та культурний розвиток Волинської землі у складі Галицько-Волинського князівства. Обидві землі, Волинська і Галицька, складалися протягом двох-трьох століть і остаточно оформилися, як удільні землі на протязі ХІІ ст.

Предмет і завдання дослідження полягають у тому, щоб прослідкувати розвиток політичних процесів на Волині, які впливали на об'єднавчі тенденції. Основні акценти зроблені на такі питанні, як утвердження на Волині династії Мстиславичів та роль Романа Мстиславича в об'єднані Волині з Галичиною в одну могутню державу - Галицько-Волинську Русь.

Хронологічні рамки даної роботи охоплюють в основному період з другої половини ХІІ до середини ХIV ст., тобто від того часу, коли Волинська земля внаслідок феодальної роздробленості виділилася в окреме князівство і почала відігравати важливу роль в Південно-Західній Русі. І до того часу, коли починаючи з другої половини ХІV ст. її територію інкорпорували іноземні держави, зокрема, Велике Князівство Литовське і Польське королівство.

Стан наукової розробки.

Археографія та історія Волині періоду Галицько-Волинського князівства завжди були в центрі уваги досліджень медієвістів. Першим істориком, який поставив собі завдання написати наукову історію Галицько-Волинського князівства, був львівський архіваріус Д. Зубрицький, який мав доступ до архівних матеріалів.

Учений джерелознавець А. Петрушевич опублікував багато статей з цього питання, а також у 1871 р. видав окремим виданням Галицько-Волинський літопис. [2]

Широкі дослідження періоду Галицько-Волинського князівства провів професор Львівського університету І. Шаруневич.

Історія Волині в складі Галицько-Волинського князівства почалася з книжки С. Руссова "Волынские записки" (СПб, 1809). Основні відомості про Волинську землю в досліджуваний період опублікував М. Максимович у статті "Волынь" (Киевлянин, 1841).

Про середньовічний період історії Волині йдеться в працях Л. Перлштейна, Ю. Стецького, П. Карашевича, А. Крушинського.

Цей період історії Волині розкрито в монографіях О. Андріянова "Очерк истории Волынской земли до конца ХIV в." (Киев, 1887) та П. Іванова "исторические судьбы Волынской земли c древнейших времен до конца ХIV века" (Одесса, 1895).

Результати досліджень узагальнено в працях М. Петрова, вміщених у підготовленому П. Батючиковим збірнику "Волынь" (СПб; 1888).

Після війни спеціальну монографію цій тематиці присвятив В. Пашуто "Очерки по истории Галицко-Волынской Руси" (Москва, 1950).

Учні І. Крип'якевича у 1984 р. видали його монографію " Галицько-Волинське князівство", однак вона вийшла в з друку з вимушеними цензорськими купюрами і тому вже у 1999 р. до 800-ліття її перевидано у доповненому, виправленому згідно з авторським оригіналом варіанті.

Серед нових студій, де розглянуто місце Волині в середньовічній Галицько-Волинській Русі слід відзначити статті-розвідки, брошури М. Брайчевського, М. Котляра, Я. Ісаєвича, В. Александровича, П. Кралюка та інших дослідників.

Практична значимість роботи. Результати дослідження можуть використовуватися при викладанні історії України в школі, у пошуковій краєзнавчій роботі, музейній практиці.

Структура та зміст роботи. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списків використаних та літератури. У вступі визначено предмет і сформульовані завдання дослідження, обгрунтовані хронологічні рамки роботи, вказана практична значимість роботи, дано аналіз літературі, яка була використана при написанні роботи.

РОЗДІЛ І

ПОЛІТИЧНИЙ РОЗВИТОК ВОЛИНІ

1.1. Мстиславичі. Київська династія на Волині.

У 30-х рр. ХІІ ст. у Київській Русі настав період феодальної роздробленості. На території Давньоруської держави з'явилося більше десяти великих феодальних князівств і земель. У південно-західній її частині утворилися Київське, Чернігівське, Переяславське, Володимир-Волинське і Галицьке князівства. Київська Русь перетворилася на федерацію окремих князівств, які самостійно проводили внутрішню політику. Проте всі князівства підтримували між собою економічні й культурні зв'язки, змінювалась єдність української народності. Певною гарантією єдності було правління у всіх князівствах династії Рюриковичів. [46.24] Але найбільше значення серед усіх князівств мали Волинське та Галицьке, які перейняли на себе провідну роль у південно-західному регіоні колишньої Київської Русі. [22,65]

Історична доля Волині склалася так, що найбільш активну участь у загальнодержавному житті Русі вона почала брати з сер. ХІІ ст., коли стала базою для об'єднання південно-західних земель.

Її вигідне географічне розташування в західному регіоні Руської землі пояснювалось унікальною можливістю вузлового поєднання двох великих річкових систем, тобто Дніпра за посередництвом Прип'яті та її приток, і Вісли через Західний Буг. Таким чином Волинська земля віддавна лежала на великому річковому шляху між сточищами Чорного і Балтійського морів утворюючи балто-чорноморський транспортний коридор. Можна припустити, коли в силу історичних обставин занепав основний Дніпровський шлях славнозвісної путі із варяг у греки, власне другий варіант цього шляху: Балтика-Буг-Дністер, напевно, успішно вирішував цю важливу комунікаційну проблему, [16,112] і був одним із суттєвих чинників політичного та економічного піднесення всієї Галицько-Волинської Русі.

Першопочаткове Володимирське князівство та його поділ 1150 р. на Володимирське і Луцьке князівства з подальшим дробленням на Володимирський, Червенський (Забузький), Белзький, Луцький, Доргобузько-Пересопницький уділи засвідчив те, що і на південно-західних рубежах колись єдиної середньовічної патримоніальної монархії – Київської держави відбувався процес територіальної консолідації, відомий в історіографії під назвою феодальної роздробленості.

Володимирська земля (князівство) простягалося на захід до Бугу, на північ до Верхньої Прип'яті, на схід приблизно до р. Стохід.

Loading...

 
 

Цікаве