WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Україна у складі СРСР (1945-1985 рр.) - Курсова робота

Україна у складі СРСР (1945-1985 рр.) - Курсова робота

Національне питання. Чи не найпромовистішим свідченням рішучості Хрущовадотримуватися основних засад радянської національної політики — навіть якщо водночас робилися деякі другорядні поступки — стала реформа освіти 1958 р. Тіположення її широкої перебудови, що торкалися вивчення національних мов, містилинадзвичайно багато суперечностей. Отож, школярі були зобов'язані вивчати рідну, атакож російську мову. Позірно ліберальна хрущовська реформа передбачала правобатьків вибирати мову навчання для своїх дітей. На практиці це означало, що можнанавчатися на Україні й не вивчати української мови. З огляду на цілий ряд формаль-них і неформальних спонук до вивчення російської слід було чекати, що багатобатьків віддадуть своїх дітей до російських шкіл, аби не обтяжувати їх вивченнямдругої, хай навіть рідної, мови. Попри бурю протестів, до яких приєдналися навітьукраїнські партійні чиновники, режим завдав цього удару по вивченню національнихмов, продемонструвавши в такий спосіб, що навіть у період лібералізації він міг лишемодифікувати, але не відкинути остаточно політику русифікації.

Проте вплив десталінізації сягнув далеко поза політико-культурні течії та про-титечії, в яких рухалися кремлівські політики й київські інтелектуали. Загальне по-слаблення ідеологічного контролю виявило нові настрої, що зароджувалися середосвіченої міської молоді. Якщо палка меншість була сповнена рішучості виправитикривди сталінського терору, то величезна більшість не виявляла в ідеологічних і по-літичних питаннях великої заінтересованості. І все ж у молоді виразно зросталинастрої непокори владі та прагнення керуватися в житті засадами індивідуалізму,так довго пригнічуваного сталінською ортодоксією. Для молоді стали нестерпнимиодноманітність радянського життя, віджила мораль, старомодна манера вдягатися і вкрай ідеологізована система навчання. В її 'середовищі поширювалася мода на за-хідну джазову та поп-музику, що викликало переляк у старшого покоління. А де-які молоді люди, зокрема так звані "стиляги", навіть хизувалися своїм нечуваним(за радянськими мірками) одягом і "антигромадською поведінкою". На Україні, які в усьому Радянському Союзі, почало з'являтися матеріалістичне й егоцентричне"Я"-покоління (вже достатньо сформоване на Заході), дуже відмінне від поперед-нього, що породило таких завзятих комуністів і націоналістів.

3. Експерименти в економіці.

Послідовники Сталіна надавали великого значення підвищенню економічноїефективності радянської системи. Від успіху в цій галузі залежало багато, оскільки,випередивши Захід в економічному відношенні, Радянський Союз тим самим зміцнивби своє внутрішнє становище й разом з тим показав світові, що комунізм є справ-ді передовою системою. Хрущов, як не парадоксально, розумів: щоб довести еко-номічні переваги комунізму, партія муситиме стати менш ідеологізованою й більшуправлінською організацією.

У період "колективного керівництва" в Кремлі точилися гострі дебати про те,в якій формі і в якому напрямі належить проводити економічні реформи. Але існувалазагальна згода, що хроніч.іим недоліком радянської економіки є сільське господар-ство. На це вказувала проста статистика: між 1949 і 1952 рр. обсяг продукції проми-словості зріс на 230%, а сільського господарства — лише на 10%. Ця статистика була для радянського керівництва не лише соромом, а й істотною економічною, полі-тичною та ідеологічною вадою. Низька продуктивність сільського господарства озна-чала нестачу продуктів, що, звісно, викликало сумніви (як у самій країні, так і за кордоном) у перевагах радянської системи. Тому, вирішивши, що роки, проведені на Україні, зробили його спеціалістом із сільського господарства, Хрущов удався до широких заходів для покращення ситуації на селі. Для України, цієї житниці Радян-ського Союзу, його заходи мали особливе значення, оскільки вже вкотре Україна мала слугувати майданчиком сільськогосподарського експериментаторства.

Сільськогосподарські проекти. Загальновідомим проектом Хрущова було під-няття цілини, що передбачало освоєння для подальшої культивації близько 16 млн. ганезайманих земель Казахстану й Сибіру. Розпочатий у 1954 р. проект мав на увазівикористання величезних людських і матеріальних ресурсів, і велику частину цихвитрат мала взяти на себе Україна. До 1956 р. звідси на цілину було перекинутотисячі тракторів і 80 тис. досвідчених сільськогосподарських робітників. Багато з них оселилися там назавжди. Водночас кожної весни на сезонні роботи добровільно їхали з України сотні тисяч студентів. Хоч ця програма дала неоднозначні результати, вона-цілком очевидно, вичерпувала з України ресурси й послаблювала сільськогосподарське виробництво республіки.

Інший експеримент передбачав несподіваний перехід до вирощування величезноїкількості кукурудзи на загальній площі 28 млн. га по всьому Радянському Союзові. Заамериканською моделлю її мали використовувати як корми для збільшення продук-ції виснаженого тваринництва. Через кілька років Кремль наказав колгоспникамперейти на нову систему сівозміни. Як завжди, більшу частину тягаря цих складнихі дорогих нововведень несла Україна.

Однак найширшою підтримкою на Україні користувалася реформа (власне, самеукраїнці виступили з ініціативою її проведення), що стосувалася машинно-трактор-них станцій, які забезпечували колгоспи технікою (й політичним наглядом). Черезпостійні сутички між МТС і колгоспами навколо того, як обробляти землю, україн-ці переконали уряд ліквідувати МТС, а техніку продати колгоспам.

Зростаюча складність обробки землі вимагала висококваліфікованих і технічновправних фахівців. А їх дуже бракувало в українському селі. В 1953 р. з 15 тис. голівколгоспів на Україні менш як 500 мали вищу й неповну вищу освіту. Для того щобпокращити ситуацію, з міст на роботу в колгоспах залучали досвідчених інженеріві техніків. Відстаючі колгоспи прикріплялися до промислових шефських підпри-ємств, які забезпечували технічну допомогу. В результаті на селі з'явилася нова со-ціальна група "сільськогосподарських технократів". Тим часом уряд підняв колгосп-никам заробітну платню, й розрив між промисловими та сільськогосподарськимиробітниками став повільно звужуватися.

Незважаючи : на докорінні зміни та грандіозні експерименти, урядові не вдалосядибитися такого швидкого, як планувалося, збільшення сільськогосподарської про-дукції. Кремль і надалі відмовлявся надати селянам достатні стимули для кращоїпраці, чиновники в далекій Москві продовжували вирішувати, які культури виро-щуватиме колгосп, як їх слід сіяти, а селян карали штрафами за обробіток їхніх кри-хітних (хоч і надзвичайно продуктивних) ділянок. Убогі досягнення в перебудовісільського господарства мали, проте, важливі політичні наслідки для українськихкомуністів. Хрущов дуже покладався на їхню допомогу в реформуванні сільськогогосподарства. Тим часом у Києві зростало невдоволення непропорційно великимивимогами, що ставилися до України. Теплі стосунки між Хрущовим та українськимикомуністами старій холоднішати.

Зміни у промисловості. На початку 50-х років промисловість України, як і всьогоРадянського Союзу, розвивалася дуже успішно. По суті для неї наставав золотий вік.Але наприкіці 50-х років вона сповільнила темпи. Інша проблема, що стояла передкремлівським керівництвом, була такою: чи продовжувати спиратися в основномуна важку промисловість, чи скеровувати більші інвестиції в легку, від чого виграв биобкрадений радянський споживач. Хрущов схилявся на користь важкої промисло-вості, але, на відміну від Сталіна, він не міг цілковито знехтувати споживачем, особ-ливо після обіцянки, що до 80-х років Радянський Союз за економічними показ-никами наздожене й випередить Захід. Відтак на початку 60-х років у державнихкрамницях стали з'являтися телевізори, пилососи, холодильники й навіть автомобілі. Але вони надходили в дуже обмежених кількостях і були страшенно низької якості.

Loading...

 
 

Цікаве