WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Аграрний розвиток Німеччини напередодні Селянської війни (1524-1525 рр.) - Курсова робота

Аграрний розвиток Німеччини напередодні Селянської війни (1524-1525 рр.) - Курсова робота

У цілому рух наприкінці ХV — на початку XVI ст. був антифеодальним і спрямованим насамперед проти сеньйоральної реакції і феодальної роздробленості.

Він також був могутньою опорою у визвольній боротьбі швейцарського народу в 90-х роках XV ст. і допоміг Швейцарії відстояти свою державну незалежність.

Висновки

При всій стрімкості підйому міст і бюргерства, розмаху діяльності купецьких компаній і торгово-промислових фірм сільське господарство і дрібне ремісниче виробництво навіть у найбільш промислово розвитих районах у цей час залишалося основою економіки, а селянство — основним працюючим і експлуатованим класом. Майже 90% населення проживало в селах і маленьких містечках, де сільськогосподарські заняття їхніх мешканців звичайно були найважливішим джерелом існування. Ренти із селянських господарств складали основу добробуту і соціального статусу світських і церковних феодальних сеньйорів і були важливою складовою частиною доходів міського патриціату. Німецьке село не залишилося осторонь від господарського підйому, яким з кінця XV ст. були охоплені не аграрні сфери економіки. Підйом цей не був настільки помітним у сфері розвитку знарядь праці й агрикультури; форми його прояву.

Економічне зростання, ріст цін і попиту на продукцію сільського господарства сприяли розвитку товарно-грошових відносин у селі і залученню селянського і панського господарства у виробництво на ринок. Ступінь інтенсивності цього процесу, його форми і соціальні наслідки багато в чому визначалися пануючою у тій чи іншій області системою землекористування. Економічно сильні селянські господарства, що орієнтувалися на ринкову кон'юнктуру, одержали на початку XVI ст. найбільшого поширення на захід від Ельби, де розвиток аграрних відносин протікав в рамках сеньйорії і виробництво основної маси продукції здійснювалося не на панському домені, а у селянських господарствах — у Вестфалії і Нижній Саксонії, Верхній Швабії, Верхній Баварії

Залучення селянського господарства в ринкові відносини поглиблювало майнову і соціальну диференціацію в селі; зростав шар малоземельних і безнадільних селян. У селах Франконії, Тюрінгії — районів, що стали центрами Селянської війни,— бідняки і паупери складали 25-30, місцями до 50% жителів. Наймана праця сільської бідноти широко використовувалася вже в передреформаційний період — у якості додаткової робочої сили для польових робіт на панському домені й у заможних селян-орендарів; сезонних робітників, найманих громадою; для будівельних і дорожніх робіт, транспортування панських і мейєрських обозів на ринок і т. д.

Посилення на рубежі XV-XVI ст. феодального натиску на селян — явище, загальне для всіх німецьких земель. В основі його лежали різко зростаюча потреба феодального класу в грошах і пов'язане з цим прагнення максимально використовувати сприятливу ринкову кон'юнктуру для підвищення прибутковості своїх господарств, забезпечити необхідний суспільний статус і спосіб життя, що відповідає представленням епохи Відродження. Особливо сильні ці прагнення були в дрібного і середнього дворянства, лицарства

Бурхливий економічний підйом рейнських міст і зростання товарного виробництва породили у феодалів прагнення до розширення їхніх власних господарств і збільшенню селянських повинностей.

Велике значення в цих умовах надавалося відновленню вже з початку XVI ст. кріпосного стану і поширенню його на маси вільних селян. Статус "особистого пана" давав сеньйору особливі права на селянське майно і землю, можливість присвоєння майже всіх доходів селянського господарства. Стосовно селянської маси поміщик і сеньйор виступав як їх особистий, поземельний та судовий пан, якому усі вони були зобов'язані спадкоємними чиншами і панщиною. На поширення інституту кріпосництва на рубежі XV-XVI ст. і його посилення в XVI — початку XVII ст. істотно впливало формування суверенної князівської влади. Територіальний князь привласнював стосовно усіх своїх підданих права особистого пана; кріпосницький стан зливався з підданством. Лицарські фільварки в Заельб'ї і дворянські маєтки на захід від Ельби ввійшли в систему територіальної державності як її складова частина, елемент податкової системи і поліцейського нагляду.

Відновлення крайніх форм феодальної залежності, перебудова доменіального господарства на панщинно-кріпосницькій основі підривали прогрес німецького села. Припинялася можливість розвитку великих селянських господарств по шляху підприємництва, поширення вигідних селянству форм іздольної і грошової оренди, вільного використання у великих господарствах найманої праці сільської бідноти. Підривалися й інші форми господарської діяльності заможного селянства — торгівля, візництво, готельна справа. Феодальний натиск важко позначився на положенні середніх і дрібних селянських господарств, прибутковість яких під впливом зростаючих платежів усе зменшувалася, а їхні власники все частіше виявлялися в лихварській кабалі і на грані руйнування

З настанням феодальної реакції зростала боротьба селян. Самій Селянській війні передували виступи селян, змови і бунти. Особливий розмах вони одержали наприкінці XV — початку XVI ст.

Боротьба селян з 1476 р. до початку Реформації говорить про тісне переплетення в їхніх вимогах соціально-економічних і політичних питань. Передові діячі селянства почали розуміти необхідність створення організації, що поєднувала б селян, міську опозицію і плебеїв. Однак як сама діяльність змовників, так і їхні плани не виходили за рамки дуже обмеженої території, хоча і висувалися задачі загальнонімецького значення. У програмах таємних організацій ставилося питання про захоплення влади й у зв'язку з цим про створення збройних сил. Передбачалися конкретні міри проти старих суспільних установ. Усе більш наполегливо розглядалася "божественна справедливість" як засіб, що повинний додавати руху законність. Селянському руху не вистачало навчання, на котре можна було б обпертися в боротьбі з феодалами.

У цілому рух наприкінці ХV — на початку XVI ст. був антифеодальним і спрямованим насамперед проти сеньйоральної реакції і феодальної роздробленості. Він також був могутньою опорою у визвольній боротьбі швейцарського народу в 90-х роках XV ст. і допоміг Швейцарії відстояти свою державну незалежність.

Список

використаної літератури

  1. Всемирная история в 24-х томах. — Т. 10. Возрождение и Реформация Европы. — Минск: Литература, 1996. — 480 с.

  2. Евдокимова А.А. Изменения характера и структуры земельных операций Швабского бюргерства (ХV — ХVІ века) // Средние века. — 1984. — Вып. 47. — С.139-152.

  3. Ермолаев В.А. Крестьянское движение в Германии перед Реформацией. — М., 1961. — 240 с.

  4. Иегер О. История средних веков. — СПб., 1898. — 620 с.

  5. История средних веков / Под редакцией М.Колесницкого. — М.: Просвещение, 1988. — 306 с.

  6. История средних веков / Под редакцией С.Д.Сказкина. — М.: Просвещение, 1986. — 346 с.

  7. История средних веков. Хрестоматия. — М.: Просвещение, 1974. — 320 с.

  8. Исторя Европы в 8-ми томах. — Т. 3. От Средневековья к Новому времени. — М.: Наука, 1993. — 656 с.

  9. Котова Л.В. Социальная организация и содержание общинного самоуправления в Германии ХІV-ХV вв. / Классы и сословия средневекового общества. — М.: Изд-во Московского ун-та, 1988. — С.150-155.

  1. Левина М.И. Проблемы исследования феодализма в историографии ГДР (1970-1975) // Средние века. — 1978. — Вып. 42. — С.182-218.

  2. Луковцева А.А. Источник по идеологии крестьянства эпохи Крестьянской войны в Германии (1525) // Вестник Ленинградского ун-та. История, язык, литература. — 1985. — №9. — С.103-106.

  3. Луковцева А.А. Отражение крестьянской идеологии периода Великой Крестьянской войны в Германии в творчестве Себастьяна Франка // Средние века. — 1986. — Вып. 49. — С.141-152.

  4. Майер В.Е. Деревня и город в Германии в ХІV-ХVІ вв. // Средние века. — 1981. — Вып. 44. — С.294-296.

  5. Майер В.Е. Крестьянство Германии в эпоху позднего феодализма. — М.: Высшая школа, 1985. — 191 с.

  6. Некрасов Ю.К. Городские хронисты первой половины ХVІ в. о причинах и характере Крестьянской войны в Германии // Средние века. — 1977. — Вып. 41. — С.121-142.

  7. Неусыхин А.И. Проблемы европейского феодализма. — М.: Наука, 1974. — 538 с.

  8. Никулина Т.С. Любекский патрициат во второй половине ХV — первой половине ХVІ вв. / Классы и сословия средневекового общества. — М.: Изд-во Московского ун-та, 1988. — С.198-203.

  9. Савина Н.В. О характере эксплуатации земельных владений Фуггерами в первой половине ХVІ в. // Средние века. — 1977. — Вып. 41. — С.182-218.

  10. Смирин М.М. Очерки истории политической борьбы в Германии перед Реформацией. — М., 1952. — 320 с.

  11. Социальные отношения и политическая борьба в Германии (ХІ — ХVІ вв.). — Вологда, 1985. — 340 с.

Loading...

 
 

Цікаве