WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Виникнення буржуазної держави. Англія - Реферат

Виникнення буржуазної держави. Англія - Реферат

герцогства Гольштейн. З цього часу надії буржуазії на об'єднання Німеччини були покладені на Прусію. Вісмарк, старався оправдати ці надії. Він не сумнівався в тому, який має бути шлях до об'єднання "не речами, не постановами, а кров'ю і залізом".
Об'єднання Німеччини було необхідною умовою її буржуазного розвитку. Воно було оправдано єдністю мови її культури. Це об'єднання могла здійснитися двома шляхами. Першим шляхом революції, яка повинна була би привести до великонімецького союзу. Але цей шлях не вдався. Це об'єднання піло другим шляхом. Зробившись самою міцною державою, Прусія вирішила створити єдину імперію по пруському взірцю. Важливу роль в цьому завданні відіграв перший міністр Прусії поміщик Отто фон Вісмарк. Він говорив, що "я скористаюсь з того, щоб об'явити війну Австрії, знищу Німецький Союз, підкорю своєму впливу середні і мілкі держави і створю єдину Німеччину під верховодством Пруссії".
Цей план втілювався в життя. Розгром Австрії знищив Німецький Союз. Замість нього Прусія створила ПН-Німецький Союз держав. В 1867 році Союз одержав конституційне упорядкування. Управління ним здійснювалось президентом в особі пруського короля, канцлером і двома палатами, з яких - нижня - рейхстаг - вибиралась загальним правом.
За межами Союза залишались південнонімецькі держави. На шляху до їх насильницькому об'єднанню в рамках єдиної імперії стояла Франція - поява великого і сильного сусіда було для Франції неприємлемим.
В 1870 році Прусія одержала накінець можливість спровокувати війну з Францією, розгромивши французьку армію. Прусія предоставила південно-німецьким державам право вибору відносно свого упорядкування. Південно-німецькі держави виявили бажання ввійти до складу єдиної Німецької держави. В 1871 році Німецька Імперія одержала конституцію.
5. Конституція 18711 року. Згідно Конституції 1871 року в склад Імперії входило 22 монархії (серед них Прусія, Баварія, Саксонія).
Конституція наділяла їх деякою долею незалежності, але в дійсності то був союз, в якому не було неформальної рівності.
Главою Імперії був король Прусії. Йому присвоювався титул Імператора. Він був главою збройних сил Імперії, призначав імперських чиновників, включаючи главу - союзного канцлера.
Верхньою палатою Німецької Імперії являвся бундесрат. Члени його назначались урядами держав. (причому від Прусії в бундесраті було 17 представників з 58 (решта складали від одного до шести депутатів). Конституція представляла бундесрату законодавчу владу і значну долю виконавчої влади.
Нижня палата носила назву рейхстаг. Він вибирався спочатку на три, а з 1887 року на п'ять років. Законодавча Ініціатива рейхстага, так як і виконавча влада, була незначною. В тому випадку, коли рейстаг відклоняв законопроект, уряд міг обійти цю перепону, проводячи через бундесрат перейменований указ з цим же змістом.
Рейстаг вибирався загальним чоловічим виборчим правом при таємному голосуванні. Досрочний розпуск рейстага міг бути здійснений простою постановою бундесрата.
Імперський уряд був представлений в єдиній особі - канцлера. Кабінету міністрів не існувало. Міністри які відали визначеним колом питань знаходились у підпорядкуванні канцлера.
Отже конституція 1871 року була реакційна по духу і змісту.
Наслідком політичної ситуації, яка склалась в Німеччині, було те, що феодальні землеволодіння не були ліквідовані в ході буржуазного розвитку, вони одержали можливість приспособитися до цього розвитку, надовго зберігши напівфеодальні риси. Кріпацтво пеперостало в капіталістичну експлуатацію на землях поміщиків.
6. "Винятковий закон" проти соціалістів. Об'єднання Німеччини сприяло швидкому розвитку промисловості країни. Разом з індстр. Розвитком швидко зростав і робітничий клас. Німецька соціал-демократія стала ведучою партією в світовому пролетарському русі. В 1877 році за соціалістичних кандидатів проголосувало 0,5 млн. Людей.
В боротьбі проти робітничого руху Бісмарк вдався до мір кримінальної і адміністративної репресій. Він провів через парламент так званий "винятковий закон" проти СД. - 1878 році. Тюрма і великі грошові штрафи загрожували кожному за членство в організації, яка мала своєю ціллю знищення існуючого ладу шляхом СД, соц. Або комуністичних спрямувань.
На основі "Виняткового закону" уряд добився тюремного ув'язнення для 1500 членів партії, 1300 періодичних видань партії були заборонені.
7. Утворення Австро-Угорщини і початок світової війни.
Вигнан. З Німеччини ослаблена в політичному і військовому відношенні Австрія залишалась все однозначною європейською державою.
Як і в минулі віки вона продовжувала утримувати і експлуатувати величезні слов'янські території - Чехію, Моравію, Словаччину, Хорватію, Сілезію, Буковину, Галичину і Угорщину.
Революція 1848 року охопила і Австрію. Революція знищила монархію, але реакція як і в Німеччині перемогла і тут. Проте в 1850 році вона втратила Ломбардію з Італією, а в 1866 році потерпіла поразку у війні з Прусією.
Намагаючись утримати Імперію, яка розпадалась, Австрія представила незначні права по управлінню Чехії, приласкала Угорщину, представивши в 1867 році внутрішню автономію. Угорщина одержала право на свої законодавчі органи, на свій уряд. Спільні справи Австрії і Угорщини повинні були вирішуватись з допомогою делегацій від двох представницьких органів, які скликались щорічно.
Імператор Австрії об'являвся одночасно і королем Угорщини і , таким чином, об'єднав в своїй особі дві частини двоєдиної Імперії. Офіційно її назва стала Австро-Угорщина.
Обділена в колоніальному відношенні Німеччина рвалася до перемоги світу. Зовнішня політика Бісмарка і його послідувачів заключалась в колоніальних захопленях в Африці, нечуваній жорстокості і звірствах в Китаю, неприйнявши інциденти і провокації проти Франції.
Накінець вбивство австрійського ерцгерцога (наслідника) в Сараєво дала бажаний повід до війни. Всі імперіалістичні держави взяли в ній участь, але ініціатива належить Німеччині.
В цій війні Німеччина потерпіла нищівної поразки. Імперія рухнула. Зникла і Австро-Угорщина як держава, яка брала участь у війні на стороні Німеччини.
Арабський халіфат
виник у ІІVст. На Аравійському півострові в результаті розпаду первіснообщинного ладу, тобто родоплемінних відносин у арабів. Створена в 662 році релігійно- політична община Мухамеда розповсюдила владу Іслам на Аравію, Іспанію, Північну Африку, Єгипет, Сірію, Іран, Ірак, Персію, держави Середньої Азії, Північну Індію. Ця величезна Імперія проіснувала до ХІІІ ст. і відома як А.Х
Його історію можна розділити на слідуючі основні періоди: розкладродоплемінного ладу; (VІ - VІІ ст.), 2. Завойовні війни і створення арабської імперії халіфат Омейядів (662-750 рр.). 3. Падіння Омейядів, лахаліфат Абасидів (Багдадський халіфат і його розпад (750-1258).
В VІ-VІІ ст. араби соціально диференціювались. Виділились окремі роди, клани і племена. В Мецці рід Омейядів очолив караванну торгівлю. Загальноплеменні пасовиська захопили власники крупної рогатої худоби. Так появилась знать.
Складенню держав також диктувалося необхідністю боротьби з Іраном і
Loading...

 
 

Цікаве