WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Російсько-німецькі відносини в 90-х рр. ХХ ст.: культурний аспект - Реферат

Російсько-німецькі відносини в 90-х рр. ХХ ст.: культурний аспект - Реферат

Реферат на тему:

Російсько-німецькі відносини в 90-х рр. ХХ ст.: культурний аспект

Поява в 1990 р. на політичній карті світу замість двох окремих німецьких держав об'єднаної Німеччини спричинила зміни в міжнародних відносинах. Це було обумовлено порушенням колишньої рівноваги в європейському співтоваристві, утворенням політичного вакууму в Східній і Центральній Європі, що призвело до переосмислення основних засад зовнішньої політики Німеччини і Росії, пошуку свого місця на світовій арені в умовах переходу від двополярного до однополярного світу. У результаті обидві країни вийшли на усвідомлення необхідності формування нових пріоритетів у зовнішній політиці, що згодом відобразилося на формулюванні головного пріоритету - стратегічного партнерства двох країн. При цьому єдиного погляду на основні засади нової зовнішньої політики Росії не було. Представники різних політичних кіл коливалися між концепціями "чистого" глобалізму, "євразійства", а то й збереження за Росією ролі однієї з провідних держав світу [1]. Проте всі сходилися в одному: саме нова Німеччина може стати брамою до європейського співтовариства, до створення нової системи стратегічної безпеки. Такому вибору сприяло й те, що нова Німеччина успішно скористалася сприятливими для себе умовами для переходу до нової зовнішньої політики, що відповідало її економічній потужності і зростаючому міжнародному політичному впливу. Стратегічне партнерство теж сприймалося в обох країнах по-різному. Німеччина на перший план ставила питання збереження безпеки і стабільності в Європі, Росія - економічний аспект. Проте стратегічне партнерство, щоб бути справжнім, тривалим та стабільним, повинно спиратися на три елементи: співробітництво в політичній сфері, торговельно-економічні зв'язки та культурно-гуманітарні зв'язки. Відсутність хоча б одного із цих елементів може призвести до руйнації усієї конструкції стратегічного партнерства [2].

Аналізуючи стан вивчення російсько-німецьких відносин у 1990-ті рр., відзначимо, що більшість праць присвячено дослідженню окремих аспектів зовнішньополітичних та зовнішньо-економічних відносин. Саме ці питання знаходилися в центрі уваги російських і німецьких дослідників О.О. Ахтамазяна [3], Leonhard V. [4], М. Фішер [5], Hohmann H-H. [6], Timmermann H. [7] та ін. В.В. Платковський [8], С. Романов [9], С. Крилов [10] відзначають, що Німеччина є головним зовнішньополітичним партнером Росії, О. Чернов зупинився на основних засадах зовнішньої політики Росії [11]. І. Братчиков та Д. Любинський [12] показали можливості Німеччини як стратегічного партнера Росії, а Б. Бушин - розвиток сучасних російсько-німецьких ділових зв'язків [13]. Jacobsen H., Heuer U., Rautenberg U., зупинилися на відносинах двох країн у період 1949-1989 рр., [14]. Г.А. Астреіїн [15], Fahmi D. [16] приділили увагу економічному розвитку Німеччини в ці роки. Особливості зовнішньополітичного курсу Росії та Німеччини розглянув С. Скурихін [17]. Німецькі дослідники Т. Вагензон [18], Hohmann Н-H., Meier Chr., Timmermann Н. [19] розглянули особливості становлення нових взаємовідносин між Німеччиною та Росією, зробивши акцент на існуючих проблемах між ними. Особливе значення окремі дослідники приділяють інтеграції Росії до європейського співтовариства. Серед них слід відзначити праці Ю. Борко [20], Т. Пархоліної [21], Vogel H. [22], Hackvill R., Breitveit R., Tanaka A. [23], матеріали Deutsches Historisches Museum [24], Nach der new Economy [25] та ін. Культурно-гуманітарному аспекту російсько-німецьких відносин було приділено недостатньо уваги, хоча всі дослідники відзначали його важливість. Це обумовлює необхідність дослідження аспекту, як одного з найважливіших елементів стратегічного партнерства, що дасть змогу визначити як рівень стратегічного партнерства двох країн, так і прогнозувати його подальші перспективи.

Досліджувана проблема актуальна також і з огляду на ту значну роль, яку відіграють Росія та Німеччина сьогодні, їх впливом на міжнародні відносини та загальну ситуацію в Європі й світі.

Мета статті – дослідити культурно-гуманітарний аспект російсько-німецьких взаємовідносин у 90-ті pp. XX ст., формування його основних засад та становлення в умовах переходу двох країн до стратегічного партнерства.

На сьогодні між Росією та Німеччиною створено міцний правовий фундамент стратегічного партнерства. Його основою є т.зв. "велика" Угода 1990 р. про добросусідство, партнерство та співробітництво - унікальний документ, який охоплює практично всі напрямки взаємовідносин - від спільних дій щодо збереження міжнародного миру й боротьби з тероризмом до кооперації в економічній та культурно-гуманітарній сферах, що відповідало бажанню Росії "повернутися до світового співтовариства" [26]. Росія бажала інтегруватися до нової Європи й подолати соціальну, економічну, політичну, культурну ізоляцію, яка тривала протягом десятиліть. Це особливо було важливим, оскільки, на думку росіян, більшість західних держав з упередженням ставилася до їх країни [27]. Під час зустрічі "великої сімки" в Неаполі в липні 1994 р. російський президент нарешті взяв у ній участь як рівноправний партнер. Із цього моменту почалося повернення Росії до європейського економічного співтовариства, а 27 червня 1994 р. під час самміту Ради Європи на Корфу було підписано Угоду про партнерство і кооперацію з європейськими співтовариствами. Ця програма пропонувала Росії широкий спектр співробітництва з Європейською Радою й фінансову підтримку в усіх сферах [28]. Ці документи заклали підвалини стратегічного партнерства, що відбилося й на розвитку культурно-гуманітарних зв'язків.

При цьому обидві країни виходили з того, що російська та німецька культури як частини загальноєвропейської культури рівнозначні, самодостатні й у той же час можуть взаємодоповнити та збагачувати одна одну. Російська література, музика, живопис стали органічною частиною німецького суспільства і навпаки.

З початком стратегічного партнерства обидві країни узгодили безпрецедентну та насичену програму культурного обміну, до якої включено в т.ч. проведення повноформатних Днів культури Росії і Німеччини, участь у святкуванні ювілеїв окремих міст, виставки та ін. Важливе місце в ній відіграє вивчення мов двох народів. Саме мови відіграють особливу роль у формуванні об'єктивного образу країни-партнера, розвитку дійсно міцних контактів між людьми - найважливішої опори двосторонніх відносин, неможливих без знання мови партнерів. У Німеччині російську мову вивчає близько 200 тис. осіб. У Росії значення німецької мови як навчального предмета постійно збільшується в школах та вузах. Вона займає друге місце після англійської мови, яку вивчають майже 7 млн учнів (58 %). Німецьку мову вивчають 4 млн учнів (33 %). Майже 60 тис. викладачів навчають хлопців та дівчат німецької мови. В інституті Гете в Москві відкрито курси німецької мови, які укомплектовано бажаючими на кілька років уперед. У вузах створено 80 кафедр із вивчення німецької мови і літератури, 300 доцентів вищої школи викладають німецьку мову в рамках загального навчання іноземних мов. Окрім того, діють 16 лекторів та 4 спеціальних радники Німецької академічної служби з обміну (DAAD), а також Педагогічної служби з обміну (PAD), які допомагають створенню умов для вивчення німецької мови через різні курси, надання стипендій для покращення педагогічної кваліфікації викладачів німецької мови та ін.

Важливу роль відіграє 141 товариство з обміну учнями, які працюють при підтримці Педагогічної служби. У 1995 р. у цій програмі взяли участь 2318 німецьких та російських школярів. З початку 1995-1996 навчального року 48 німецьких учителів почали викладати в російських школах. Окрім того, у 1993 р. в Санкт-Петербурзі відкрито проектне бюро Німецького національного союзу вищої школи, що надало нові імпульси розвитку культурних зв'язків у галузі освіти для дорослих. Проте потенціал людей, які знають або розуміють мову в обох країнах значно більший. Про це свідчить і проведення першої спільної мовної олімпіади з російської і німецької мов, фінал якої пройшов у Москві й Берлині в 2002 р., а також проведення двостороннього молодіжного форуму "Разом у XXI ст." Вони стали доброю основою для подальшого розвитку культурно-гуманітарних відносин [29].

З початку 1997 р. німецько-російське співробітництво в різних сферах культури зміцніло. У зв'язку зі святкуванням 850-річчя Москви відкрилася виставка "Німці в історії Москви". Вона охопила період із середини ХІХ ст. до 40-х рр. ХХ ст. У цей же час почалося будівництво Берлінського будинку - багатофункціонального центру, де зустрічаються й обмінюють досвідом ділові люди, створено курси спеціальної підготовки. На початку січня 1998 р. в Архангельську був відкритий німецько-російський центр, призначений для поширення знань з німецької мови та німецької культури. Під час відкриття було згадано й про те, що перше німецьке поселення було створене саме в Архангельську, а не Москві.

Під час візиту до Росії Президента ФРН Р. Герцога у вересні 1997 р. розпочала свою роботу Російсько-німецька комісія істориків. Її мета - вивчення спільної історії обох країн. Р. Герцог заявив, що надає роботі комісії велике значення [30]. Комісію складають по 12 фахівців з кожної сторони (9 істориків і 3 працівники архівів). Її керівники - з німецького боку професор Горст Меллер, директор Інституту сучасної історії в Мюнхені, з російського боку - професор Олександр Чубар'ян – директор Інституту всесвітньої історії РАН.

У лютому 1998 р. Німецький культурний центр ім. Гете представив новий навчальний посібник "Алло, сусіди!" - вступний курс німецької мови, який створено за підтримки уряду ФРН спеціально для регіонів Російської Федерації. Він призначений для російських німців, а також і для інших росіян, які цікавляться німецькою мовою та культурою. Книгу створено в результаті співробітництва російських та німецьких авторів. Іншим результатом співпраці 25 російських колег із фахівцями з Ольденбурга та Мюнхена став навчальний посібник для вчителів російських шкіл "Економіка в школі". Особливість цієї книги в тому, що при викладенні економічних принципів, моделей та рішень у центрі уваги знаходяться специфічні особливості Росії. Наряду зі спеціальними науковими знаннями книга знайомить із методикою викладання уроків.

Російсько-німецьке партнерство не вичерпується співробітництвом на державному рівні. Більшість федеральних земель ФРН підтримують стабільні та інтенсивні зв'язки з регіонами Російської Федерації. Цьому сприяє й федеральній устрій Росії. Регіональне співробітництво має важливе значення в розвитку й зміцненні культурно-гуманітарних зв'язків. Найбільш ефективною формою співробітництва, яке має в той же час і найбільше значення для взаєморозуміння між двома народами, є партнерство між містами. Уже в середині 1996 р. між німецькими та російським містами існувало більше 40 офіційно підтверджених партнерських стосунків на основі відповідних угод з обміном документами про партнерство, 5 тимчасових кооперацій, пов'язаних зі спеціальними проектами, 12 неформальних контактів між містами, а також 7 - між російськими та німецькими округами. Перше місце в загальному реєстрі з 65 партнерських відносин між областями й округами займає найбільша за кількістю населення земля ФРН – Північний Рейн-Вестфалія (15 партнерств) (див. табл. 1), за нею – Нижня Саксонія (13), Баден-Вюртемберг (10), Шлезвіг - Гольштейн, Гессен, Баварія і Берлін (4), Бранденбург, Скасонія і Мекленбург - Передня Померанія (по 2), а також Рейнланд-Пфальц, Саксонія-Ангальт, Тюрінгія, Бремен і Гамбург (по 1).

Loading...

 
 

Цікаве