WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Соціально-політичний розвиток світу на порозі ХХІ століття - Реферат

Соціально-політичний розвиток світу на порозі ХХІ століття - Реферат

Проаналізуйте результати зустрічей радянських і американських керівників у 1986—1990 рр. У цей час відбулося сім зустрічей М. Горбачова з президентом США, понад 30 зустрічей міністрів закордонних справ СРСР і Сполучених Штатів.

Одним із головних підсумків радянсько-американської зустрічі на найвищому рівні у Вашингтоні (грудень 1987 р.) стало підписання Договору між СРСР і США про ліквідацію РСД—РМД.

Важливі радянсько-американські документи були підписані під час візиту Горбачова до США в червні 1990 р. Були зроблені спільні заяви про основні положення майбутнього договору про 50% скорочення стратегічного наступального озброєння, підписані Угода про знищення й невиробництво хімічної зброї, Протокол до договору про ядерні випробування, Протокол до договору про ядерні вибухи в мирних цілях.

Яке значення мали ці документи для пом'якшення політичного клімату в світі?

Говорячи про позитивні моменти зовнішньополітичних ініціатив і практичних дій радянських керівників, необхідно водночас підкреслити, що значне скорочення озброєнь з боку СРСР порушило принцип рівності і тим самим завдало шкоди досягнутому раніше військово-стратегічному паритету між СРСР і США. Наведіть приклади.

Радянське керівництво пішло на виведення з Афганістану своїх військ, яке почалося 15 травня 1988 р. і завершилося 15 лютого 1989 р.

Відбулися значні зміни в Європі, 1989 року почався розпад комуністичного блоку в Східній Європі. У липні 1990 р. Кремль погодився на об'єднання ФРН і НДР в єдину державу. У 1991 р. розпалися Варшавський пакт і РЕВ. Розкрийте сутність та значення цих подій.

Охарактеризуйте основні документи Паризької наради голів держав та урядів країн-учасниць НБСЄ (листопад 1990 р.). В чому полягає значення цих документів?

Вивчаючи питання про соціально-економічні та політичні зміни в східноєвропейських країнах наприкінці 80-х — на початку 90-х рр., студенти передусім мають усвідомити суть цих змін, їхні причини та наслідки, зрозуміти, як вплинули ці зміни на політичне становище в Європі й усьому світі.

Демократичні перетворення в листопаді — грудні 1989 р. відбулися в Болгарії, НДР, Румунії та Чехо-Словаччині. До управління державами прийшли нові політичні сили, які почали здійснювати відмінний від попереднього курс у соціально-політичному й економічному житті. Слідом за цими країнами протягом 1989—1990 рр. зміни революційного характеру відбулися в Угорщині, Польщі та Югославії. Наприкінці 1990 р. відбулися аналогічні зрушення в Монголії та Албанії.

Незважаючи на свою специфіку та різноманітність, ці революції мали спільну спрямованість. Це були виступи проти тоталітарних режимів, проти грубих обмежень і порушень прав і свобод громадян, засилля компартійно-бюрократичних структур управління. Водночас це був протест проти соціальної несправедливості в суспільстві, незаконних привілеїв і корумпованості панівних структур, невпинного падіння життєвого рівня населення. Нарешті, це було масове відторгнення адміністративно-командної, однопартійно-державної бюрократичної системи управління.

Студентам потрібно осмислити найважливіші результати демократичних революцій у країнах Східної Європи: крах деспотичних, тоталітарних режимів, цілковите банкрутство авторитарного способу організації економіки, політики, ідеології, а з іншого боку — створення нових, демократичних суспільно-політичних і соціально-економічних структур, зорієнтованих на формування ринкових відносин, посилення національного духовного самовизначення.

Здебільшого нова влада східноєвропейських країн із самого початку офіційно заявляла про несприйняття соціалістичного вибору і про початок руху до суспільно-економічної системи західної, тобто капіталістичної, орієнтації. Це означало, що світова соціалістична система, яка утворилася після другої світової війни, припинила своє існування.

Невіддільною частиною революційних перетворень у східноєвропейських країнах була демократична революція в НДР, яка мала свою специфіку. З початку 1990 р. революційний процес став набувати об'єднавчого характеру. Поясніть, коли і чому виникла так звана німецька проблема, охарактеризуйте політику Радянського Союзу та західних країн щодо питання про єдність Німеччини в післявоєнні роки.

Студенти мають засвоїти, що лише в другій половині 80-х років стало можливим розв'язання німецької проблеми.

Радянський Союз із повним розумінням поставився до прагнення німців жити в одній державі. Але при цьому він вказав на важливість врахування зовнішніх аспектів: питання про кордони, про військово-політичний статус об'єднаної Німеччини, про права чотирьох держав-переможниць у другій світовій війні. Адже від розв'язання цих питань значною мірою залежить майбутнє миру та безпеки в Європі.

Важливим кроком в об'єднавчому процесі було набуття чинності з 1 липня 1990 р. першого державного Договору про валютний, економічний і соціальний союз між НДР і ФРН. В обох державах почала діяти західнонімецька марка. 31 серпня 1990 р. був підписаний другий державний Договір про механізм входження НДР у ФРН. У ніч на 3 жовтня того ж року відбулося офіційне проголошення об'єднання Німеччини. У січні 1991 р. відбулася перша після об'єднання країни сесія бундестагу, на якій було сформовано уряд на чолі з Г. Колем. Були здійснені й перші соціально-економічні заходи, спрямовані на вирівнювання економічного розвитку західної та східної частин Німеччини.

Покажіть, як вплинули зміни в східноєвропейських країнах, розпад світової соціалістичної системи, РЕВ і організації Варшавського договору на політичне становище, зміну балансу сил в Європі та в усьому світі.

Вивчаючи провідні тенденції світового розвитку на порозі XXI ст., студенти мають зрозуміти, що в сучасний період людство прагне переосмислити попередній досвід і розробити нову модель розвитку цивілізації. 7 червні 1992 р. відбулася спеціальна конференція ООН із проблем навколишнього середовища і майбутнього розвитку цивілізації, яка зробила ряд висновків щодо тенденцій розвитку світового співтовариства.

Одним із найважливіших висновків цієї конференції було те, що модель розвитку, використана багатьма капіталістичними країнами світу, вичерпала себе. Інтенсивне нарощування в рамках цієї моделі промислового потенціалу значною мірою за рахунок пограбування інших країн, знищення природного середовища з використанням традиційної ринкової системи, рушійною силою якої є приватна власність, різка диференціація рівня життя населення Землі — це безвихідь, згубний для людства шлях.

Необхідна нова модель із значно дієвішими важелями централізованого регулювання як на рівні держави, так і на рівні світового співтовариства в цілому. Таке регулювання спиратиметься передусім на інтегровані інтереси суспільства, а вже потім — на інтереси приватного чи державного підприємця або групи підприємців.

Література

  1. Політична історія XX століття: Навч. посібник. 2-ге вид. — К., 2001.

  2. Олійник Б. І. Два роки в Кремлі. — К.: Сільські вісті, 1992.

  3. Пивовар С., Серіщев Я., Стельмах С. Всесвітня історія XX століття. — К.: Феміна, 1995. — С. 205—210.

  4. Согрин В. В. Перестройка: итоги и уроки // Общественные науки и современность. — 1992. — № І. — С. 133—147.

  5. Лапшин А. О. Перемены в странах Восточной Европы: к чему они ведут. — М.: Знание, 1991.

Loading...

 
 

Цікаве