WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Друга світова війна. велика вітчизняна війна — складова частина другої світової війни (1939—1945 рр.) - Реферат

Друга світова війна. велика вітчизняна війна — складова частина другої світової війни (1939—1945 рр.) - Реферат

Реферат на тему:

Друга світова війна. велика вітчизняна війна — складова частина другої світової війни (1939—1945 рр.)

Період, що ввійшов в історію людства як друга світова війна, охоплює рівно шість років — із вересня 1939 по вересень 1945 р. Ця війна буда найкровопролитнішою і найжорстокішою з тих, які знає людство. У ній брала участь 61 держава — понад 80% жителів планети. До армій воюючих держав було мобілізовано понад 100 млн осіб. Людські втрати становили майже 60 млн убитими і понад 90 млн чоловік покаліченими.

Проблема другої світової війни та її складової частини — Великої Вітчизняної війни радянського народу продовжує викликати особливий інтерес не тільки спеціалістів-істориків, але і всієї світової громадськості.

Нові документальні джерела, дослідження вітчизняних і зарубіжних авторів дають можливість у наш час повніше та об'єктивніше висвітлити актуальні проблеми другої світової війни, переосмислити її уроки.

Студентам важливо усвідомити: які ж істинні, корінні причини другої світової війни? Хто її почав і що мав на меті? Хто зробив вирішальний внесок у перемогу над фашистською коаліцією у другій світовій війні?

Відомо, що початком другої світової війни вважається 1 вересня 1939 року: день нападу фашистської Німеччини на Польщу. Але, як свідчать численні документи та історичні факти, до 1 вересня 1939 р. війна вже палала в багатьох реґіонах, світ був утягнутий у світову війну поетапно: напад Японії на Китай у 1931 р., напад Італії на Ефіопію (Абіссінію) у 1935 р., у 1936 р. Німеччина й Італія розпочали інтервенцію в Іспанську республіку, гітлерівська Німеччина у 1938 р. примусово включила Австрію до складу Німеччини. Вторгнення Японії в район озера Хасан у 1938 р.

1939 рік став роком активного поширення фашистської агресії. 15 березня 1939 р. гітлерівська Німеччина окупувала всю Чехословаччину, захопила у Литви місто Мемель (Клайпеду), у Польщі — Данциг (Гданськ). Фашистська Італія напала на Албанію. Німецько-італійські інтервенти задушили Іспанську республіку. Японія, загарбавши майже половину Китаю, спровокувала широкомасштабний конфлікт проти СРСР і МНР у районі Халхін-Голу та ін. Вісь Берлін-Токіо-Рим своїм вістрям була спрямована проти Радянського Союзу.

В умовах різкого загострення суперечностей світового розвитку у 30-ті роки особливо актуальною стала проблема створення системи колективної безпеки.

Слід підкреслити, що за цих умов СРСР ще раз виступив із ініціативою створення системи колективної безпеки, яка ґрунтувалася б на згоді між Англією, Францією і СРСР про об'єднання зусиль проти фашистської агресії. У квітні 1938 р. Радянський уряд висунув пропозицію підписати угоду між СРСР, Англією і Францією строком на 5—10 років про взаємну допомогу на випадок агресії в Європі проти будь-якої з цих трьох держав. Передбачалася також допомога й іншим країнам між Балтійським і Чорним морями, які мали спільний кордон із СРСР.

Студентам слід з'ясувати, як сприймалися ініціативи, дії радянського керівництва щодо запобігання війни провідними капіталістичними державами. Чому всупереч намаганням зупинити агресора лідери країн Заходу, по суті, підтримували його, заохочуючи дії проти країн Сходу? Найяскравіше це виявилось у Мюнхенській змові.

Студент повинен усвідомити, що Мюнхенська зустріч керівників Англії і Франції (Чемберлена і Даладьє) із керівниками фашистської Німеччини та Італії (Гітлером і Муссоліні) 29—30 вересня 1938 р. юридично оформила ганебну змову про поділ Чехословаччини, приєднання Судетської області до Німеччини. Політика підтримки та потурання агресорові, яку проводили уряди Англії і Франції, мала на меті спрямувати фашистську агресію на Схід, проти Радянського Союзу.

Слід звернути увагу на те, що Радянський Союз був єдиною державою, яка послідовно захищала інтереси Чехословаччини і не визнала її загарбання та поділу. Він був готовий надати військову допомогу Чехословаччині, але буржуазний уряд Бенеша відмовився від неї.

Змова західних держав у Мюнхені з Гітлером і Муссоліні завдала величезного удару політиці колективної безпеки в Європі. Після Мюнхена Англія і Франція підписали з фашистською Німеччиною пакти про ненапад. Вони відверто намагалися зіткнути у світовій війні СРСР і Німеччину. Виникла загроза створення ворожого для СРСР блоку капіталістичних держав.

Варто зазначити, що навіть уже напередодні війни на англо-франко-радянських переговорах про взаємодопомогу проти агресії (березень—серпень 1939 р.) західні діячі поводилися вкрай непослідовно. Переговори засвідчили, що вони не збираються йти на дійовий антигітлерівський союз. На обопільні гарантії з СРСР ці країни не пішли. Англо-франко-радянські переговори 1939 р. зайшли у безвихідь, були зірвані, тим самим була втрачена остання можливість відвернути війну або хоча б суттєво обмежити її масштаби.

За цих умов Радянський уряд прийняв рішення і 23 серпня 1939 р. підписав запропонований Німеччиною пакт про ненапад терміном на 10 років. Для Радянського Союзу це був вимушений крок. Що дало СРСР підписання пакту про ненапад? Яка сутність секретного додаткового протоколу до пакту?

Дайте оцінку договору між Радянським Союзом і Німеччиною про "дружбу і кордон" і двом додатковим до нього секретним протоколам (від 28 вересня 1939 р.).

Незважаючи на всі зусилля зі створення колективної безпеки в Європі, запобігти розв'язанню другої світової війни не вдалося. З нападом Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 р. й оголошенням 3 вересня Англією і Францією війни Німеччині вона переросла в світову.

Розкрийте причини та характер другої світової війни. Що таке "дивовижна війна" на Заході?

На підставі документального матеріалу й історичних фактів студентам потрібно усвідомити, що друга світова війна виникла між капіталістичними країнами. Вона була породжена імперіалізмом. До червня 1941 р., нападу фашистської Німеччини на Радянський Союз, друга світова війна втягла в свою орбіту 30 країн із населенням 1 млрд чоловік. Гітлерівська Німеччина окупувала Австрію, Чехословаччину, Данію, Нідерланди, Норвегію, Бельгію, Люксембург, Югославію, Грецію, Польщу, значну частину Франції, встановивши там так званий "новий порядок".

Покажіть, у чому полягали суть і цілі фашистського "нового порядку" в Європі?

Студентам важливо осмислити, що Гітлер і панівні кола фашистської Німеччини не могли розраховувати на світове панування, не перемігши СРСР. Тому заздалегідь був підготовлений план "блискавичної війни" проти СРСР, що мав назву "план Барбароса". Згідно з цим планом Радянський Союз і його військові сили мали бути розгромлені в дуже стислі строки, за 1,5—2 місяці мала переможно закінчитися війна, знищивши радянську державу та поневоливши її народи.

Потрібно показати три періоди Великої Вітчизняної війни Радянського Союзу проти фашистської Німеччини, глибоко осмислити її справедливий, визвольний характер, цілі й мету радянського народу та його Збройних Сил у війні проти фашизму. Для народів колишнього Радянського Союзу боротьба з фашизмом не зводилася лише до воєнно-політичної перемоги над ворогом. Для нас в ході Великої Вітчизняної війни вирішувалося головне питання: залишимося ми в історії, чи будемо знищені, перетворені у рабський матеріал, приречені на вимирання відповідно до людиноненависницьких планів нацистської гегемонії у світі.

Завдяки небаченому героїзму, мужності і стійкості радянських людей гітлерівський план "блискавичної війни" був зірваний. Треба навести приклади подвигів радянських воїнів під час оборони Брестської фортеці, Москви, Ленінграда, Одеси, Києва, Севастополя та інших міст-героїв.

Однак початок Великої Вітчизняної війни для СРСР склався дуже невдало. Радянські війська змушені були відступати. У чому ж причини невдач і поразок Червоної Армії на першому етапі війни?

Розкрийте сутність і значення перебудови в Радянському Союзі роботи усіх державних і політичних органів, громадських організацій на воєнний лад, зміцнення Збройних Сил, централізації керівництва обороною країни, переведення народного господарства на воєнні рейки, організації підпілля і партизанської війни в тилу ворога.

Найважливішою подією першого періоду війни був розгром німецько-фашистських військ під Москвою. Потрібно показати його воєнно-політичне та міжнародне значення, навести приклади масового героїзму воїнів, радянських людей. Контрнаступ Радянських Збройних Сил, в результаті якого зазнав краху план "блискавичної війни", розвіяв міф про непереможність фашистської армії. Перемога під Москвою прискорила створення антигітлерівської коаліції.

Слід зазначити, що після нападу фашистської Німеччини на СРСР, уже 12 липня 1941 р. було підписано англо-радянську угоду про спільні дії проти Німеччини. У серпні 1941 р. лідери США та Великобританії підписали Атлантичну хартію, до якої згодом приєднався СРСР. 1 жовтня 1941 р. було підписано тристоронню угоду, за якою США і Великобританія зобов'язувалися надавати СРСР матеріальну допомогу. Так поступово стала формуватись антифашистська, антигітлерівська коаліція, основу якої становило співробітництво трьох великих держав: Радянського Союзу, Великобританії і США.

Особливе значення в процесі створення антигітлерівської коаліції мали події 1 січня 1942 р. Цього дня у Вашингтоні представники 26 держав, у тому числі США, СРСР, Англії, Китаю, Індії, Австралії, багатьох європейських країн підписали Декларацію Об'єднаних Націй про спільну боротьбу з країнами фашистського блоку.

Необхідно підкреслити, що процес створення антигітлерівської коаліції був непростим і завершився у травні-липні 1942 року підписанням ряду угод про війну проти країн фашистського блоку та про співробітництво і взаємну допомогу після війни.

1943 рік увійшов в історію як рік корінного перелому в ході Великої Вітчизняної і всієї другої світової війни. Перемога радянських військ на Волзі стала початком цього перелому.

Контрнаступ Червоної Армії під Сталінградом розпочався 19 листопада 1942 року. Протягом чотирьох днів було оточено 22 ворожі дивізії, які нараховували 330 тис. солдатів і офіцерів. 2 лютого 1943 р. Червона Армія завершила розгром німецько-фашистського угруповання, захопивши в полон 91 тис. гітлерівців, у тому числі 2500 офіцерів, 24 генерали на чолі з фельдмаршалом Паулюсом. Стратегічна ініціатива була вирвана з рук ворога і перейшла до радянських військ. Розкрийте історичне значення перемоги радянських військ під Сталінградом.

Loading...

 
 

Цікаве