WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Революційні події і громадянська війна в Україні (березень 1917—березень 1921 рр.) - Реферат

Революційні події і громадянська війна в Україні (березень 1917—березень 1921 рр.) - Реферат

Яскравою сторінкою в державотворчій діяльності Директорії УНР стало проголошення 22 січня 1919 р. в Києві на Софіївській площі акту злуки між ЗУНР (Західно-Українською Народною Республікою) та УНР — об'єднання Східної та Західної частин України в єдину соборну Українську Народну Республіку. Про революційні змагання в західноукраїнських землях, що призвели до утворення ЗУНР та тернистий шлях до соборності України студенти з'ясують, опрацювавши таку літературу: Лазарович М. В. Українські січові стрільці в революційних подіях у листопаді 1918 р. в Східній Галичині. — Укр. іст. ж-л, 1998, № 5; Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів, 1995; Сергійчук В. І. Українська соборність. Відродження українства в 1917—1920 роках. — К.: ТОВ "Укр. Вид. Спілка", 1999.

Звертаємо особливу увагу студентів на наступне. В умовах, коли вже було цілком очевидно, що Директорія не зможе, розраховуючи на власні сили, утриматися при владі, її керівники звернулися за допомогою до Антанти, зокрема Франції, війська якої на той час розпочали інтервенцію на півдні України. На яких умовах уряд Франції погоджувався надати військову допомогу Директорії УНР? Які б це мало наслідки для українського народу?

У квітні 1919 р. армія Директорії фактично було розбита і вже в травні уряд УНР переїхав до Східної Галичини. До влади в Наддніпрянській Україні прийшли народженні Росією радянські владні структури. Ще в січні 1919 р. згідно з декретом так званого Тимчасового робітничо-селянського уряду України була проголошена Українська Соціалістична Радянська Республіка. Очолив уряд УСРР Х. Г. Раковський.

В основі внутрішньої політики цього уряду лежали воєнно-комуністичні заходи, запозичені з практики Радянської Росії. Одним із найжорстокіших заходів для українського села стало впровадження, за декретом уряду УСРР від 12 квітня 1919 р., грабіжницької продовольчої розкладки. Селяни за твердими цінами мали віддавати державі весь зібраний хліб за винятком норми, необхідної для власного харчування та ведення господарства.

Навесні — влітку 1919 р. в Україні з'явилися селянські озброєні загони як відповідна реакція хліборобів на політику воєнного комунізму. Селянські виступи проходили під гаслами: "Геть Комуну!", "За Радянську владу без комуністів!".

Для придушення "куркульської контрреволюції" уряд УСРР по суті створив спеціальний Внутрішній фронт. Про героїчний збройний опір українського селянства політиці "воєнного комунізму" та інших репресивних заходів радянських владних структур студенти дізнаються з такої літератури: Боровик М. А. Анархістський рух в Україні у 1917—1921 рр. — УІЖ, 1999, № 1; Волковинський В. Нестор Махно. Легенди і реальність. — К., 1994; Захарченко П. П., Земзюліна Н. І., Нестеров О. І. У поході за волею: (селянсько-повстанський рух на Правобережній Україні у 1919 році). — К., 2000; Малик Я. Впровадження радянського режиму в українському селі (1919—1920). — Львів, 1996.

Вкрай негативна реакція українського села на заходи "воєнного комунізму" позбавила більшовиків соціальної опори в масах і призвела до катастрофічного падіння боєздатності їхньої армії. Це, в свою чергу, дало змогу денікінцям перейти влітку 1919 р. в активний наступ. Потрапивши у безвихідь, нав'язана Москвою влада в Україні впала.

Самостійно опрацьовуючи рекомендовану літературу, студентам важливо знайти відповіді на такі питання. В чому полягала соціальна-політична суть денікінщини? Як поставилися білогвардійці до українського національно-визвольного руху? Хто очолив боротьбу проти денікінщини і що стало вирішальним чинником краху білогвардійської контрреволюції?

Вивчаючи заключний період громадянської війни в Україні, потрібно звернути увагу на такі моменти. Після розгрому денікінських військ Антанта і США організували новий похід проти Радянської Росії та УСРР. Цього разу ударною силою виступила панська Польща, чия армія (за допомогою країн Антанти) стала однією з найбільших у Європі.

За дорученням С. Петлюри дипломатична місія УНР у Варшаві тривалий час вела переговори з польським урядом про формування спільного антибільшовицького фронту в Україні. І 28 квітня 1920 р. у Варшаві було укладено угоду між УНР і Польщею, за якою друга визнавала Директорію як "верховну владу УНР". Але це "визнання" коштувало Україні значних територіальних втрат. До Польщі відходила Східна Галичина, Холмщина, Підляшшя, частково Полісся і 7 повітів Волині.

Безперечно, що Варшавський договір був певною зрадою інтересів українського народу, адже до Польщі відходила територія площею понад 100 тис. км2 з населенням близько 10 млн осіб. Особливо велике обурення Варшавський договір викликав у Галичині, оскільки він перекреслив усю боротьбу галичан за незалежність і передав їх під владу Польщі.

Крім політичної конвенції, Варшавський договір містив ще й військову, за якою 25 квітня 1920 р. об'єднані збройні сили Польщі й УНР перейшли у наступ на позиції Червоної армії. Завдяки перевазі в силі та озброєнні, польським воякам вдалося вигнати більшовиків із майже всієї Правобережної України й 7 травня вступити до Києва. Якою була реакція українського населення на жорстокий окупаційний режим, встановлений поляками? Хто здійснював керівництво підпільним і партизанським рухом у тилу? Коли і як проходило вигнання білополяків із території України?

З'ясовуючи ці питання, студенти мають звернути увагу на наступне. У травні 1920 р. проти нечисленної 13-ї радянської армії розпочали наступ війська Врангеля, озброєні Антантою. Врангелівці планували не лише врятувати від розгрому польську армію, а й захопити Північну Таврію, Донбас і вирушити звідти вглиб Правобережжя та з'єднатися з поляками. І після фронтального наступу від Перекопа і Чонгара Врангель захопив значну частину Північної Таврії та витіснив війська 13-ї армії на правий берег Дніпра.

Одночасне ведення війни на два фронти — проти поляків і врангелівців — було непосильним для більшовицької влади. Давалися взнаки страшенна розруха, господарська криза, а також серйозні прорахунки командування, зокрема в недооцінці військових сил противника.

Після невдалого наступу в серпні-вересні 1920 р. на Варшаву радянсько-польський фронт стабілізувався по лінії Коростень — Житомир — Бердичів. Зі свого боку керівні кола Польщі, теж не маючи достатніх сил для продовження війни, вирішили за краще підписати 12 жовтня 1920 р. в Ризі попередні умови мирного договору.

А 18 березня 1921 р. у Ризі делегації РСФРР, УСРР і Польської республіки уклали мирний договір, за яким до Польщі відійшли західноукраїнські та західнобілоруські землі. Ризький мирний договір стверджував повну суверенність кожного партнера, а отже, України та Білорусії, та зобов'язував усі сторони не чинити жодних ворожих дій проти кого-небудь з-поміж них.

Таким чином, за визнання Української Соціалістичної Радянської Республіки Польщею до неї відійшли Холмщина, Підляшшя, Західна Волинь, Західне Полісся. Українські землі знову стали розмінною монетою. Доля Галичини спершу не була чітко визначена. 14 березня 1923 р. країни Антанти на конференції в Парижі ухвалили рішення про приєднання Галичини до Польщі з умовам надання їй автономних прав.

Заключною сторінкою громадянської війни став розгром червоними військами врангелівських військ, які утримували Крим та інші регіони Південної України. Коли і за яких обставин Червона Армія розгромила врангелівців? Яка доля спіткала махновців, які взяли найактивнішу участь у штурмі Перекопсько-Чонгарських укріплень?

Після фіаско визвольних змагань в Україні (за винятком західноукраїнських земель) утвердився окупаційний більшовицький режим. Було запроваджено жорстоку централізацію економічного і політичного життя. Центр розглядав УСРР як підлеглу Москві автономну частину Радянської Росії, а КП(б)У — як крайовий загін РКП(б). Із утвердженням більшовицької влади Україна втратила свою незалежність.

Вивчити заключний період української демократичної революції, громадянської війни та іноземної збройної інтервенції студентам допоможе така рекомендована література: Субтельний О. Україна. Історія. Вид. третє, перероблене і доповнене. — К.: Либідь, 1993. — С. 445—467; Історія України. Керівник авт. кол. Ю. Зайцев. Вид. 2-ге, зі змінами. — Львів: Світ, 1998. — С. 236—251; Держалюк М. С. Міжнародне становище України та її визвольна боротьба у 1917—1922 рр. — К.: Оріяни, 1998; Завада І. Ризький договір і Україна: Історичний нарис. — К.: ВЦ "Просвіта", 2000; Лозовий В. С. Пошук Директорією ідейно-політичних засад відновлення діяльності УНР. — Укр. іст. ж-л, № 5, 2000; Україна у війні за державність: Історія організації і бойових дій Українських Збройних Сил 1917—1921. — К.: Україна, 1995.

Література

  1. Субтельний О. Україна. Історія. Вид. третє, перероб. і доп. — К.: Либідь, 1993. — С. 425—467.

  2. Історія України. Навчальний посібник. За ред. В. А. Смолія. — К.: Видавничий дім "Альтернативи", 1997. — С. 184—261.

  3. Історія України. Керівник авт. кол. Ю.Зайцев. Вид. 2-ге, зі змінами. — Львів: Світ, 1998. — с. 218—251.

  4. Верстюк В. Ф. Українська Центральна Рада: Навч. посібник. — К.: 3аповіт, 1997.

  5. Литвин М. Українсько-польська війна 1918—1919 рр. — Львів, 1998.

  6. Волковинський В. Нестор Махно. Легенди і реальність. — К., 1994.

  7. Україна у війні за державність: Історія організації і бойових дій Українських Збройних Сил 1917—1921. — К.: Україна, 1995.

  8. Україна крізь віки: В 15 Т.—Т. 10 Українські визвольні змагання 1917—1921 рр. / О. С. Рублов, О. П. Реєнт. — К.: Альтернативи, 1999.

  9. Українська революція і державність (1917—1920 рр.). — Кер. авт. колективу І. Л. Гошуляк. — К.: ПВ, 1998.

  10. Солдатенко В. Ф. Українська революція. Історичний нарис. — К.: Либідь, 1999.

  11. Українська соборність: ідея, досвід, проблеми: До 80-річчя Акта злуки 22 січня 1919 р. Збірник. Ред. І. Ф. Курас. — К., 1999.

  12. Лозовий В. С. Пошук Директорією ідейно-політичних засад відновлення діяльності УНР. — Укр. іст. ж-л, № 5, 2000.

Loading...

 
 

Цікаве