WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Історичні постаті - Реферат

Історичні постаті - Реферат

Галіфакс Едвард Фредерік Вуд (1881—1969) — один із лідерів Консервативної партії Великобританії. З 1922 р. на державних посадах. У 1926—1931 рр. віце-король Індії (поєднував репресії з конституційними маневрами). У 1938—1940 рр. міністр закордонних справ; прибічник політики умиротворення фашистських агресорів.

Галлахер Вільям (1881—1965) — президент КП Великобританії (КПВ) у 1956—1963 рр.; голова Виконкому КПВ у 1943—1956 рр. У роки Першої світової війни керівник руху фабричних старост.

Галтьєрі Леопольдо(1926) — аргентинський генерал, президент 1981—1983 рр. З 1979 р. лідер правої правлячої хунти, командуючий армією. У 1981 р. став президентом. За його правління хунта напала на Фолклендські (Мальвільські) острови — британську колонію в південно-західній частині Атлантики. Після поразки від Великобританії зміщений з посади й ув'язнений.

Гамарник Ян Борисович(1894—1937) — радянський політичний і військовий діяч, армійський комісар 1-го рангу (1935). З 1920 р. голова Одеського, Київського губкомів КП(б) України. З 1923 р. голова Дальревкому, Крайвиконкому й 1-й секретар партії. У 1928 р. 1-й секретар ЦК КП(б) Білорусії. З 1929 р. начальник Політуправління РККА, з 1930 р. 1-й заступник наркома оборони, у 1930—1934 рр. заступник голови РВС СРСР. Член ЦК КПРС з 1927 р. В обстановці масових репресій покінчив життя самогубством.

Гамсархурдія Звіад Костянтинович(1939—1993) — грузинський політичний діяч, письменник. Син К. С. Гамсархурдія. З 1962 р. на викладацькій і науковій роботі. У 70—80-х рр. зазнав репресій за правозахисну діяльність. Публікації з історії грузинської літератури й культури. Збірки поезій ("Заручини місяця", 1989 р. та ін.), переклади. З 1990 р. Голова ВР Грузинської РСР, з 1991 р. президент Грузії. У січні 1992 р. відсторонений від влади в результаті збройних виступів опозиції.

Ганді Індіра(1917—1984) — прем'єр-міністр Індії в 1966—1977 рр. і з 1980 р., міністр закордонних справ у 1984 р. Дочка Дж. Неру. Учасниця національно-визвольного руху. Один із лідерів партії Індійський національний конгрес (ІНК), із січня 1978 р. голова ІНК(І) — партії прибічників Ганді. Займала також різні міністерські посади (з 1964). Убита терористами. Міжнародна Ленінська премія (1985, посмертно).

Ганді Раджив(1944—1991) — індійський політичний діяч, прем'єр-міністр з 1984 р. (після вбивства його матері Індіри Ганді) до 1989 р. Як прем'єр-міністр викликав невдоволення байдужим ставленням до вирішення соціальних проблем. Убитий вибуховим пристроєм під час чергової передвиборчої кампанії.

Гардінг Воррен(1865—1923) — 29-й президент США 1921—1923 рр., республіканець. Народився в Огайо, членом сенату став у 1914 р. За час президентства уклав договори з Німеччиною, Австралією й Угорщиною, тоді ж скликав Вашингтонську морську конференцію для подолання суперечностей, що виникли в Тихоокеанському регіоні між США, Великобританією та Японією. Негативно ставився до членства США в Лізі Націй.

Гаха Еміль(1872—1945) — президент створеного в Чехословаччині німецькими фашистами "Протекторату Богемії і Моравії" у 1939—1945 рр. У травні 1945 р. заарештований як військовий злочинець. Помер у в'язниці.

Геббельс Йозеф(1897—1945) — з 1933 р. міністр пропаганди, голова пропагандистського апарату фашистської Німеччини. Ідеолог расизму, насильства та завойовницьких війн. У 1944 р. призначений імперським уповноваженим з тотальної військової мобілізації. Після вступу радянських військ у Берлін покінчив життя самогубством. На Нюрнберзькому процесі був визнаний нацистським військовим злочинцем.

Гевара Ернесто (Че)(1928—1967) — латиноамериканський революціонер. Народився в Аргентині. У 1959—1961 рр. президент Національного банку Куби, з 1961 р. міністр національної промисловості. У 1965 р. покинув Кубу для участі в революційному русі народів Латинської Америки. У 1966—1967 рр. керував партизанським рухом у Болівії; взятий у полон і убитий.

Генц Арпад(1922) — президент Угорщини з 1990 р., письменник. Філософська драма з історії єретичного руху в Швейцарії "Чоботар" (1974), монодрама про життя актриси "Угорська Медея" (1979), п'єси "Песимістична комедія", "Підсумок" про визначні події 1956 р. в Угорщині й ін. Книга "Зустрічі" (1980). Переклади з англійської та американської літератур.

Геншер Ханс-Дітрік (1927) — німецький політичний діяч, очолював західнонімецьку партію вільних демократів 1974—1985 рр., міністр закордонних справ 1974—1992 рр. Умілий і прагматичний практик. Став одним з найпопулярніших політиків об'єднаної Німеччини.

Герхардсен Ейнар Хенрі(1897—1987) — один із лідерів норвезьких соціал-демократів (у 1936—1945 рр. секретар центрального управління Норвезької робітничої партії, у 1945—1965 рр. її голова); у 1945—1951 рр., 1955—1965 рр. (з перервою) прем'єр-міністр.

Герцог Хаїм(1918—1997) — президент Ізраїлю в 1983—1993 рр. У 1975—1978 рр. голова делегації Ізраїлю в ООН.

Гесс Вальтер-Рихард-Рудольф(1894—1987) — німецький нацистський лідер. Перебував в ув'язненні разом з Гітлером у 1923—1925 рр., після чого став його особистим секретарем, записавши під диктовку "Майн Кампф". З 1933 р. став заступником Гітлера по партії. 10 травня 1941 р. прилетів до Великобританії з компромісними умовами миру, але був ув'язнений як військовополонений до 1945 р. На Нюрнберзькому процесі як воєнному злочинцю винесено вирок на довічне ув'язнення. Помер у в'язниці Шпандау (Берлін).

Гіндербург, власнеПауль-Людвіг-Ханс фон Бенкендорф-і-Гіндербург(1847—1934) — німецький фельдмаршал і "правий" політик. Під час Першої світової війни був верховним головнокомандуючим і разом з генералом Еріхом Людендорфом (1856—1937 рр.) фактично керував політикою Німеччини до кінця війни. Був президентом Німеччини у 1925—1933 рр.

Гітлер Адольф(1889—1945) — фюрер Націонал-соціалістичної робітничої партії (з 1921), голова німецько-фашистської держави (у 1933 р. став рейхсканцлером, у 1934 р. об'єднав цю посаду й посаду президента). Установив у Німеччині фашистський режим. Безпосередній ініціатор розв'язання Другої світової війни 1939—1945 рр., нападу на СРСР (червень 1941). Один із головних організаторів масового знищення військовополонених і мирного населення на окупованих територіях. Із вступом радянських військ у Берлін покінчив із собою. На Нюрнберзькому процесі визнаний головним нацистським військовим злочинцем.

Голль Шарль-Андреа-Жозеф-Марі де(1890—1970) — французький генерал, перший президент П'ятої республіки 1958—1969 рр. Організував у Лондоні рух "Вільна Франція" і воював проти нацистів у 1940—1945 рр., був главою Тимчасового уряду Франції 1944—1946 рр., лідером власної партії. У 1958 р. національні збори доручили йому сформувати уряд на період економічної відбудови Франції і вирішити проблему політичної кризи в Алжирі. Став президентом наприкінці 1959 р., змінив конституцію в бік зміцнення президентської влади і працював до 1969 р.

Горбачов Михайло Сергійович(1931) — радянський політичний діяч, перебував при владі у 1985—1991 рр. Перший і останній Президент СРСР. Був членом Політбюро ЦК КПРС з 1980 р. Генеральний секретар КПРС у 1985—1991 рр., Голова Верховної Ради СРСР у 1988—1991 рр. і глава держави у 1989—1991 рр. Розпочав ліберальні реформи всередині країни (перебудову), запропонував запровадження багатопартійної демократії (політичний плюралізм), зробив реальні кроки в обмеженні гонки озброєнь. Нагороджений Нобелівською премією миру 1990 р., але його міжнародна репутація постраждала після придушення демократичних виступів у прибалтійських республіках. Після невдалої спроби перевороту в серпні 1991 р., прискореного розпаду СРСР влада Горбачова була послаблена й у грудні 1991 р. він пішов у відставку.

Громико Андрій Андрійович(1909—1989) — голова Президії Верховної Ради СРСР у 1985—1988 рр. Посол у США з 1943 р., брав участь у конференціях глав трьох союзних держав у Тегерані, Ялті й Потсдамі під час Другої світової війни; як представник СРСР в ООН у 1946—1949 рр., 26 разів використовував право вето. Був міністром закордонних справ у 1957—1985 рр.

Loading...

 
 

Цікаве