WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Історичні постаті - Реферат

Історичні постаті - Реферат

Бідо Жорж(1899—1983) — прем'єр-міністр Франції в 1946 р. і 1949—1950 рр. У 1940—1944 рр. учасник Руху Опору; один із засновників (1944) і керівник партії Народно-Республіканського руху. У 1944—1954 рр. неодноразово міністр. У 1961 р. ввійшов до ОАС, у 1962 р. утік з Франції; після амністії 1968 р. повернувся.

Благоєв Димитр(1856—1924) — діяч революційного руху в Росії та Болгарії. У 1883 р. заснував у Санкт-Петербурзі соціал-демократичну Благоєву групу. Організатор Болгарської соціал-демократичної партії, у 1903 р. — партії тесняків, у 1919 р. — компартії.

Блюм Леон(1872—1950) — лідер і теоретик Французької соціалістичної партії. У 1936—1938 рр. голова уряду Народного фронту. Проводив курс на "умиротворення" фашистських агресорів. Після німецької окупації Франції (1940) заарештований та інтернований у Німеччину. У грудні 1946 — січні 1947 рр. очолює уряд, який розв'язав війну в Індокитаї.

Болдуїн Стенлі(1867—1947) — прем'єр-міністр Великобританії в 1923—1924 рр., 1924—1929 рр., 1935—1937 рр.; консерватор. Уряд Болдуїна придушив загальний страйк 1926 р., розірвав дипломатичні стосунки із СРСР (1927).

Брежнєв Леонід Ілліч(1906—1982) — радянський керівник епохи Сталіна й Хрущова, прийшов до влади після змови в Політбюро ЦК КПРС, наслідком якої стала відставка М. Хрущова. З 1964 до 1982 рр. генеральний секретар КПРС і Голова Президії Верховної Ради СРСР (1977—1982). Проводив консервативну внутрішню політику, яка призвела до застою. Під час його керівництва СРСР став військовою й політичною наддержавою, чий вплив досягав навіть Латинської Америки та Африки. За рішенням вузького кола його прихильників у Політбюро було прийнято рішення про здійснення військових акцій у Чехословаччині (придушення "Празької весни" 1968 р.) та Афганістані (грудень 1979 — травень 1989 рр.).

Булганін Микола Олександрович(1895—1975) — радянський політичний і військовий діяч. Його кар'єра розпочалась у 1918 р. Організував оборону Москви під час Другої світової війни, став маршалом Радянського Союзу в 1947 р. і міністром оборони в 1947—1949 рр. і 1953—1955 рр. Після відставки Г. Маленкова — Голова Ради Міністрів у 1955—1958 рр., знятий з посади за рішенням М. Хрущова.

Бухарін Микола Іванович(1888—1938) — політичний діяч, академік АН СРСР (1928). Учасник Революції 1905—1907 рр. і Жовтневої 1917 р. У 1917—1918 рр. лідер "лівих комуністів". У 1918—1929 рр. редактор газети "Правда", одночасно в 1919—1929 рр. член Виконкому Комінтерну. У 1929—1932 рр. член Президії Вищої ради народного господарства СРСР, з 1932 р. член колегії Наркомважпрому. У 1934—1937 рр. редактор "Известий". Член ЦК партії в 1917—1934 рр. Член Політбюро ЦК у 1924—1929 рр. Член Центрального виконавчого комітету СРСР. У кінці 20-х років виступав проти застосування надзвичайних заходів під час здійснення колективізації та індустріалізації. Його позиція в цих питаннях була оголошена правим ухилом у Всеросійської КП(б). Репресований; реабілітований посмертно.

Буш Джордж(1924) — 41-й президент США (1989—1993), республіканець. Був директором ЦРУ (1976—1981) і віце-президентом у 1981—1989 рр. Його реакція на дипломатичні ініціативи М. Горбачова була спочатку розцінена як неадекватна, у той час як рішення послати війська в Панаму для повалення свого колишнього союзника Нор'єги сприяло піднесенню його популярності. Успіх у війні у Перській затоці ще вище підніс його авторитет як рішучого політика та керівника держави. Економічні труднощі 1991—1992 рр. призвели до його поразки на президентських виборах 1992 р. і перемоги демократа Білла Клінтона.

Бхутто Беназір(1953) — пакистанська політична діячка, лідер Народної партії Пакистану з 1984 р. (у засланні з 1986 р.), прем'єр-міністр Пакистану в 1988—1990 рр., опозиція була незадоволена її правлінням і звинуватила в корупції. Була першою жінкою—керівником мусульманської держави. У 1993 р. знову була обрана прем'єр-міністром.

Бхутто Зулфікар Аліхан(1928—1979) — голова країни й уряду Пакистану в 1971—1973 рр., прем'єр-міністр у 1973—1977 рр. У 1967 р. заснував Пакистанську народну партію. 1977 року був заарештований. Страчений військовою адміністрацією.

Вайцзеккер Ріхард фон(1957) — німецький політичний діяч, президент ФРН у 1984—1994 рр. З 1969 р. в складі керівництва Християнсько-демократичного союзу (ХДС). У 1981—1984 рр. керуючий бургомістр Західного Берліна.

Валенса Лех(1943) — польський профспілковий лідер, президент Польщі 1990—1995 рр. У 1980 р. заснував профспілку "Солідарність", організацію, незалежну від комуністів, яка боролась проти польського комуністичного уряду в 1980—1981 рр., у результаті чого була заборонена. Лауреат Нобелівської премії миру 1983 р.

Вальдхайм Курт(1918) — федеральний президент Австрії в 1986—1992 рр. Генеральний секретар ООН у 1972—1981 рр. У 1968—1970 рр. міністр закордонних справ Австрії.

Вашингтон Джордж(1732—1799) — 1-й президент США (1789—1797), головнокомандувач армії колоністів у Війні за незалежність у Північній Америці 1775—1783 рр. Голова конвенту з розробки Конституції США. Виступав за збереження Сполученими Штатами нейтралітету щодо відносин між європейськими країнами. Відмовився балотуватися на президентський пост у третій раз.

Вейцман Езер(1924) — президент Ізраїлю з 1993 р. Небіж Х. Вейцмана. У 1966—1969 рр. заступник начальника генштабу збройних сил, у 1977—1980 рр. міністр оборони.

Вейцман Хаїм(1874—1952) — перший президент держави Ізраїль з 1948 р. Один із лідерів сіоністського руху, президент Всесвітньої сіоністської організації в 1920—1931 рр., 1935—1946 рр. Сприяв прийняттю Декларації Бульфура (1917) про створення єврейського національного осередку в Палестині.

Венкатараман Рамасвамі(1910) — президент Індії в 1987—1992 рр. Активний учасник національно-визвольної боротьби та діяч партії Індійський національний конгрес (з 1977 р. — ІНК(І)). У 1984—1987 рр. віце-президент.

Вільсон Гарольд(1916—1995) — прем'єр-міністр Великобританії в 1964—1970 рр. Лідер Лейбористської партії в 1963—1976 рр.

Вільсон Томас Вудро(1856—1924) — 28-й президент США (1913—1921), від Демократичної партії. Провів ряд ліберальних законів. Ще до вступу США в Першу світову війну (квітень 1917) висунув ідею створення післявоєнного союзу держав у т. зв. Чотирнадцяти пунктах (січень 1918); виступав за створення Ліги Націй. Нобелівська премія миру (1920).

Вітош Вінценті(1874—1945) — прем'єр-міністр Польщі в 1920—1921 рр., 1923 р., 1926 р. Один із керівників (1913—1931) партії "Пяст". З 1926 р. в опозиції до т. зв. санаційного режиму. У 1945 р. заступник голови Крайової Ради Народової.

Гавел Вацлав(1936) — чеський драматург, політичний і державний діяч, президент Чехословаччини 1990—1992 рр., після відокремлення Словаччини президент Чехії з 1993 р. Широковідомим став як борець за права людини. У 1979—1983 рр. перебував у в'язниці, був знову заарештований у 1989 р. за Хартію-77.

Гавірія-Трухильо Сесар(1947) — колумбійський політик, ліберал, президент з 1990 р.; у 1986—1987 рр. був міністром фінансів, у 1987—1989 рр. міністром управління. Надавав підтримку в пошуках наркоторговців, розшукуваних у США, і вимагав від США додаткової допомоги за відшкодування руйнувань під час війни з наркомафією.

Гайдар Єгор Тимурович(1956) — російський політичний діяч, доктор економічних наук. Онук А. П. Гайдара і П. П. Бажова. З 1981 р. на науковій, а з 1987 р. на журналістській роботі. З 1990 р. директор Інституту економічної політики Академії народного господарства і АН СРСР. З листопада 1991 р. заступник, з 1992 р. 1-й заступник; у червні — грудні 1992 р. виконуючий обов'язки голови уряду Російської Федерації; почав практичне здійснення курсу на реформування російської економіки. З грудня 1992 р. директор Інституту економічних проблем перехідного періоду. У вересні 1993 — січні 1994 рр. 1-й заступник голови уряду Росії, міністр економіки; пішов у відставку. З грудня 1993 р. до грудня 1995 р. депутат Державної Думи; лідер Фракції "Вибір Росії". З липня 1994 р. голова партії "Демократичний вибір Росії". Основні праці у сфері керування й економічних проблем реформ.

Loading...

 
 

Цікаве