WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Історичні постаті - Реферат

Історичні постаті - Реферат

Хомейні Рухолла-Мусаві(1900—1989) — іранський шиїтський мусульманський діяч, аятола, народився в Хомейнішехрі (Центральний Іран). Висланий у 1964 р. за опозицію шаху, повернувся, коли шах залишив країну в 1979 р., і встановив фундаменталістську ісламську республіку. Його правління було відзначене війною з Іраком, придушенням виступів усередині Ірану, стратами тисяч інакодумців.

Хонеккер Еріх(1912—1994) — німецький політичний діяч, комуніст. У владі НДР перебував у 1973—1989 рр., главою держави з 1975 р. Керував країною просто й ефективно, був лояльний щодо СРСР. У жовтні 1989 р. був зміщений і замінений Егоном Кренцем, у грудні виключений з Комуністичної партії. Далі пішли звинувачення в корупції під час його режиму, він був узятий під домашній арешт. У 1993 р. йому було дозволено виїхати в Чилі, де за рік і помер.

Хо Ші Мін(1890—1969) — північнов'єтнамський політичний діяч, комуніст, прем'єр і президент у 1954—1969 рр. Недовгий час навчався в Москві, потім очолив комуністичний рух В'єтнаму з 1941 р. і воював проти французів під час Індокитайської війни 1946—1954 рр. Став прем'єром і президентом республіки. За допомогою комуністичного блоку країн багато чого зробив для розвитку промислового потенціалу країни. До кінця життя успішно протистояв підтримуваному США Південному В'єтнаму у в'єтнамських війнах 1954—1975 рр.

Хрущов Микита Сергійович(1894—1971) — державний і політичний діяч, Герой Радянського Союзу (1964), Герой Соціалістичної Праці (1954, 1957, 1961). Родом із Росії, із селянської родини. З 1909 р., переїхавши з родиною в Донбас, працює слюсарем на заводах і шахтах. У 1928 р. завідуючий організаційним відділом ЦК КП(б) України, з 1929 р. навчався в Промисловій академії. З 1931 р. на партійній роботі в Москві, з 1935 р. 1-й секретар Московського комітету та Московського міського комітету ВКП(б). З 1938 р. — березень 1947 р. і з грудня 1947—1949 рр. 1-й секретар ЦК КП(б) України, одночасно в 1944—1947 рр. голова Ради Народних Комісарів (Ради Міністрів) Української РСР. Грав одну з головних ролей в організації масових репресій у Москві й Україні. У роки Великої Вітчизняної війни член військових рад ряду фронтів, генерал-лейтенант (1943). З 1949 р. секретар ЦК і 1-й секретар Московського комітету ВКП(б). З 1953 р. 1-й секретар ЦК КПРС, член Політбюро (Президіуму) ЦК у 1939—1964 рр. Один з ініціаторів "відлиги" у внутрішній і зовнішній політиці, реабілітацій жертв репресій; зробив спробу модернізувати партійно-державну систему, обмежити привілеї партійного державного апарату, покращити матеріальний стан і умови життя населення, зробити суспільство більш відкритим. На 20-му (1956) і 22-му (1961) з'їздах КПРС виступив з різкою критикою культу особи й діяльності Й. В. Сталіна. Одначе збереження в країні тоталітарного режиму — придушення іншої думки, розстріл робітничих демонстрацій (Новочеркаськ, 1962), свавілля по відношенню до інтелігенції, втручання в справи інших держав (збройна інтервенція в Угорщині, 1956), загострення військового протистояння із Заходом (берлінська, 1961 р., і карибська, 1962 р., кризи), а також політичне прожектерство (заклики "наздогнати і випередити Америку!", обіцянки побудувати комунізм до 1980 р.) робили його політику непослідовною. Незадоволення державного та партійного апарату призвело до зміщення Хрущова зі всіх займаних ним посад у 1964 р.

Хусейн бен Талал(1935—1999) — король Йорданії з 1952 р. Онук короля Хусейна бен Алі, посів престол після того, як його батько, Талал, став недієздатним. До 1967 р. утратив частину королівства на захід від ріки Йордан у результаті арабо-ізраїльських війн, у 1970 р. придушив Організацію Визволення Палестини, бойовики якої вели партизанські дії, спрямовані проти його правління. В останні роки став пом'якшуючою силою у вирішенні проблем на Близькому Сході. Після анексії Іраком Кувейту в 1990 р. намагався бути посередником між ворогуючими сторонами, ризикуючи зіпсувати стосунки з обома. Йому успадкував принц Абдалла.

Хусейн Саддам(28 квітня 1937) — іракський державний діяч, президент Іраку (з 1979). З 1957 р. член партії Арабського соціалістичного відродження (Баас), брав участь у невдалій спробі баасистів скинути прем'єр-міністра Іраку А. К. Кассема, змушений був утікти спочатку в Сирію, потім — у Єгипет. У 1968 р. як лідер Баас брав участь у державному перевороті, який привів до влади цю партію. У 1972 р. провів націоналізацію іракської нафтової промисловості. З 1979 р. — президент Іракської республіки, голова Ради революційного командування, верховний головнокомандуючий, генеральний секретар партії Баас, маршал (1979). У 1979—1991 рр. займав посаду голови уряду Іраку. Для режиму Хусейна було характерно безжалісне придушення опозиції. Домагання Хусейна на південно-східні землі сусіднього Ірану призвели до розв'язання ірано-іракської війни (1980—1988). Багаторічні бойові дії не принесли вагомого результату жодній стороні. Президенту Іраку довелося підписати мирну угоду з Іраном і погодитися на збереження колишніх кордонів між двома державами. У серпні 1990 р. іракські війська здійснили окупацію Кувейту, що поклало початок війні в Перській затоці (1990—1991). США спрямували свої війська в Саудівську Аравію, ООН прийняла резолюцію, що засуджує окупацію Кувейту. 16 січня 1991 р. Сполучені Штати та їхні союзники по НАТО приступили до здійснення воєнної операції зі звільнення Кувейту від іракських агресорів. ООН застосувала до Іраку як до агресора економічні санкції (зокрема, заборонила імпорт іракської нафти), що спричинило значні економічні труднощі й ускладнення внутрішньополітичної ситуації. Хусейну вдалося придушити заколоти іракських шиїтів і курдів. Проведений ним у жовтні 1995 р. референдум підтвердив його президентські повноваження на наступний семирічний період. На початку 2003 р. Хусейна було переобрано на наступні сім років, але на посаді президента протримався не довго. У березні 2003 р. в Ірак під приводом боротьби з "міжнародним тероризмом" і "поширенням зброї масового ураження" вторглись сили американсько-британської коаліції і за короткий час зайняли всю його територію. З початком цієї військової акції одноосібний деспотичний режим Хусейна було повалено. Для відбудови Іраку та формування тимчасового уряду, який представляв би інтереси різних етнічних і конфесійних груп, партій і рухів у країні створено цивільну адміністрацію на чолі з представником США Полом Бремером.

Х'юм,власнеАлек Дуглас-Х'юм, барон(1903—1995) — британський політичний діяч, консерватор. Був міністром закордонних справ у 1960—1963 рр., став після Харолда Макміллана прем'єр-міністром у 1963 р. Відмовився від перства, щоб брати участь (безуспішно) у загальних виборах 1963 р., від лідерства в партії відмовився в 1965 р. Знову став міністром закордонних справ у 1970—1974 рр. і отримав пожиттєвє перство.

Церетелі Іраклій Георгович(1881—1959) — російський політичний діяч, один із лідерів меншовиків. Депутат 2-ї Державної думи.У 1917 р. міністр Тимчасового уряду, з 1918 р. — меншовицького правління Грузії. З 1921 р. в еміграції.

Цеткін Клара(1857—1933) — німецька політична діячка. У 1881—1918 рр. член Соціал-демократичної партії Німеччини, учасниця створення та діячка 2-го Інтернаціоналу. Одна з організаторів "Союзу Спартак", член ЦК КПН з 1919 р. У Комінтерні очолювала міжнародний жіночий секретаріат, керівник МОПР.

Цзян Цін(1914—1991) — китайська політична діячка, комуністка, третя дружина Мао Цзедуна. У 1960-х роках стала міністром культури, відіграла ключову роль у "культурній революції" 1966—1969 рр. як лідер "банди чотирьох", намагалася захопити владу в 1976 р. Ув'язнена у 1981 р.

Чарлз, повне ім'яЧарлз-Філіпп-Артур-Георг (1948) — британський принц, наступник британського престолу та принц Уельський з 1958 р. Перша дитина королеви Єлизавети ІІ і герцога Единбургського. Учився в Трініті-коледжі в Кембріджу в 1967—1970 рр. до служби в Королівській авіації і флоті. Перший спадкоємець престолу Великобританії з 1959 р., у якого була дружина англійка, леді Діана. У них двоє синів і спадкоємців, Вільям (1982) і Генрі (1984). Подружжя розлучилося в 1992 р.

Чаушеску Ніколае(1918—1989) — румунський політичний діяч, глава Румунської комуністичної партії, при владі перебував в 1965—1989 рр. Проводив незалежну політику, критикував СРСР. Призначив усіх своїх родичів, включаючи дружину Олену Чаушеску, на головні посади в державі та партії, керував країною в усе зростаючій репресивній манері, що призвело до зубожіння народу. Чаушеску був повалений під час кривавого військового перевороту в грудні 1989 р. і розстріляний разом із дружиною.

Loading...

 
 

Цікаве