WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Історичні постаті - Реферат

Історичні постаті - Реферат

Савінков Борис Вікторович(1879—1925) — російський політичний діяч, публіцист, письменник (псевдонім — В. Ропшин). У 1903 р. — вересні 1917 р. есер, один із керівників "Бойової організації", організатор багатьох терористичних актів. У Тимчасовому уряді управитель військовим міністерством. Керівник антирадянських змов і збройних виступів. Білоемігрант. Заарештований у 1924 р. під час переходу радянського кордону, засуджений. Покінчив життя самогубством.

Салазар, власнеАнтоніу ді Олівейра-Салазар (1889—1970) — прем'єр-міністр Португалії в 1932—1968 рр., був по суті диктатором. Під час Другої світової війни підтримував нейтралітет Португалії, але вів затяжні колоніальні війни (в Анголі й Мозамбіку), що перешкоджали економічному розвитку як самої Португалії, так і її колоній.

Сокольніков Григорій Якович(1888—1939) — радянський політичний діяч. У 1918 р. голова радянської делегації на переговорах з Німеччиною, підписав Брестський мир. З 1920 р. голова Туркестанської комісії ВЦВК і РНК РРФСР. У 1921 р. заступник наркома,у 1922—1926 рр. нарком фінансів. У 1922 р. учасник Гаазької конференції. З 1926 р. заступник голови Держплану. З 1928 р. голова Нафтосиндикату. З 1929 р. на дипломатичній роботі. 1935—1936 рр. 1-й заступник наркома лісової промисловості СРСР. Репресований; реабілітований посмертно.

Сталін Йосип Віссаріонович(справжнє прізвище — Джугашвілі)(1879—1953) — радянський політичний діяч, Герой Соціалістичної Праці (1939), Герой Радянського Союзу (1945), Маршал Радянського Союзу (1943), Генералісимус Радянського Союзу (1945). Із сім'ї чоботаря. Після закінчення Горійського духовного училища (1894) навчався в Тифліській духовній семінарії (у 1899 р. виключений). У 1898 р. вступив у грузинську соціал-демократичну організацію "Месаме-дасі". У 1902—1913 рр. шість разів підлягав арештам, засланням, чотири рази здійснював утечі з місць заслання. Після 1903 р. приєднався до більшовиків. У 1906—1907 рр. керував проведенням експропріації в Закавказзі. У 1907 р. один з організаторів і керівників Бакинського комітету РСДРП. Прихильник В. І. Леніна, з ініціативи якого в 1912 р. кооптований в ЦК і Російське бюро ЦК РСДРП. У 1917 р. член редколегії газети "Правда", Політбюро ЦК більшовиків, Військово-революційного центру. У 1917—1922 рр. нарком у справах національностей, одночаснов 1919—1922 рр. нарком державного контролю, РСІ, з 1918 р. член РВРР. У 1922—1953 рр. генеральний секретар ЦК партії.У 20-х рр., у ході боротьби за лідерство в партії та державі, використовуючи партійний апарат і політичні інтриги, очолив партію і встановив у країні тоталітарний режим. Проводив форсовану індустріалізацію країни та насильницьку колективізацію. На кін. 20—30-х рр. Сталін знищив реальних і передбачуваних суперників, ініціатор масового терору. З кін. 30-х років проводив політику зближення з фашистською Німеччиною, що призвело до трагедії народу у Великій Вітчизняній війні. З 1941 р. голова РНК СРСР,у роки війни голова ДКО, нарком оборони, Верховний головнокомандуючий. У 1946—1947 рр. міністр Збройних сил СРСР. У роки війни пішов на створення антигітлерівської коаліції; після закінчення війни сприяв виникненню "холодної війни". На 20-му з'їзді КПРС (1956) М. С. Хрущов піддав різкій критиці культ особи та діяльність Сталіна.

Суаріш Марью(1924) — португальський політичний діяч, соціаліст, президент із 1986 р. Був висланий у 1970 р., повернувся до Португалії в 1974 р. і як лідер Португальської соціалістичної партії був прем'єр-міністром у 1976—1978 рр. Вийшов у відставку з поста лідера партії в 1980 р., але в 1986 р. став першим президентом Португалії — соціалістом.

Сукарно Ахмед(1901—1970) — індонезійський політичний діяч, президент у 1945—1967 рр. Під час Другої світової війни співробітничав з місцевою адміністрацією, поставленою японським урядом, замінившим правління Нідерландів. Після війни став першим президентом нової республіки Індонезії, назвавши себе пожиттєвим президентом у 1966 р. Був повалений Сухарто.

Сухарто Раден(1921) — індонезійський політичний діяч, генерал. Змістив Сукарно, щоб стати президентом, у 1967 р. Припинив конфронтацію з Малайзією, здійснив вторгнення в Східний Тімор у 1976 р., досяг корпоративної угоди з Папуа Новою Гвінеєю в 1979 р. Його авторитарні методи правління викликали внутрішню ліву опозицію. Переобирався на посаді президента в 1973 р., 1978 р., 1983 р. і 1988 р. Подав у відставку в 1998 р. через студентські заворушення.

Тетчер Маргарет-Хілда, вроджена Робертс, баронеса Тетчер оф Кестівен (1925) — британська політична діячка, консерватор. Прем'єр-міністр у 1979—1990 рр. Була міністром освіти в 1970—1974 рр. і лідером Консервативної партії з 1976 р. У 1982 р. відправила британські війська повернути захоплені Аргентиною Фолклендські острови. Протистояла профспілкам під час страйку гірників у 1984—1985 рр., передала більшість державних шахт у приватні руки; обмежила владу місцевого управління. У 1990 р. розбіжності в кабінеті змусили її піти з посади. Досвідчений парламентський тактик, вона вміла долати розбіжності як з опози-цією, так і всередині власної партії. Одержала пожиттєве перство в 1992 р.

Трумен Гаррі(1884—1972) — 33-й президент США (1945—1953), від Демократичної партії; віце-президент із січня до квітня 1945 р. Віддав наказ про атомне бомбардування Хіросіми та Нагасакі. Один з ініціаторів створення НАТО.

Туджман Франьо(1922—1999) — хорватський політик та історик, президент 1990—1999 рр. Як лідер правоцентристського Хорватського демократичного союзу очолив боротьбу за незалежність Хорватії. У 1991—1992 рр. його армія зазнала поразки в громадянській війні через нестачу озброєння і переваги сербської федеральної армії. У січні 1992 р. незалежність Хорватії була визнана ЄС.

Фарук(1920—1965) — король Єгипту в 1936—1952 рр. Успадкував своєму батькові Фауду І. У 1952 р., після перевороту, очолюваного генералом Мухаммедом Негібом і полковником Гамалем Насером, зрікся престолу, його син Фауд ІІ на короткий час був проголошений королем.

Фахд ібн Абдель Азіз аль Сауд(1922) — король Саудівської Аравії з 1982 р., що успадковував своєму зведеному братові Халіду. Як глава уряду активно займається вирішенням конфліктів на Близькому Сході. Спадкоємець престолу — принц Абдалла ібн Абдель Азіз аль Сауд, безпосередньо керує урядом.

Фейсал ібн Абдель Азіз аль Сауд(1905—1975) — король Саудівської Аравії з 1964 р. Був молодшим братом короля Сауда, після вступу на престол якого оголошений спадкоємцем престолу. Прем'єр-міністр у 1953—1960 рр. і в 1962—1975 рр. У 1964 р. успішно закінчив тривалий конфлікт із братом і почав проводити в життя політику модернізації країни. Убитий небожем.

Форд Джеральд-Рудольф(1913) — 38-й президент США (1974—1977), республіканець. Був обраний до Палати представників у 1949 р., віце-президент у Річарда Ніксона в 1973 р. після відставки Спіро Агню і став президентом після відставки Ніксона. Він амністував тих, хто противився призову в армію під час в'єтнамської війни.

Франко-Баамонде Франсіско(1892—1975) — іспанський диктатор з 1939 р. Будучи генералом, він привів націоналістів до перемоги в іспанській Громадянській війні 1936—1939 рр., підтримував фашистську Італію й нацистську Німеччину, встановив диктатуру. 1942 року Франко відновив Кортеси (іспанський парламент), який у 1947 р. прийняв документ, за яким Франко ставав пожиттєвим главою уряду.

Хаммаршельд Даг-Яльмар(1905—1961) — швед, Генеральний секретар ООН у 1953—1961 рр. Виступав проти Великобританії в Суецькій кризі 1956 р. Здійснював спроби вирішити проблему Бельгійського Конго (тепер Заїр), де загинув у авіаційній катастрофі. Нагороджений Нобелівською премією миру в 1961 р. (посмертно).

Хірохіто(1901—1989) — імператор Японії з 1926 р. Успадковував своєму батьку Йошіхіто; після поразки Японії в Другій світовій війні порвав з божественною владою та створив конституційну монархію, що зафіксовано в конституції 1947 р.

Хіт Едуард Річард Джордж(1916) — британський політичний діяч, консерватор, лідер партії в 1965—1975 рр. Як прем'єр-міністр у 1970—1974 рр. він сприяв включенню З'єднаного Королівства в ЄС, але при ньому всередині країни настала економічна криза. Його місце лідера партії в 1975 р. зайняла Маргарет Тетчер, яку він посилено критикував. У 1990 р. взяв участь у місії в Іраку зі звільнення британських заручників.

Loading...

 
 

Цікаве