WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Історичні постаті - Реферат

Історичні постаті - Реферат

Рокар Мішель(1930) — французький політичний діяч, соціаліст, прем'єр-міністр у 1988—1991 рр. Колишній радикал, він приєднався до соціалістичної партії в 1973 р., ставши лідером поміркованого соціал-демократичного крила. Йому не вдалося перемогти Франсуа Міттерана на виборах, але він працював в уряді при Міттерані міністром планування і регіонального розвитку в 1981—1983 рр.і сільського господарства в 1983—1985 рр.

Рузвельт Теодор(27 жовтня 1858 р., Нью-Йорк — 6 січня 1919 р., Ойстер-бей) — 26-й президент США (1901—1909 рр.). Народився в старовинній сім'ї голландського походження. У 1880 р. закінчив Гарвардський університет, вступив у Республіканську партію. У 1882—1884 рр. — член легіслатури штату Нью-Йорк. 14 лютого 1884 р. в один день втратив і матір, і дружину. У 1895 р. призначений шефом поліції міста Нью-Йорк, з 1897 р. — заступник військово-морського міністра в адміністрації президента В. Мак-Кінлі. У час іспано-американської війни 1898 р. брав участь у військових діях на Кубі. У 1899—1900 рр. губернатор Нью-Йорка.

У 1901 р. Рузвельт був віце-президентом. Після вбивства В. Мак-Кінлі 14 серпня того ж року зайняв його місце, став наймолодшим на той час президентом в американській історії. У внутрішній політиці виходив із необхідності посилення ролі держави, виступав за встановлення контролю над діяльністю корпорацій. Провів закони, які розширювали повноваження Комісії з торгівлі між штатами (1903, 1906). Підтримав заходи з обмеження імміграції. Особливу увагу приділяв збереженню природних ресурсів. В області зовнішньої політики головну задачу Рузвельт вбачав у будівництві міжокеанського Панамського каналу та витісненні Європи з політичного життя Західної півкулі, особливо Карибського басейну. З його іменем пов'язана політика "великої дубинки". У 1903 р. встановив контроль над зоною Панамського каналу. У російсько-японській війні 1904—1905 рр. підтримав Японію. Після перемоги на президентських виборах 1904 р. висунув т. зв. доповнення Рузвельта до доктрини Монро, квінтесенція якої становила його зовнішньополітичні погляди. Виступав посередником під час укладення Портсмутського миру між Росією та Японією. 4 березня 1909 р. покинув Білий дім, очолив наукову експедицію в Африці. Повернувшись в 1910 р. до США, знову включився в політичну боротьбу, висунув програму "нового націоналізму". У 1912 р. очолив Національну прогресивну партію, від якої був висунений кандидатом у президенти, що призвело до розколу республіканців і перемоги кандидата Демократичної партії В. Вільсона. У 1913 р. вирушив у експедицію по Південній Америці, у 1914 р. обстежив невідому річку в Бразилії, яка була названа на його честь Ріо-Теодоро. Після вступу США в Першу світову війну запропонував сформувати добровольчу дивізію, на чолі якої передбачав відправитись на європейський фронт. Послав на війну всіх своїх чотирьох синів; молодший із них, Квентін, загинув у 1918 р. в повітряному бою. Пізніше розробляв плани надання допомоги революційній Росії, домагався призначення на посаду голови відправленої туди офіційної делегації (т. зв. місія Рута).

Рузвельт Франклін Делано(30 січня 1882 р., Гайд-Парк, штат Нью-Йорк — 12 квітня 1945 р., Ворм Спрінгс, штат Джорджія) — державний діяч, 32-й президент Сполучених Штатів Америки (1933—1945 рр.). Рузвельт — єдиний в історії США політик, який чотири рази підряд обирався на посаду президента (1932, 1936, 1940, 1944). Його ім'я міцно асоціюється з реформами "Нового курсу", становленням і зміцненням антигітлерівської коаліції, військовими успіхами союзників, із планами післявоєнного устрою й ідеєю створення ООН.

Освіту здобув у Гарвардському університеті, де одержав ступінь бакалавра. У 1905—1907 рр. відвідував юридичну школу Колумбійського університету й одержав право на адвокатську практику, яку почав у солідній юридичній фірмі на Уолл-стрит. У 1905 р. він одружився на Ганні Елеонорі Рузвельт (1884—1962). Елеонора Рузвельт відіграла значну роль у політичній кар'єрі чоловіка, особливо після 1921 р., коли він занедужав поліомієлітом і вже не розлучався з інвалідним кріслом. У передвиборній президентській кампанії 1912 р. він активно підтримав демократа Т. В. Вільсона. В адміністрації президента Вільсона Рузвельтові була запропонована посада помічника морського міністра. Будучи помічником морського міністра (1913—1921), він виступав за посилення флоту, зміцнення обороноздатності США, сильну президентську владу й активну зовнішню політику. Важка хвороба на певний час перешкодила Рузвельтові займатись активною політичною діяльністю, але в 1928 р. він був обраний губернатором впливового в економічному та політичному відношенні штату Нью-Йорк, що відкривало дорогу в Білий Дім. Пробувши два терміни на посаді губернатора, Рузвельт придбав цінний досвід, який згодився йому в роки президентства. У 1931 р., у момент загострення економічної кризи, він створив у штаті Тимчасову надзвичайну адміністрацію з надання допомоги родинам безробітних. У президентській кампанії 1932 р. Рузвельт здобув значну перемогу над Г. Гувером, що не зумів вивести країну з економічної кризи 1929—1933 рр. У ході виборчої кампанії Рузвельт виклав основні ідеї соціально-економічних перетворень, що одержали за рекомендацією його радників назву "Нового курсу". У перші сто днів свого президентства (що почалося в березні 1933 р.) Рузвельт здійснив ряд важливих реформ. Була відновлена банківська система. У травні Рузвельт підписав закон про створення Федеральної надзвичайної адміністрації допомоги голодним і безробітним. Був прийнятий Закон про рефінансування фермерської заборгованості, а також Закон про відновлення сільського господарства, що передбачав державний контроль за обсягом виробництва сільськогосподарської продукції. Рузвельт вважав найбільш перспективним Закон про відновлення промисловості, що передбачав цілий комплекс урядових заходів для регулювання промисловості. У 1935 р. проведені важливі реформи в галузі праці, соціального забезпечення, оподаткування, банківської справи і т. д. Вражаюча перемога на виборах 1936 р. дозволила Рузвельтові в 1937—1938 рр. просунутися в галузі цивільного будівництва, заробітної платні та трудового законодавства. Прийняті Конгресом з ініціативи президента закони були сміливим експериментом державного регулювання для зміни розподільного механізму економіки й соціального захисту населення. Передвоєнна зовнішня політика Рузвельта відрізнялася, з одного боку, гнучкістю і реалізмом, а з іншого, — суперечливістю і крайньою обережністю. Однією із зовнішньополітичних ініціатив у перші місяці після приходу Рузвельта до влади стало дипломатичне визнання СРСР у листопаді 1933 р. У відносинах із країнами Латинської Америки була проголошена політика "доброго сусіда", що сприяло створенню міжамериканської системи колективної безпеки. Однак побоювання за долю внутрішньополітичних реформ і небажання зв'язувати США будь-якими зобов'язаннями в складній міжнародній обстановці призвели до того, що зовнішньополітичний курс Рузвельта носив характер нейтралітету (тобто ігнорування відмінності між агресором і жертвою). У результаті невтручання в італо-ефіопський конфлікт (1935) і в громадянську війну в Іспанії законні уряди були позбавлені можливості закуповувати американську зброю та боєприпаси в боротьбі з добре озброєними державами "осі Берлін—Рим". Лише в листопаді 1939 р. Рузвельт домігся скасування статті про ембарго на продаж зброї і став проводити політику допомоги жертвам агресії. Він доклав чимало зусиль для зміцнення антигітлерівської коаліції, надаючи великого значення створенню Організації Об'єднаних Націй. 1 січня 1942 р. у Вашингтоні відбулося підписання Декларації Об'єднаних Націй, що закріплювала цей союз у міжнародно-правовому порядку. На Тегеранській конференції "великої трійки" (1943) Рузвельт не підтримав В. Черчілля, який ухилявся від рішення конкретних питань про відкриття другого фронту. Виявляючи особливу увагу до питання післявоєнного мирного врегулювання, Рузвельт уперше на Квебекській конференції (1943) виклав свій проект створення міжнародної організації і відповідальності США, Великобританії, СРСР і Китаю ("чотирьох поліцейських") за збереження миру. Переобраний у 1944 р. на четвертий термін Рузвельт вніс значний вклад в історичні рішення Кримської конференції (1945). Його реалістична позиція була продиктована тверезим обліком поточної воєнно-стратегічної і політичної обстановки у зв'язку з успішним просуванням радянських військ у Східній Європі, бажанням домовитись про вступ СРСР у війну з Японією і надією на продовження післявоєнного американо-радянського співробітництва. Після повернення з Ялти Рузвельт, незважаючи на втому та нездужання, продовжував займатися державними справами і готуватися до відкриття 23 квітня конференції Об'єднаних Націй у Сан-Франциско. Однак 12 квітня президент помер від крововиливу в мозок. В історіографії його незмінно ставлять в один ряд з найбільш видатними президентами США Дж. Вашингтоном, Т. Джефферсоном і А. Лінкольном.

Loading...

 
 

Цікаве