WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Історичні постаті - Реферат

Історичні постаті - Реферат

Монтгомері Бернард-Лоу, віконт(1887—1976) — британський фельдмаршал. Під час Другої світової війни командував 8-ю армією на півночі Африки в другій битві під Ель-Аламейном у 1942 р. Як командувач британськими військами в Північній Європі з 1944 р. брав участь у розгромі фашистської Німеччини.

Мослі Освальд(1896—1980) — британський політик, заснував Британську Спілку фашистів. Був членом парламенту 1918—1931 рр., потім очолював Спілку до її заборони в 1940—1943 рр. У 1946 р. Мослі був засуджений, коли стало відомо про його спробу встановити фашистський режим у Великобританії, але в 1948 р. він відновив пропаганду фашизму та Спілку фашистів.

Мубарак Мухаммед Хонсі Сеїд(1928) — єгипетський політик і державний діяч, президент країни з 1981 р. Був віце-президентом при Анварі Садаті з 1975 р. і посів його місце після вбивства Садата. Продовжує проводити помірковану політику свого попередника, суттєво розширив свободу преси й політичних зборів, намагається придушувати наростаючий ісламський фундаменталістський рух.

Муссоліні Беніто(1883—1945) — фашистський диктатор Італії в 1922—1943 рр. Політичну кар'єру розпочав у соціалістичній партії, з якої був виключений у 1914 р. У 1919 р. заснував фашистську партію. Здійснив "похід на Рим" (28 жовтня 1922 р.), Муссоліні захопив владу в країні й 1 листопада 1922 р. очолив уряд Італії. Будучи одночасно керівником (дуче) фашистської партії, Муссоліні мав диктаторські повноваження. Уряд Муссоліні ввів у країні режим фашистського терору, проводив агресивну зовнішню політику (окупація Ефіопії в 1936 р., Албанії в 1939 р.), разом із фашистською Німеччиною розв'язав Другу світову війну.

Батько Муссоліні був ковалем, мати — вчителькою в школі. Після закінчення гімназії в 1901 р. отримав диплом вчителя молодших класів. У 1903 р. вступив у Італійську соціалістичну партію (ІСП). Служив у армії, був учителем. На поч. 1910-х рр. брав активну участь в акціях соціалістичного руху, займався журналістикою, декілька разів був заарештований. На поч. Першої світової війни Муссоліні закликав до вступу Італії у війну на боці Антанти. У зв'язку з цим був виключений з партії і залишив посаду редактора газети ІСП "Аванті". Після вступу Італії у війну (1915) Муссоліні був призваний до армії, брав участь у військових діях, був поранений. У 1919 р. Муссоліні, спираючись на націоналістичні настрої колишніх фронтовиків, організував фашистський рух "Бойовий союз", який розпочав погроми. Фашистська диктатура, фашистська організація Муссоліні отримала підтримку правлячих кіл і швидко завоювала популярність серед тих прошарків населення, котрі прагнули порядку. На виборах 1921 р. Муссоліні був вибраний депутатом парламенту, а в 1922 р. призначений прем'єр-міністром Італії. На виборах 1924 р. фашисти отримали в парламенті більшість місць, одначе вбивство бандою фашистів депутата-соціаліста Дж. Матеотті, котрий оприлюднив сфальсифіковані результати голосування, поставило фашистський уряд на грань краху. Депутати від інших партій покинули парламент і створили опозиційний "Авентинський блок". Після замаху на дуче в 1926 р. у країні було введено надзвичайний стан, заборонені всі політичні партії, крім фашистської. У країні була встановлена фашистська диктатура, створена таємна політична поліція (ОВРА) та особливий фашистський трибунал. Окрім посади прем'єр-міністра, Муссоліні одночасно займав посади міністра внутрішніх справ, міністра закордонних справ, військового й військово-морського міністра, був головою фашистської міліції, першим маршалом імперії, "почесним академіком" булонської філармонії, мав багато інших титулів. Муссоліні при цьому прагнув створити імперію. У 1935—1936 рр. італійськими військами була захоплена Ефіопія, у 1936—1939 рр. він надавав допомогу Франко під час громадянської війни в Іспанії. У листопаді 1937 р. Італія приєдналася до "Антикомінтернівського пакту", укладеного між Німеччиною та Японією. Йдучи у фарватері німецької політики, Італія в 1939 р. загарбала Албанію. У травні 1939 р. Італія і Німеччина уклали "Стальний пакт". У червні 1940 р. Італія вступила в Другу світову війну на боці Німеччини. Корупція, економічні труднощі й військові поразки призвели до того, що з сер. 1930-х рр. почала наростати криза режиму Муссоліні. У січні 1943 р. італійська армія була розгромлена в Росії, у травні війська Муссоліні капітулювали в Тунісі. 25 липня 1943 р., після висадки військ союзників (США і Великобританії) на Сицилії, Муссоліні був заарештований і зрікся всіх посад. 3 вересня 1943 р. італійський уряд підписав перемир'я з командуванням союзників. У відповідь на це Німеччина окупувала значну частину Італії. У результаті несподіваної операції загону есесівців під командуванням Отто Скорцені дуче був визволений. До 1945 р. очолював маріонетковий фа-шистський уряд у містечку Сало. Був схоплений партизанами і 28 квітня 1945 р. розстріляний.

Муталібов Аяз Ніязі(1938) — політичний діяч. З 1982 р. заступник голови, у 1989—1990 рр. голова РМ Азейбаржанської РСР. У 1990—1991 рр. 1-й секретар ЦК КП Азейбарджану. У 1990—1992 рр. президент Азейбарджану.

Набієв Рахмон(1930—1993) — політичний діяч. У 1971—1973 рр. міністр сільського господарства, у 1973—1982 рр. голова РМ Таджикистану. У 1982—1986 рр. 1-й секретар ЦК компартії Таджикистану. З вересня 1991 р. голова ВР, у листопаді 1991—1992 рр. президент Таджикистану.

Наджибулла Ахматзай(1947—1997) — афганський комуністичний політичний діяч, президент країни в 1986—1992 рр. Член Політбюро з 1981 р., був лідером Народної Демократичної партії Афганістану (з 1986 р.). Після виведення з Афганістану радянських військ у 1989 р. його уряд хоча і зміг протриматись при владі, але триваючий тиск з боку муджахедів зрештою призвів до його повалення та страти Наджибулли.

Назарбаєв Нурсултан(1940) — казахський політичний і державний діяч, президент Казахстану з 1990 р. Був лідером Комуністичної партії Казахстану (1989—1991 рр.) і прем'єр-міністром республіки в 1984—1989 рр. Проводить політику вільного ринку й демократичних реформ.

Нарасімха Рао(1921) — індійський політичний діяч, прем'єр-міністр Індії в 1991—1996 рр. і лідер партії Індійський Національний Конгрес (І). Був прем'єр-міністром штату Андхра-Прадеш (1971—1973), член кабінету Індіри й Раджива Ганді, після вбивства якого став лідером партії. Як прем'єр-міністр здійснював курс реформ в економіці.

Насер Гамаль Абдель(1918—1970) — президент Єгипту з 1956 р. У 1940 р. очолив Виконком політичної організації "Вільні офіцери", яка здійснила державний переворот у липні 1952 р. З 1953 р. заступник прем'єр-міністра, у 1954—1956 рр. прем'єр-міністр. З 1958 р. президент Об'єднаної Арабської Республіки, включаючи Сирію. З 1963 р. голова партії Арабського соціалістичного союзу.

Ніксон Річард Мілхаус(1913—1994)— 37-й президент США в 1969—1974 рр., від Республіканської партії. У 1953—1961 рр. віце-президент. У 1973 р. уряд Ніксона підписав угоду про припинення військових дій і мир у В'єтнамі. З 1972 р. брав участь у радянсько-американських зустрічах на вищому рівні. Пішов у відставку в зв'язку з "вотергейською справою".

Loading...

 
 

Цікаве