WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

25 Криза буржуазної демократії і поширення фашизму в європейських країнах в 20 - 30-х роках.

На початку 20-х рр. у деяких країнах (Італія, Німеччина, Болгарія, Угорщина, Іспанія) почався фашизації суспільства і встановлення військово-авторитарних диктатур. У цих країнах впроваджувалась єдина рекреаційна система пропаганди та виховання. Її відмінними рисами були вороже ставлення до демократії, шовінізм, мілітаризм, антикомунізм. Посилення виконавчої влади призводило до встановлення особистої диктатури. Громадянські права було значно урізано або ліквідовано, заборонялись робітничі партії і класові профспілки.

Режим фашистського типу був встановлений насамперед в тих країнах, де соціальні протиріччя досягли особливої гостроти. Фашизм був своєрідною відповіддю найбільш реакційних кіл імперіалістичної буржуазії на робітничий і революційний рух, який активізувався в цих країнах і становив певну небезпеку тогочасному соціальному ладу. Тобто причиною встановлення і поширення фашизму можна вважати економічну кризу, посилення робітничого руху, певну розгубленість демократичних сил.

21 Зміна політичної ситуації в Україні після перемоги Жовтневого збройного повстання 1917 р. у Петрограді. III і IV Універсали Центральної Ради.

25 жовтня 1917 p. більшовики взяли владу в Петрограді, а 2 листопада в "Декларації прав народів Росії" проголосили невід'ємне право народів колишньої імперії на вільне самовизначення аж до виокремлення і утворення самостійної держави. Центральна рада засудила жовтневий переворот і захоплення влади більшовиками. 7 листопада 1917 p. вона, виконуючи волю українського народу, проголосила ІІІ-м універсалом Українську Народну Республіку (УНР). УНР як демократична правова держава створювалася в межах федеративної Росії. Універсал проголошував націоналізацію поміщицьких і церковних земель, встановлення 8-годинного робочого дня і робітничого контролю за виробництвом, національно-персональну автономію для національних меншостей. У кінці грудня 1917 p. відбулися вибори до Українських Установчих зборів. Більшовики вороже поставилися до українського руху. За результатами виборів до Всеукраїнських Установчих зборів в Україні, що відбулися в листопаді 1917 p., вони дістали лише 10 У. усіх голосів, тим часом як українські демократичні партії—50%. Таким чином ігнорувати національне питання в Україні для них було небезпечно. Спираючись на результати виборів. Генеральний секретаріат 23 листопада звернувся до Раднаркому РСФРР і урядів Дону, Кубані, Кавказу, Криму, Башкири, Сибіру й Молдавії з пропозицією створити центральний федеральний уряд замість ніким не визнаної більшовицької влади. Національний рух в Україні входив в суперечність з інтересами централізованої пролетарської держави, яку будували більшовики на просторах імперії. Прихід до влади в Росії більшовиків порушив громадянський мир і неминуче вів до війни з УНР.

26 Суспільно-політична криза Радянської держави 1920 - 1921 років. Перехід до нової економічної політики, її сутність і результати.

На поч. 20-х р. нана країна ввійшда в смугу глибокої соц.-екон. і політ. кризи. Періоди ПСВ та громад. воєн, іноземні інтервенції відкинули економіку країни на рівень 18ст. В 1920р. вир-во важкої промисловості становило лише 1/7 довоєнного рівня, вир-во сталі – менше 5%, обсяг продукції с/г був на рівні 31% від 1913р. Найбільш ушкоджень було завдано великій машинній індустрії. У Донбасі працювали переважно дрібні шахти, залізорудна пром-ть не діяла, залиш-сь у металургії 1 невелика доменна пічь, кіл-ть роб-ків змен-сь у 2 рази.

Перехід до відбудови нар. госп-ва проходив в умовах гострої паливної і транспортної кризи. У звязку з цим посил-сь продовольча криза. У багатьох районах лютував голод, були масові епідемії тифу.

Також виникала проблема працевлаштування демобілізованих (значна їх частина, не знаходячи роботи, попадала під вплив контррев-них ел-тів).

У звязку з розвалом економіки і критич. матер. станом політ. ситуація в країні хар-ся гострим незадоволенням політикою "воєнного комунізму" і з боку сел-ва, і з боку робітнич. класу. Зупинка великих підпр-в і голод гнали роб-ків у село. У звязку з цим відб-ся процес часткового декласування роб. класу, який послаблював соц. базу диктатури пролетаріату і становив небезпеку для рад. влади. Сел-во почало відкрито виявляти незадоволення продрозкладкою. Воно хотіло вільно розпор-ся залишками своєї продукції і обмінювати її на пром. товари.

Loading...

 
 

Цікаве