WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

56 Німецька проблема у післявоєнний період. Об'єднання Німеччини і зміна балансу сил у Європі і в Світі.

Після закінчення другої світової війни Німеччина лежала в руїнах. Промислове виробництво складало -лише третину довоєнного. Рейхсмарка знецінилася. Життєвий рівень населення впав на ЗО %. Різко загострилась житлова і продовольча проблеми, а головне — Німеччина перестала існувати як незалежна держава, вона була окупована. У грудні 1946 р. окупаційні зони Великобританії та США було об'єднано в так звану Бізонію (французька зона приєдналася в 1948 р.). Там швидко починають формуватися органи влади — економічна й виконавча ради, що за своїми функціями нагадували парламент і уряд, а також верховний суд, банк німецьких земель та інші. Важливе значення мало приєднання Бізони до "плану Маршалла". На Лондонській нараді представників США, Великобританії та Франції з державами Бенілюксу: Бельгією, Нідерландами та Люксембургом (23 лютого ~ 1 червня 1948 р.) без СРСР було вирішено питання про скликання в Західній Німеччині установчих зборів по підготовці конституції. 20 червня 1948 р. в західних зонах була проведена грошова реформа. Вона зупинила інфляцію, сприяла зникненню "чорного" ринку .Склалися умови для відновлення економіки. На кінець року промислове виробництво збільшилося наполовину, а 1949-го вдалося досягти довоєнного рівня. В цей же час починається відновлення та утворення нових партій. Найбільш впливовою серед них стає Християнсько-де-мократнчний союз. У вересні 1948 р. було скликано парламентську раду, яка розробила конституцію. Після затвердження окупаційними властями основний закон вступив у силу 23 травня 1949 р. Конституція закріпила основні громадянські тж політичні свободи і проголосила Західну Німеччину демократичною федеративною державою. До її складу у 1949 р. увійшли 11 земель (після об'єднання Бадена та Вюртемберга — 10), кожна з яких маля свою конституцію, законодавчі, виконавчі та судові органи. За формою управління Федеративна Республіка Німеччина стала парламентською республікою. Німецькому "економічному диву" сприяло декілька причин. По-перше, значною мірою вдалося зберегти промисловий потенціал західної частини країни, а репараційні поставки машин та устаткування державам-переможцям не перевищували його 5 %. По-друге, було вдосталь дешевої робочої сили, особливо після репатріації 9 млн. німців о Східної Пруссії та інших районів. Заробітна плата робітників у перші повоєнні роки була на 35 % меншою від довоєнної, а робочий тиждень становив 50—52 години. США надали Західній Німеччині 3,9 млрд. доларів "стартової допомоги" через "план Маршалла". 30 - 32 % всіх вкладів в економіку надійшли о федерального та місцевих бюджетів. Ці кошти були витрачені на заміну застарілого устаткування, оновлення виробництва, створення нових галузей економіки (нафтохімії, електроніки тощо). Відбувався процес прискореної індустріалізації порівняно відсталих регіонів. Економічному розвитку сприяв великий попит на всі види промислової продукції, як виробничого призначення, так і на товари широкого вжитку. Крім того, ФРН у 50-х рр. практично не мала військових витрат. Це дозволило зробити значні грошові заощадження. В цілому капіталовкладення в економіку країни у 1950р. дорівнювали 18,3 млрд., а 1955-му — 41 млрд. марок. Золотий запас ФРН на початок 60-х рр. перевищив запаси Великобританії, Франції та Скандінавських країн разом узятих. Все це сприяло перетворенню Західної Німеччини в одну з найпсредовіших в економічному відношенні держав світу. Пом'якшенню політичного клімату в Європі сприяло й підписання у вересні 1971 р. угоди чотирьох держав --СРСР, Великобританії, США та Франції по Західному Берліну, де зазначалося, що Західний Берлін не С складовою частиною ФРН. У 70-х рр. ФРН перетворилася на головного економічного партнера країн Східної Європи. Вона відіграла провідну роль у розробці заключного акта Хельсінської наради по безпеці та співробітництву в Європі (1975). Економічна криза середини 70-х рр. вплинула на політику правлячої коаліції. Вона розширила соціальні програми, особливо допомоги бідним. Це викликало відверту критику з боку. опозиції.На початку 80-х рр. на бік блоку ХДС—ХСС перейшли вільні демократи, які вийшли з коаліції з СДПГ. 1982 р. канцлером ФРН став християнський демократ Г. Коль. Його уряд пішов на зменшення податків і бюджетних витрат, скорочення державного втручання в економіку, стимулювання конкуренції. Результати виявилися уже в найближчі роки. Економіка переживала піднесення. Правляча коаліція закріпила своє становище на виборах 1983 і 1987 років. У кінці 80-х — на початку 90-х рр. у житті німецького народу відбулися докорінні зміни. 1989 р. в НДР почалася ліквідація тоталітарного режиму. В перші дні було зламано берлінський мур — символ "холодної війни" і розколу Німеччини. Постало питання про об'єднання двох німецьких держав. Конституція передбачала входження східних земель до ФРН після ліквідації НДР. У березні 1990 р. в НДР на виборах перемогли християнські демократи, які погодилися на об'єднання Німеччини на умовах ФРН. СРСР спочатку виступав за перетворення об'єднаної Німеччіїни в нейтральну країну. Коли ця вимога була відхилена США, Великобританією і Францією, керівництво СРСР пішло на принципову поступку і погодилося, що Німеччина залишиться членом НАТО. 12 вересня було підписано договір про остаточне врегулювання німецької проблеми. З жовтня 1990 р. НДР припинила своє існування. На позачергових виборах до бундестагу вже об'єднаної Н імеччнни перемогу знову здобули християнські та вільні демократи. Канцлером знову було призначено Г. Коль. Об'єднання Німеччини стало найважливішою подією в її повоєнній історії, але й поставило ряд проблем. По-перше, інтеграції державної планової' економіки колишньої НДР в ринкову економіку ФРН. В цих умовах багато підприємств виявилися неконкурентноздатними і збанкрутіли. Значно зросло безробіття. Це в свою чергу посилило соціальну напругу. По-друге, збільшення соціальних витрат і капіталовкладень в економіку східних земель. З цією метою довелося підвищити податки, а це викликало невдоволення західної частини Німеччини. По-третє, загострилася проблема іноземних робітників, яких в кращі налічувалося понад 5 млн. чоловік. Корінне населення почало розглядати їх як конкурентів на робочі місця. В деяких містах виникли сутички, були людські жертви. Сьогодні об'єднана Німеччина (близько 80 млн. жителів), провідна індустріальна держава світу, повноправний член міжнародного співтовариства.

Loading...

 
 

Цікаве