WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

38 Тегеранська і Ялтинська конференції керівників трьох великих держав антигітлерівської коаліції та їх рішення.

Сприятливий для країн Антигітлерівської коаліції перебіг подій у 1943 р. на всіх театрах бонових дій передвіщав переможне завершення війни і спонукав до обговорення водночас з питанням спільного ведення війни і проблеми повоєнного устрою. З цією метою відбулися конференція міністрів закордонних справ Велиобританії. СРСР і СІІІА у Москві (19—30 жовтня 1943 р.) і зустріч глав урядів цих країн - Черчілля, Сталіна і Рузвельта в Тегерані (28 листопада — 1 грудня 1943 р.). Міністри закордонних справ обговорили деякі важливі воєнні та повоєнні проблеми й оголосили про створення Європейської консультативної комісії, яка мала зібратися наприкінці війни й опрацювати можливі варіанти розв'язання німецької проблеми. Однак ситуація потребувала особистої зустрічі лідерів "великої трійки" для якнайшвидшого вирішення актуальних проблем. За пропозицією Сталіна, який заявляв, що необхідність керівництва військовими операціями вимагає його особистої щоденної присутності в СРСР або поблизу його кордонів, конференція відбулася в столиці Ірану. Сталіну також вдалося переконати Рузвельта зупинитися в радянському посольстві, приміщення якого прослуховувалося спецслужбами. Головним військовим питанням Тегеранської конференції було визначення дати й місця відкріття Другого фронту. Чсрчілль спочатку наполягав на одночасному проведенні цієї операції на Балканах, прагнучи не допустити Червону армію в Центральну Європу. Але Рузвельт і Сталін були переконані, що найближчий шлях до перемоги над Німеччиною пролягає через Францію. Особливо гострою була дискусія між Черчелем і Сталіним про термін відкриття Другого фронту, під час якої Сталін навіть погрожував залишити конференцію. Врешті-решт було Прийнято рішення, що висадка союзних військ відбудеться в Північній Франції у травні 1944 р. Натомість Радянський Союз зобов'язався в той самий час почати наступ на Східному фронті, аби перешкодити перекиданню німецьких військ на Захід. У Тегерані обговорювалася й майбутня доля Німеччини. Рузвельт і Черчілль висунули два різні плани поділу країни. Рузвельт запропонував утворити в Німеччині п'ять автономних держав, а Черчілль виступив за утворення трьох німецьких держав. Сталін скептично поставився до обох проектів, і це питання вирішіли передати на вивчення Європейській консультативній комісії. Від імені СРСР Сталін зобов'язався після розгрому Німеччини приєднатися до союзників у боротьбі з Японією. Натомість Рузвельт і Черчілль зняли з порядку денного заперечення щодо майбутнього західного кордону СРСР, який утворився після змови Сталіна з Гітлером. Більше того, Сталін заявив, що радянська сторона домагається приєднання Східної Прусії" з Кенігсбергом. На останньому засіданні учасники конференції обговорили проблеми, пов'язані з Польщею. Зокрема, союзники безуспішно піднімали питання про відновлення дипломатичних відносин між СРСР і польським урядом у Лондоні, які були розірвані в квітні 1943 р. після Катинської справи (емігрантський уряд Польщі погодився з обвинуваченнями в знищенні польських офіцерів у Катані в 1940 р., які Німеччина висунула проти СРСР). Союзники дійшли згоди, що радянське-польський кордон пройде по "лінії Керзона". Натомість Польща мала компенсувати свої територіальні втрати приєднанням німецьких земель на півночі та заході. Важливим досягненням Тегеранської конференції була дружна атмосфера, що виникла під час зустрічі лідерів трьох великих держав. У вечері 1 грудня 1943р. було узгоджено спільну Декларацію, що закінчувалася словами: "Ми прибули сюди з надією і рішучістю. Ми 'ідемо звідси справді друзями за духом і метою".

Ялтинська конференція

На початку 1945 р. у перемозі над Німеччиною вже ніхто не сумнівався, і лідери головних країн Антигітлерівської коаліції вирішили зустрітися, щоб визначити основні принципи повоєнного устрою світу. Нова зустріч "великої трійки" відбулася у Криму в Ялті 4—11 лютого 1945р. З багатьох питань вдалося досягти реальних домовленостей. Були узгоджені принципи беззастережної капітуляції Німеччини, затверджено угоду про зони її окупації. Після деяких вагань Сталін дав згоду, щоб Франції була виділена окупаційна зона, але виключно за рахунок територій, відведених американцям і британцям. Делегація США визнала справедливими вимоги радянської сторони про отримання С'РСР репарацій на суму 10 млрд. дол. (50% її загального обсягу), делегація Великобританії з цим не погодилася. Радянський Союз узяв на себе зобов'язання вступити у війну проти Японії через 2—З місяці після капітуляції Німеччини за умови, що йому будуть передані Південний Сахалін і ' Курильські острови, а також надані права на оренду Порт-Артура і на експлуатацію залізничного комплексу Маньчжурії. Союзники прийняли "Декларацію про визволену Європу", яка передбачала формування демократичних урядів через проведення вільних виборів. Наскільки це була складка проблема, засвідчило обговорення польського питання. Черчілль висловлював занепокоєння тим, що СРСР підпорядковує собі Польщу. Та врешті-решт домовилися про сформування тимчасового уряду на основі прорадянського люблінського комітету із залученням до участі в ньому емігрантів, які перебували в Лондоні. Підписана союзниками угода передбачала встановлення східного кордону Польщі по "лінії Керзона", а також істотне розширення польської території на півночі та на заході за рахунок Німеччини. На завершення роботи Кримської конференції була прийнята Декларація про Організацію Об'єднаних Націй. Сталін погодився на три місця в 00Н (для СРСР, Білорусії та України), хоча під час попередніх домовленостей радянська делегація вимагала 16 місць (за кількістю союзних республік). Для опрацювання статуту 00Н союзники домовилися скликати 25 квітня 1945 р. у Сан-Франциско конференцію. В ЇЇ роботі мали взяти участь держави, які на той час оголосили війну Німеччині та Японії.

39 Проблема відкриття другого фронту в Європі в ході другої світової війни.

Висадка союзних військ на Європейський континент почалася а запізненням, але була ретельно підготовлена. Союзники створили Верховний штаб об'єднаних експедиційних сил, який очолив американський генерал Д. Ейзенхауер. Були розроблені операції "Оверлорд" і "Енвіл", що передбачали висадку військ на півночі й півдні Франції. Для бойових дій у Нормандії було зосереджено 36 дивізій в Англії, а для наступу на узбережжі Середземного моря — 10 дивізій в Італії. Ще 40 дивізій знаходилися в повній бойовій готовності у США. До початку операції союзники мали понад 10 тис. літаків, у тому числі 5 тис. винищувачів і 3 тис. бомбардувальників. Німецьке командування на початку червня 1944 р. тримало у Франції і Нідерландах 59 дивізій. На аеродромах було всього 500 німецьких літаків, з яких лише 70 винищувачів і 90 бомбардувальників знаходилися в повній бойовій готовності. Висадка союзних військ у Нормандії почалася на світанку 6 червня 1944 р. їм вдалося захопити й утримати плацдарм. Але знадобилося ще сім тижнів, щоб зламати опір противника і почати загальний наступ у Північній Франції. 25 липня американські війська прорвали оборону біля Сен-Ло і 1 серпня захопили Авранш. Продовжуючи наступ під командуванням енергійного генерала Дж. Паттона, американці зайняли Ле-Ман (9 серпня) і повернули на Алансон, намагаючись оточити німецькі війська з півдня, їм назустріч (на Фалез) просувалися канадські війська, і 19 серпня кільце замкнулося. Хоча більшості німецьких солдатів і офіцерів вдалося вирватися, 45 тне. із них залишилися в оточенні. Поразка німців у Нормандії дала можливість союзникам 25 серпня звільнити від окупантів Париж. Тим часом була підготовлена висадка на узбережжя Південної Франції. Вона почалася 15 серпня в долині річки Рони. На початку операції було задіяно 6 американських і 4 французькі дивізії. Внаслідок успішних дій союзників 28 серпня капітулювали німецькі гарнізони Тулона і Марселя. Не зустрівши сильного опору, американо-французькі війська продовжували просування вглиб континенту. З вересня вони досягай Ліона, 8-го — Безансона, а 11-го поблизу міста Діжон з'єдналися з військами північного угруповання. Німецькі війська у Південно-Західній Франції були відрізані й почали здаватися в полон. Наступ військ союзників продовжувався також у Північній і Центральній Франції. Британські війська З вересня вступили в Брюссель, 4-го — в Антверпен, а 6-го — у Льєж. Американські війська 11 вересня вийшли до кордону Німеччини, а 15-го захопили Нансі. Хоча німецькі війська зазнали значних втрат і суттєво поступалися союзникам за кількістю й озброєнням, у другій половині вересня вони зупинили наступ противника, створили міцну оборону і продовжували війну до травня 1945 р.

Loading...

 
 

Цікаве