WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

33 Віроломний напад фашистської Німеччини на Радянський Союз. Велика Вітчизняна війна, її характер і цілі.

22 червня 1941р. фашистська- Німеччина , без оголошення війни раптово і підступно напала на Радянський Союз. Почалася Велика Вітчизняна війна.

Німецьке командування заздалегіть підготувало план "блискавичної війни" . Головним стратегічним завдання було: 1.оточити і розбити Черв. Армію ; 2.захопити СРСР до лінії Архангельск-р.Волга-Астрахань; 3.за півтора-два місяці закінчити війну. Радянський народ вступив у смертельний двобій з фашизмом. Мета СРСР полягала в необхідності ліквідувати навіслу над батківшиною смертельну загрозу, знищити агресора, допомогти народам Європи звільнитися від кривавого режиму і відновити свою національну державність та незалежність, звільнити німецький народ від фашистської теранії. Почиток Великої Вітчизняної війни для СРСР склався дуже невдало. Радянські війська зазнали дуже великих втрат у живій силі, військовій техніці і були змушені відступити. У перші місяці війни ворогу вдалося захопити теріторію, на якій до початку війни проживало майже 90 млн. чол., випускалась третина промислової продукції. Втрачено було 47% посівних площ, 50% поголовя худоби.

Причини цього втраченого були:

1.Німеччина на час нападу на СРСР мала величезний військовий стратегічний потенціал.

2.Причини паразок СРСР в перші місяці війни було знищення командирів, політпрацівників Черв. Арм. і Флоту в 1937-1939 рр.

3. До нападу на СРСР німецька армія мала великий досві ведення війни з масовим застосуванням авіації, танків, мотопіхоти Й артилерії.

4.Раптовий напад фашистської армії.

5.Прорахунки Сталіна щодо можливого терміну початку війни.

Велика Вітчизняна війна радянського народу поділяється на три періоди. Початковий її період (22 червня 1941р.- 19 листопада 1942р.)—є найбільш трагічнишим і найдільш героїчним. Це час відступу і тяжких паразок Черв. Арм. Саможертва і стійкість захисників Брестської фортеці, Смоленська, Лієпаї, Ленінграда, Києва, Одеси, Севастополя, Мурманська, Тули зірвали ворожі плани "блискавичної війни". Найвизначнішою подією цього періоду стала битва за Москву (30.09.41.-20. 04.42.) Розгром німецько-Фашистських війск під Москвою мав історичне значення. Він розвіяв міф про непереможність Німецько-фашистської армії; Поховав гітлеровський план "блискавичної" війни з СРСР; перемога під Москвою зміцнила впевненість рад. Людей у тому, що німецькі війска будуть остоточно розбиті; Ця перемога викликала серйозну кризу у німеччині. У другому періоді (кінець 1942-1943рр.) став корінним переломом в ході Великої Вітчизняної і всієї другої світової війни. Розпочалася підготовка контрнаступу рад. військ з нанесенням основного удару по головному стратегічному з'єднанню ворога, що знаходилися в районі Сталінграду. За рік другого періоду війни радянські війська пройшли з боями на захід від 500 до 1500км., звільнивши 2/3 всієї окупованої ворогом теріторії. Червона Армія послідовно розбила 200 дивізій ворога, знищила 20тис. літаків, 25тис. танків, 40.тис гармат. Третій період - (конец1943-8мая 1945г.) завершающий період Великої Вітчезняної Війни. В1944г. радянська економіка досягла найвищого підйому за весь воєнний час. Успішно розвивалися промисловість, транспорт, сільське господарство. Особливо швидко зростало воєнне виробництво. З початку війни до 1945 р. було введено в дію біля 6 тис. підприємств. 1944г. ознаменувався перемогами СРСР. Вся територія СРСР була цілком звільнена від фашистських окупантів. Радянський Союз прийшов на поміч народам Європи. Успішні наступальні дії Радянської Армії підштовхнули союзників 6 червня відчинити другий фронт у Європі англо-американські війська під командуванням генерала Д.Эйзенхауера висадилися на півночі Франції, у Нормандії. Але радянсько-німецький фронт як і раніше залишався головним. У ході зимового наступу 1945 р. відкинула ворога більш ніж на 500км. 25 квітня 1945 р. відбулася історична зустріч радянських військ з американськими й англійськими військами на Ельбі , у районі Торгау. Бої в Берліні носили винятковий озлоблений і завзятий характер. 30 квітня було піднято знаючи Перемоги над рейхстагом. 8 травня відбулося підписання акта про беззастережну капітуляцію фашистської Німеччини.

34 Причини невдач і поразок Червоної Армії на початковому періоді Великої Вітчизняної війни.

Незважаючи на широкомасштабну літньо-осінню кампанію 1941 р. і поразку під Москвою, німецькі війська зберегли свою наступальну міць. Але оскільки повторити минулорічний наступ по всьому фронту вони не могли, німецьке командування вирішило домогтися успіху, зосередивши моторизовані й танкові частини на одній ділянці фронту. Генеральний штаб розробив план наступу на півдні, що передбачав вихід німецьких військ до Волги й на Кавказ. Полегшили здійснення цього лляну помилкові рішення радянського командування. Сталін видав наказ, який вимагав, щоб "1942 рік став роком остаточного розгрому німецько-фашистських військ" і визволення окупованої території. За його ініціативи були здійснені наступальні операції під Ленінградом, в Криму і під Харковом. Всі вони закінчилися поразкою, я остання мала катастрофічні наслідки. Прагнучи захопити Харків, Червона армія почала наступ (12 травня 1942 р.) саме на тій ділянці фронту, де німці сконцентрували війська для літнього наступу. 17 травня німецькі війська перейшли в контрнаступ і на дев'ятий день оточили значну частину 20 стрілецьких, 7 кавалерійських дивізій і 14 танкових бригад. Було знищено і захоплено 1249 танків, 2026 гармат, в полон потрапило 240 тис. солдатів та офіцерів. Для німецьких армій склалися сприятливі умови для запланованого наступу. Він почався 2І червня. Німецькі війська прорвали оборону, радянські солдати й офіцери опинилися в оточенні й потрапили в полон (понад 88 тис.). Щоб уникнути катастрофічних оточень, радянське командування наказало своїм військам відступати. Хоча деякі військові частини чинили впертий опір, загалом відступ Червоної армії перетворився на панічну втечу. Відступаючі війська зосереджувалися біля річкових переправ, де ставали беззахисною мішенню для німецької авіації. 28 липня Сталін видав нака.и'іЬ-222, який забороняв відступ без розпорядження командування. В тилу радянських військ з'явилися спеціальні загороджувальні загони, що мали "розстрілювати на місці панікерів і боягузів..." Тим часом німецькі війська швидко просувалися на фронті, протяжністю кілька сот кілометрів. 23 липня вони увійшли в Ростов, 7 серпня захопили Армавір, в 9 серпня — Майкоп. 21 серпня спеціальний загін альпійського підрозділу підняв прапор фашистської Німеччини над найвищою точкою Кавказу — Ельбрусом. 23 серпня німецькі танки вийшли до Волги. Наступної ночі люфтваффе піддали масованому бомбардуванню Сталінград (нині — Волгоград), вщент зруйнувавши місто. 12 вересня почалися запеклі бої в самому Сталін граді.

Loading...

 
 

Цікаве