WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

Політика соціального маневрування в ці роки здійснювалась без особливих протиріч. Проте пропозиції ліберально-буржуазних, соціал-демократичних партій про збільшення коштів на соціальні програми за рахунок воєнних витрат неодноразово відхилялись парламентами та урядами капіталістичних держав. Як відомо, в кінці 70-х — на початку 80-х pp. у США, Японії та ФРН виникла тенденція до збільшення воєнних витрат за рахунок скорочення витрат на соціальні програми.

5. Ідеологія і практика лівих, ліберально-реформістських і консервативних партій в умовах розвитку НТР.

Що ж стосується лівих сил, то вони являли собою найбільш широкий спектр політичних партій та організацій (від комуністів до лівих соціал-демократів) і в цілому відбивали інтереси робітничого класу.

У найбільш розвинутих країнах капіталу (США, ФРН, Англії, Франції, Канаді) в кінці 60-х та на початку 70-х рр, активізували свою діяльність реформістські партії. Посилювався вплив і соціал-демократії, яка в ці роки очолювала уряди або входила до складу урядів 15 європейських держав.

Вплив західноєвропейської соціал-демократії на міжнародний політичний курс визначився у кінці 70-х — на початку 80-х pp. активізацією діяльності Соцінтериу (СІ), що об'єднував переважну частину соціалістичних та соціал-демократичних партій світу.

6. Світовий ліберальний рух 70-х - середини 80-х рр., його суть.

У 70-ті — на початку 80-х pp. у капіталістичних країнах розгорнулись різні демократичні рухи. Особливого розмаху набув масовий антивоєнний рух проти мілітаристської політики консервативного уря-

ду в Англії. В країні виникли сотні антивоєнних організацій. Чимало громадських організацій у капіталістичних країнах ведуть активну боротьбу за збереження навколишнього середовища, яке у 70—80 pp. зазнало величезної небезпеки внаслідок процесів прискореного індустріального розвитку. Наприклад, в 1980 p. сформувалась так звана "партія зелених" у ФРН, кандидати якої були обрані до бундестагу. Закони, прийняті на їхню вимогу, поставили дуже жорсткі економічні кордони на шляху забруднення довкілля.

7. Глобальні екологічні проблеми в умовах НТР і перспективи їх вирішення.

Глобальні проблеми, які постали перед людством у ці роки, з одного боку, сприяли загостренню протиріч суспільного розвитку, а, з другого — настіино вимагали змін трздииіиних підходів до їхнього вирішення. Екологічна криза, нестача сировини та продопольства, різні політичні процеси, що так чи Інакше впливали на економіку, — всі ці фактори проявили себе з особливою силою в кінці XX ст., висунули перед країнами, незалежно від приналежності до тієї чи іншої системи, необхідність об'єднати зусилля для вирішення головних проблем людства.

8. Наростання кризових явищ в економічному і суспільно-політичному житті в країнах соціалізму.

70—80 pp. показали, що соціалізм багато в чому відстає від розвинутих капіталістичних країн. Йдеться не тільки про науково-технічний прогрес, але і про деякі форми організації виробництва та суспільного життя, вирішення соціальних проблем. Показове щодо цього співвідношення рівня національного доходу на душу населення в соціалістичних та капіталістичних країнах. Як відомо, цей показник найточніше відтворює реальні економічні і соціальні досягнення тих чи інших країн.

продовольства і товарів першої потреби. США, Велика Британія та Франція терміново організували "повітряний міст" між Зх Німеччиною і Зх Берліном. Лише таким чином вдалося налагодити постачання населенню міста продуктів і товарів.

Блокада Зх Берліна тривала до травня 1949р. Переконавшись, що змусити своїх колишніх союзників піти з Зх Берліна не вдасться, Сталін змушений був зняти блокаду. Проте економічні відносини між Зх та Сх Німеччиною так і не нормалізувалися.

США, Велика Британія і Франція розпочали підготовку до відбудови Німеччини на території трьох західних зон окупації. Було опрацьовано й затверджено верховними комісарами зон Основний Закон (конституцію) створюваної держави - Федеративної Республіки Німеччини (ФРН). Конституція запроваджувала у ФРН парламентську форму правління, закріплювала за громадянами демократичні права і свободи. Основний закон проголошував, що ФРН - держава перехідного періоду, створена від імені всіх німців з перспективою майбутнього возз'єднання з нею решти німецьких територій у кордонах 1937р. Проголошення Федеративної Республіки Німеччини відбулося 20 вересня 1949 р. У відповідь на це 7 жовтня за підтримки СРСР на території радянської зони окупації було проголошено Німецьку Демократичну Республіку (НДР). З проголошенням ФРН і НДР було довершено розкол Німеччини.

13. Розкрийте соціально-політичні процеси в Радянському Сою і в відбудовчий період.

14. В чому знайшов своє вираження ідеологічний наступ сталінлщни в післявоєнний період.

Суспільно-політичне життя країни було позначене посиленням політичних репресій проти народів СРСР. Під час війни, а згодом у повоєнні роки за необгрунтованими звинуваченнями було репресовано цілі народи: поволзьких німців, калмиків, чеченців, інгушів, карачаївців, балкарців, корейців, кримських татар, інгерманландських фінів, турків-месхетинців, курдів, мешканців Чорноморського узбережжя - вірменів, болгарів, греків та інших. Під гаслом "викорінення націоналізму" на приєднаних землях та придушення опору радянизації до Сибіру було відправлено сотні тисяч мешканців Литви, Латвії, Естонії, Західної України та Західної Білорусії. Усього на спецпоселеннях, за станом на 1953 р., перебувало близько 3 млн чоловік.

Крім "спецпоселенців", декілька мільйонів чоловік перебували у концтаборах ГУЛАГу. Серед них — значна частина колишніх військовополонених, чимало з тих, кого німці насильно вивезли на роботу до Рейху, і тих, хто опинився в окупації; колишні емігранти, яких загітували повернутися на батьківщину, а потім заарештували; священики та віруючі різних конфесій, зокрема забороненої Української греко-католицької церкви. У таборах перебували й близько мільйона біженців від радянської влади до західних окупаційних зон Німеччини, яких підступно видали Москві союзники, щоб не псувати стосунків з нею.

За сталінським законодавством, двадцятихвилинне запізнення на роботу, розкрадання соціалістичного майна каралися роками таборів і навіть смертю.

Справжніх переслідувань зазнала інтелігенція. Початком репресій проти неї у післявоєнні роки стали постанови ЦК ВКП(б) 1946—1948 років. Секретар ЦК з питань ідеології А. Жданов головні удари спрямував проти поетеси Анни Ахматової та письменника Михайла Зощенка. Утисків зазнали багато діячів культури, які відмовлялися від оспівування соціалізму. Серед них були й українські літератори: Максим Рильський, Володимир Сосюра, Остап Вишня, Юрій Яновський та інші.

Державною політикою СРСР став антисемітизм. Євреїв оголосили космополітами, тобто людьми без батьківщини. Антисемітське спрямування мала "справа кремлівських лікарів", яких безпідставно звинуватили у намірах отруїти лідерів держави.

Гостру боротьбу проти "інакодумців" проводив комуністичний режим у різних напрямах науки. У сталінські часи паплюжили не тільки окремі наукові школи, а й цілі галузі знань. Зокрема, генетика та кібернетика були оголошені псевдонауками і фактично заборонені в СРСР. Критику того чи іншого наукового пошуку супроводжували "оргвисновками", які нерідко завершувались арештом і ув'язненням науковців. Тисячі засуджених талановитих учених працювали у так званих "шарашках" - таборах, де робота мала науково-дослідний ухил. Серед таких в'язнів були Сергій Корольов (згодом генеральний конструктор ракетної техніки), Микола Тимофєєв-Ресовський (засновник радіаційної генетики) та інші. У той же час влада вшановувала шарлатанів від науки на "народного академіка" Трохима Лисенка, який обіцяв вивести дивовижні за врожайністю сорти зернових культур і нагодувати країну за декілька років.

Репресій зазнавали усі верстви населення, у тому числі й верхівка партійно-державного керівництва. Усе суспільно-політичне життя проходило під пильним наглядом партійних органів. Парткоми, комітети комсомолу втручалися навіть у сімейне життя членів колективу, розглядали його своїх засіданнях. Партійні комітети керували, навчали, виховували карали. І все це відбувалося "для блага народу".

15. Суть протиборства між двома соціально-політичними системами в післявоєнному світі.

Характер зовнішньої політики США у повоєнні роки обумовлювався значним посиленням їх військово-політичної могутності, а отже, ролі у світі. Серйозним суперником Сполучених Штатів був СРСР, який, встановивши своє панування у країнах Центральної і Сх Європи, прагнув поширити вплив на інші регіони світу. Недопущення колонізації нових країн Радянським Союзом і міжнародним комунізмом стало стратегічним завданням американської дипломатії.

Loading...

 
 

Цікаве