WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

Лідерів національно-визвольної боротьби змінили діячі постколоніальної доби. Однак це не вплинуло на загальну доктрину неприєднання. Проблема членства в Русі неприєднання була предметом постійних суперечок. Перша конференція визначила, що до нього належать ті країни, які виявляють самостійність у політиці, підтримують національно-визвольну боротьбу, не беруть участі у будь-яких колективних воєнних союзах, не надають іноземним країнам військових баз на своїй території. Більшість афро-азійських країн дотримувалися думки, що до організації повинні вступати тільки колишні колонії. Югославія ж і деякі латино-американські країни наполягали на участі в Русі навіть держав комуністичного табору за умови, якщо ті не є членами Варшавського договору. Ця пропозиція перемогла, і членами Руху стали Куба і Демократична Республіка В'єтнам

Життєздатність Руху неприєднання значною мірою визначалася тим, що його програма не обмежувалася деколонізацією та позаблоковістю. За змістом вона була масштабнішою і віддзеркалювала прагнення молодих держав до проведення рівноправної міжнародної економічної політики, запровадження принципів мирного співіснування. Рух, зокрема, виступав як активний поборник ліквідації ядерної загрози. Ця організація відіграла позитивну роль при розв'язанні багатьох конфліктів. Учасники Руху неприєднання виступали проти війни в Індокитаї, на Близькому Сході, проти втручання воєнно-політичних блоків в африканські справи.

12. Розкрийте причини розколу Німеччини на дві німецькі держави.

У Берліні 8 травня 1945 р. було підписано акт про повну капітуляцію Німеччини. Союзні держави поділили країну на чотири зони окупації: радянську, американську, британську й французьку, а Берлін, що опинився у радянській зоні окупації, — на чотири сектори.

У липні-серпні 1945 р. у Потсдамі відбулася конференція глав урядів СРСР, США та Великої Британії (Франція згодом приєдналася до рішень конференції). У документах, підписаних учасниками конференції, зазначалося, що цілями узгодженої політики окупуючих держав є демілітаризація й демократизація Німеччини, ліквідація нацизму і перебудова політичного життя країни на демократичних засадах.

Спочатку союзні держави проводили у своїх зонах окупації Німеччини більш-менш узгоджену політику. Було розпущено та заборонено нацистські організації, притягнуто до судової відповідальності воєнних злочинців й активних нацистів. Вживалися заходи з метою відновлення виробництва. З антифашистських активістів створювались органи місцевого самоврядування, які працювали під контролем окупаційної влади. З метою ліквідації великого землеволодіння (понад 100 га) було проведено земельні реформи. Вилучені ділянки розподіляли між малоземельними селянами і сільськогосподарськими робітниками. Було розукрупнено найбільші монополістичні об'єднання в економіці, демократизовано систему народної освіти, вищої школи, культури. Однак відразу почали виявлятися чимраз більші відмінності в підході до відродження країни. Американські, британські та французькі окупаційні власті у своїх зонах проводили політику, спрямовану на побудову демократичного громадянського суспільства, заснованого на свободі особи, її невід'ємних правах, приватній власності.

Західні держави прагнули до розширення господарських та інших контактів між своїми окупаційними зонами. У грудні 1946 р. США і Велика Британія підписали угоду про економічне об'єднання своїх зон, яке назвали Бізонією. Після приєднання до неї у 1948 р. французької зони окупації Бізонія перетворилась у Тризонію. Швидкій відбудові зруйнованої економіки Зх Німеччини значною мірою сприяло її приєднання до "плану Маршалла", за яким вона одержала близько 4 млрд доларів американської допомоги та кредитів. На відміну від політики своїх недавніх союзників, СРСР в окупацій ній зоні готував грунт для насадження тоталітарного режиму. Вже влітку 1945 р. радянська влада відновила Комуністичну партію Німеччини (КПН) на чолі з Вільгельмом Піком. Саме на неї опиралася Радянська військова адміністрація в Німеччині (РВАН). Комуністам надавали керівні посади в органах самоврядування, в управлінні промисловими підприємствами, справами освіти й культури.

Було одержавлено дві третини промислового виробництва. Вибори до місцевих органів самоврядування 1946 р. проводились так, що практично всі голоси одержав Блок антифашистсько-демократичних партій і половину з них - СЄПН.

У 1946—1948 рр. загострилися незгоди й суперництво між СРСР і західними державами з усіх проблем світового розвитку, зокрема і з німецького питання. Сторони взаємно звинувачували одна одну у відході від потсдамських рішень і у проведенні курсу, спрямованого на роз'єднання Німеччини. Зрештою, фактичний розкол країни став закономірним наслідком протистояння в Європі та світі двох могутніх блоків держав, очолюваних США і СРСР.

У червні 1948 р. в Тризонії та західних секторах Берліна було проведено грошову реформу, яка зупинила інфляцію й створила стійку валюту. Радянська влада під тим приводом, що сепаратна грошова реформа підриває економіку східної зони, заборонила вільне сполучення із західними зонами, а також наземне сполучення між Західною Німеччиною і Західним Берліном. Останній опинився в блокаді, а його населення — без

продовження життя на земній кулі на випадок термоядерного конфлікту. Вони вказували і на неприпустимість радіоактивного забруднення планети внаслідок випробувань ядерної зброї. Мільйони людей страждали не виліковними хворобами через радіаційне забруднення. Тому 1963р СРСР, США та Велика Британія підписали у Москві Договір про за борону випробувань ядерної зброї в атмосфері, космічному просторі та під водою. До нього приєдналися понад сто держав світу.

У 1963р. Генеральна Асамблея 00Н скріпила своїм рішенням радянсько-американську домовленість не розміщувати у космічному просторі будь-які об'єкти з ядерною зброєю або іншими видами зброї масового знищення. У жовтні 1964 р. Пекін уперше здійснив випробу вання власної атомної бомби і разом з Францією залишався поза колом держав, які підписали Московський договір.

1.1.Вступ людства в епоху науково-технічної революції. Зміст і характерні особливості 1-го етапу НТР.

У середині 20ст відбувся перехід від еволюційної до революційної форми розвитку в науково-технічному прогресі: починається НТР. Її суть полягає в докорінних якісних змінах сучасних продуктивних сил на основі перетворення науки на безпосередню виробничу і соціальну силу. НТР розпочалась невдовзі після 2 Світової війни. Термін НТР ввели англ вчений Бернал, академіки Вавілов, Курчатов, Берг...

Початок НТР (з середини 50-х і до 70-80-х рр) назвали етапом автоматизації.

Нові уявлення про молекулярну й атомну структури речовини, виробництво синтетичних матеріалів, виробництво ядерної енергії, використання плазмохімічних процесів, лазерів розвивали творчі можливості людини, посилювали соціальну суть науки, значення її гуманітарних галузей. Взаємодія науки і політики все більше набувала категоричного характеру. Не лише наука здатна обґрунтовувати теорію і практику політичного життя, але й політика може затримати розвиток науки або спрямувати його в інше річище.

1.2 . На яких напрямках базувався перший етап НТР?

Преший етап охоплював 1943-1947 рр. І мав демократичний характер. На цьому етапі були сформовані коаліційні уряди діяла багато партійна система, проводилась боротьба з будь-якими проявами фашистської ідеології, були комфісковані підприємства тих власників , які співробітнячали з фашистами. Одне слово, віцдбувся процес демократизації політичного ладу.

1.3.Вплив НТР на соціально-політичні процеси в країнах Заходу.

На капіталізм НТР справила трансформуючий вплив. На зміну одногалузевим об'єднанням капіталу в 50-60-ті рр прийшла нова багатогалузева форма монополій –концерни. Промислові об'єднання, що створювались, не тільки виходили за межі однієї галузі, але й активно втручались в банківську сферу. Така структурна перебудова дала поштовх до нового розвитку конкуренції. Проте у зростанні цих міжгалузевих структур була і негативна сторона, оскільки гігантські концерни сприяли монополізації вир-ва і реалізації продукції, що вело до знищення темпів економічного зростання. Наприкінці 60-х-поч 70-х рр активно виникають транснаціональні корпорації. Долаючи кордони окремих капіталістичних країн, цей вид монополій стимулював розвиток світ.капітал вир-ва, поширював ринок товарів та послуг, активізував конкурентну боротьбу. Якісні зміни в економічній та фінансовій структурах під впливом НТР суттєво впливали на роль держ –монополій кап-му. Для 60-х рр характерним було активне втручання держави в соц –екон відносини, хоча ступінь втручання був різним. В 60-ті рр характ. тенденція до націоналізації частки прив. власності. Однак ця тенденція не виявила себе як стала.

Loading...

 
 

Цікаве