WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

В 1827—1928 тт. — третий, самый острый кризис нэпа, названный кризисом хлебозаготовок зимы 1927- 1928 гг. Перебои в снабжении хлебом

привели к реальной угрозе голода. В январе 1928 г. Сталин выехал в Сибирь. Это была его первая и последняя доездка в сельские районы страны, во время которой он предложил целый ряд административных и репрессивных мер против крестьянства. Началось насильственное изъятие хлеба. За сохранение нэпа выступили Бухарин, Рыков и Томский. Они предлагали искать выход из кризиса в рамках нэпа путем регулирования цен, временных закупок хлеба за границей" некоторого сокращения капиталовложений в тяжелую промышленность.

Выступление группы Бухарина было расценено как "правый уклон" в ВКП(б). На ноябрьском пленуме ЦК ВКП(б) Бухарин, Рыков и Томский были сняты со своих постов. Поражение группы Бухарина и его сторонников фактически означало свертывание нэпа и переход к командно-административным методам руководства экономикой. Рыночные отношения фактически свертывались. Вместо них — директивы и приказы. Торговля полностью переходила под контроль государства, частники облагались сверхналогом, продовольственная разверстка стала вытеснять продналог. Новая политическая политика прекратила свое существование в конце 20-х гг. Почему это произошло?

1). Реформы в экономике не были дополнены реформами в политической сфере, в результате нэп базировался на двух несовместимых основах: рыночных ,отношениях в экономике и усиливающемся авторитарном режиме.

2). В течение 20-х гг. не удалось сформировать специальные силы, которые бы выступили за сохранение нэпа (средние слои города и деревни).

3). Нэп мешал планам сталинистов, направленным на установление диктатуры.

Независимым собственником в городе и деревне трудно было управлять. Экономическая свобода шла вразрез с тенденцией огосударствления всех сфер общественной жизни.

4). Низкий образовательный и культурный уровень большинства населения (как и руководства) не позволил увидетъ в нэпе экономические перспективы и возможности страны. Сталин сравнительно легко расправился со своими противниками. Началось принудительное изъятие хлеба у крестьян, закрытие рынков и арест за частную торговлю, введение карточной системы. Такие кардинальные изменения полностью отвечали интересам тоталитарного режима.

2.6. Причини та умови виникнення культу особи Сталіна.

Культ особи Сталіна сформувався в певних історичних умовах. Радянський Союз перебував в оточенні капіталістичних держав, політичні лідери яких здійснювали ворожу, агресивну політику щодо СРСР. У перехідний від капіталізму до соціалізму період зоерігалась соціально-класова основа для опору соціалістичним перетворенням. Техніко-економічна відсталість країни об'єктивно диктувала необхідність форсованих темпів розвитку економіки. Через це багатьом — від найвищого керівництва до рядових робітників — здавалося, що тільки командні методи можуть забезпечити швидкі темпи розвитку. Серед основних причин виникнення культу особи Сталіна слід назвати дрібнобуржуазний характер населення країни, в тому числі робітничого класу. Робітники, які прийшли із села в ході індустріалізації, заполонили старі промислові міста, розмили й розчинили в собі ядро кадрових робітників. Масова свідомість робітників у цих умовах переставала бути серйозною перешкодою для авторитарного режиму. Навпаки, в свідомості нових робітників, далеких від традицій пролетарської солідарності, жорстка виробнича дисципліна (побудована на командно-наказових засадах), виступала якразок нормальної, єдино можливої організації всього суспільного життя, в тому числі й політики. Дрібнобуржуазній психології взагалі властивий потяг до сильної особи, "твердої руки", притаманні вождистські ілюзії.

Велику (якщо не вирішальну) роль відіграли низький рівень за-гальної культури населення, відсутність належного рівня політичної культури і демократичних традицій у радянському суспільстві. Народи нашої країни століттями були позбавлені можливості брати участь у житті держави, в масах (в тому числі і партійних) були надзвичайно слабо розвинуті демократичні традиції, уміння і навички захищати

свої права.

Однією з обставин, яка сприяла зміцненю режиму особистої влади Сталіна, було використання ним у своїх корисливих цілях таких якостей радянських людей, як самовідданість, стійкість, безмежна віра в торжество ідеалів революції. Сталін уміло зіграв на революційному ентузіазмі трудящих мас, на властивих всякому масовому рухові утопічних " зрівняльних тенденціях, на прагненні авангарду якнайшвидше досягнути мети. Готовність іти в ім'я великої мети на самопожертву, переконання широких мас у тому, що приклад Росії сколихне весь світ і приведе до світової революції, майстерно використовувались Сталіним у боротьбі з політичними противниками. Фарисейська експлуатація ним високих моральних якостей народу і його соціальних ідеалів використовувалась у першу чергу для зміцнення режиму особистої влади.

Сталін зробив все можливе, щоб розколоти, а потім і усунути (аж до фізичнії розправи) старий керівний склад партії і уряду. В затвердженому II з'їздом рад списку першого радянського уряду першим стоїть прізвище Леніна, останнім — Сталіна. Між ними — ще 13 прізвищ. З цих людей лише троє померли своєю смертю. Інші десять були оголошені ворогами народу і знищені.

Значну роль у створенні і зміцненні культу особи Сталіна відіграла ідеологічна, політико-виховна робота партії, яка формувала суспільну свідомість, в тому числі й історико-партійна наука.

Завершуючи розгляд цього питання, назвемо найхарактерніші риси сталінщини як тоталітарної системи керівництва суспільством. Це — відчуження трудящих від власності, відокремлення уряду від народу, народу від уряду; узурпація влади в партії і державі й зосередження її в руках однієї людини; створення адміністративно-командної системи влади; граничний волюнтаризм у керівництві політикою й економікою, ліквідація колективного керівництва і плюралізму думок у партії, підміна їх одноосібними рішеннями, замаскованими під рішення з'їздів, конференцій і пленумів ЦК; відмова від соціалістичного демократизму і встановлення перманентного терору, спрямованого своїм вістрям проти народу і партії, а також цілковите нехтування загальнолюдськими цінностями; розкол міжнародного комуністичного руху і політика підпорядкування його цілям єдиновладдя.

3.2. Розкрийте суперечливий характер соціально-економічного і політичного розвитку радянського суспільства в умовах сталінщини.

С начала I пятилетки руководство СССР начало искать новые методы интенсификации труда рабочих, прежде' всего путем организации массового,люизвод-ственного соревнования. Ударный труд руководство хотело сделать нормой. ДКВКП(б) 9 мая 1929 г. приищи, постановление "О социалистическом соревновании заводов и фабрик".

Одним из показателей утверждения командно-административной системы в народном хозяйстве была его сверхиндустриализация, что особенно проявилось в управлении. Промышленность союзных республик перешла в подчинение Москвы, а сами республики были фактически лишены самостоятельности.

Истинная картина развития страны тщательно скрывалась. По итогам I пятилетки политбюро своим решением от 1 февраля 1933 г. запретило всем ведомствам публиковать какие-либо цифровые данные.

Стране предложили версию Сталина: пятилетка выполнена за 4 года и 3 месяца, а тяжелая промышленность достигла уровня 108%. Вместе с тем страна сделала большой шаг вперед. Были введены в строй гиганты промышленности: Днепрогэс, Туркестанско-Сибирская железная дорога (Турксиб), тракторные заводы в Харькове и Челябинске, автомобильные заводы в Москве и Нижнем Новгороде, металлургические комбинаты в Магнитогорске и Кузнецке, "Запорожсталь" и др. Но плановые показатели пятилетки не были выполнены практически по всем направлениям,

II пятилетка, рассчитанная на 1933—1937 гг., продолжила противоречивые тенденции предыдущих лет, В директивных планах особое внимание уделялось созданию новейшей технической базы, завершению строительства и освоению новых предприятий. В Украине предусматривалось ввести в действие гиганты черной металлургии — "Запорожсталь", "Азовсталь", "Криворож-сталь", большие машиностроительные заводы — Ново-краматорский, Харьковский турбогенераторный, Луганский паровозостроительный и др. Все они были введены в действие.

Прирост промышленной продукции намечался в 16,5% ежегодно. План предусматривал программу

социальных преобразований: окончательное вытеснение капиталистических элементов и ликвидацию деления 'на кдассы, т.е. фактически это бьшо продолжение военно-коммунистического штурма. II пятилетка была важным этапом индустриализации. За 1933—1937 гг. бьшо введено в действие 4500 предприятий, достаточно быстро развивались легкая и пищевая промышленности. Как и результаты I пятилетки, сталинское руководство, фальсифицировало итоги развития страны в 1933—1937 гг. Бьшо объявлено, что промышленность СССР справилась с заданием за 4 года и 3 месяца. Уровень фактического выполнения плана не превышал 70—77%. Государство все больше пользовалось инструментами принуждения по отношению к своим гражданам. Согласно закону от 15 ноября 1932 г. неявка на работу без уважительных причин предусматривала незамедлительное увольнение. Специальное постановление правительства от 28 декабря 1938 г. позволяло увольнять с работы за 20-минутное опоздание. Указом от 26 июня 1940 г. устанавливался 8-часовой рабочий день при семидневной рабочей неделе; самовольный уход с предприятия карался лишением свободы до 4 месяцев, прогул — до 6 месяцев. Выпуск некачественной продукции по указу от 10 июля 1940 г. рассматривался как проявление вредительства. Такими методами формировалась дисциплина в стране и на производстве.

Loading...

 
 

Цікаве