WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

Першим кроком у внутрішній політиці стало вирішення земельного питання. Було засновано Вищу земельну комісію на чолі з гетьманом та земельні комісії — губернські й повітові. Аграрна політика Скоропадського мала поміркований характер і нагадувала реформи Столипіна. Кінцевою метою цієї політики мало стати утворення сильної верстви селян-середняків, які б слугували міцною опорою уряду. Усі великі земельні маєтки мали бути викуплені державою за допомогою державного Земельного банку і розподілені між селянами не більш як по 25 десятин в одні руки. Тільки господарства, які мали культурне значення, обслуговували цукроварні тощо, могли мати по 200 десятин.

Великий обсяг роботи припав на міністерство шляхів. Отримавши в своє розпорядження залізниці, більшість яких була зруйнована, пошкоджені мости, залишки потягів та вагонів, міністерство спромоглося вже на середину літа налагодити нормальний залізничний рух.

Не менш успішно працювало міністерство фінансів. Йому вдалося налагодити розхитані фінанси й створити дієвий державний бюджет. Українською валютою, яка була реально забезпечена природними ресурсами України, стала гривня.

Найвизначніших і найтривкіших успіхів гетьманський уряд досяг у галузі науки й освіти. Українізація системи освіти провадилася шляхом відкриття паралельно до вже існуючих російських українських вищих шкіл, гімназій та університетів. На кінець гетьманської доби існувало близько 150 українських гімназій. 6 жовтня 1918 р. відкрито в Києві перший Державний український університет, 22 жовтня другий Український університет у Кам'янці-Подільському. Існували плани відкриття університетів у Харкові, Катеринославі й Одесі. Засновано Державний український архів, в якому мали зосереджуватись документи з історії України; засновано Національну галерею мистецтва, Український історичний музей та Українську національну бібліотеку. 24 листопада 1918 р. відбулося урочисте відкриття Української Академії наук на чолі з В.Вернадським, яка стала науковим осередком, що групував найкращі наукові сили України. Також до досягнень у галузі культури необхідно додати заснування Українського театру драми та комедії; Української державної капели під проводом О.Кошия; Державного симфонічного оркестру під проводом О Горілого. Широко розгорнулося видання підручників українською мовою.

У військовій галузі всі зусилля були спрямовані на створення сильного українського війська. Гетьманський уряд прийняв проект Центральної Ради про формування 8 корпусів та 45 кінних дивізій, планувалося довести кількість війська до 300 тисяч. Для підготовки освічених старшин засновувалися спеціальні військові школи. Але, враховуючи протидію німецького командування, гетьманові вдалося створити армію в кількості 65 тис. Також 16 жовтня 1918 р. гетьман окремим універсалом відновив козацтво на чолі з Великою козацькою радою. Цьому передували дві мети: створити заможну, з сильними історичними традиціями верству, а з другого боку — мати надійне військо. Вдалося досягти згоду з німецьким урядом на передачу Україні кораблів Чорноморського флоту, які було захоплено німцями.

Дуже важливими були судові реформи: налагоджено судову справу, створено сенат, суд на нових засадах, укладено багато нових законів.

У зовнішньополітичній діяльності гетьмана були значні обмеження. Союзництво з державами Четвертного союзу стримувало його відносини з країнами Антанти. Незважаючи на це, йому вдалося встановити дипломатичні відносини із Швейцарією, Фінляндією, Польщею та Росією. У міждержавних відносинах основною турботою гетьмана було повернення всіх територій етнічного розселення українців. Так, до Української держави було приєднано Гомельський, Путивльський, Римський, Суджанівський, Гайворонський, Бєлгородський, Корочанський, Валуйський, РІчицький, Пінський, Мозирський повіти, Холмщину, Підляшшя, 12 повітів Берестейщини, місто Маріуполь. Крим увійшов на правах автономії. Розроблялися

Огромную роль в укреплении могущества страны сыграла эмиграция в США. В 1900—1920 гг. в страну прибыло 14 млн, человек из Европы, главным образом из Польши, России, Австрии, Италии, Ирландии, Англии, Германии.

Резкое возрастание удельного веса США в международной экономике создало условия для их активного вторжения в сферу мировой политики. Правительство демократов во главе с президентом В. Вильсоном взяло курс на завоевание мирового лидерства.

В 1922—1929 гг. в США происходил промышленный подъем. К 1929 г. объем продукции промышленного производства превысил уровень кризисного 1921 г. на 78%, К концу 20-х годов США производили столько же промышленной продукции, сколько весь остальной мир. Необычайно быстрые темпы экономического роста США объяснялись политической стабильностью, финансовой прочностью, огромными резервами внутреннего рынка, покровительственной политикой государства. Происходило массовое обновление основного капитала, строились новые фабрики и заводы. Промышленный подъем сопровождался колоссальным спекулятивным ростом стоимости акций.

Особенно быстро развивались новые отрасли промышленности, которые оборудовались по последнему слову науки и техники. Наиболее ярким примером явился бурный рост автомобильной промышленности.

Результатом промышленного подъема было новое увеличение национального дохода США. За 1923—1929 гг.

он вырос с 74,3 до 86,8 млрд. долларов, т.е. на 17%, однако распределился неравномерно. В 1929 г. на долю крупных предпринимателей, составлявших всего 1% населения США, приходилось 14,5% национального дохода страны. Однако увеличение доходов и широкое распространение системы продажи в рассрочку создавали для рабочих, служащих, мелких собственников довольно значительные возможности для приобретения, иногда за наличный расчет, а чаще в кредит, автомобилей, радиоприемников, холодильников, пылесосов, стиральных машин и другой бытовой техники.

Но не все отрасли экономики переживали промышленный подъем. Сельское хозяйство испытывало кризис перепроизводства, цены на аграрную продукцию снижались. На протяжении второй половины 20-х гг. валовой доход американских фермеров держался на уровне 13— 14 млрд. долларов, тогда как в 1919 г. до начала длительного аграрного кризиса он составлял 17,9 млрд. долларов. Фермерские хозяйства становились хронически убыточными. Только за 1925—1929 гг. было принудительно продано с молотка за неуплату долгов и налогов 547 ферм (8,7% общего числа).

В целом благодаря высоким темпам развития экономики, политической стабильности, благоприятным условиям для предпринимательства США в эти годы значительно опережают своих европейских конкурентов и выходят на передовые позиции в мире.

5.Які риси характеризували процес соціально-економічної та політичної стабілізації західних країн у 20-ті роки?

У провідних капіталістичних країнах відбулася структурна перебудова економіки. Головну роль стали відігравати галузі масового виробництва — автомобільна, електротехнічна, хімічна раціоналізації виробництва й механізація, стандартизація, конвейєрні лінії.

Політичний розвиток Великобританії відбувався в руслі традиційного парламентаризму З країни-кредитора вона перетворилася на країну-боржника США і своїх домініонів. У 1920—1921 рр. у промисловості Великобританії почалася криза, що призвела до скорочення виробництва і масового безробіття. Застрайкували шахтарі, транспортники, вимагаючи скорочення робочого дня і підвищення заробітної платиОднак робітничий рух проходив організовано Повільно відбувалася— суднобудування, вугільна промисловість В автомобільній, електротехнічній і хімічній промисловості застосувалися новітні технології й техніка; Уповільненими були темпи інвестицій у власну промисловість,. Власники шахт вирішили збільшити видобуток вугілля не шляхом модернізації виробництва, а через скорочення заробітної плати шахтарів і збільшення тривалості робочого дня. Це спричинило найгостріший соціальний конфлікт в історії Англії. У 26р. почався загальний страйк шахтарів.

Loading...

 
 

Цікаве