WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Жерар Філіп і екран - Реферат

Жерар Філіп і екран - Реферат

Жерар завжди поділяв думку Рене Клера, який вважав, що навіть "найкращі майстри не в змозі створити цікавий твір на підставі мізерного сценарію". Не таємниця, що і актор не може створити образ справжнього героя на підставі мізерної ролі. Сценарій "Монпарнаса, 19" не був ні мізерний, ні незначний, але він був надто розпливчастий для того, щоб виведений в ньому герой виявився цілісним і логічним. Це позначилося на акторській роботі. Нарешті, такий популярний актор, як Жерар, навряд чи міг зійти за художника Модільяні (1884–1920) (хіба що для дуже нерозбірливих фанів, для яких неважливо що? і як? грав улюбленець, аби лиш тільки він був на екрані).

Позбавлений цілісності, фільм все ж мав декілька блискучих епізодів. Це, насамперед, епізод смерті героя. Крізь туман і ніч йде Модильяні, якого переслідує торговець картинами, який зачув здобич. Остання хвилина життя художника. Кончина Модильяні, що розриває душу, що воскрешає в пам'яті не стільки актора, який зіграв епізод, скільки автора, що його замислив. Чи знав Жак Бекер про те, що дні полічені в той момент, коли він придумав цю жахливу розв'язку? По суті останній його фільм – "Дірка" був лише метафоричним розвитком фіналу попереднього.

Пошуки Жераром оновлення свого персонажу, що намітилися в створеному ним нещасного і невизнаного художника Модільяні, тривали і в "Гравці". Цей фільм цікавий і роботою Жерара, що вимагала від нього перевтілення, і пошуками режисерського вирішення.

Перед тим як набути свого нового вигляду, бабка занурюється в прозору оболонку. Щоб перестати бути тим, ким він був раніше, – привабливим спокусником, – Жерар Філіп погоджувався перетворитися на ненависного спокусника Вальмона в сучасному варіанті "Небезпечних зв'язків" (Шодерло де Лакло, XVIII ст.), створеного Роже Вайяном і Роже Вадімом. При цьому Жерар хотів віддати належне автору роману, який тривалий час був не визнаний.

Нині, завдяки зусиллям справжніх поціновувачів літератури та широких кіл читачів, "Небезпечні зв'язки" вважаються літературною класикою. Вихід на екрани фільму призвів до того, що за декілька місяців було розпродано шістсот тисяч примірників книжки.

Персонаж, створений Жераром, не був "зовсім рожевий". Облишимо, чи змінилося що-небудь у поведінці представників хай лайф (вище товариство) в XX ст. (при слові, скажемо, і на початку XXI ст.) у порівнянні з вісімнадцятим. Але, щоб бути Вальмоном, актору належало стати "цілковито чорним". Він повинен перетворитися на павука, що підступно очікує на свої ніжні жертви. Дуже важко повірити, що зворушливий Франсуа з "Диявола у плоті" міг ним стати. Звичайно ж Франсуа міг перетворитися на Жульєна, Фанфана, Ріпуа, лікаря з "Гордовитих", інженера з "Кращої долі", кавалера Анрі і Модільяні. Але перетворитися на Вальмона?!

Можливо, що ця роль краще б погоджувалася з іншими сторонами персонажа Жерара, якби слідом за Вальмоном з'явилися інші образи, створені актором. Адже спочатку і Ріпуа розчарував глядачів. Однак Ріпуа як протиставлення кавалеру Анрі мав своє місце в процесі неперервного формування персонажа Жерара. Місце Ріпуа мало право на існування. Але це стало зрозумілим пізніше.

Жерару судилося створити ще одного героя: Рамона Васкеза, наглядача, що став начальником каторжної тюрми в Ель Пао у вигаданій державі в Латинській Америці. В Рамоні проглядали риси Жульєна Сореля, героєм володіли честолюбство та кохання, жадоба влади та вроджений гуманізм.

Дилема людини, яка стала всупереч власному бажанню катом і жертвою, не була видуманим унікальним випадком, а реальністю, що мала місце в деяких країнах Латинської Америки, в Іспанії і в Португалії. Аксіома, згідно з якою "нація, що пригнічує інші нації, не може бути вільною", давала ключа до розуміння того, чому Жерар Філіп захотів стати Рамоном. Тим більше, що зйомки фільму відкривали перед ним можливість знову повернутись в чарівну Латинську Америку, вперше попрацювати з Луїсом Бюнуелем.

Прокляття Мідаса і його вплив актуальні і сьогодні. Надто велика кількість грошей може виявитися згубною для мистецтва кіно. Руйнівні асигнування на деякі спільні постановки можуть зіпсувати найцікавіші сюжети, перетворити серця, душі, тіла, живу воду і свіжий хліб на речовину, так само неплідну, як і золото. Фільм "Лихоманка поширюється в Ель Пао" постраждав в якійсь мірі (але тільки в якійсь) від доторку Мідаса. Саме Мідас нав'язав незначну акторку тому, хто в минулому грав з такими видатними акторками, як Мішлін Прель, Даніель Даррьє чи Мішель Морган, Марія Казарес, Джіна Лолобріджіда.

І режисер, і актор бачили слабкі сторони справи, в якій вони брали участь. Але вони володіли своїм стилем, і цей стиль у багатьох епізодах нейтралізував зусилля Мідаса. В фільмі був присутній Жерар Філіп, в ньому відчувалася рука Луїса Бюнуеля.

Отже, останнім образом, в якому розкривалося амплуа Жерара Філіпа, став суперечливий Рамон, що коливається між раною і кинджалом, сокирою і шибеницею, тюрмою і альковом, тремтливий, подібно до полум'я, яке найбільш яскраво загоряється за мить до того, щоб згаснути.

Коли герой в останній момент ясно вибирає долю жертви, щоб таким чином уникнути ганьби, він кличе ката, а, значить, смерть. Позбавляв себе можливості оновлення на білому полотні екрана, персонаж, створений Жераром Філіпом, припиняв своє існування. Але його зникнення не означало покірність долі.

В якійсь мірі Рамон втілював собою тодішню дійсність Латинької Америки. З цією дійсністю Жерар Філіп познайомився на Кубі, де зупинився на зворотному шляху з Мексики.

Один з кубинських журналістів запитав Жерара: "Чи хотіли б взяти участь у створенні фільму на тему нашої революції?" Жерар відповів йому: "Тією мірою, в якій я виявлюсь здатним як іноземець брати участь у фільмі на тему життя всього народу. Ваша революція справила на мене глибоке враження. Під час розмов, які тут відбулися, мене осінила одна ідея, яку я запропоную керівникам вашого кіно".

Цій ідеї не судилося здійснитися, як і багатьом іншим. Однією з таких ідей було створення разом з Клодом Отан-Лара фільму про драму людини, яка відмовилася служити в армії за політичними чи релігійними переконаннями.

Той самий кубинський журналіст задав йому питання про взаємостосунки кіно та театру. Жерар Філіп підкреслив самостійне значення кіномистецтва. "По суті, – сказав він в кінці, – творчий працівник кіно уподібнюється, головним чином, до поета, до людини, що виражає свої думки зоровими образами". Але дещо раніше він зауважив: "Театральний досвід є важливим для актора, що бажає глибоко оволодіти мистецтвом кіно".

Образ, створений 1951 року в "Сіді", мав вирішальне значення для еволюції екранного амплуа Жерара Філіпа. "Гамлет", постановка якого планувалася в Національному народному театрі на 1960 рік, за своєю чергою допоміг би подальшому перетворенню амплуа Жерара.

Але як би там не було, завдяки мистецтву кіно, буде тривати і життя і буде діяти у віках персонаж Жерара Філіпа, дзеркало, що відбиває не тільки його час, але й щось вічне з життя людей...

Література:

  1. Жерар Филип. Воспоминания, собранные Анн Филип. – М. – Л.: Искусство, 1962. – 388 с.

  2. Шмаков Г.Г. Жерар Филип. – Л.: Искусство, 1974. – 232 с.

  3. Жерар Филип (Большая советская энциклопедия. – Т.27. – М.: Сов. энциклопедия, І977. – С.394.

  4. Жерар Филип – человек, артист, гражданин: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. "Иностр. яз." (на франц. яз.) Сост., обраб. и коммент. И.М.Конаковой. – М.: Просвещение, 1989. – 118 с.

  5. Жерар Филип / И.А.Мусский. Сто великих актеров. – М.: Вече, 2002. – С.332–336. – 528 с.

  6. Филип А. Одно мгновение: повесть / Анн Филип. Путешествие с тенью: роман / Анна Сара; пер. с фр. К.А.Северовой. – М.: АСТ: Люкс, 2005. – 251 с.

Loading...

 
 

Цікаве