WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Помпеї - свідок минулого - Реферат

Помпеї - свідок минулого - Реферат

Реферат

Помпеї - свідок минулого

Зміст

1.Вступ

2.Вулиці міста Помпеї

3.Форум – центральна площа міста

4.Громадсько – політичне життя міста

а)влада міста;

б)створення колегій;

в)написи, пов`язані з виробами;

г)ремесло в Помпеях

5.Будинки в Помпеях

6.Громадські бані

7.Пам`ятки матріольної культури.

8.Висновок

Вступ

В кінці серпня 79 р. до нюею страшна стихія обрушилась на два невеликих, але процвітаючись римських міста – Геркулапум та Помпеї.Вони були робув недіючим багато століть, раптом проснувся. Величезна хмара гарячої пори та попелу появилась над вершиною гори.Потім начався страшний землетрус. Хмара, що зібралась над Везувієм спукалась все нижче і нижче. Багато – хто ще не встиг замінити місто, коли ізтсерла вулкана почав вивергаться потік коміння та попелу, які покрили Геркуланум і Помпеї шаром завтовшки вісім – дев`ять метрів. Завершивши своє виверження гарячий потік зацементував цю масу, яка стала гробницею для загинувших міст.

Довго ще зберігались в пам`яті людей розповіді про страшну катастрофу. Але пройшли століття і ніхто вже не пам`ятав де саме були колись розміщенні Геркуланум та Помпей. Іноді копаючи колодязі, селяни знаходили залишки древніх стін. Вони не здогадувались, що це стіни будинків, засипаних виверженням Везувія.

Тільки близько 200 років тому назад почали проводити на цьому місці розкопки. Із знайденої при розробках надписі дізнались, що під попелом знаходиться місто Помпеї. Згодом археологи розкопали окремі будинки, потім вулиці і, нарешті, цілі райони древнього міста. Під непроникаючим шаром каміння і попилу вони збереглися такими, як були в момент загибелі. Збереглося багато надписаних на стінах посуд в будинках та прикравша його розпись та мозаїка. Завдячуючи кропітливій роботі архологів, які розчистили те, зруйноване та зіпсоване, Помпеї перетворились на величезний музей, який для нас нагадує про минуле.

Як і у всіх містах, які будували римляни, в Помпеях є дві головні вулиці: одна – з півночі на південь, друга – із сходу на захід. Інші вулиці простягаються паралельно головним, розділяючи місто на ряд кварталів. Вулиці вузькі – не ширші ніж по десять метрів. Вони вимацані камінними плитами і мають високі тротуари. Щоб не створювати давок повозкам дозволялось про`їзджати тільки вночі. Вдень вулиці заповнювались пішоходами і носилками багатих людей, які несли зазвичай три пари сильних рабів. На перехрестях вулиць розміщувались збудовані для громадських потреб басейни. Туди постачалась вода з міського водопровіду. Цей же водопровід доставляв воду в приватні будинки та громадські бані. Дощова вода через покриті плитками отвори стікали у підземні стоки.

Перехрестя двох головних вулиць створювало форум – центральну площу міста. Оточений колонадами, які захищали від спеки та дощу, він був хоча невеликим, проте дуже гарним. Тут розміщувались найзначніші бідівлі міста,храми римських богів: Юпітера, Юнони та Мінерви. Тут було також приміщення Міської Ради і приміщення для вищих міських магістратів. Ділових людей приваблювала на форум басиліка – витягнута прямокутна будівля, де у високих залах відбувався суд і заключались торгові договори. Покупці спішили в лавки форуму і на два спеціальні ринки. На одному торгували продуктами, на іншому – сукном та шерстю. Діти приходили на форум в школу, де її власник – грек вчив хлопчиків та дівчаток грамоті.

Також на форумі знаходилась ще одна велика булівля – курія, де засідали члени Міської Ради – декуріони. Вони були найбагатшими і найвпливовішими жителями міста.

Щоб стати декуріоном потрібно було спочатку бути вибраним на яку – небуть посаду: квестора, віддаючого міською казною, еділа, спостерігаючого за торгівлею та загальним порядком у місті, дуумвіра – вищого міського гістрата.

Магістрати виконували свою посаду на протязі року, а потім ставали членами ради декуріонів. Але стати магістратом було не так просто. Бажаючі бути вибраними повинні бути внести значну суму до міської казни; окрім того, вони ще тратили великі гроші на громадські потреби. Як подяку заце для них ставили статуї на форумі. Багато таких статуй стояло на форумі разом із зображеннями імператорів та знатних людей міста. Важливу роль на виборах відігравали різні колегії та спілки.

В римських містах було прийнято, щоб люди одної професії чи громадського статусу об`єднувались в колегії. Були колегії сукновомів, деревообробників, ковалів, каретників, чоботарів, шевців, ювелірів тощо. Існували також колегії торговців: хліботорговців, торговців овочами, маслом, фруктами, скотом, сіллю тощо.

Часто траплялось, що торгівці, які входили до колегій, домовившись між собою, приховувати свої товари і піднімали ціни.

Об`єднані в колегію були також міські раби, які служили при торгівлі, цирку, банях, а також при міському управлінні. В колегії об`єднувались і зовсім бідні люди, щоб на вклади членів колегій та пожеотвування багатих людей збиратись на спільні обіди. В ці колегії входили, без різниці, раби та вільні – усі, хто міг дати скромний вступний вклад і пригостити товаришів кувшином дешевого вина.

Колегі ставили себе під захист якого – небуть бога. Щоб заснувати колегію, потрібно було мати дозвіл правителів. Це вимагалося через те, що влада боялася створення якихось бунтівних спілок. Колегії мали свої постанови і вибирали свої представителів для ведення справ.

Діяльність цих колегій особливо оживлялась під час виборів міських магістратів. Вони проводили на посаду своїх кандидатів і покровителів – патронів.

Колегії приймали діяльну участь в боротьбі між кандидатами. На стінах будинків у Помпсях Збереглося багато передвиборчих надписей, зроблених червоними і чорними буками. Щоб привернути увагу перехопсих. Ці надписи рекомендували кандидатів, заклинаючи голосувати за них: "всі золотих справ майстри просять в еділи Куспія Понсу"; "Марка Церренія просять в еділи торговці фруктами"; "Закликаю вас зробити дуумвіром Гая Юлія Полібія. Просять пекарі" тощо.

З такими ж плакатами виступали об`єднання міської молоді, вільновіднущенними або просто сусіди кандидата.

Іноді писали, що, будучи вибраним едіалом або дуумвіром, кандидат дасть міщаном добрий хліб або збереже міську казну. Нагадували, що, посідаючи раніше яку – небуть посаду, кандидат проявив свою добросовісність та щедрість або порадував громадян багатими гладіяторськими іграми. Нерідко на дверях впливових людей з`являлись написи і такого змісту: "Вибирайте в еділи Попідія Сабіна, полічеснішого юнака. Руфін (хазяїн дому), підтримай його; і він тебе теж".

Щоб вороги не стерли передвиборні написи, робили приписки "Щоб ти захворів, якщо від заздрощів це знищити" - добавлено до однієї з написів.

У день виборів, у березні, громадяни, поділені на спеціальні групи, курії, збирались для голосування. Кожен писав ім`я свого кандидата на табличку та опускав її в урну. Вибранними вважались ті, за кого проголосувало більшість хурій. З першого липня, склавши присягу на форумі, вони вступали на посаду. До кінця року зняти їх з посади було неможливо. Вони звітували у своїй діяльності тільки перед Міською Радою.

Жителі Томпей, які бажали купити місцеві та призовні товари, йшли не тільки на форум. І на вулицях міста також було багато різних майстерень де йшли оживленні торги. Продавці розкладали свої товари просто на тротуарі, відділивши собі маленьке містечко та написавши на ньому своє ім`я. Власники майстерень продавали свої вироби прямо в майстерні, або наймали лавки. Такі ж лавки наймали власники заміських вілл для продажу вина, масла та інших продуктів сільського хазяйства.

Loading...

 
 

Цікаве