WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Великобританія після другої світової війни - Реферат

Великобританія після другої світової війни - Реферат

Однак, головним важелем англійської системи державного регулювання стала політика "стоп-йди". Бажаний результат досягався шляхом розширення або стискання виробництва через регулювання банківської процентної ставки. Цей же механізм використовувався для скорочення імпорту та дефіциту платіжного балансу. Стимулювання або обмеження досягалося зміною величини банківської ставки. Треба зауважити, що діапазон експериментів в англійській економіці в 50-60-ті роки був досить широким: від націоналізації до реприватизації націоналізованої власності і навпаки.

Адекватною була і внутрішня політика консервативних урядів У.Черчілля (1951-1955), А.Ідена (1955-1957), Г.Макміллана (1957-1963) та Д.Х'юма (1363-1964). Бона полягала, передусім, в стримуванні росту зарплати під тиском інфляції. Консерватори навіть спробували планування економіки, однак швидко переконалися в згубності такої політики, її нереальності. Як інструмент регулювання широко використовувалась також податкова політика.

На період правління консерваторів проводиться остаточний розпад Британської колоніальної імперії. Прагнучи до ролі одного з європейських лідерів, в 1960 р,, на противагу "Спільному ринку", Великобританія створила "Європейську асоціацію вільної торгівлі" (ЄАВТ), куди крім Англії ввійшли Австрія, Данія, Норвегія, Португалія, Швейцарія та Швеція. В І952 р, Англія стала володарем атомної зброї, взяла активну участь у створенні воєнно-політичних блоків західних держав, разом з іншими західними країнами активно протидіяла наступу комунізму.

Англійський соціальний рух в період консерваторів виражався в чисельних страйках, котрі в більшості носили економічний характер. Під впливом науково-технічної революції змінювалася соціально-виробнича структура найманої праці. В 1961 р. "білі комірці" складали 36% всієї найманої праці. Масовість страйкової боротьби на досить

пасивному загальноєвропейському фоні була наслідком повільного економічного розвитку Великобританії, а відповідно слабкого росту життєвого рівня. Помітно активною в 50-60-х роках була антивоєнна боротьба, котра, зокрема, виражалась також в щорічних так званих

Олдермастонських походах (Олдермастон—центр виробництва атомної зброї).

Внутрішня та зовнішня політика лейбористського уряду Г. Вільсона (1964-1970 рр.)

Поверненню в 1964 р. до влади лейбористів сприяв той факт, що в прийнятому 1961 р. лейбористською партією документі "Віхи — 60-х" прозвучала відмова від подальшої націоналізації. Останнє уже давно турбувало не тільки власникїв-підприємців, але й тих, хто бачив згубність надмірного захоплення націоналізацією. Однак лідер лейбористів Г.ВІльсон, очоливши уряд, не спішив притримуватися закладених у "Віхах— 60-х"обіцянок, а відставання Англії від головних конкурентів штовхало до заходів, які не завжди виявлялись ефективними. В 1967 р. з метою модернізації була націоналізована чорна металургія. Уряд Вільсона всіляко сприяв інвестиціям приватних капіталів, в тому числі також іноземних. В 1967 р. американський капітал в Англії сягнув 5,6 млрд. дол. Таким чином, лейбористи шукали важелі прискорення економічного розвитку. Цьому також повинен був сприяти цілий ряд непопулярних заходів. Зокрема, уряд обмежив ріст зарплати 3,5% на рік, ввів систему завчасного попередження про страйки, міг взагалі заборонити страйк. В цьому ж 1967 р. послідувала друга після війни девальвація — фунт стерлінгів стаз легшим ще на 14,3%. Однак, зупинити інфляцію і поправити державний бюджет не вдалося, і з весни 1968 р. уряд вдався до збільшення податків. З другого боку, з метою запобігання росту соціального незадоволення, введено часткову оплату медичних послуг.

В другій половині 60-х рр. у Великобританії виникла ольстерська проблема. У жовтні 1968 р. в Белфасті — головному центрі Північної Ірландії (Ольстер) — почались міжобщинні зіткнення католиків та протестантів. Католики-ірландці виступають за воз'єднання Ольстера з Ірландією, а протестанти-англійці, котрі стали селитися там ще з часів Олівера Кромвеля, —за нерозривні зв'язки Північної Ірландії з Англією. Проблема Ольстера — це не тільки проблема національна та релігійна, а водночас також соціальна. Ірландці-католики — (1/3 всіх жителів) — найбільш знедолена частина населення Ольстера і в політичному і в соціальному плані. Так що в цій міжобщинній боротьбі, котра не припиняється і на сьогоднішній день, сплелися і загострилися найрізноманітніші складові суспільного життя. Міжобщи нний терор в Ольстері не припиняється. З 1969 р. загинуло кілька тисяч чол. Розв'язання проблем непросте, лежить через кропіткє налагодження консенсусу між обома общинами, через ліквідацію існуючих суперечок та суперечностей через діалог.

У зовнішній політиці уряд Вільсона притримувався попереднього курсу: подавав підтримку США у В'єтнамі, Ізраїлю на Близькому Сході, добивався прийняття Англії в "Спільний ринок". Відносини з Радянським Союзом залишались досить прохолодними.

Діяльність консервативного кабінету -Едварда Хіта

(1970-1974 р.)

В 1970 році до влади повернулися консерватори. Діяльність кабінету Е.Хіта збіглася з економічними труднощами, котрі в цілому охопили західні країни в першій половині 70-х років, з тому числі з економічною кризою 1973-1975 рр. В таких умовах, щоб не допустити росту інфляції, Хіт застосував жорсткі заходи, котрі прямо зачіпали інтереси значних верств трудящих. Одним з них був прийнятий в 1971 р. "Закон про відносини в промисловості", котрий забороняв неофіційні страйки. За недотримання закону належав штраф — 100 тисяч ф.с. Однак зупинити "касовий рух" не вдалося. В 1973 р. в економічних страйках брало участь понад 1 млн. працюючих.

Повернення лейбористів до влади, їх внутрішня та зовнішня політика

В 1974 р. англійські виборці віддали перевагу лейбористам, котрі знаходилися при владі до 1979 р. — спочатку пост прем'єр-міністра зайняв Г.Віпьсон, а в 1976 р. його змінив Дж.Жаллаген. Лейбористи пішли на ряд поступок: відмінили закон 197.1 р. про відносини в промисловості та штрафи за незаконні страйки, намагалися заручитися у внутрішній політиці підтримкою тред-юніонів. В 1974 р. на 106 з'їзді Британського конгресу тред-юніонів між урядом та БКТ підписано соціальний контракт. Профспілки обіцяли уряду підтримку в політиці цін, а уряд, зі свого боку, — контроль за бізнесом, ліквідацію безробіття, подальше здійснення націоналізації. Однак, ситуація в економіці не сприяла цьому. Лейбористи прийшли до влади в розпал економічної кризи 1973-1975 рр., тоді, коли скорочувались капіталовкладення, а ріст цін на сировину обганяв ріст цін на готову продукцію з неї.

В обстановці загальних економічних труднощів в 1975 р. в Англії розгорнулась підготовка до референдуму про дальше перебування

країни в "Спільному ринку", в котрий вона вступила з 1973 р. Причини хитань навколо питання бути чи не бути Англії в "Спільному ринку" обумовлювалися прагненням зберегти особливі стосунки зі своїми колишніми колоніями через систему існуючої Співдружності (до 1947 р. — Британська співдружність націй). Багато хто в Англії вважав, що існуючі всередені Співдружності преференції (пільгові мита для імпорту-експсрту товарів тощо) можуть бути ушкоджені, а потік західноєвропейських товарів, особливо сільськогосподарської продукції, розорить окремі галузі британської економіки. Думки політиків, громадських діячів з цього питання, розійшлися, а тому 5 червня 1975 р. відбувся референдум, в ході якого 67,2% учасників висловилися за перебування Великобританії в "Спільному ринку".

В другій половині 70-х років спостерігалося пожвавлення з економїці та покращення платіжного балансу, чому сприяв також видобуток нафти в Північному морі. Позитивну роль зіграли кредити, отримані урядом Каллагена від Міжнародного валютного фонду (2,3 млрд.ф.с, 1976 р.) та Банку міжнародних розрахунків (3 млрд. дол.. 1977 р.) при умові скорочення державних витрат, в тому числі й на соціальні потреби, що викликало протести з боку тред-юніонів. Незадоволення урядом викликало й те, що не вдалося зупинити інфляцію, — ціни продовжували обганяти зарплату. Це викликало посилення страйкової боротьби. В 1977 р, відбулося 2627 страйків, в яких взяли участь 1,43 млн.чол. В цьому ж році БКТ висловився за повернення до вільного заключення договорів,

В європейському плані після референдуму 1975 р. Англія бере курс на зміцнення своїх позицій в ЄЕС, що виразилося у відстоюванні Англією своїх привілейованих зв'язків з неєвропейськими поста-вщиками продовольства в рамках Співдружності.

Консервативний кабінет Маргарет Тетчер (1979-1990 рр-.). Тетчеризм

Важливим рубежем в післявоєнній історії Англії став 1979 р. До влади повернулися консерватори на чолі з У.Тетчер, першою жінкою, котра очолила уряд за всю довгу історію британської державності. Лейбористський уряд не зміг вирішити економічні проблеми і проводив політику, яка вела до зниження матеріального рівня життя, заморожування зарплати, росту цін та інфляції. Наприкінці 70-х років Англію називали хворою людиною Європи. І Тетчєр серйозно повернула курс вправо. Перші реальні заходи кабінету М.Тетчер виявилися у збільшенні асигнувань монополіям, урізуванні витрат на соціальні потреби з метою сповільнити, а відтак зупинити ріст цін. В соціальній галузі Тетчер застосувала принцип: хто багато заробляє, тому нічого безплатно вчитися і лікуватися. Політичною філософією такої політики став вислів: "Безплатний сир буває тільки в мишоловці". Держава, на думку Тетчер, повинна повернутися до ролі нічного сторожа, звести до мінімуму втручання в економіку. Тетчер знизила максимальні ставки податків 8 корпорацій, створила режим найбільшого сприяння для нових перспективних галузей. Політиці Тетчер послужила також північноморська нафта (на шельфі Північного моря Великобританія щорічно видобуває 80 млн.т. легкої нафти). Крім того, Тетчер рішуче пішла на закриття збиткових підприємств, обмежила ріст зарплати 6 відсотками на рік. Уряд Тетчер надав повну свободу вільному підприємництву, націоналізовані підприємства передав приватному сектору. Водночас йшла ліквідація численних бюрократичних рогаток.

Loading...

 
 

Цікаве