WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Новий курс президента Рузвельта - Реферат

Новий курс президента Рузвельта - Реферат

І все ж таки профспілки досягнули своєї мети. 19 вересня 1935 року Г.Гопкінс та Х.Джонсон викликали до столиці профспілкових лідерів Нью-Йорка. Після п'ятиденних переговорів, профспілкові лідери повернулись додому з обіцянками влади підняти заробітну платню. В цей же день страйк у Нью-Йорку був закінчений.

Усього у 1936 році було 48 сидячих страйків, із яких 35 було проведено молодими профспілковими організаціями (КВП – комітети виробничих профспілок). Сидячі страйки 1936 року були важливі тим, що у цьому році тільки розпочинались основні темпи росту КВП. У 1936 році також почала добре спланована масова організаційна компанія по втягненню у спілки робітників головних галузей промисловості, яка змінила обличчя американських профспілок, підготовила важкий для капіталістів 1937 рік та значно підняла політичну вагу робітничого класу. Це не була кампанія яку придумав Д.Льюис та його помічники, як іноді висловлювались істориками буржуазії. Це була класова боротьба мільйонів, це була героїчна праця тисяч прогресивних профспілкових активістів, котра і заклала основи сучасного профспілкового руху.

Як серйозне досягнення профспілок, хотілося б зазначити закон, котрий був підписаний президентом 30 червня 1936 року "про встановленні мінімальної заробітної платні та максимального робочого дня". Таким чином, починаючи з 1 жовтня 1936 року будь-яке державне замовлення приватним організаціям, з сумою більш ніж 10.000 дол. повиненно був бути гарантованим із боку виробника наступними положеннями: підприємець повинен був дотримуватись умов праці, передбачених статутом, дотримуватись рівня заробітної платні, визначеного міністром праці, встановити 40 – годинний робочий тиждень, не наймати чоловіків молодших 16 років, та жінок молодших 18 років, не застосовувати працю ув'язнених а також підтримувати нормальні санітарні умови.

Контроль за здійсненням цього закону був закріплений за міністром праці, який мав певні повноваження.

6 вересня 1935 року Ф.Д.Рузвельт оголосив, що реформи закінчились і бізнес має "передишку". Вже 7-го вересня Білий дім отримав багато телеграм з підтримками його заяви. Але зроблений у 1935 році хід вліво "Нового курсу" (поступки профспілкам та робітничим рухам) залишив дуже глибокий слід у внутрішніх взаємовідносинах господарюючого класу. Керівництво республіканської партії поставило під сумнів "щирість" цього жеста. 5 грудня 1935 р. Національна Асоціація Промисловців (НАП) прийняла "платформу американської промисловості", основні пункти якої вимагали відмови від втручання Федерального уряду у рішення соціально-економічних питань. Таким чином, починався рух промисловців проти реформ "Нового курсу", та за відродження старих принципів регулювання економічних відносин. Вслід за НАПом 11 грудня 1935 року з різкою критикою політики Ф.Рузвельта виступила Торгова палата. Наприкінці грудня 1935 року, зі своєю програмою для конгресу виступила "Ліга свободи". А.Сміт (керівник опозиції) на банкеті який відбувався у готелі "Mayflover" у Вашингтоні, заявив що президент продався комуністам. З тих пір цей вираз увійшов у лексикон американців, як фальшивий лозунг проти найнезначнішого лібералізму у політиці урядових кіл. 18 травня 1936 року, Верховний суд відмінив закон Д.Гаффі "про регулювання вугільної промисловості". 1 червня 1936 року під приводом "захисту контракту" при наймі на роботу" був анульований закон штату Нью-Йорк, який передбачав встановлення мінімальної заробітної платні для жінок. Але, не зважаючи на протирузвельтовський рух, посилювалось розуміння того, що посилення ролі держави у фінансово-економічній сфері було вигідно бізнесу у цілому. Оцінюючи банківське законодавство "Нового курсу", Р.Тагвелл писав, що уряд знайшов найкращу форму об'єднуючу урядове регулювання та приватну ініціативу. Він лише сумував з того приводу, що не усі банкіри розуміли, що "ці заходи були основним чином у їх інтересах". Жоден із рузвельтовських банківських законів не був відмінений Верховним судом. Правда була одна дуже важлива відміна збоку Верховного суду, він відмінив закон ААА, але зразу після відміни, дивлячись на критичний стан сільського господарства, був прийнятий інший закон, це був практично той же самий ААА, тільки з другими методами надходження грошей для регулювання сільського господарства.

Всі ці нападки на рузвельтовські реформи, практично нічого гарного правим силам не принесли.

Спираючись на частку господарюючого класу та широкий фронт лівих сил, Ф.Рузвельт та його команда, змогли подолати опір правих та відстояти законодавство 1935 року. Але далі цього, вони не пішли.

Загострення взаємовідносин всередині господарюючого класу не змогло не вплинути на становище в обох партіях.

ВИСНОВОК

Із виконаної мною роботи можна зробити обширні висновки. По-перше: про саму американську націю, її внутрішній настрій, ідеологію, позиції, і таке інше...

Але хотілося б зазначити деякі моменти, які мали важливе значення для розвитку США, інших країн, її внутрішньої та зовнішньої політики, економіки, суспільного устрою та перш за все правової бази.

На мою думку на першому місці стоїть сам президент, як людина, яка змогла підняти державу із великої економічної кризи, підібрати необхідні методи для подолання кожної окремої проблеми, та на скільки це можливо відгородити суспільство від небажаних проблем. Його методи за своїми принципам не мали нічого спільного з діями попередників. Важливим був підхід до тої чи іншої справи, пошук методів, котрі б підходили до розв'язання саме цієї проблеми, та задовольнили інтереси максимальної кількості людей. Способи боротьби Рузвельт змушений був знаходити миттєво, цього вимагав стан держави та її економіка. Отже, знайдені методи повинні були підходити, тому що на їх вдосконалення не було часу. Найважливішими, звісно ж, були перші 100 днів після приходу президента до влади. У ці дні було закладено основу для подальшої реформ.

Мабуть, друге місце займає соціальна реформа, яка повинна була бути здійсненною, на мою думку, ще задовго до кризи. Але завдяки бездіяльності урядових службовців не була зроблена. Знов таки завдяки президентові, було вдосконалено законодавчу базу для розвитку цієї галузі. Завдяки цій базі, розвинулись профспілки, які в свою чергу розпочали діяльність по захисту робітників, вплинули на уряд, завдяки чому було встановлено мінімальну заробітну платню та максимальну тривалість робочого дня. Після виникнення профспілок з'явилась реальна сила, яка могла на законних підставах захищати права робітників. А це дуже важливе досягнення.

Ще хотілося б підкреслити вагу деяких зовнішньополітичних дій. Хоча деякі дії не схвалювали інші держави та окремі люди, вони були спрямовані насамперед на захист держави в цілому, та кожного громадянина окремо. Також стосовно зовнішньої політики, хотілося б наголосити, яку роль зіграло визнання Сполученими Штатами СРСР. Налагодження стосунків в деякій мірі пом'якшили відносини між двома великими державами, що в майбутньому зіграло дуже важливу роль. Було укладено договір націлені на покращення економічних відносин, політичних відносин та в інших напрямках. В економічному напрямку було закладено гарний фундамент для подальшого розвитку взаємовідносин.

Взагалі це можна охарактеризувати як правильно встановлене законодавство. Правові заходи що було впроваджено під час реформ принесли США багато гарних результатів та правову основу для подальшого економічного та політичного розвитку.

„Новий курс" президента Ф.Д.Рузвельта дозволив реалізувати економіку, знизити напруження в американському суспільстві. Опозиційні сили та впливові фракції республіканської та демократичної партії при перших ознаках відродження економіки ставили вимоги про зняття надзвичайних законів. Окремі капіталісти відверто байкотували федеральні закони. Проте вибори 1936 року підтвердили правильність „нового курсу" і зберегли за Рузвельтом пост президента США.

Даючи правову оцінку діям американського президента Ф.Д.Рузвельта під час реалізації його „нового курсу" з відстані майже 70 років, що пройшли з того часу, переконаний, що варто не скидати з шальок терезів історії той факт, що Рузвельт після важкої недуги – хвороби поліомієліту – з 1921 року був інвалідом і пересувався лише за допомогою інвалідного візка. Проте 32 президент, діючи як класний юрист і гнучкий політик зумів вивести США з надзвичайної кризи і в якійсь мірі пропонувати американській нації шлях до процвітання. Вдячні громадяни чотири рази віддали на виборах свої голоси за нестандартно мислячу і діяльну людину – Франкліна-Делано Рузвельта.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

  1. "История США" из-во Наука 1999 г.

  2. С.В.Иванов "Война с бедностью Ф.Д.Рузвельта" 2000 г.

  3. В.Е.Коломойцев "100 дней президента Рузвельта" 2003 г.

  4. И.В.Галкин "На пути в Белый дом" 1991 г.

  5. Е.В.Ананова "Новейшая история США" 1998 г.

  6. В.Л.Мальков "Новый курс в США" 1995 г.

  7. М.З.Шкундин "К истории государственно-монополистической социальной политики" 2005 г.

  8. М.Батурин "США и Мюнхен: из истории американской внешней политики 1937 – 1928 г.г." 2001 г.

  9. В.Л.Мальков и Д.Г.Наджафов "Америка на перепутье 1929 – 1933 г.г." 2000 г.

  10. Э.А.Иванян "Белый дом: президенты и политика" 1998 г.

Н.Н.Яковлев "Франклин Рузвельт – человек и политик" 2002 г.

Loading...

 
 

Цікаве