WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Новий курс президента Рузвельта - Реферат

Новий курс президента Рузвельта - Реферат

Гувером було зроблено ще багато спроб врегулювати економіку, але усі вони були не зовсім правильними. Отже, адміністрації Гувера не вдалося подолати кризу.

1.2. Вступ у повноваження президента Ф.Д.Рузвельта

Враховуючи ситуацію, губернатор Ф.Д.Рузвельт в листі законодавцям штату від 07 січня 1931 року, обіцяв що його адміністрація – "стане на шлях невідкладної допомоги", не дивлячись на те що матеріальна допомога по безробіттю "суперечить не тільки усім принципам соціальної політики, а і усім принципам американського громадянства та здорового державного управління."

Отже, коли прийшов до влади, Ф.Д.Рузвельт одразу ж розпочав аналізувати ситуацію і шукати методи боротьби із кризою. Ще на передвиборній кампанії, Ф.Д.Рузвельт казав, що державі та народу потрібно йти "новим курсом", Отже, і програма Ф.Д.Рузвельта по лікуванню економіки отримала ім'я "Новий курс".

Однак, перед прийняттям своїх повноважень у Ф.Д.Рузвельта не було геть ніякої програми по оздоровленню економіки. Уся його програма (як потім свідчило його оточення) знаходилась у маленькій записній книжці у вигляді нотаток. Але результати були більш ніж кращими.

Повертаючись до передумов впровадження "Нового курсу", можна сказати що основною причиною, звісно ж, була економічна криза, яка з кожним днем ставала все глибшою. На мою думку, без рішучих змін у державному устрою, та зміни відношення держави до громадських справ, було не можливо. Економіку потрібно було лікувати. А повинен був займатись лікуванням саме уряд. Основна функція держави - це регулювання суспільних відносин, а у США була політика державного "невтручання". І доки Ф.Д.Рузвельт не змінив відношення держави до суспільства та внутрішню політику, криза продовжувалась.

  1. СУТЬ "НОВОГО КУРСУ" Ф.Д.РУЗВЕЛЬТА

Нова адміністрація та конгрес, перш за все, були змушені розібратися з банківсько-фінансовими проблемами. На початку березня 1933 року банки припинили функціонувати. Президент був змушений оголосити надзвичайне положення і зачинити усі банки.

Надзвичайну сесію конгресу було перенесено з 9 березня на 6, а в перші години своєї діяльності, конгрес прийняв надзвичайний банківський закон. Невдовзі, 10 березня, президент видав указ, який забезпечував встановлення абсолютного державного контролю над золотом. Цей указ не давав змоги вивезти його за кордон, та займатися спекуляцією золотом. Уряд отримав матеріальну змогу декретувати золотий вміст долара, чим згодом і скористався. Розширивши державне втручання в банківську сферу, уряд прийняв рішення почати відродження банківської системи вже з 13 березня. В цей день було відкрито 12 центральних банків Федеральної резервної системи (ФРС). Вранці, ще 250 банків у різних містах було визнано "здоровими", а 15 березня стали до роботи усі без винятку банки.

Наступним кроком адміністрації Ф.Д.Рузвельта, було зменшення кількості банків. У 1932 році їх було 6145, а через рік їх вже було 4897, а за даними на 1939 рік працювали 5203 банки з капіталом 33,1 млрд. доларів. Таким чином у період з 1933 по 1939 рік кількість банків зменшилась на 15%, а обсяг їх активів зріс на 37%.

16.06.1933 року було прийнято ще один "банківський" закон - закон "Гласса-Стігала". Він поділяв депозитні та інвестиційні операції, тим самим перекриваючи можливість займатися спекулятивними операціями. Ще одним важливим введенням було страхування депозитних вкладів, які не перевищують 2500 доларів. У 1934 році суму, яка підлягає страхуванню підняли до 5000 доларів. У другій половині 1935 року, 14219 банків, які мали вклади на 45 млрд. доларів, повинні були страхувати усі вклади, які доходили до суми 5000 доларів.

Згідно з банківським законом 1935 року, рада керівників отримала контроль над резервом, який повинен залишатися в банках – членах ФРС. Це означало, що рада зниженням чи підвищенням рівня резерву, мала змогу впливати на ділову активність. Це дуже важливо тому, що діяльність банків опинилась під контролем державної влади.

31 січня 1934 року, Ф.Д.Рузвельт видав закон, за яким золотий вміст долара було знижено з 25 4/5 до 15 5/21 грама, та встановлено ціну на золото у розмірі 35 доларів за унцію. Таким чином долар було девальвовано на 12%. Завдяки цим діям процент платні по облігаціях знизився з 3,76 у 1932 році, до 2,39 у 1940 році. Банкіри також були змушені знизити процентні ставки в приватних операціях. Корпорації сплачували по кредитах 2,9%, а не 4,25% як раніше.

Але, банківська реформа - це не єдине що треба було робити. Була ще проблема соціального захисту, яка теж хвилювала владу. Тому, 12.03.1933 року адміністрація Рузвельта дала добро на асигнування у розмірі 500 млн. доларів, на здійснення допомоги безробітним. Керівником Федеральної адміністрації по здійсненню надзвичайної допомоги (ФЕРА) призначили Г.Гопкінса. Усього було витрачено на допомогу безробітним більш ніж 4 млрд. доларів. Однак, безробітні віддавали перевагу не грошовій допомозі, а громадським роботам.

Першою отримала таку допомогу молодь. З квітня 1933 року, почалось відправлення молоді до лісних таборів, де вони мешкали на повному державному забезпечені терміном 6 місяців. Одночасно з цим, вони отримували платню у розмірі 30 доларів, 25 з яких вони повинні були відіслати до своєї родини. За 1933-1939 роки через ці табори пройшли 2 млн. людей віком до 25 років. Але безробітні це не єдині кому була потрібна допомога. Так у серпні 1935 року був прийнятий закон який передбачував два види страхування – по старості та безробіттю. Фонди для виплат утворювались за рахунок податку на підприємців, робітників та службовців у розмірі 1% від заробленої суми. Також цим законом був створений пенсійний ліміт у розмірі 85 дол. на місяць.

З безробіттям все виглядало інакше. Фонди для допомоги утворювались з податку у розмірі 1%, яким було обкладено підприємців що приймала на роботу вісім та більше робітників.

У тісному зв'язку з цими заходами впроваджувалось законодавство націлене на регулювання операцій на фондових біржах. Так у 1933-1934 роках були прийняті два закони для регулювання біржової діяльності. На базі цих законів було створено "Комісію по торгівлі акціями". До 1937 року в цю комісію звернулись 3500 компаній для реєстрації їх акцій на загальну суму 13 млрд. доларів. Іноді комісія зверталась до суду з проханням не дозволяти тим чи іншим організаціям випуск акцій.

16.06.1933 також було прийнято закон про відновлення промисловості (National Industrial Recovery Act - НІРА). Завдяки НІРА за короткий термін часу було укладено 557 основних та 189 допоміжних кодексів у галузях, які охоплювали 95% усіх промислових робітників.

У сфері аграрної політики Ф.Д.Рузвельтом 12.05.1933 року був прийнятий білль про допомогу фермерам (так званих AAA). Цей білль ставив для себе головною метою підняти рівень цін, щоб співвідношення між купівлею та продажем, стало таким як у період з 08.1909 по 07.1914 років. Було оголошено про виплату премій за зменшення посівної площі.

16 лютого 1938 року був прийнятий закон, який завершував аграрну політику "Нового курсу". Був він спрямований також на регулювання цін, тільки не шляхом знищення, а шляхом зберігання продукції, яке стимулювалося урядом.

Отже, як можна побачити основним методом боротьби із кризою було державне втручання у всі сфери суспільного життя. Якщо порівняти методи Г.Гувера та Ф.Д.Рузвельта, то можна побачити, що спільного в них нічого нема. Адже, Рузвельт не зважав на те, що держава втручається у справи підприємців та громадян. Він бачив вихід із економічної кризи тільки завдяки державному втручанню та регулюванню урядом економічних відносин між підприємцями. Отже, як ми можемо побачити, його програма державного втручання спрацювала. Почав працювати соціальний захист, контроль за виробництвом та збутом продукції, почалось відродження виробництва, і таке інше... Хоча деякі його методи були не зовсім гуманними (знищення сільськогосподарської продукції), але саме завдяки цим методам держава подолала кризу і почала розвиватися.

  1. ЗНАЧЕННЯ "НОВОГО КУРСУ" У ПОДАЛЬШОМУ РОЗВИТКУ США

"Новий курс" мав дуже важливе значення для Сполучених Штатів. За час правління Ф.Д.Рузвельта, було прийнято багато нових законів та положень, які діють і по цей час.

Наприклад: 5 липня 1935 року було прийнято статут про трудові відносини, відомий як закон Вагнера. Цим законом, вперше в історії США, проголошувались профспілкові права, які захищались державним органом, що мав реальну владу. Основною метою цього закону було зменшення класових конфліктів. Але він аж ні як не забороняв робітникам страйкувати. Профспілкові права були спеціально перелічені в ст. 7. В статті 8 перелічувались п'ять видів "несправедливої трудової практики" підприємців. Підприємцям було заборонено втручання у здійснення робітниками прав, перелічених у ст. 7. Для розслідування скарг профспілок та робітників на підприємців, було створено Національне управління по робітничих відносинах (НУРВ). НУРВ мало право видавати розпорядження які підлягали виконанню, не виконувати ці розпорядження було можливо тільки після визнання їх недійсними окружним апеляційним судом та підтвердженням цього рішення Верховним судом США.

Але цим законом не було піднято розмір заробітної платні. І завдяки цьому, на початку серпня 1935 року профспілки Нью-Йорка, під натиском безробітних, розпочали серію страйків на громадських роботах (ВПА). 9 серпня того ж року до страйку приєдналось ще декілька десятків тисяч робітників. Страйкові рухи зростали, поширюючись на нові міста. Було організовано дуже багато мітингів, демонстрацій.


 
 

Цікаве

Загрузка...