WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Новий курс президента Рузвельта - Реферат

Новий курс президента Рузвельта - Реферат

Реферат на тему:

"Новий курс" президента Рузвельта

ПЛАН

ВСТУП 4

1.ПЕРЕДУМОВИ ВПРОВАДЖЕННЯ "НОВОГО КУРСУ" 6

1.1. Внутрішня політика Г.Гувера 7

1.2. Вступ у повноваження президента Ф.Д.Рузвельта 8

2.СУТЬ "НОВОГО КУРСУ" Ф.Д.РУЗВЕЛЬТА 10

3.ЗНАЧЕННЯ "НОВОГО КУРСУ" У ПОДАЛЬШОМУ РОЗВИТКУ США 13

ВИСНОВОК 17

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: 19

ВСТУП

Сучасний світ – багатополюсний і багатовимірний. Людська цивілізація представлена розманіттям державних утворень і різним ступенем їхнього економічного і політичного розвитку. Серед цієї різноманітності держав вигідно виділяються США – світова наддержава, яка зуміла зробити якісний стрибок у своєму розвитку і зайняти гідне місце серед розвинених країн світу. Суттєву роль у перетворенні США на супердержаву відіграла активна радикальна діяльність президента Ф.Д. Рузвельта, у реалізації програми якого простежуються окрім чисто економічних заходів розуміння і застосування юридичної деонтології на практиці. Обрана мною для дослідження тема, сподіваюся, буде грунтовним цьому підтвердженням.

На мою думку, вивчення цієї теми може стати мені у нагоді. Чому? Тому що у цей період США долали економічну кризу, кризу яка за деякими економічними проблемами схожа на сучасну економічну кризу в Україні. Наприклад: безробіття, банкрутство підприємств, розрахункову неспроможність банків, і таке інше...

У цій темі є багато дуже цікавих і цінних речей – розуміння яких допоможе усвідомити як здійснювався перехід держави від монополістичного капіталізму до державно-монополістичного, методи переходу, співвідношення ідей Г.Гувера ідеям Ф.Д.Рузвельта, методи вирішення багатьох економічних і юридичних проблем і так далі.... Отже, для себе я знайшов у цій темі дуже багато оригінальних способів подолання різних проблем. Радикальні, але виважені дії Рузвельта можуть служити добрим прикладом для сучасної української етики. А тепер щодо самої кризи.....

Після першої економічної кризи (1920-1921) був тимчасовий затишок аж до 1929 року. Того ж року інші капіталістичні держави подолали наслідки першої світової війни, на цей же час була ліквідована нестача товарів, яка була викликана завдяки першою світовою війною. На товари, які США збували на світовому ринку зник попит. У середині 1929 року товарний ринок був перенасичений, і у США почалась наступна економічна криза. Згодом ця криза вплинула на весь капіталістичний світ.

Криза 1929 – 1933 років була найтривалішою в історії капіталізму. Якщо криза 1920 – 1921 років продовжувалась лише 9 місяців, то криза 1929 – 1933 років - 44 місяці. Наслідки цієї кризи були дуже жахливі. Майже 45 мільйонів чоловік опинились за межею бідності. У період з 1930 до 1932 років, більш ніж 5 тисяч банків оголосили про свою розрахункову неспроможність. Зачинялись виробничі підприємства, люди опинялися на вулиці без грошей, роботи і соціального захисту. Найбільш тяжкими роками, так званими "роками великої депресії" було потім визнано період з 1929 по 1933 рік.

У 1933 році, на зміну президенту США Г.Гуверу, до влади прийшов Франклін Делано Рузвельт зі своєю адміністрацією. Отримавши владні повноваження, Ф.Д.Рузвельт відразу почав впроваджувати свою програму під назвою "Новий курс". Ця програма - найважливіша подія у розвитку США. Вона, збентежила усю державу, все її населення і кожного окремого громадянина. Вона змінила весь устрій державного апарату, ставлення держави до людей, і точку зору щодо соціального захисту населення. З одного боку криза завдала дуже багато шкоди окремому громадянину, невеликим підприємцям і бізнесменам. З другого боку впровадження "нового курсу" доповнило законодавство США багатьма дуже важливими і необхідними законами і постановами що направлені на поліпшення життя людини, її соціальний захист, на підтримку підприємств, банків та бізнесменів. Дуже важливе значення для всього подальшого розвитку США має зв'язаний з "Новим курсом" процес переростання монополістичного капіталізму у державно-монополістичний. "Новий курс" передбачував різке посилення державного впливу. Під час цієї реформи серйозно збільшився державний апарат, була ускладнена його структура й функції. За перші два роки кількість федеральних службовців збільшилась майже на 25%, було сформовано 35 великих, самостійних відомств і безліч малих підпорядкованих існуючим міністерствам. А насамперед одне із найважливіших досягнень - це утворення нової правової галузі, як адміністративне право.

  1. ПЕРЕДУМОВИ ВПРОВАДЖЕННЯ "НОВОГО КУРСУ"

У 1928 році, у США жодна людина не могла собі уявити, що може трапитись лихо – економічна криза. У державі панував монополістичний капіталізм, однак восени 1929 року держава відчула початок кризи.

Перші прояви кризи можна було побачити вже у середині 1929 року, вони виявлялися в скороченні будівництва, в значному падінні виробництва. У вересні почались епізодичні зриви курсу у долара на Нью-Йоркській біржі, у жовтні падіння курсу стало всезагальним і стрімким, а 24 жовтня почався небачений в історії США біржовий крах.

Держава, не була готова до рішучих дій щодо подолання кризи. Яскравим прикладом цього була сфера соціального захисту, в якій останнім законом були статути про пауперів, прийняті у першій половині 17 століття. Статути про пауперів були такого змісту – "кожна община повинна мати запаси їжі достатні для підтримки своїх бідняків". Взагалі у державі майже не було законів спрямованих на соціальний захист незаможних. У 1929 році закони про допомогу ветеранам мали 44 штати, сліпим – 22 штати, людям похилого віку – 10, про допомогу багатодітним – всі окрім 5–ти штатів. Система допомоги була дуже відсталою, в цілому дотримувався принцип місцевої відповідальності. У роки "великої депресії" безробіття стало національним лихом. Проблеми зростання матеріальної незабезпеченості, голод, хвороби, виселення із квартир – опинилися на першому плані.

Влітку 1932 року звичайну організацію соціальних служб було замінено надзвичайними, більш потужними. Діючої системи надходження грошей було не багато. В 1930 році, Нью-Йорку щомісяця було потрібно майже 1 мільйон доларів (для допомоги), три роки потому 15-16 мільйонів доларів. З 1930 по 1933 рік, асигнування на соціальні потреби в Буфало зросли з 1.395.000 (122 частина місцевого бюджету) до 3.821.000 (13 частина місцевого бюджету). За цей же період в Мінеаполісі індекс допомоги підскочив зі 150 до 1500 пунктів. Тільки за першій рік кризи витрати на допомогу у 60 містах з населенням більше 100 тис. Збільшились на 92,3% а у 30 містах з населенням не менш 30 тис. чоловік за два роки (1929-1931) на 217%. З квітня 1932 року по квітень 1933 року розмір допомоги із громадських джерел в цілому по державі зріс на 105%. Витрати на громадські потреби добряче підірвали муніципальні бюджети. Наприкінці 1932-го року Нью-Йорк, Чикаго, Мілуокі, Цінцінаті, Клівленд, Атланта, Дархем та інші, вичерпали повноваження щодо підвищення податків та боргових зобов'язань. Отже, незаможні могли розраховувати тільки на благодійність, якої явно було не достатньо, а знайти роботу було майже неможливо.

До 1932 року промислове виробництво в США зменшилось у цілому на 46%, а по окремих галузях значно більше. Так виробництво чавуну – на 79%, сталі – на 76%, автомобілів – на 80%. Обсяг залізничних перевезень зменшився на 52,7%. Збитки корпорацій тільки за 1932 рік перейшли межу 3 мільйонів доларів. За три роки кризи було визнано банкрутами 5761 банк з сумою вкладів 5 млрд. доларів.

Аграрну кризу яка почалась ще у 1920-1921 роках до 1929 року ще не було подолано. Нове і дуже стрімке падіння цін відкинуло найменш забезпечені верстви фермерства до крайньої межі. У результаті кризи, валовий прибуток американських фермерів впав з 13,8 млрд. доларів у 1929 році, до 6 млрд. доларів у 1932 році. Завдяки кризі держава опинилась на рівні 1911 року.

1.1. Внутрішня політика Г.Гувера

Президент Гувер був категорично проти допомоги безробітним збоку держави, він вважав, що ця допомога "підірве віру населення у свої сили" і "послабить стійкість американського характеру". Отже, усю допомогу голодуючим було скинуто на плечі благодійних організацій. Червоний Хрест та інші схожі благодійні організації були зобов'язані збирати гроші серед меценатів.

Для того, щоб струмувати подальшій ріст безробіття, було прийнято рішення прийняти новий еміграційний закон, котрий перекрив би кордон для безробітних із інших держав. Цей закон набув чинності у липні 1929 року. На його підставі, кожен штаб мав свою квоту, пропорційну національному складу усього населення США у 1920 році. Але цей закон аж ніяк не вплинув на економіку.

Ще у 1928 році відчувалось наближення аграрної кризи. На передвиборній компанії Г.Гувер обіцяв розібратися з цим питанням. І він таки розібрався, прийнявши фермерський закон 15.06.1929 року. Відповідно до нового закону, було створено Федеральне фермерське бюро, яке повинно було допомагати фермерам шляхом регулювання цін на сільськогосподарські продукти. Регулювання цін повинно було здійснюватись завдяки закупівлі фермерським бюро надлишків виробництва, тим самим знижуючи пропозицію і підвищуючи попит. На усі потреби, бюро отримало 500 млн. доларів. Також бюро повинно було видавати кредити фермерським кооперативним організаціям, котрі в свою чергу мали змогу кредитувати малих фермерів.

Не пройшло й два роки, як усі фонди бюро було вичерпано. А ціни на пшеницю продовжували падати. Восени 1931 року на складах і зерносховищах фермерського бюро знаходилось майже 250 млн. бушелей пшениці. Отже, фермерське бюро виявилось безсильним перед обличчям кризи.

Криза примусила Г.Гувера відступити від своїх переконань. Перші кроки державного втручання були зроблені Гувером наприкінці 1929 року. 5 грудня президент зібрав керівників провідних банків та трестів для розробки нової програми оздоровлення американської економіки. На цьому засіданні було прийнято рішення інвестувати нові капітали в економіку США, і тим самим подолати кризу. Ця програма, як і інші, виявилась неефективною.

Loading...

 
 

Цікаве