WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Взаємодія органів місцевого самоврядування з губернською адміністрацією при вирішенні проблем Єлисаветграда у 1870-1900-х рр. - Реферат

Взаємодія органів місцевого самоврядування з губернською адміністрацією при вирішенні проблем Єлисаветграда у 1870-1900-х рр. - Реферат

Реферат на тему:

Взаємодія органів місцевого самоврядування з губернською адміністрацією при вирішенні проблем Єлисаветграда у 1870-1900-х рр.

Питання взаємодії центральних та місцевих органів надзвичайно актуальна проблема на сьогоднішньому етапі розвитку нашої держави і від ефективності її вирішення значною мірою визначатиметься поступ України. Доцільно було б вивчити історичний досвід вирішення цієї проблеми в Російській імперії. Потрібно відмітити , що становлення та взаємодію органів місцевого самоврядування ( особливо після 1892 р.) вивчали російські та українські дослідники. Але це питання на краєзнавчому рівні майже не захоплене. Тому ми у своїй статті детально проаналізуємо процес взаємодії самоврядних інституцій м. Єлисаветграда з виконавчою владою за Олександра ІІІ та Миколи ІІ.

На рубежі ХІХ та ХХ ст.ст. центральні органи на місцях представляла ціла мережа губернських установ: губернатор та його канцелярія; губернське правління; статистичний комітет ; цензурний комітет; губернська з селянських справ присутність; губернська з міських справ присутність; губернська з земських та міських справ присутність; губернська з військових справ присутність та інші [6, 88].

Безпосередній зв'язок між губернатором та міським самоврядуванням забезпечувала з земських та міських справ присутність. Членами цієї інституції були: віце-губернатор, керуючий казенною палатою, прокурор окружного суду, представник губернської земської управи, міський голова, члени міської думи [1, 10]. Така структура, на нашу думку, була опимальною й ефективною, враховуючи заборону спільних земських та міських з'їздів. Саме губернська адміністрація була першою ланкою арбітражу між земством та міськими самоврядними органами. Такий стан речей був закріплений законодавчо , тому коли Єлисаветградська повітова земська управа звернулася з скаргою на міську управу Єлисаветграда в Сенат, то вона не була прийнята у зв'язку з тим, що спочатку її мав розглянути губернатор [2,15]. Але одним із головних завдань губернської адміністрації був нагляд за законністю дій самоврядних інституцій. Згідно з міським положенням 1892 року міська дума могла збиратися від 12 до 24 раз на рік, причому попередньо мали узгоджувати питання з губернатором і ознайомлювати його з прийнятими рішеннями[5, 12, 16, 25, 30, 31, 32, 36, 41 ,47, 56, 61, 62 ]. Як свідчать документи, губернатора завжди попередньо ознайомлювали з проблемами, котрі мали обговорювати, за винятком 27 листопада 1907 р., коли питання йому були представленні після засідання. З цього приводу в листі губернської із земських та міських справ присутності було вказано, що на майбутнє необхідно дотримуватися закону [3, 97]. Процедура попереднього ознайомлення звичайно носила характер цензурний, але це дозволяло також представнику губернських органів вносити свої пропозиції на розгляд думи. Проблеми з надсиланням журналів засідань думи до Херсона на затвердження не виникало [3, 9, 12, 16, 19, 23, 31]. Окрім звичайних зібрань думи, могли бути й надзвичайні, котрі були пов'язані з необхідністю перегляду бюджету, початком війни [ 3, 54,79]. На прохання з подібних приводів губернатор завжди відповідав позитивно [ 3, 79].

Херсонський губернатор часто звертався з різноманітними пропозиціями до міської думи. Вони мали різний характер: від призначення пенсій , матеріальної допопоги закладам освіти (комерційному училищу), покращення медичного обслуговування, дотримання трудового законодавства --до побудови казарм для військ, внесення змін до бюджету [6, 16,25,60,61,74,81,87, 162].

Потрібно відмітити, що пропозиції губернатора одзразу приймалися; інколи суперечки розв'язувалися в результаті звернення до Сенату. Наприклад, пропозиція губернатора про залучення додаткових медичних кадрів для боротьби з холерою була відхилена думою. Своє рішення дума обгрунтувала тим, що в місті є 2 відділення ( тифозне та холерне), чого, на її думку, має вистачити для утримання ситуації під контролем. З метою захисту своєї постанови була послана скарга в Сенат [5, 61]. Не отримала підтримки пропозиція губернатора, щодо виділення додаткових коштів у розмірі 6780 руб. для утримання нижчих чинів міської поліції. На засіданні думи від 12 травня 1909 р. було відмічено, що на їх утримання необхідно не 6780 руб., а 4,5 тис. руб, по-друге, - службовці були прийняті на роботу в другій половині року і, по-третє, - проект про виплату утримання незабаром буде прийнятий Державною Радою і отримає силу закону, тому потреби в такому зверненні в міську думу немає [5, 81]. Така сама доля спіткала пропозицію губернатора щодо виділення коштів для утримання Єлисаветградського комерційного училища [ 5, 111].

Часто постанови міської думи не підписувалися херсонським губернатором через порушення процедури їх прийняття. Наприклад, в 1909 році проект міської думи щодо відпочинку службовців був непідтриманий, тому що при його розробці не була скликана Змішана комісія з представників торговців і прикажчиків ( відповідно до ст. 10 закону від 15 листопада 1906 р.) [ 5, 25]. Може виникнути думка, що такі порушення є несуттєвим і значної потреби в такому контролі немає. Але потрібно відмітити, що у невеликих містах виконавча влада була представлена лише міським головою, котрий міг спокійно зловживати своїм становищем, враховуючи безграмотність населення [4, 45-50]. Про ступінь дотримання законності самоврядними інститутами свідчить циркуляр від 1908 р., котрий був складений на основі даних, зібраних у Херсонській губернії. Знайдені порушення можна поділити на 2 типи. До першого відносимо порушення, котрі охоплюють сферу організації діяльності самоврядного інституту: прагнення виконавчих органів відтягнути реалізацію рішення з метою продовження своїх повноважень; запис у виборчі списки осіб, котрим не виповнилося 25 років, осіб, котрі знаходилися під судом чи слідством; списки знаходяться у поганому стані, протоколи не підписуються, часто рішення не затверджуються губернатором; особи, котрі порушують законодавство, продовжують виконувати свою роботу; часті випадки дії управи без санкції думи чи підтвердження дій виконавчого органу заднім числом; ревізійна комісія не проводить періодичних перевірок діяльності міської управи.

До другого типу віднесемо порушення в економічній сфері: при оцінці нерухомого майна не дотримується навіть формальна сторона (не вказується розмір майна, причини зміни оцінки у бік збільшення чи зменшення); не вносяться відповідні розходи на утримання поліції та навчальних закладів [ 4, 15-16].

Таким чином ми відмічаємо, що посилення контролю губернських установ за діяльністю самоврядних інститутів згідно міського положення 1892 р.не призвело до управлінського хаосу. Така ситуація зумовлюється тим, що зауваження губернатора були конструктивними , а дума Єлисаветграда у своїй діяльності проявила високий рівень компетентності. Окремо слід виділити невеликі містечка, в яких самоврядні органи системно порушували законодавство. І за такої ситуації контроль центральної влади сприяв підвищеню управління.

Література:

  1. Державний архів Кіровоградської області.-Ф.78.-Оп.3.-Спр. 23.

  2. ДАКО.-Спр. 49.

  3. ДАКО.-Оп. 10.- Спр.46.

  4. ДАКО.-- Спр.48.

  5. ДАКО.-Ф. 18.- Оп.1.-Спр. 574.

  6. Шепелев Л.Е. Чиновный мир России ХУІІІ-пол.. ХХ в.-Спб., 1999.-389 с.

Loading...

 
 

Цікаве