WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Антифашистська боротьба в європейських країнах - Реферат

Антифашистська боротьба в європейських країнах - Реферат

і містечок.
З серпня 1943 р. на визволеній частині Словенії та на стиках кордонів Австрії, Італії та Югославії активно формувалися "російські"1 взводи, роти, батальйони, а пізніше й бригади. Ось типова історія одного з таких добровольчих формувань. Першооснову його склали втікачі з невільницьких ешелонів. На території Словенії вони згуртувалися в партизанську "російську" роту, яка стала підрозділом 2-го батальйону 2-ї Сотської бригади Народно-визвольної армії Словенії (НВАС). Командиром цієї роти призначили А.Г. Дяченка, який був мотористом-підводником на флоті, а на початку війни став начальником автоколони на західному кордоні. Потрапивши у полон, утік до партизанського загону, що діяв в Україні. Був поранений і знову опинився в полоні. Після примусового вивезення до Італії він з групою товаришів утік з табору і дістався до югославських партизанів.
За десять місяців у роті та в сусідніх загонах було вже близько 290 радянських громадян. З них сформували "російський" батальйон 18-ї бригади НВАС. Складався він із трьох стрілецьких рот, мінометної команди і санітарної дружини. Обов'язки санітарок виконували недавні невільниці робочих таборів Марія Коротунь, Антоніна Гончарова, Ганна Лазько, Олександра Бінько. Восени 1944 р. батальйон розрісся до 400 воїнів. Під час тяжких боїв на плато Трновскі Гозд чисельність цієї частини, незважаючи на втрати, не тільки не зменшилася, а й зросла за рахунок припливу втікачів з місць примусового утримання до 2 тис. бійців. У запеклих сутичках з окупантами особливо відзначилися командири рот В. Раїсов, І. Каюмов, Т. Козловський, А. Тумаков та інші.
Тоді ж наказом головного штабу НВАС "російський" батальйон 18-ї бригади було перетворено в 1-у радянську ударну бригаду Югославської Армії. Нове з'єднання відразу ж заступило шлях військам вермахту, що намагалися розчистити свої комунікації в напрямі італійської ділянки фронту. В ході напружених дводенних боїв партизани оволоділи важливими позиціями на висоті Синій Верх. Та під час передислокації формувань карателям удалося тимчасово повернути Синій Верх і створити серйозну загрозу югославським частинам у Вілавській долині. Рішучою атакою партизани під командуванням А. Дя-ченка та І. Рибальченка вибили противника з висоти. Загрозу розташованим у долині партизанам було ліквідовано.
Разом з частинами та підрозділами 9-го корпусу Народно-визвольної армії Югославії (НВАЮ) бригада вийшла в район Сантвілського нагір'я і зосередилася за 3 км від Опчини - залізничної станції Трієста. Тут у жорстоких боях полягло 176 воїнів цього з'єднання. 8 тис. кілометрів пройшла бригада словенським надмор'ям, взявши участь у 180 боях. 250 партизанів - громадян Росії і України - було відзначено іноземними та вітчизняними нагородами, а командира А.Г. Дяченка - югославськими орденами "За хоробрість" (двічі), "Братерство і єдність", "Партизанська зірка" І ступеня.
Історик Владо Стругар наводить почерпнуті з державного архіву Югославії факти бойових дій ще трьох "російських" батальйонів у складі 18-ї Безовицької, 1-ї Македонсько-Косовської і 7-ї Во-єводинської бригад.
Коли 2 липня 1944 р. у Воєводині організовувалася 7-а партизанська бригада, в одному з трьох її батальйонів група наших земляків об'єдналася в окрему роту, за якою швидко закріпилася назва "російської". Через місяць на основі цієї роти було сформовано 4-й "російський" батальйон під командуванням капітана П.М. Оранського, корінного одесита, який під час героїчної оборони рідного міста в 1941 р. потрапив у полон. У 1942 р. опинився в таборі на будівництві моста через Саву в Белграді, звідки й утік. Згодом батальйон поповнився за рахунок... 120 охоронців, яких окупанти добирали для супроводження ешелонів.
Переважно громадянами радянських республік було укомплектовано 5-й батальйон 6-ї дивізії 1-го корпусу НВАЮ. Він узяв активну участь у боях на території Боснійської Крайни навесні та влітку 1944 р. В архівних джерелах також згадується "російська" рота, що входила до складу 4-ї Чорногорської бригади.
У складі 2-ї дивізії НВАЮ у визволенні Белграда брав участь харківський студент С. Карпов. Наші співвітчизники обіймали низку командних посад у Югославській Армії і партизанських загонах. Зокрема, кадровий офіцер Олександр Гаврильченко став командиром гірсько-артилерійського дивізіону 1-ї дивізії, а Володимир Смирнов - підполковником, начальником технічного відділу Верховного штабу НВАЮ.
За підрахунками, у складі НВАЮ билися проти ворога до 35 військових одиниць (у тому числі одна бригада і 11 батальйонів), особовий склад яких формувався цілком з радянських громадян. Невеликі групи їх (по два - десять чоловік) воювали у складі 160 частин НВАЮ. Загальна чисе-льність партизанів - вихідців з радянських республік- у цій слов'янській країні перевищувала 6 тис. чоловік. Понад 630 з них полягло в боях проти окупантів на югославській землі.
Використана література
1. Всесвітня історія.- К.: Магістр, 1997.- 96с.
2. Ладиченко Тетяна В'ячеславівна Всесвітня історія.- К.: А.С.К., 2005.- 320с.
3. Потульницький Володимир Арнольдович Україна і всесвітня історія.- К.: Либідь, 2002.- 480с.
4. Гончар Б.М., Козицький М.Ю., Мордвінцев В.М., Слюсаренко А.Г. Всесвітня історія.- К.: Знання, 2002.- 565с.
5. Всесвітня історія.:Новітні часи:1914-1945.- К.: Генеза, 1999.- 230с.
6. Бірюльов Ілля Михайлович Всесвітня історія: Нові часи.- К.: Генеза, 1999.- 200с.
7. Давлєтов Олександр Рашидович Всесвітня історія ХХ століття: Нариси..- Зап: Просвіта, 2000.- 138с
8. Кіндер Герман, Хільгеман Вернер Всесвітня історія: dtv-Atlas.- К.: Знання-Прес, 2001.- 632с.
9. Бірюльов Ілля Михайлович Всесвітня історія: Новий час (XVI-кінець XVIII століття).- К.: Генеза, 2004.- 272с.
10. Рожик, М. І. Ерстенюк, М. С. Пасічник, О. М. Сухий Всесвітня історія: Новітні часи: 1914-1945.- К.: Генеза, 2000.- 230с.
11.Білоножко С.В., Бірюльов І.М., Давлєтов О.Р., Космина В.Г., Нестеренко Л.О., Турченко Ф.Г. Всесвітня історія. Нові часи.- К.: Генеза, 2000.- 240с.
12. Полянський, Павло Броніславович Всесвітня історія: 1914-1939: Підручн. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл.- К.: Генеза, 2002.- 288с.
13. Алексєєв Юрій Миколайович, Вертегел Андрій Григорович, Казаков Олександр Олексійович Всесвітня історія.- К.: Каравела, 2006.- 240с.
14. Бураков Юрій Васильович, Кипаренко Г.М., Мовчан С.П. Всесвітня історія: Новітні часи. 1945-1998.- К.: Генеза, 1999.- 400с.
15. Давлєтов, Олександр Рашидович Всесвітня історія ХХ століття: нариси: Посібник для школярів, абітурієнтів, студентів.- Запоріжжя: Просвіта, 2001.- 140с.- 3.50
16. Крип'якевич І. (Крип'якевич, Іван) Всесвітня історія: У трьох книгах. Кн.3. Найновіші часи.- К.: Либідь, 1995.- 288с.- 5.00
17. Крип'якевич І. (Крип'якевич, Іван) Всесвітня історія: У трьох книгах. Кн.1. Стародавні часи.- К.: Либідь, 1995.- 464с.- 5.00
18. Історія України. Всесвітня історія. Людина і суспільство. Основи філософії. 10-11 класи.- К.: Педагогічна преса, 2005.- 127с.
19. Крип'якевич І. (Крип'якевич, Іван) Всесвітня історія: У трьох книгах. Кн.2. Середньовіччя і нові часи.- К.: Либідь, 1995.- 424с.- 5.00
20. Всесвітня історія. Новітні часи (1945-1996): Пробний підручник для 11 класу/ Ю.В.Бураков, Г.М.Кипаренко, С.П.Мовчан, Ю.М.Мороз.- К.: Генеза, 1996.- 319с.- 5.90
Loading...

 
 

Цікаве