WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Перебіг Другої світової війни 1944-1945 рр - Реферат

Перебіг Другої світової війни 1944-1945 рр - Реферат


Реферат на тему:
Перебіг Другої світової війни 1944-1945 рр
ПЛАН
1. Визволення території СРСР, перенесення воєнних дій у Східну Європу.
2. Відкриття Другого фронту в Європі.
3. Успіхи англо-американських військ на Тихому океані та в Європі.
4. Кримська (Ялтинська) конференція.
5. Воєнна поразка і капітуляція Німеччини.
6. Потсдамська конференція.
7. Розгром Японії.
8. Підсумки та наслідки Другої світової війни
1. Визволення території СРСР, перенесення воєнних дій у Східну Європу
Влітку і восени 1944 р. радянські війська вступили на територію Польщі, Румунії, Болгарії, Югославії, Угорщини.
Вихід Радянської Армії широким фронтом до Центральної та Південно-Східної Європи відразу ж поставив питання про подальші взаємовідносини країн цього регіону з СРСР. Утворення нового поясу антирадянських держав на західному кордоні було з точки зору радянського керівництва неприпустимо. Напередодні і в ході битв за цей великий і життєво важливий регіон СРСР став відкрито підтримувати прорадянськи налаштованих політиків у цих країнах, в основному з числа комуністів, водночас домагаючись від США та Великої Британії визнання своїх особливих інтересів у цій частині Європи. Враховуючи факт присутності там радянських військ, Черчілль 1944 р. визнав домінування СРСР в усіх цих країнах, окрім Греції.
1944 р. у Польщі до влади прийшов прорадянський Польський комітет національного визволення (ПКНВ). Радянський уряд підтримав ПКНВ в його прагненні створити нову польську адміністрацію на визволеній території, виступив за роззброєння Армії Крайової, що підпорядковувалася польському емігрантському урядові в Лондоні. Це була попередня умова з боку СРСР у справі врегулювання радянсько-польських відносин.
5 вересня 1944 р. Радянський Союз оголосив війну Болгарії, і радянські війська, не зустрівши ніякого опору, ввійшли до цієї країни. У Болгарії при звістці про появу радянських військ партизанські загони разом з армійськи-ми частинами, що до них приєдналися, 9 вересня 1944 р. захопили столицю Софію. До влади прийшов уряд Вітчизняного фронту, де переважали комуністи. Радянські і болгарські війська, спільно визволяючи Болгарію від нацистів, вийшли до югославського кордону.
20 серпня 1944 р. Радянська Армія перейшла в наступ у Румунії, а 23 серпня король Румунії Міхай І, попередньо домовившись з антифашистськими партіями, що діяли нелегально, заарештував главу фашистського уряду маршала Антонеску і сформував антифашистський коаліційний уряд. Наступного дня новий уряд оголосив війну Німеччині.
Наприкінці вересня було розроблено спільний план дій частин 3-го Українського фронту і підрозділів Народно-визвольної армії Югославії. При штурмі Белграда командування фронтами виконало прохання югославів: їхні частини ввірвалися до міста першими. Після визволення Белграда було видано наказ Ставки закріпитися і "далі вглиб Югославії не просуватися". Югославські частини повністю очистили свою територію самостійно.
Тяжкі випробування випали на долю бійців 2-го Українського фронту, що вступив на територію Угорщини, яка залишалася останнім союзником Німеччини. Уряд диктатора Хорті, а потім його наступника Салаші залишався вірним своїм зобов'язанням перед Німеччиною. Війська вермахту за активної підтримки угорської армії запекло опиралися. Окремим частинам 2-го Українського фронту довелося пізнати гірку долю оточення. Дві спроби оволодіти Будапештом виявилися невдалими. Кровопролитні бої в районі Будапешта і озера Балатон тривали до квітня 1945 р. На визволеній частині Угорщини ще 1944 р. було створено антифашистський тимчасовий уряд за участю комуністів, соціалістів, партії дрібних сільських господарів, що оголосив війну Німеччині.
Нові уряди Румунії, Болгарії та Угорщини порвали з Німеччиною, перейшли на бік союзників і уклали з ними угоди про перемир'я.
Тим часом драматично розвивалися події у Словаччині.
Із наближенням Радянської Армії до словацького кордону ліві сили разом з частиною офіцерів словацької армії почали готувати збройне повстання. Щоб утримати Словаччину під своєю владою, уряд Гітлера вирішив окупувати її та роззброїти словацьку армію. Дізнавшись про це, частина словацької армії повстала. 29 серпня 1944 р. розпочалося Словацьке національне повстання, в якому брали участь майже 60 тис. солдатів та офіцерів словацької армії і до 20 тис. партизанів. Повстання охопило третину території країни. Влада у визволених районах перейшла до Словацької Національної ради, що оголосила про повалення режиму і відродження Чехословацької республіки як спільної держави чехів і словаків. На прохання повстанців радянське командування постачало їх зброєю і спорядженням. Радянські війська, у складі яких діяв сформований в СРСР Перший чехословацький корпус, розпочали наступ, щоб з'єднатися з повстанцями. У винятково тяжких умовах вони подолали Карпатські гори і визволили східні райони Словаччини. Однак окупанти, зосередивши великі сили, придушили повстання. Частина партизан змогла піти до гір і продовжити там партизанську війну. Згодом вони з'єдналися з Радянською Армією.
Таким чином, визволивши восени 1944 р. Прибалтику і Заполяр'я, Радянська Армія завершила визволення території Радянського Союзу від німецьких загарбників і ввійшла до Центральної та Південно-Східної Європи. І не вина радянського солдата і офіцера, що на їхніх плечах до Європи прийшов тоталітарний режим сталінського зразка.
Вони визволяли народи Європи від нацизму, і багато хто з них назавжди залишився на берегах Вісли, Дунаю, пам'ять про них символізують бронзові солдати з відкритими і чесними обличчями визволителів. Не їхня вина в тому, що сьогодні жителі Східної Європи по-різному ставляться до місії Радянської Армії в Європі. Не вони займалися політикою. Масовий героїзм відбувався не з-під палиці або в ім'я "верхів", в ім'я репресивної держави. Ні, масовий героїзм відбувався в ім'я порятунку Вітчизни, народів інших країн, а не тих, хто на короткий історичний момент з вигодою влаштувався у неї на хребті.
2. Відкриття Другого фронту в Європі
Проблема Другого фронту в Європі набула 1944 р. багато в чому іншого змісту, ніж це було в 1942 і 1943 pp. Докорінний перелам, що відбувся в перебігу Другої світової війни, означав, що Радянський Союз здатний сам здобути остаточну перемогу над гітлерівською Німеччиною. Уряди США та Великої Британії не могли далі зволікати з розгортанням відкритих воєнних дій у Західній Європі. В січні 1944 р. розпочалася підготовка вторгнення англо-американських військ до Північної Франції (операція "Оверлорд") і допоміжного удару в Південній Франції (операція "Енвіл"). Штаб верховного командувача союзними збройними силами у Британії 15 січня було перетворено на верховний Штаб союзних експедиційних сил, а американського генерала Д. Ейзенхауера призначено верховним командувачем цими силами.
Розроблений штабом Ейзенхауера план воєнних дій передбачав висадку десанту і захоплення території Нормандіїта півострова Бретань як обширного плацдарму. Перед безпосереднім проведенням операції "Оверлорд" на Британських островах зосереджувалися чотири армії: 1-а і 3-я американські, 2-а англійська і 1-а канадська. У складі цих армій налічувалося 37 дивізій і 12 бригад. ВПС союзників мали більше 10 тис. бойових і 1360 транспортних літаків, 3500 планерів. Для операції вторгнення виділялося багато бойових кораблів, десантних суден, самохідних барж і катерів. Штаб союзних військово-морських сил очолював адмірал Рамсей. Союзники мали вирішальну перевагу в силах і засобах.
У ніч на 6 червня 2 тис. бомбардувальників союзної авіації завдали ударів по узбережжю Нормандії. Більшість з них не влучила в німецькі оборонні споруди, багато бомб вибухало у декількох кілометрах від берега. Проте масоване бомбардування змусило німецькі війська сховатися в укрит-тях, що полегшило висадку десанту. 101-у і 82-у
Loading...

 
 

Цікаве